Постанова № 25797567, 27.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/6097/2012

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

від позивача - Пономарьова О.Т. (довіреність від 04.04.2012 № 462/10/19-040),

Ганишнюк Є.В. (довіреність від 03.05.2012 № 1951/10/10-013),

від відповідача - Клюєва О.В. (довіреність від 23.07.2012 № 1-1/1351),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість з рахунків, у банках обслуговуючих, платника податків у розмірі 2244368,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість з рахунків, у банках обслуговуючих, платника податків у розмірі 2244368,00 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив.

Державне підприємство «Донбасантрацит» зареєстровано виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 30 квітня 2003 року, знаходиться на податковому обліку у спеціалізований державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Луганської області з 01 березня 2011 року, крім того є платником податку на додану вартість.

Станом на 30 липня 2012 року за відповідачем утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2244368,00 грн., який виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 20 липня 2012 року № 9042190670.

З метою погашення податкового боргу , на адресу відповідача направлялись вимоги, перша податкова вимога від 05 жовтня 2001 року №1/22 та друга податкова вимога №2/189.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

З метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість у відповідності до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», державною податковою інспекцією у м. Красний Луч на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу від 11 липня 2003 року № 1/127 та другу податкову вимогу від 18 серпня 2003 року № 2/131.

Крім того, враховуючи наявність податкового боргу, рухоме майно і майнові права державного підприємства «Донбасантрацит» були передані у податкову заставу.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з державного підприємства «Донбасантрацит» з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2244368,00 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеному у позову, просили задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що подав клопотання від 23 серпня 2012 року № 1-7/1578, в якому просив розстрочити виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а/1270/6097/2012 відповідно до графіку погашення податкового боргу, а саме, на 5 (п'ять) років (шістдесят місяців) рівними частинами з 20 вересня 2012 року по 20 грудня 2012 року по 10000,00 грн., з 20 січня 2013 року по 20 грудня 2013 року по 20000,00 грн. та з 20 січня 2014 року по 20 липня 2017 року по 44644,70 грн., останній платіж 20 серпня 2017 року у сумі 44645,90 грн. (арк. справи 34-35).

Представники позивача не заперечували проти розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а/1270/6097/2012, про що подали заяву від 27 серпня 2012 року № 8406/10/10-013 (арк. справи 53).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Державне підприємство «Донбасантрацит» зареєстровано виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 30 квітня 2003 року, знаходиться на податковому обліку в спеціалізований державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби з 13 травня 2003 року за № 29, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100330616 (арк. справи 8,10,16).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 20 липня 2012 року № 9042190670 за червень 2012 року, відповідачем самостійно визначено суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2244368,00 грн. (арк. справи 20-21).

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» державною податковою інспекцією в м. Красний Луч Луганської області державному підприємству «Донбасантрацит» було вручено першу податкову вимогу від 11 липня 2003 року №1/127 та другу податкову вимогу від 12 серпня 2003 року № 2/131 (арк. справи 17, 18).

Оскільки перша податкова вимога 11 липня 2003 року №1/127 та друга податкова вимога від 12 серпня 2003 року № 2/131 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Крім того,відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 15 червня 2011 року № 31786777 активи державного підприємства «Донбасантрацит» відповідно до акту опису від 14 червня 2011 року № 18/24-036 передані у податкову заставу (арк. справи 19).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення адміністративного позову податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 2244368,00 грн. не сплатив, але у судовому засіданні визнав у повному обсязі, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та вказаних у адміністративному позову визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки та порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Відповідач має складне фінансове становище, яке не дозволяє сплатити одночасно всю суму податкового боргу, що підтверджується звітом про фінансові результати за 1 півріччя 2012 року, зведеними результатами інвентаризації дебіторсько-кредиторської заборгованості, актами звірки, наказами про припинення відокремлених підрозділів державного підприємства «Донбасантрацит», постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (арк. справи 38-50). Суд вважає зазначені обставини такими, що ускладнюють виконання судового рішення.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, фінансовий стан відповідача відповідно до ст. 257 КАС України, суд дійшов висновку щодо розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суд, з огляду на наявність обставин, що ускладнюють виконання постанови.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що виконання постанови суду можливо розстрочити сплату податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2244368,00 грн. відповідно до графіку погашення податкового боргу, а саме, на 5 (п'ять) років (шістдесят місяців) рівними частинами з 20 вересня 2012 року по 20 грудня 2012 року по 10000,00 грн., з 20 січня 2013 року по 20 грудня 2013 року по 20000,00 грн. та з 20 січня 2014 року по 20 липня 2017 року по 44644,70 грн., останній платіж 20 серпня 2017 року у сумі 44645,90 грн.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 27 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 31 серпня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Донбасантрацит» (ідентифікаційний код 32446546, місцезнаходження: 94500, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, буд. 10) податковий борг з податку на додану вартість, з рахунків у банках, обслуговуючого платника податків у розмірі 2244368,00 грн. (два мільйона двісті сорок чотири тисячі триста шістдесят вісім гривень нуль копійок).

Встановити строк та порядок виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а/1270/6097/2012 шляхом розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2244368,00 грн. відповідно до графіку погашення податкового боргу, а саме, на 5 (п'ять) років (шістдесят місяців) рівними частинами з 20 вересня 2012 року по 20 грудня 2012 року по 10000,00 грн., з 20 січня 2013 року по 20 грудня 2013 року по 20000,00 грн. та з 20 січня 2014 року по 20 липня 2017 року по 44644,70 грн., останній платіж 20 серпня 2017 року у сумі 44645,90 грн.

Зобов'язати спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби внести відповідні зміни до карток особових рахунків платника податків державного підприємства «Донбасантрацит» щодо розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2244368,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 серпня 2012 року.

СуддяР.С. Твердохліб