Постанова № 25798285, 21.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2012 р. Справа № 5021/2848/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Панової О.В.,за участю представників:від ПАТ "КБ "Надра": Гладченко Д.В. -представник (довіреність від 08.08.2012 року);від ЗАТ "Суми-Агротехніка": не з'явились;від ТзОВ "Суми-Біофарм": не з'явились;розглянувшикасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра",на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2012 року,та рішенняГосподарського суду Сумської області від 22 грудня 2011 року,у справі № 5021/2848/2011,за позовомЗакритого акціонерного товариства "Суми-Агротехніка" (м. Суми),до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-БіоФарм" (м. Суми),про визнання недійсним договору, -в с т а н о в и в :

У листопаді 2011 року Закрите акціонерне товариство "Суми-Агротехніка" (далі за текстом -ЗАТ "Суми-Агротехніка") звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-БіоФарм" (далі за текстом -ТзОВ "Суми-БіоФарм") про визнання недійсним Договору від 21.11.2008 року про внесення змін до Договору доручення № 19/3 від 12.11.2008 року. В обґрунтування заявлених вимог ЗАТ "Суми-Агротехніка" послався на ст. ст. 203, 215, 233 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.12.2011 року у справі № 5021/2848/2011 (суддя -Соп'яненко О.Ю.) у задоволенні позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду мотивовано, зокрема, тим, що позивачем не доведені заявлені позовні вимоги та не надано господарському суду належних доказів, які б об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року у справі № 5021/2848/2011 (головуючий суддя -Слободін М.М., судді: Бабакова Л.М., Шевель О.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі за текстом -ПАТ "КБ "Надра") залишено без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 22.12.2011 року -без змін. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема, тим, що позивачем не надано доказів вчинення спірного правочину під впливом тяжких обставин. Поряд з цим, апеляційний господарський суд відзначив, що самостійними підставами для відмови у задоволенні апеляційної скарги є як відсутність у ПАТ "КБ "Надра" процесуального інтересу на отримання судового захисту, так і безпідставність його вимог.

Не погоджуючись з прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами рішенням та постановою, ПАТ "КБ "Надра" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 22.12.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року, прийняти нове судове рішення, яким визнати недійсним Договір від 21.11.2008 року про внесення змін до Договору доручення № 19/3 від 12.11.2008 року. В обґрунтування касаційної скарги ПАТ "КБ "Надра" посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, а саме ст. ст. 42, 47, 43, 84 ГПК України, ст. 61 Конституції України, ч. 1 ст. 203 ЦК України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.07.2012 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

За Розпорядженням Секретаря судової палати від 20.08.2012 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя -Поліщук В.Ю., судді: Білошкап О.В., Панова І.Ю. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ПАТ "КБ "Надра" касаційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 22.12.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року, прийняти нове судове рішення, яким визнати недійсним Договір від 21.11.2008 року про внесення змін до Договору доручення № 19/3 від 12.11.2008 року.

Позивач та відповідач уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників позивача та відповідача.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суду першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Зокрема, ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу.

В свою чергу, якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу, зокрема, щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на ст. ст. 97, 98 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження, в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо, при цьому, буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки, стосовно сторін у справі, судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року).

Таким чином, апеляційний господарський суд мав достеменно з'ясувати чи має ПАТ "КБ "Надра" право на подання апеляційної скарги (у розумінні ст. 91 ГПК України) на рішення Господарського суду Сумської області від 22.12.2011 року у справі № 5021/2848/2011 та, у разі встановлення про наявність у ПАТ "КБ "Надра" такого права, здійснювати апеляційний перегляд справи, згідно зі ст. ст. 99, 101 ГПК України, а, у разі встановлення відсутності такого права, -припинити апеляційне провадження за поданою ПАТ "КБ "Надра" апеляційною скаргою.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що, під час здійснення апеляційного перегляду справи, згідно зі ст. ст. 99, 101 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи, апеляційний господарський суд не перевірив чи здійснювалось місцевим господарським судом, враховуючи положення ст. ст. 18, 21 ГПК України щодо складу учасників судового процесу, з'ясування обставин щодо стану юридичної особи -відповідача, зокрема, враховуючи наявність у матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В свою чергу, господарський суд першої інстанції стан юридичної особи -ТзОВ "Суми-БіоФарм" не досліджував.

В силу ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, а також межі перегляду справи у касаційному порядку, визначені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, прийняті у справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, згідно зі ст. 1119 ГПК України.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що, у разі, якщо господарським судом буде встановлено про припинення юридичної особи -відповідача ТзОВ "Суми-БіоФарм", то провадження у справі слід припинити за визначених п. 6) ч. 1 ст. 80 ГПК України підстав. У разі, якщо господарським судом буде встановлено наявність правонаступника ТзОВ "Суми-БіоФарм" -застосувати положення ст. 25 ГПК України.

Поряд з цим, необхідно звернути увагу, що поза увагою господарських судів попередніх інстанцій, всупереч приписів ст. 43 ГПК України, залишилось встановлення правової природи спірних правовідносин, зокрема, поширення ст. 625 ЦК України на оспорюваний правочин.

При новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11112 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2012 року та рішення Господарського суду Сумської області від 22 грудня 2011 року у справі № 5021/2848/2011 скасувати.

3. Справу № 5021/2848/2011 направити до Господарського суду Сумської області на новий розгляд.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

судді: О.В. Білошкап

І.Ю. Панова