Постанова № 25797526, 10.08.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2012 р. Справа № 2а-2256/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Маковійчук С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Долинської об`єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

до Публічного акціонерного товариства «Живиця»

про стягнення заборгованості в сумі 166487,43грн.,

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2012 року Долинська об`єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Живиця» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 166487,43 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Публічне акціонерне товариство «Живиця» є платником податків і зборів відповідно до вимог ст.16.1.4 Податкового кодексу України. У відповідача на момент звернення до суду наявний податковий борг в розмірі 166487,43 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань по сплаті орендної плати за землю за період з 18.04.2012 року по 23.07.2012 року.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином. На адресу суду надіслав клопотання, в якому просила розглядати справу за відсутності представника Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Повістки про виклик у судове засідання вручені відповідачу відповідно до вимог частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований як юридична особа та взятий на облік у Долинській об`єднаній державній податковій інспекції в Івано-Франківській області як платник податків, зокрема орендної плати за землю (а.с.7-8).

Загальна сума заборгованості відповідача по орендній платі за землю за період з 18.04.2012 року по 23.07.2012 року перед бюджетом становить 166487,43 грн.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно пункту 269.1. статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 270.1. статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку відповідно до пункту 288.1. статті 288 ПК України є договір оренди такої земельної ділянки. Згідно пункту 288.4. статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно підпункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до ст.36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що податковий борг відповідача в сумі 166487,43 грн., виник на підставі поданої ПАТ «Живиця» до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності ) за 2012 рік (а.с.11-12), а також згідно винесеного Долинською об`єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області податкового повідомлення-рішення №0000570151 від 18.04.2012 року (а.с. 13).

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума податкового боргу в розмірі 166487,43 грн., який виник на підставі поданої відповідачем до Долинської ОДПІ податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності ) та згідно податкового повідомлення рішення від 18.04.2012 року № 0000570151 , є узгодженою.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю нараховано пеню у розмірі 1690,36 грн.

Згідно підпункту 129.1.1. підпункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом. Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 129.4. статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Як вбачається з матеріалів справи Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області надсилалася ПАТ "Живиця" податкова вимога форми "Ю" від 03.10.2011 року за № 292, яка 03.10.2011 року отримана відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці вказаної вимоги та є неоскарженою та невідкликаною (а.с.10).

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.4. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За змістом пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг у сумі 166487,43 грн.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу платника податків (а.с.9), податковою вимогою форми "Ю" за № 292 від 03.10.2011 року (а.с.10), податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (а.с.11-12), податковим повідомленням - рішенням № 0000570151 від 18.05.2012 року (а.с.13).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Живиця» податкового боргу в загальній сумі 166487,43грн., є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Публічне акціонерне товариство «Живиця» ( ід.код13652508, вул. Заводська, 4, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська обл.) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 166487(сто шістдесят шість тисяч чотириста вісімдесят сім гривень) 43 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 15.08.2012 року.