Постанова № 25797921, 29.08.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5092/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М. ,

за участю:

представника позивача - Левченко Д.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського міського центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства "Яциново-Слобідський кар'єр піску" про повернення виплаченої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2012 року Полтавський міський центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Яциново-Слобідський кар'єр піску" про повернення виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 2 747,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем не повернуто у добровільному порядку на користь Полтавського міського центру зайнятості (далі по тексту - Полтавський МЦЗ) кошти виплаченої гр. ОСОБА_2, допомоги по безробіттю за період з 01.06.2011 року по 02.02.2012 року. Зазначена заборгованість виникла у зв"язку з виплатою останньому допомоги по безробіттю, внаслідок його звільнення Відкритим акціонерним товариством "Яциново - Слобідський кар'єр піску " з роботи згідно п.4 ст.40 Кодексу Законів про Працю України. Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 17.10.2011 року визнано незаконним та скасовано наказ ВАТ "Яциново - Слобідський кар'єр піску " №2-К від 17.02.2011 року про звільнення ОСОБА_2 з роботи по п.4 ст.40 КЗпП України. Рішення набрало законної сили 02.02.2012 року - з дати винесення ухвали Апеляційного суду Полтавської області, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вказаним рішення судом, з - поміж іншого, було змінено підстави та дату звільнення працівника. Вказані обставини позивач ототожнює з поновленням працівника на роботі за рішенням суду. Відтак, вважає, що, згідно ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", підприємство повинно відшкодувати понесені Полтавським МЦЗ затрати по виплаті ОСОБА_2 допомоги по безробіттю. У зв"язку з тим, що підприємством суму виплаченої внаслідок його незаконних дій допомоги в добровільному порядку не відшкодовано на користь Полтавського МЦЗ, вказані кошти в розмірі 2 747,05 грн. підлягають стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням. Про причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи без його участі чи заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

З огляду на викладене, суд прийшов висновку про можливість розгляду справи за даної явки і наявними у справі матеріалами, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.05.2011 року гр. ОСОБА_2, як такий, що шукає роботу, звернувся до Полтавського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", наказом від 01.06.2011 року №НТ110601, на підставі поданої заяви, гр. ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

При зверненні до Полтавського МЦЗ ОСОБА_2 було надано трудову книжку, відповідно до запису у якій 17.05.2011 року він був звільнений з посади директора ВАТ "Яциново - Слобідський кар'єр піску " за прогули без поважних причин за п.4 ст. 40 КЗпП України.

12.04.2012 року було подано до Полтавського МЦЗ копію заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17.10.2011 року, яким визнано незаконним та скасовано наказ ВАТ "Яциново - Слобідський кар'єр піску " №2-К від 17.02.2011 року про звільнення ОСОБА_2 з роботи по п.4 ст.40 КЗпП України, зобов'язано відповідача внести зміни в запис №9 трудової книжки ОСОБА_2 та змінити підставу його звільнення з п.4 ст.40 КЗпП України на п.1 ст.40 КЗпП України -у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, а саме : банкрутства підприємства. Також судом змінено дату звільнення ОСОБА_2 зі вказаного підприємства з 17.02.2011 року на дату набрання даним рішенням законної сили.

Судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 02.02.2012 року апеляційну скаргу ВАТ "Яциново - Слобідський кар'єр піску" залишено без задоволення, а заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17.10.2011 року №2-689/2011 -без змін. Рішення набрало законної сили з моменту проголошення.

Судом встановлено, що за період з дати надання ОСОБА_2 статусу безробітного по дату набрання рішення законної сили, а саме за період з 01.06.2011 року по 02.02.2012 року позивачем виплачено допомогу по безробіттю вказаній особі в сумі 2 747,05 грн.

Наказом Полтавського МЦЗ від 13.04.2011 року про відшкодування коштів, виплачених як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_2, ВАТ "Яциново - Слобідський кар'єр піску" було зобов'язано відшкодувати на користь Полтавського МЦЗ кошти виплаченої допомоги по безробіттю за період з 01.06.2011 року по 02.02.2012 року в розмірі 2 747,05 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення", безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Так, позивачем гр. ОСОБА_2 01.06.2011 року на підставі його заяви було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, оскільки він відповідав вимогам для категорії незайнятого населення.

Згідно п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Частиною 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону, суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Судом встановлено, що фактично ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 02.02.2012 року було продовжено (поновлено) строк перебування ОСОБА_2 на посаді директора ВАТ "Яциново - Слобідський кар'єр піску" з 17.02.2011 року по 02.02.2012 року, тобто поновлено на роботі на вказаний період за рішенням суду.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне застосувати норми п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

ОСОБА_2 фактично був поновлений на роботі з 17.02.2011 року по 02.02.2012 року. Відтак, суд приходить до висновку, що у цей період вказана особа не повинна була відноситись до категорії незайнятого населення, а тому не повинна була і отримувати допомогу по безробіттю у зв"язку.

З матеріалів справи вбачається, що за час перебування на обліку Полтавським МЦЗ у період з 01.06.2011 року по 02.02.2012 року гр. ОСОБА_2 було виплачену допомогу по безробіттю в сумі 2 747,05 грн. Причиною її виплати було незаконне рішення відповідача про звільнення ОСОБА_2, яке скасоване судом, тому державні кошти були виплачені з вини відповідача, що допустив незаконне звільнення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що, відповідно до п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ВАТ "Яциново - Слобідський кар'єр піску" зобов'язане відшкодувати позивачу безпідставно виплачену допомогу по безробіттю гр. ОСОБА_2 за період з 01.06.2011 по 02.02.2012 в сумі 2 747, 05 грн.

Наказом Полтавського МЦЗ від 13.04.2012 року про відшкодування коштів, виплачених як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_2, було зобов'язано ВАТ "Яциново - Слобідський кар'єр піску" повернути кошти безпідставно отриманої вказаною особою допомоги по безробіттю за період з 01.06.2011 року по 02.02.2012 року в розмірі 2 747,05 грн.

Разом з тим, станом на дату розгляду справи у матеріалах справи відсутні будь - які докази на підтвердження відшкодування відповідачем даних коштів.

Відповідачем не було надано до суду заперечень проти даного адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що відповідач ані заперечень проти позову, ані доказів сплати заборгованості не надав, а позивач обгрунтував свої вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Полтавського МЦЗ є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Яциново-Слобідський кар'єр піску" (код ЄДРПОУ 13940437) на користь Полтавського міського центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю в сумі 2 747,05 грн. (дві тисячі сімсот сорок сім гривень п"ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 31 серпня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков