Рішення № 25798955, 22.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/9347-2012 22.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобал комфорт»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест плюс»

про визнання договору дійсним

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

Від позивача: Маштабей С.В.

Від відповідача: Руснак Ю.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду із вимогами про визнання договору купівлі-продажу №18012011 від 18.01.2011р., укладеному між сторонами, дійсним. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що орган держаної податкової інспекції вважає укладений між сторонами договір нікчемним через суперечність вказаного договору моральним засадам суспільства та порушенням при його укладенні публічного порядку, про що складено відповідний акт перевірки №231/2304/36593570 від 02.03.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15.08.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

13.08.2012р. відповідач через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому проти задоволення пред'явлених вимог заперечив. При цьому відповідач зазначив, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест Плюс»не вчиняло дій, спрямованих на набуття цивільних прав та обов'язків, а також не було внутрішньої волі на укладення з позивачем спірного договору.

У судовому засіданні 13.08.2012р. в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувались перерва до 22.08.2012 р.

У даному судовому засіданні представником позивача заявлено усні клопотання про залучення до участі у розгляді справи третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну податкову інспекцію у Деснянському районі міста Києва та Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва, оскільки, на думку позивача, прийняте судом рішення може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Відповідно до приписів ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що прийняте судом рішення не може вплинути на права або обов'язки Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва щодо однієї із сторін, оскільки зазначені органи виконують функції покладені на них законом, а тому у суду відсутні правові підстави залучати зазначених осіб третіми особами у даній справі.

За таких обставин суд відмовив у задоволенні заявленого клопотання позивача.

У даному судовому засіданні представник позивача підтяв заявлені позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору у даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, сторонами та витребуваних судом, оригінали яких досліджено у судовому засіданні.

У судовому засіданні 22.08.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест плюс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобал комфорт»укладений договір купівлі-продажу №18012011 за умовами якого відповідач зобов'язався продати, а позивач прийняти та сплатити вартість певного обладнання на умовах вказаного договору. Перелік продукції (найменування, асортимент (номенклатура), який має постачатися, визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору)

Згідно зі п.2.1 договору якість та комплектність продукції, що постачається, повинні відповідати державним стандартам та технічним умовам заводу-виробника продукції.

Відповідно до п. 4.1 загальна вартість продукції за договором визначається згідно специфікаціям (додаткам), які є невід'ємною частиною договору.

Розділом 6 договору сторони врегулювали порядок та умови розрахунків, які проводяться безготівковим шляхом. При цьому відповідач здійснює 100% оплату протягом десяти банківських днів з моменту підписання договору.

Як стверджує позивач, всі зобов'язання за укладеним договором сторонами виконано.

В лютому 2011 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ТОВ «Будсервіс-Інвест плюс».

За результатами проведеної перевірки складено акт №231/2304/36593570 від 02.03.2012р. та головним державним податковим ревізором-інспектором Горобчук Р.С. зроблений висновок про те, що зазначені правочини, в тому числі й договір купівлі-продажу №18012011, який був об'єктом перевірки, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.

Позивач вважає, що наведені обставини можуть у майбутньому слугувати підставою для оспорення відповідачем договору купівлі-продажу №18012011, укладеному між сторонами.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд враховує, що жодних заяв, як в порядку ст.22, так і в порядку п.2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не заявлено. Тож, судом розглядаються вимоги, заявлені позивачем з підстав, вказаних у позовній заяві.

Нормативно обґрунтовуючи свої вимоги про визнання договору дійсним, позивач посилається на ст. 207 Господарського кодексу України та ст. 228 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, суд відзначає, що зазначеними нормами матеріального права визначаються правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а також недійсність господарського зобов'язання.

В той же час позивач не звертається до суду із вимогами про визнання недійсним правочину повністю або в частині.

Натомість, позовні вимоги пред'явлені про визнання дійсним договору.

Можливість визнання договору дійсним передбачена ч. 2 статті 220 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

При цьому, суд відзначає, що нотаріально посвідчення правочину є обов'язковим лише у випадках, передбачених законом. В той же час законом не вимагається нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу товарів, які є об'єктом договору купівлі-продажу №18012011 від 18.01.2011р. (специфікаціях до нього).

В свою чергу, позивач також не обґрунтовує заявлені вимоги ухиленням відповідача від нотаріального посвідчення правочину, та, крім того, відповідних доказів суду не надано.

Тож, у даному випадку відсутні обставини, з якими закон пов'язує можливість визнання договору дійсним в судовому порядку, а відтак -суд не вбачає підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення 27.08.2012р.

Суддя Пригунова А.Б.