Рішення № 25798872, 15.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/7109-2012 15.08.12За позовом Публічне акціонерне товариство "Київенерго"

до Будинкоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління

Міністерства оборони України

Про стягнення 254 948,73 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Півень Д.О. -за довіреністю;

від відповідача: Подвойська Є.О. -за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Будинкоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про стягнення 254 948,73 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.05.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.06.12р.

В судовому засіданні 20.06.12 р. було оголошено перерву до 15.08.12 р.

В судовому засіданні 15.08.2012 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні подала заперечення, у яких визнала заборгованість, та просила суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій.

В судовому засіданні від 15.08.12 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2004 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі -позивач, Енергопостачальна організація) та Будинкоуправлінням № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (надалі -відповідач, Абонент) було укладено договір № 31-1142 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі -Договір), згідно з п. 1.1. якого, предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, Енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

У Додатку № 4 до Договору сторони встановили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. «Абонент»щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 1 за адресою: вул. Жилянська, 63 розрахункова група, тел. 244-18-39 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент»повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, «Абонент»виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо «Абонент»розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку №1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується «Абонентом»не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками. «Абонентам»", що не мають приладів обліку: щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел «Енергопостачальної організації»та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з рахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел «Енергопостачальної організації»та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання «Абонента»в розрахунковому періоді.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. ч. 1, 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з 01.10.10 р. по 01.05.12 р. поставлялась передбачена Договором теплова енергія, проте відповідач своїх зобов'язань за Договором щодо оплати отриманої теплової енергії належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на час розгляду справи становить 237 862,86 грн., що підтверджується наявними у справі матеріалами та визнана відповідачем.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3.5. Додатку № 4 до Договору передбачено, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду "Енергопостачальна організація" нараховує "Абоненту" пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, відповідач за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 8 129,43 грн. інфляційних втрат, 7 081,87 грн. 3 % річних, а також 1 874,57 грн. пені, обчисленої відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідач являється установою, яка заснована на державно-бюджетній основі, на яку покладено завдання щодо утримання житлового фонду Міністерства оборони України шляхом експлуатації, збереження, ремонту житла, забезпечення безперервної роботи обладнання житлових будинків; а також враховуючи відсутність бюджетного фінансування відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 874,57 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 237 862,86 грн. заборгованості, 8 129,43 грн. інфляційних втрат, 7 081,87 грн. 3% річних та 874,57 грн. пені обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та визнані відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення 1 000,00 грн. пені належить відмовити.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Будинкоуправління № 12 Київського квартирно-експлуатаційного управління № 12 Міністерства оборони України (04050, м. Київ, вул. Тургенівська, 64/68; код ЄДРПОУ 22992752) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305, р/р № 26000033002300 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код 00131305) 237 862,86 (двісті тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 86 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Будинкоуправління № 12 Київського квартирно-експліатаційного управління № 12 Міністерства оборони України (04050, м. Київ, вул. Тургенівська, 64/68; код ЄДРПОУ 22992752) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305, р/р № 26008013002300 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код 00131305) 8 129 (вісім тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 43 коп. інфляційних втрат, 7 081 (сім тисяч вісімдесят одну) грн. 87 коп. 3% річних, 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн. 57 коп. пені та 4 980 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 18 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.08.2012 р.

Суддя С.М. Мельник