Рішення № 25798371, 22.08.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.08.12р. Справа № 23/5005/5107/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів",

м. Запоріжжя

до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Алчевськкокс", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 2 073,24 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Стадник О.О.- дов. від 26.12.2011р. № 18-229, юрисконсульт юридичного відділу;

від відповідача-1:Шляєв І.В. - дов. від 01.01.2012р. № 80, провідний юрисконсульт юридичного сектора структурного підрозділу "Служба комерційної роботи та маркетингу" ДП "Придніпровська залізниця";

від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", Публічного акціонерного товариства "Алчевськкокс" про стягнення збитків у розмірі 2 073,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (Публічне акціонерне товариство " Нікопольський завод феросплавів " є новим найменуванням товариства) (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (Покупець) (Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" є новим найменуванням товариства) Договору поставки № 1007467 від 23.12.2010р., постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю товар (коксову продукцію), а покупець прийняти та здійснити оплату за поставлений товар на умовах передбачених договором. На виконання умов даного договору, 11.02.2012р. зі станції відправлення Комунарськ Донецької залізниці, вантажовідправником (відповідачем -2) - Публічним акціонерним товариством "Алчевськкокс" на адресу позивача, у вагоні № 67174979 за залізничною накладною № 53778668, було направлено вантаж (коксовий горішок). При видачі вантажу на станції Запоріжжя -Ліве Придніпровської залізниці було здійснено переважування вагону. За результатами переважування зафіксовано ознаки безбережного перевезення, такі як порушення маркування, поглиблення на поверхні вантажу та недостача в кількості 0,886 тон, про що складено комерційний акт АА № 043847/138 від 13.02.2012р. Позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань, позивачу спричинені збитки, завдані недостачею коксового горішку, у розмірі 2 073,24 грн., які позивач просить стягнути в судовому порядку з відповідача, який в ході вирішення спору по суті виявиться належним.

Відповідачі позов не визнають, подали відповідні відзови на позови.

За згодою представників позивача та відповідача-1 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача-1, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" є новим найменуванням товариства) (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (Покупець) (Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" є новим найменуванням товариства) укладений Договір поставки № 1007467 від 23.12.2010р.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю коксову продукцію (надалі -Продукція), а Покупець прийняти та оплатити цю Продукцію, асортимент, кількість, строки поставки і ціна якої зазначені у Специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2. Договору Постачальник поставляє Продукцію на умовах залізничної станції вантажовідправника, відповідно до "Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000р.". Вантажовідправник та залізнична станція вантажовідправника, зазначаються в Специфікаціях (Додатках) до даного Договору. Покупець самостійно укладає з перевізником (експедитором) окремий Договір для транспортування Продукції від залізничної станції відправлення до залізничної станції призначення. До початку відвантаження Покупець направляє Постачальнику в письмовому вигляді точну інструкцію стосовно заповнення залізничних накладних. Оплата залізничних тарифів здійснюється Вантажоодержувачем.

На виконання умов даного договору, 11.02.2012р. зі станції відправлення Комунарськ Донецької залізниці, вантажовідправником (відповідачем-2) - Публічним акціонерним товариством "Алчевськкокс" на адресу позивача, у вагоні № 67174979 за залізничною накладною № 53778668, було направлено вантаж (коксовий горішок) загальною масою 44 350 кг.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна -основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.

При видачі вантажу на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було здійснено переважування вагону. За результатами переважування зафіксовано ознаки безбережного перевезення, такі як порушення маркування, поглиблення на поверхні вантажу та недостача в кількості 0,886 тон.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми. Які складають станції залізниць. Складені комерційні акти містять відомості про те, що під час перевезення вантажу мало місце неохоронне перевезення з боку залізниці.

Про виявлену під час переважування вантажу недостачу було складено комерційний акт АА № 043847/138 від 13.02.2012р., оригінал якого наданий до матеріалів справи (а.с.12).

Описова частина комерційного акту свідчить про те, що при здійсненні комісійної видачі вантажу одержувачу з переважуванням вагону № 67174979 на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 0120, повірка 06.12.2011р. було зафіксовано ознаки безбережного перевезення, такі як порушення маркування, поглиблення на поверхні вантажу та недостача в кількості 0,886 тон. Згідно залізничної накладної значиться вага тари 21 600 кг, нетто 44 350 кг. Фактично виявилось брутто 64 520 кг, тара з документа 21 600 кг, нетто 42 920 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 1 430 кг. В комерційному відношенні завантаження вище рівня бортів на 20 см, шапкообразне з природними скосами до торцевих та продольних стін вагону. На поверхні вантажу нанесена маркіровка вапняним розчином шляхом розбризкування. Праворуч над 6,7 люками мається поглиблення розміром 130х100х50 см. В технічному відношенні вагон справний. Ліворуч нещільне прилягання кришки 6 люка до армувального листа хребтової балки, проміжок розміром 15х4 см. Проміжок по станції із зовнішнього боку закладений дрантям. Складений акт ф. ГУ -106 № 10 від 13.02.2012р. На деталях вагону сліди просипаного перевезеного вантажу. Вантажовідправник в порушення ст.31 Статуту Залізниць України не визначив придатність вагона для перевезення вантажу, в порушення р.2 п.5 "ТУ вантаження" не підготував вагон для перевезення вантажу, що призвело до відповідальної сухої недостачі у розмірі -0,886 тон.

Відповідно до ч.3 ст. 314 ГК України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає, у разі втрати або нестачі вантажу -в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно п.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відправник - ПАТ "Алчевськкокс", вважає, що залізниця повинна нести відповідальність за не схоронність вантажу в дорозі. В наданих доповненнях до відзиву на позовну заяву відповідач -2 зазначає, що вагон № 67174979 був прийнятий до відправки з боку залізниці без зауважень і ніяких дефектів при звичайному огляді відповідачем -2 виявлено не було. Тобто вважає, що технічна несправність мала прихований характер, яка виявилась в процесі перевезення вантажу (поява щілини 15смх4см впродовж 6 люку).

На його думку заглиблення на поверхні вагону прямо свідчать про доступ до вантажу в дорозі, що покладає відповідальність на залізницю за не схоронність вантажу в дорозі згідно ст. ст. 110, 113, 114 Статуту залізниць України.

З такими доводами відповідача- 2 суд не погоджується. Як свідчать відомості зазначені в комерційному акті, над 6,7 люками мається поглиблення розміром 130х100х50 см. В технічному відношенні вагон справний; нещільне прилягання кришки 6 люка до армувального листа хребтової балки, проміжок розміром 15х4 см. На деталях вагону сліди просипаного перевезеного вантажу.

Інших, доказів стороннього доступу до вантажу вантажовідправником не надано, що виключає наявність вини перевізника у втраті вантажу.

Згідно ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 908 Цивільного кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 32 Статуту залізниць України та п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення, екологічну безпеку та захист навколишнього середовища.

Правилами перевезень вантажу у вагонах відкритого типу, затвердженими Міністерством транспорту України № 542 від 20.08.2001, встановлено, що перед навантаженням вантажу відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагон відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів.

За змістом ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Судом встановлено, що завантаження здійснювалось засобами вантажовідправника, тому придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні повинно було визначити Публічне акціонерне товариство "Алчевськкокс".

У випадках, коли під час завантаження подано несправний за своїм технічним станом або не придатний в комерційному відношенні вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Проте відповідач-2 цього не зробив.

Доводи відповідача-1 про те, що зазначений вагон не подавався відправнику під навантаження, а був завантажений ним повторно після вивантаження попереднього вантажу, що прибув на його адресу, що відправником було здійснено подвійну операцію суд оцінює критично.

На доказ свого твердження відповідачем-1 надано пам'ятку № 1856 про забирання вагонів. За даними цієї пам'ятки 11.02.2012р. о 06 год. 00 хв. залізницею від ПАО "Алчевський металургійний комбінат", яке не є вантажовідправником за спірними правовідносинами, були прийняті вагони, в тому числі спірний вагон № 67174979 (а.с.43).

Тобто, відповідачем-1 не доведено відсутність його вини у недостачі та надання вагону, що непридатний у комерційному відношенні для перевезення вантажу -горішок коксовий.

За таких обставин, підставою для визначення ступеню вини вантажовідправника та залізниці у недостачі вантажу внаслідок його просипання під час перевезення є акти про технічний стан вагону та комерційний акт.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вина за збитки у розмірі 2 073,24 грн. повинна бути покладена на обидві сторони в рівних частинах, а саме у розмірі 1 036,62 грн. на відповідача-1 за подачу під завантаження вагону непридатного у комерційному відношенні для цього виду вантажу, та у розмірі 1 036,62 грн. на відповідача-2 за не визначення придатності вагона для перевезення вантажу, та не підготування вагону для перевезення вантажу, що і призвело до відповідальної сухої недостачі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати пов'язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Судові витрати у розмірі 1 609,50 грн. - судового збору, суд вважає за необхідне також покласти на відповідачів в рівних частинах по 804,75 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) 1 036,62 грн. - збитків, 804,75 грн. - судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевськкокс" (94223, м. Алчевськ Луганської області, вул. Красних партизан, буд. 1, код ЄДРПОУ 32510349) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) 1 036,62 грн. - збитків, 804,75 грн. - судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.Г. Бєлік Повне рішення складено 27.08.2012р.