Постанова № 25798082, 23.08.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2012 р. Справа № 2-а-2624/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкова В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Великоолександрівському районі Херсонської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Великоолександрівському районі Херсонської області (надалі - позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 651,78 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Великоолександрівському районі Херсонської області, як приватний підприємець, працює на спрощеній системі оподаткування. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (надалі - Закон України № 2464-VI) позивач є платником єдиного внеску. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У зв'язку з несплатою єдиного внеску 18.04.2012 р. відповідачу було виставлено вимогу № Ф 65/04 про сплату боргу в сумі 2 651,78 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2 651,78 грн.

Відповідач надав до суду заперечення відповідно до якого просить відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те що, Пенсійний фонду України не має права примушувати відповідача до сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки вони є добровільними по своїй правовій природі. Виходячи з цього, примушування його до участі у Пенсійному фонді України є протиправним та суперечить принципам здійснення особою своїх цивільних прав. До того ж, єдині внески не входять до системи оподаткування, а тому до них не можна застосовувати ст. 67 Конституції України щодо обов'язку громадян сплачувати податки та збори. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони заявили клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зареєстрований в установленому порядку як фізична особа-підприємець від 18.04.2005 року.

Відповідно до картки особового рахунку за період з 01.01.2011 року по 09.06.2012 року відповідач повинен був сплатити єдиний внесок в сумі 2 651,78 грн.

У зв'язку з несплатою єдиного внеску 18.04.2012 р. відповідачу було виставлено вимогу № Ф 65/04 про сплату боргу в сумі 2 651,78 грн. Вимога вручена відповідачу 19.04.2012 року.

Законом України № 2464-VI визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно із положеннями Закону України № 2464-VI та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, йому надано право стягувати у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону України №2464-VI, до них відносяться фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Тобто, платниками є фізичні особи-підприємці, що є роботодавцями. Крім того, згідно положень цієї ж статті платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Виходячи із змісту ч. 4, ст. 5 Закону України № 2464-VI обов'язки фізичних осіб-підприємців як платників єдиного внеску виникають з моменту їх державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Закону України № 2464-VI фізичні особи-підприємці є застрахованими особами щодо себе та страхувальниками осіб, що на них працюють (для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI).

Відповідно до ч. 9, ст. 9 Закону України № 2464-VI обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований.

Таким чином, до обов'язків фізичних осіб-підприємців, що є роботодавцями, а також для фізичних осіб-підприємців, що не є роботодавцями, входить своєчасне нарахування та сплата нарахованого єдиного внеску до Пенсійного фонду на суми, що виплачуються ними найманим працівникам, а також на суми їх доходів або самостійно визначені ними суми (для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування), які є базою для нарахування єдиного внеску відповідно до зазначеного Закону.

Згідно із п. 1, ч. 2, ст. 6 Закону України №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. При цьому, ч. 8, ст. 9 Закону України №2464-VI встановлено базовий звітний період для фізичних осіб-підприємців - календарний рік. Відповідно до ч.8 ст.9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до ст. 25 Закону України № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У цьому разі, боржник протягом десяти робочих днів з дня її отримання повинен або узгодити суму зобов'язання з органом Пенсійного фонду, або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи до суду, або сплатити борг. Страхувальник не скористався цим правом, а значить визнав всю суму боргу зазначену у вимозі.

Стосовно доводів, якими відповідач обґрунтовувала свої заперечення, суд вважає їх необґрунтованими виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР, загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Одними із принципів загальнообов'язкового державного страхування згідно із ст. 5 Основ є принцип обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. А тому посилання відповідача на добровільність загальнообов'язкового державного соціального страхування є безпідставними.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на викладене, керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 94, 122, 128, 158, 159, 160-163, 167 КАС України,

постановив:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Великоолександрівському районі Херсонської області (код ЄДРПОУ 21294885) заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2 651 (дві тисячі шістсот п'ятдесят одна) грн. 78 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Горшков В.М.

кат. 10.1