Постанова № 25798025, 13.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2012 р. № 2-а-6694/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "СПС"

до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області

про визнання недійсним рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП "СПС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, в якому просить суд скасувати рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості товарів № 807000006/2011/300390/1 від 20.07.2011р.; скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації № 807070005.2011.330101.001 від 18 липня 2011 року.

В обґрунтування позову вказано, що підприємство надало всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, зауважень до яких митний орган не мав і не має. А тому, як вказав позивач, не можна вважати сумніви митного органу щодо правильності визначення митної вартості товару обґрунтованими лише при наявності в ціновій базі ЄАІС ДМСУ товару за ціною вище ніж заявлена підприємством.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача –Харківської обласної митниці в судове засідання з’явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що товар було випущено у вільний обіг під гарантію за ВМД від 20.07.2011 № 807070005/2011/330285. Всі платежі було сплачено 20.07.2011. Гарантійний строк закінчився 17.10.2011. ПП «СПС»протягом строку дії гарантії до Харківської обласної митниці із заявою про коригування рішення про визначення митної вартості від 20.07.2011 № 807000006/2011/2011/300390/1 не зверталося.

Представник відповідача –Головне управління державного казначейства України в Харківській області в судове засідання не з’явився. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неприбуття суду не повідомив.

Судом встановлено, що 11 січня 2010 року між Приватним підприємством «СПС»(Україна) та Компанією XUZHOU LUJIAN DEHYDRATED VEGETABLE CO., LTD XUZHOU, було укладено Контракт № 110110-14, відповідно до п. 1.1 якого Компанія XUZHOU LUJIAN DEHYDRATED VEGETABLE CO., LTD XUZHOU зобов'язалась поставити Приватному підприємству «СПС»на умовах FOB відповідно до Інкотермс-2000 товар згідно специфікацій до даного Контракту, а ПП «СПС» зобов'язалось прийняти зазначений в специфікаціях товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Контракту.

Відповідно до Специфікації № 3 від 26.04.2011 р. до Контракту № 110110-14 від 11.01.2010 р. Компанія XUZHOU LUJIAN DEHYDRATED VEGETABLE CO., LTD XUZHOU зобов’язалась поставити, а ПП «СПС»зобов’язалось прийняти «часник подрібнений»1,2x2,4 мм вагою 16000,0 кг за ціною 2,08 доларів США за 1 кг загальною вартістю 33280,00 доларів США», «часник подрібнений», 2-4 мм вагою 1000,0 кг за ціною 2,08 доларів США за 1 кг загальною вартістю 2080,00 доларів США», «зелений перець паприка (Capsicum)»6x6 ММ вагою 5000 кг за ціною 6,7 доларів США за 1кг загальною вартістю 33500 доларів США».

На виконання Контракту № 110110-14 від 11.01.2010 р. зі Специфікацією № З від 26.04.2011р. позивачеві від Компанії XUZHOU LUJIAN DEHYDRATED VEGETABLE CO., LTD XUZHOU згідно комерційного інвойсу № ОDЕ2011-1 від 19.05.2011 р. надійшов товар - «часник подрібнений» 1,2x2,4 мм вагою 16000,0 кг, «часник подрібнений», 2-4 мм вагою 1000,0 кг, «зелений перець паприка (Capsicum)»6x6 мм, вагою 5000 кг. Зазначена у Специфікації № 3 від 26.04.2011р. до Контракту № 110110-14 від 11.01.2010 р. ціна товару становить - «часник подрібнений»1,2x2,4 мм –33280,00 доларів США за 16 000 кг (із розрахунку: 2,08 доларів США за 1 кг), «часник подрібнений»2-4 мм –2080,00 доларів США за 1000 кг (із розрахунку: 2,08 доларів США за 1 кг), «зелений перець паприка (Capsicum)»6x6 мм –33500,0 доларів США за 5000,0 кг (із розрахунку: 6,7 доларів США за 1 кг). Згідно п. 7 Контракту оплата товару здійснюється покупцем на умовах, зазначених в специфікаціях, які становлять невід’ємну частину чинного Контракту. А Специфікацією № 3 від 26.04.2011 р. до Контракту № 110110-14 від 11.01.2010 р. в свою чергу визначено, що оплата повинна бути здійснена покупцем (позивачем) двома частинами: передплата –20%, 80% через 20 днів після дати коносамента, але до моменту прибуття контейнера в порт призначення.

Зобов’язання з оплати отриманого товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму 68860,00 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 249 від з 29.04.2011 р. на суму 13772,00 доларів США, № 283 від 05.07.2011 р. на суму 55088,00 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару позивачем 18 липня 2011 року до Харківської митниці була подана Декларація митної вартості № 807070005.2011.330101.001 від 18 липня 2011року, в якій було заявлене митну вартість Товару - «часник подрібнений»1,2x2,4 мм 33280,00 доларів США за 16 000 кг (із розрахунку: 2,08 доларів США за 1 кг), «часник подрібнений»2-4 мм –2080,0 доларів США за 1000,0 кг (із розрахунку: 2,08 доларів США за 1 кг), «зелений перець паприка (Capsicum)»6x6 мм –33500,0 доларів США за 5000,0 кг (із розрахунку: 6,7 доларів США за 1 кг), яка була визначена Позивачем за 1-м методом оцінки –за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно платіжного доручення № 2339 від 19.07.2011 р., № 2347 віл 20.07.2011р. позивач, виконав обов’язок щодо сплати обов’язкових митних платежів та перерахував до Державного бюджету України на суму 158 003,14 грн.

Разом з Декларацією митної вартості № 807070005.2011.330101.001 від 18 липня 2011 року позивачем було подано митному органу (Харківській митниці) повний пакет документів, необхідних згідно чинного законодавства України для прийняття рішення про митне оформлення товару. Зокрема, відповідно до Порядку декларування митної переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані до Харківської митниці наступні документи: Декларація митної вартості № 807070005.2011.330101.001 від 18 липня 2011 року (форма ДМВ-1); митна декларація (форма МД-2) № 807070005/2011/330285; зовнішньоекономічний контракт № 110110-14 від 11.01.2010; інвойс № ОDЕ2011-1 від 19.05.2011 року; специфікація № З від 26.04.2011 р.; платіжне доручення в іноземній валюті № 249 від 29.04.2011 р.; платіжне доручення в іноземній валюті № 283 від 05.07.2011 р.; копія вантажної митної декларації країни відправлення; двостороння заява продавця та покупця про відсутність пов’язаності; лист-пропозиція виробника (продавця товару); коносамент (Bill of lading) № QNDLEG1105052; міжнародна товарно-транспортна накладна; сертифікат походження товару; сертифікат якості.

Митним органом (Харківською митницею) було відмовлено у прийнятті митної декларації № 807070005.2011.330101.001 від 18 липня 2011 року, видано картку відмови та прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів № 807000006/2011/300390/1 20.07.2011 р., відповідно до якого митна вартість товару - «часник подрібнений»1,2x2,4 мм вагою 16000,0 кг, «часник подрібнений», 2-4 мм вагою 1000,0 кг становить 45050,00 доларів США»із розрахунку 2,65 долара США за 1 кг, що на 0,57 долара США більше, ніж заявлена позивачем митна вартість за 1 кг товару. Митну вартість було визначено за 6 методом та на зворотному боці ДМВ-1 зроблено запис про необхідність надання додаткових документів, а саме: копію вантажної митної декларації країни відправлення верифіковану та перекладену на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, відповідно до вимог листа державної митної служби України від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-ЕП.

Суд зазначає, що висновки митного органу щодо наявності сумніву у визначенні позивачем митної вартості товарів за першим методом ґрунтувалися на тому, що за ціновою інформацією витягу з ЄАІС ДМСУ митна вартість задекларованого товару є значно нижчою за вартість оформлених товарів іншими митницями України.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що контракт який укладено 11 січня 2010 року між Приватним підприємством «СПС»(Україна) та Компанією XUZHOU LUJIAN DEHYDRATED VEGETABLE CO., LTD XUZHOU є довгостроковим та ПП «СПС»не одноразово користувалось ним при ввезенні товару на митну територію України.

Позивач протягом 2010 - 2012 років неодноразово ввозив аналогічний товар на митну територію України, та кожен раз Харківською обласною митницею позивачу було відмовлено у прийнятті митної декларації, видавались картки відмови та були прийняті Рішення про визначення митної вартості товарів. Однак, позивач не погоджуючись з відмовами, звертався до суду, про що свідчать копії рішень, які знаходяться в матеріалах справи, за якими позовні вимоги ПП «СПС»були задоволені у повному обсязі.

З досліджених в судовому засіданні документів судом встановлено, що позивачем разом з декларацією митної вартості для підтвердження митної вартості товарів, і відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766, було надано до митного органу повний пакет обов’язкових документів, необхідних для прийняття рішення про митне оформлення товару відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження»для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов’язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт яких підлягає ліцензуванню.

Митні органи у відповідності до ст. 41 МК України повинні здійснювати митний контроль, який включає в себе контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості.

Пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України і подачі відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов’язаний подати додаткові документи.

Отже, митний орган має право вимагати від декларанта подання додаткових документів виключно для підтвердження заявленої митної вартості. Як зазначено вище, декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.

Згідно п. 14 Порядку, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством. Разом з тим, такі положення Порядку зовсім не передбачають, що митний орган у разі неподання документів зобов’язаний визначити митну вартість не за тим методом, який застосував декларант. Право митного органу вимагати надання додаткових документів стосується не визначення митної вартості, а її декларування та правовою підставою для такої вимоги є п. 11 Порядку 1766. Зазначений обов’язок декларанта базується на встановленій в ч.2 ст.265 МКУ нормі, відповідно до якої: митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Тобто право митного органу витребувати у декларанта додаткові документи, а в останнього кореспондуючий обов’язок надати документи, виникає виключно за умови ознаки недостовірності наданих відомостей про зміст торговельної операції або при наявності таких же ознак щодо самих документів, в яких ці відомості зазначаються, а саме ненадання документів не належить до виключних умов не застосування 1-го методу і створює умови менш сприятливі, ніж ті, що встановлені законами України.

Також, як зазначалось вище, законодавець в ст. 266 Митного кодексу України встановлює, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Якщо митна вартість не може бути визначена за метод 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному з продавцем покупцю.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов’язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем декларації країни відправлення верифікованої та перекладеної на державну українську мову. Проте, такий висновок відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах справи та суперечить нормам діючого законодавства, оскільки 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 176, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що позивач не зобов’язаний надати повний перелік документів відповідно до п. 11 Порядку. При цьому, витребування таких документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Крім того, згідно інформаційного Листа Державної митної служби України від 08.10.2010 року №11/2-10.16/11627-ЕП «Український національний комітет Міжнародної торгової палати здійснює заходи підтвердження експортних митних декларацій та інших документів, які оформлюються експортерами з КНР як за запитами українських імпортерів, так й Держмитслужби». Таким чином відповідач мав змогу самостійно звернутися до Українського національного комітету міжнародної торгової палати з запитом про надання верифікованої та перекладеної експортної декларації країни відправлення.

Проте вимога про надання експортної декларації країни відправлення верифікованої та перекладеної на державну Українську мову та послідуюча відмова митного органу у визначенні митної вартості за ціною контракту (1 метод) за підставою –неподання експортної декларації країни відправлення верифікованої та перекладеної на державну Українську мову –не ґрунтується на вимогах діючого законодавства України, що підтверджується внутрішніми наказами ДМСУ.

Митний орган не зазначив які саме відомості повинна була підтвердити експортна декларація країни відправлення верифікована та перекладена на державну Українську мову, не зазначив причини відхилення послідуюче не прийняття документів декларанта та взагалі не визначив які саме обґрунтовані сумніви виникли у митного органу щодо правомірності застосування декларантом 1 методу.

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у ч. 1 ст. 266 МК України.

Виходячи із зазначеної норми, методами визначення митної вартості товарів, які возяться на митну територію України є:

- метод оцінки за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (метод 1);

- метод оцінки за ціною договору щодо ідентичних товарів (метод 2);

- метод оцінки за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

- метод оцінки на основі віднімання вартості (метод 4);

- метод оцінки на основі додавання вартості (обчислена вартість) (метод 5);

- резервний метод (метод 6).

Відповідно до ч. 2 ст. 266 Митного кодексу України основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Суд зазначає, що митний орган в даному випадку не взяв до уваги особливостей комерційних умов по зазначеному Договору, Специфікації № 3, тому суд приходить до висновку про те, що відповідачем не наведено належними та допустимими доказами наявність підстав для неможливості застосування першого методу визначення митної вартості.

Отже, судом встановлено, що відповідачем, Харківською митницею, на власний розсуд застосовано резервний метод визначення митної вартості імпортованого позивачем товару та не надано доказів наявності обґрунтованих підстав для не неможливості застосування першого методу визначення митної вартості імпортованого товару.

Судом встановлено, що позивачем у зв’язку з митним оформлення на підставі рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів № 807000006/2011/300390/1 від 20.07.2011 р. надлишково була сплачена сума ввізного мита 12166 .00 грн. та податку на додану вартість 14599.20 грн., разом 26 765,20 грн.

Оскільки вказане рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів № 807000006/2011/300390/1 від 20.07.2011р. є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, то і сплата ПДВ та ввізного мита у зв’язку з митним оформлення товару на підставі вказаного рішення є надмірною сплатою та підлягає поверненню.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст.. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "СПС" до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання недійсним рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати Рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості товарів № 807000006/2011/300390/1 від 20.07.2011р.

Скасувати Картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації № 807070005.2011.330101.001 від 18 липня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «СПС»код ЄДРПОУ 31062161 надмірно нараховану Харківською митницею та сплачену Приватним підприємством «СПС»суму ввізного мита 12 166 гри. 00 коп. та суму податку на додану вартість 14 599 грн. 20 коп., разом 26 765,20 грн. (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят п"ять гривень двадцять копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «СПС»код ЄДРПОУ 31062161, суму сплачених судових витрат в розмірі 32,20 грн. (тридцять дві гривні двадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містіть вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 серпня 2012 року.

Суддя Спірідонов М.О.