Постанова № 25797449, 28.08.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2012 року Справа № 1170/2а-924/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді -Пасічника Ю.П., секретар -Юрчук Л.М.,

за участю представників: позивача -Лещенко Д.М., відповідача -Карпушев Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський цукровий завод»до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,Ї

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Олександрійський цукровий завод»(далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), та просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0000142310 від 06.03.2012р. та №0000132310 від 06.03.20121р., які були складені на підставі акту №80/23-10/00372109 від 27.02.2012р. про проведення документальної позапланової перевірки позивача з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Полімер-Столиця»за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акту позапланової невиїзної перевірки №80/23-10/00372109 від 27.02.2012р. з питань взаємовідносин з ТОВ «Полімер-Столиця»за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р.

Висновки відповідача щодо необхідності визначення грошових зобов'язань, ґрунтуються на тому, що формування позивачем податкового кредиту та валових витрат на підставі документів виписаних ТОВ «Полімер-Столиця», є неправомірним оскільки господарські операцій проведені на підставі нікчемних правочинів. У зв'язку з тим, що договори між позивачем та ТОВ «Полімер-Столиця»є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Крім того, посадові особи відповідача дійшли висновку, що первинні документи, якими позивач підтверджує здійснення господарських операцій з ТОВ «Полімер-Столиця»підписані невстановленою особою, а тому не мають сили первинних документів, в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, з посиланням на норми Цивільного кодексу України, вказує, що правочини між ним та ТОВ «Полімер-Столиця»відповідають вимогам вказаного кодексу, не є нікчемними, а отже формування податкового кредиту та валових витрат здійснено правомірно.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення, позов не визнається, вказується, що оскаржувані рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»у зв'язку з порушення позивачем норм Цивільного кодексу України під час здіснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, порушенням норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними.

В судовому засіданні 28.08.2012 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 02.09.2012р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Полімер-Столиця»за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р.

Результати перевірки оформлені актом №80/23-10/00372109 від 27.02.2012р. (а.с.23-33).

В ході перевірки встановлено порушення:

- п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134, п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в 3 кварталі 2011 року в сумі 14031 грн., внаслідок включення до складу валових витрат вартості ТМЦ в сумі 61002,22 грн., отриманих по нікчемному правочину від ТОВ «Полімер-Столиця»;

- п. 185.1. ст. 185, п. 198.1. п. 198.3, ст. 198, ПК України в результаті чого занижено ПДВ за липень 2011 року в сумі 12200 грн., внаслідок завищення податкового кредиту по ПДВ в результаті включення до податкового кредиту ПДВ з вартості ТМЦ, отриманих по нікчемному правочину від ТОВ «Полімер-Столиця», факт отримання яких не підтверджено.

06.03.2011р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000142310, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 12200 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6100 грн. (а.с. 13);

- №0000132310, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 14031 грн. (а.с. 14).

Визначаючи позивачеві грошові зобов'язання, посадові особи відповідача виходили з того, що формування позивачем податкового кредиту та валових витрат на підставі документів виписаних ТОВ «Полімер-Столиця», є неправомірним оскільки господарські операцій проведені на підставі нікчемних правочинів. У зв'язку з тим, що договори між позивачем та ТОВ «Полімер-Столиця»є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Крім того, посадові особи відповідача дійшли висновку, що первинні документи, якими позивач підтверджує здійснення господарських операцій з ТОВ «Полімер-Столиця»підписані невстановленою особою, а тому не мають сили первинних документів, в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції..

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі наявності вищезазначених обов'язкових реквізитів, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій та їх особистий підпис.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Полімер-Столиця», позивачем надано первинні документи: договір поставки №24/03-11 від 24.03.2011р. (а.с. 12), видаткова накладна №РН-0000392 від 12.07.2011р. (а.с. 11), рахунок-фактура №СФ-0000151 від 05.04.2011р. (а.с. 36), податкова накладна від 12.07.2011р. №392 (а.с. 10).

Зміст вказаних документів свідчить про те, що вони підписані директором ТОВ «Полімер-Столиця»- ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно частин 3, 5 ст. 65 ГК України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

З урахуванням вказаних законодавчих норм суд зазначає, що реалізація господарської компетенції юридичної особи, в даному випадку ТОВ «Полімер-Столиця», здійснюється через відповідні органи, які здійснюють керівництво юридичною особою.

Як встановлено судом надані позивачем документи містять підпис директора ТОВ «Полімер-Столиця»- ОСОБА_3.

Разом з тим, станом на час розгляду та вирішення справи по суті, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засновником та керівником ТОВ «Полімер-Столиця»є ОСОБА_4 (а.с. 98).

Згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Полімер-Столиця»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків з якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за липень, серпень, вересень 2011 року від 25.11.2011р. №364/2304/36566711, складеного ДПІ у Оболонському районі м. Києва, у періоду, за який проводилась перевірка, відповідальним за фінансово-господарську діяльність підприємства, керівником та головним бухгалтером був -ОСОБА_5 (а.с. 61-66).

З урахуванням вищевикладеного, первинні документи, якими позивач обґрунтовує факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Полімер-Столиця»містять підпис невстановленої особи.

Будь-яких доказів, які б надали можливість достовірно встановити зв'язок ОСОБА_3 з ТОВ «Полімер-Столиця», та його право діяти від імені вказаного товариства, в т.ч. підписувати документи, позивачем не надано.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи досліджені в судовому засіданні докази та фактичні обставини справи, суд зазначає, що документи надані позивачем суперечать вимогам до первинних документів та документів податкового обліку, а тому, вказані документи не надають права позивачеві вчиняти дії щодо формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно, а тому не підлягають скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 31.08.2012р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник