Постанова № 25797758, 28.08.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2012 р. № 2а-4624/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі:

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Андрушакевич Т.В.

за участю представників:

позивача - Сабат В.І.

відповідача - Пилип»юк А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАМ»до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001772350 від 17.11.2011 року

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНАМ» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001772350 від 17.11.2011 року. У судовому засіданні проведено заміну відповідача на Державну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби.

Позивач посилається на те, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, складено акт від 27.10.2011 року, винесено податкове повідомлення-рішення № 0001772350 від 17.11.2011 року. Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що ТзОВ «ЮНАМ»перебувало у взаємовідносинах ТзОВ «ВТ-Техбуд»та ТзОВ «Галицькі інвестиції», посилання відповідача щодо нікчемністю договорів вважає безпідставними, послуги та роботи придбані у контрагента підтверджені первинними документами. Таким чином, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні позовній заяві, просив позов задоволити.

Відповідач подав заперечення на позов, в якому проти позову заперечив, послався на те, що проведеною перевіркою встановлено, що позивач завищив податковий кредит в грудні 2010 року по взаєморозрахунках з ТзОВ «ВТ-Техбуд»та ТзОВ «Галицькі інвестиції». Перевіркою, проведеною ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, встановлено, що ТзОВ «ВТ-Техбуд»та ТзОВ «Галицькі інвестиції». не мало виробничих потужностей, офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, трудових ресурсів, достатніх для здійснення господарських операцій. У податкових накладних від контрагента ТзОВ «Галицькі інвестиції» є помилка щодо місцезнаходження продавця.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення згідно заперечення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «ЮНАМ»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ «ВТ-Техбуд» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 р. та ТзОВ «Галицькі інвестиції». за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами даної перевірки складено Акт № 1053/230/25239357 від 27.10.2011р. яким встановлено порушення:

- п.п. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.4.1, пп 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено податковий кредит 194 124,23 грн.

Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001772350 від 17.11.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 194124 грн. та штрафні санкції у розмірі 48531 грн.

Суд досліджує господарські операції між позивачем та його контрагентами - ТзОВ «ВТ-Техбуд»та ТзОВ «Галицькі інвестиції».

Між ТзОВ «ЮНАМ»та ТзОВ «ВТ-Техбуд» 01.11.2010 року було укладено договір підряду. Об»єктом будівництва є транспортабельна котельня для опалення дитячого садка і селищної ради смт. Дослідницьке Васильківського району.

В підтвердження обставин виконання вищенаведеної господарської угоди позивачем надано договір генерального підряду, податкові накладні, накладні, довідка про вартість виконаних підрядних робіт і витрат, акти приймання виконаних підрядних робіт, розрахунок вартості механізмів, кошториси, акти здачі-прийняття виконаних робіт, договір про припинення взаємних зобов»язань шляхом зарахування.

Між ТзОВ «ЮНАМ»та ТзОВ «Галицькі інвестиції»25.11.2010 року було укладено договір поставки газового обладнання.

В підтвердження обставин виконання вищеневеденої господарської угоди позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, договір про припинення взаємних зобов»язань шляхом зарахування, довіреності.

З метою з'ясування реальності господарських операцій, в забезпечення принципу офіційного з'ясування обставин справи, судом запропоновано надати сторонам пояснення та докази в їх підтвердження.

Орган державної податкової служби в акті перевірки посилається на обставини, що позивачем надано не повністю документи для перевірки та на обставини, викладені в актах ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, яким встановлено, що ТзОВ «ВТ-Техбуд»та ТзОВ «Галицькі інвестиції»не мали виробничих потужностей, офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, трудових ресурсів, достатніх для здійснення господарських операцій.

З огляду на викладене, відповідач прийшов до висновку, що немає підстав вважати, що товари та послуги, які були задекларовані в грудні 2010 р. постачальниками яких були ТзОВ «ВТ-Техбуд»та ТзОВ «Галицькі інвестиції»були фактично надані та використані в господарській діяльності. Крім того, позивачем не було належним чином надані документальні підтвердження щодо взаєморозрахунків з ТзОВ «ВТ-Техбуд».

В свою чергу, позивачем надано первинні бухгалтерські документи в підтвердження обставин реальності господарських операцій (видаткові та податкові накладні, договори, акти прийому-передачі виконаних робіт, акти здачі-прийняття виконаних робіт, договори про припинення взаємних зобов»язань шляхом зарахування).

Як вбачається з витягу з ЄДР позивач здійснює господарську діяльність: монтаж та установлення контрольно-вимірювальних приладів, будівництво будівель, інші види оптової торгівлі.

Як вбачається, ТзОВ «ВТ-Техбуд»видано ліцензію №558719 від 22.09.2010 року, на господарську діяльність, пов»язану із створенням об»єктів архітектури, а саме будівельні та монтажні роботи зведення несучих та огороджувальних конструкцій будівель і споруд.

Як вбачається з договорів про припинення взаємних зобов»язань шляхом зарахування товар перевозився транспортним засобом засновника ТзОВ «ЮНАМ»ОСОБА_2, копія якого є в матеріалах справи.

Слід зазначити, що відповідачем не представлено жодних доказів в спростування вищенаведених обставин та доказів, які б підтверджували неможливість поставки товару та виконання робіт.

А відтак, представлені позивачем докази в своїй сукупності вказують на реальність господарських операцій, оскільки є прямими, а не опосередкованими.

Судом також досліджувались обставини добросовісності позивача при вчиненні згаданих господарських операцій з вищенаведеними контрагентами, на що платником податків було представлено витяги з Єдиного державного реєстру згідно з яких контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законом порядку.

Отже, на час укладення правочинів позивач мав офіційно оприлюднену інформацію щодо своїх контрагентів з метою зменшення ризиків негативних наслідків вчинення господарських операцій.

За таких обставин, добросовісність та обачність позивача по згаданих господарських операціях підтверджується тим, що ним була зібрана оприлюднена інформація, яка б вказувала на недобросовісність його контрагентів.

А відтак, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами підтверджується виконання робіт та поставка позивачеві товару, який був використаний останнім у своїй господарській діяльності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.2011 року, яка набрала законної сили, затверджено мирову угоду між ТзОВ «ЮНАМ»( позивач) та Дослідницькою селищною радою Васильківського району Київської області (відповідач), про те? що відповідач визнає у повному обсязі заборгованість перед позивачем за договором генерального підряду №55/0808 та актом №78-0 приймання виконаних робіт за грудень 2010 року в сумі 150053 грн. Відповідач зобов»язується сплатити позивачу у повному обсязі заборгованість перед останнім до 1 квітня 2012 р.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", чинного на момент оподаткування згаданих господарських операцій, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з підп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Окрім того, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підп. „а", „в", „г", „д" п.10.1 ст.10 вищезазначеного Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 згаданого Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

У згаданому рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З врахуванням того, що орган державної податкової служби при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що наявні і матеріалах справи докази повністю підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому висновки про неправомірність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту за результатами таких господарських операцій є безпідставними та необгрунтованими.

Оскільки правомірність нарахування основного платежу по згаданих податках не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи органом державної податкової служби безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Крім того, суд зазначає, що, як вбачається з акту перевірки, наказ про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та повідомлення про проведення перевірки були видані 26 жовтня 2011 року. В акті перевірки зазначено, що вищевказані наказ та повідомлення скеровані позивачу поштою. Перевірка проводилась з 27 по 27 жовтня 2011 року, тобто позивач не був повідомлений про проведення перевірки до її початку, що позбавило позивача права на надання відповідачу у повному обсязі всіх документів, що належать до предмету перевірки.

Відповідно до п.78.4 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог про визнання дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001772350 від 17.11.2011 року.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби щодо винесення податкового повідомлення-рішення № 0001772350 від 17.11.2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області № 0001772350 від 17.11.2011 року.

Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби в користь ТзОВ «ЮНАМ» 2146.00 грн. судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 30 серпня 2012 року.

Суддя Кухар Н.А.