Постанова № 25791090, 28.08.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р.Справа № 5017/487/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Мацюри П.Ф., Філінюка І.Г.

(Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови суду № 446 від 18.06.2012р.)

при секретарі: Соколової Ю. М.

За участю представників сторін:

від Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" -Копчак В.Т., довіреність № 07/2065-12 від 03.01.2012р.;

від Військової частини А -1620 -Єрмаков А.В., довіреність № 971 від 11.06.2012р.;

від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона -не з'явився;

від Військової частини А-1088 -не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона

на рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2012р.

по справі № 5017/487/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

до відповідача 1) Військової частини А -1620;

відповідача 2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона

за участю 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Військова частина А-1088

про стягнення 56 163,80 грн.

Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.08.2012р. було оголошено відкладення розгляду справи до 28.08.2012р.

Ухвалою суду від 14.08.2012р. строк розгляду апеляційної скарги продовжено до 02.09.2012р.

Встановила:

У лютому 2012р. Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна організація Херсонобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Військової частини А 1620 та Квартирного -експлуатаційного відділу м. Херсона з позовною заявою про солідарне стягнення 44 793,93 грн. боргу понад договірному споживанню електроенергії у березні 2011р., квітні 2011р., травні 2011 р. та липні 2011р., 2 810,84 грн. інфляційних збитків, 1 386,51грн. -3% річних, 7 172, 52 грн. пені, 1 609,50 грн. витрат на судовий збір.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25 квітня 2012р. (суддя Літвінов С.В. ) позов задоволено повністю.

Стягнуто з відповідачів у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна організація Херсонобленерго" 44 793,93 грн. боргу понад договірному споживанню електроенергії у березні 2011р., квітні 2011р., травні 2011р. та липні 2011р., 2 810,84 грн. інфляційних збитків,

1 386,51 грн. -3% річних, 7 172, 52 грн. пені, 1 609,50 грн. витрат на судовий збір.

Рішення суду мотивовано невиконанням Військовою частиною А -1620 умов договору про постачання електричної енергії № 475 від 01.03.2004 року та наявністю договору поруки № 475/2 від 05.02.2008р., на підставі якого другій відповідач Квартирне -експлуатаційний відділ м. Херсона відповідає у солідарному порядку поряд з боржником за договором № 475.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, КЕВ м. Херсона звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у позові. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Сторона вказує, що фактичним споживачем електричної енергії є військова частина А - 1088, яка споживає електричну енергію, підписує акти звірки та є окремою юридичною особою, але суд не залучив зазначену особу до участі у справі. Сторонами порушуються умови пункту 2.3 Договору № 475 в частині дотримання порядку участі в споживанні електроенергії окремого споживача, який не є стороною у договорі постачання. Оплату за договором здійснює КЕВ, який не є стороною договору № 475.

Сторона вважає, що договір поруки є недійсним, оскільки укладений з боку військової частини А-1088 з перевищенням наданих йому повноважень, тому що військова частина А-1088 не є стороною у договорі № 475. Крім того, судом не враховано відсутність вини відповідача згідно зі ст.614 Цивільного кодексу України.

Скаржник вважає, що він не є стороною у договорі, фактичний споживач електричної енергії військова частина А-1088 йому не підвідомча, а тому не мав можливості контролювати дії відповідних осіб, які є споживачами електричної енергії.

На думку сторони споживач за договором повинен був вчасно доводити та погоджувати обсяги використання електричної енергії та суму їх вартості з метою їх подальшого бюджетного фінансування.

Скаржник зауважує, що на нього покладено обов'язок здійснювати оплату комунальних послуг військових частин, але в межах бюджетного фінансування на підставі кошторису. Вихід за рамки кошторису містіть склад бюджетного правопорушення. Крім того скаржник звертає увагу на неправильність нарахування інфляційних витрат. На думку сторони нарахування пені, індексу інфляції та річних на суму надмірно спожитої електроенергії взагалі не правильно. Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2012р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Військову частину А-1088, яка є фактичним споживачем електричної енергії та погоджує обсяги її використання.

У судове засідання, призначене на 28 серпня 2012р. представники КЕВ та третьої особи не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судова колегія вважає за необхідне розглянути справу за їх відсутністю, оскільки явка сторін не визначалась обов'язковою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія дійшла таких висновків.

01.03. 2004р. між сторонами ПАТ "ЕК Херсонобленерго" та Військовою частиною А-1620 укладено договір про постачання електричної енергії № 547 , за умовами якого позивач (постачальник електричної енергії) продає електричну енергію відповідачу (споживачу), а останній оплачує позивачу її вартість за умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Договір укладено на постачання електричної енергії на об'єкти військової частини А-1088, що знаходиться за адресою м. Херсон смт. Антонівка та підпорядкована В/Ч А-1620.

Порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності узгоджений сторонами у розділі 5 Договору.

За умовами п.9.4 договору, його укладено на строк до 31 грудня поточного року і договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до умов договору ( п.3.11.) постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором. (а.с.104-107 т.1)

05.02.2008 р. між ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" (кредитор), військовою частиною А-1088 (боржник) та квартирно -експлуатаційним відділом м. Херсон укладено договір поруки № 475/2.

За умовами цього договору Квартирно - експлуатаційний відділ м. Херсона виступає у якості поручителя та зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання боржником зобов'язань згідно Договору про постачання електроенергії № 475 від 01.03.2004 р. (а.с.124 т.1).

На виконання умов договору № 475 від 01.03.2004р. позивач здійснив поставку електричної енергії а відповідач здійснював її споживання в період з березня 2011р. по січень 2012р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 та відповідач 2 систематично прострочували сплату виставлених рахунків, а крім того відповідачем 1 порушені договірні зобов'язання відносно обсягів споживання електричної енергії на підставі додатку №1 від 20.09.2010 р. (а.с. 127 т.1)

Зазначений додаток підписаний з боку споживача командиром військової частини А-1088 в межах довіреності № 1079 від 01.10.2009р., наданої йому командиром військової частини А-1620 (споживачем за договором).

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону України „Про електроенергетику" № 575/97-ВР від 16.10.1997р. споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності), у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Судом першої інстанцій встановлено, що на виконання умов цього договору позивачем у березні, квітні, травні та липні 2011 року поставлено відповідачу 1- військовій частині А-1620 електричну енергію із перевищенням договірних величин та останнім двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини не сплачена, за березень на суму 25 191,23 грн., за квітень 2011р. - 14 114,02 грн., за травень - 2 744,57 грн. за липень 2011р. на суму 2 744,57 грн. В якості доказів з цього приводу суд посилається на відповідні акти спожитої електричної енергії та узгоджені сторонами акти приймання -передачі активної електроенергії.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту спожитої електричної енергії за березень 2011р. було визначено, що обсяг фактично спожитої електричної енергії у цьому розрахунковому періоду склав 93430 кВт*год. , а відповідно до умов додаткової угоди №1 від 29.09.10 обсяг споживання визначено у березні 2011р. не більше 60900 кВт*год. Перевищення договірного рівня споживання електричної енергії у березні складає 32530 кВт*год. Про допущення відповідачем понад договірного рівня споживання електроенергії позивач повідомив В/Ч А-1620, про що свідчить отриманий ним рахунок № 475 від 10.03.2011р. на суму 25 191,23 грн.

В липні 2011р. відповідачем 1 спожито 34584 кВт*год., а повинно 31300 кВт*год. Таким чином, спожито на 3284 кВт*год., що є підставою для стягнення 2744,11 грн.

Внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо встановленої договірної величини електроспоживання на зазначений період, у позивача виникає право стягнути з відповідача двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною, яка є видом відповідальності, і, в результаті застосування якої, для відповідача настають несприятливі економічні наслідки у вигляді зменшення матеріальних благ.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідачів у солідарному порядку 27 935,80грн. боргу понад договірному споживанню електроенергії у березні та липні 2011р.

Між тим судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення зазначених сум за період квітень -травень 2011 року виходячи з такого.

Відповідно до пункту 6.13.-6.14 Правил користування електричною енергією, затв. Постановою НКРЕ 31.07.96 р. № 28 у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за № 417/1442 У передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції). Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії. Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що акти споживання електричної енергії за період березень 2011 р. та липень 2011 р. підписані з боку споживача командиром військової частині А-1088 Яновським О.М., якій діяв на підставі довіреності № 74 від 02.02.2011 р., наданої командиром військової частини А-1620 без права передоручення.

Але судом першої інстанції не звернуто увагу на те, що акти обсягу споживання електричної енергії за квітень та травень 2011 року підписані т.в.о. В/Ч 1088 майором Канарським О.А., якій не мав довіреності від юридичної особи В/Ч А- 1620 на оформлення зазначених документів та узгодження фактичного обсягу переданої та поставленої споживачу електричної енергії . (а.с.38-40,45-47 т.1). Довіреність з цього приводу надана лише командиру військової частини А-1088 Яновському О.М. без права передоручення. Довіреність на ім'я Канарського О.Н. в матеріалах справи відсутня. Доказів наступного схвалення зазначеного правочину юридичною особою А-1620 не надано. Часткова сплата коштів за спожиту активну та реактивну електричну енергію (а.с. 126 т.1) за травень 2011 р. з боку КЕВ м. Херсона не може слугувати таким доказом, а тому зазначені акти не можна вважати актами узгодження фактичного обсягу переданої та поставленої електричної енергії, оскільки КЕВ м. Херсону не надано прав з цього приводу . Отримання військовою частиною А-1620 рахунків №475 за квітень і травень 2011 р. без подальшої їх сплати також не є доказами узгодження обсягу переданої та поставленої споживачу електричної енергії у зазначений період.

Відповідно до частині 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими способами доказування. За таких обставин позивачем не доведено надмірного споживання електричної енергії відповідачем -1 за період квітень -травень 2011 р.

Відповідно до пункту 2 ч1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. У зв'язку з вищезгаданим судова колегія змінює судове рішення та відмовляє у позові в частині стягнення сум за квітень -травень 2011 р. понад договірному споживанню електроенергії у зв'язку з недоведеністю.

Відповідальність відповідачів 1 та 2 за невиконання або неналежне виконання грошового зобов'язання передбачена п.5 додатку №2 до Договору про постачання електричної енергії №475, умовами договору поруки (п.6) та законом.

Відповідно до частині 2 ст.625 ЦК України боржник,який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Внаслідок зменшення сум основного боргу змінюються також і суми інфляційних збитків та 3% річних. За період березня 2011р. сума інфляційних витрат з основного боргу 25 191,23 грн. складає 684,74 грн. за період липень 2011р. сума інфляції з основного боргу 2 744,57 грн. складає мінус 16,71 грн. внаслідок процесу дефляції. Таким чином загальна сума інфляційних витрат, що підлягає стягненню -668,03 грн. За період з 20.03.2011р. по 16.02.2012 р. 3% річних з суми боргу 25 191,23грн. складає 689,21грн. За період з 22.07.2011р. по 16.02.2012р. 3% річних на суму 2 744,57 грн. склало 47,11 грн. Таким чином підлягає стягненню загальна сума 3% річних у розмірі 736,32 грн.

Відносно стягнення пені судова колегія вважає зазначити наступне. Позивачем сума пені визначена у розмірі 7 172,52 грн.

Відповідно до ч.1,3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги, що відповідачі є бюджетними установами, фінансуються виключно із державного бюджету, судова колегія вважає за необхідне зменшити розмір пені до 100 гривень.

Відповідно до частини 8 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території,зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

Між тим судом першої інстанції не встановлено, на який рахунок потрібно стягувати кошти за надмірно спожиту електричну енергію, а на якій пеню та інше, тоді як позивачем зазначені окремі рахунки для такого стягнення.

За таких обставин резолютивна частина рішення повинна зазначати, яку суму потрібно стягувати на рахунок зі специальным режимом використання, а яку на поточний.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовою колегією призведено розподіл судових витрат та стягнуто з відповідача на користь позивача 1053 грн. повернення судового збору пропорційно задоволених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач -2 не є учасником договору, а військова частина А-1620 не є споживачем електричної енергії не приймаються до уваги, оскільки договір укладено з військовою частиною А-1620 на об'єкти, що знаходяться у користуванні підпорядкованої її військовій частині А-1088, яка з початку дії договору не визначена як окремий споживач електричної енергії.

Хибною є також посилка відповідача -2 на те, що договір поруки укладено з перевищенням повноважень, внаслідок чого він не має юридичної сили. Оскільки у встановленому законом порядку договір недійсним не визнаний, з оглядом на презумпцію правомірності правочину, визначену статтею 204 Цивільного кодексу України, такій довід апеляційної скарги є неспроможним. Крім того, з умов договору поруки вбачається, що КЕВ є поручителем за договором № 475 від 01.03.2004 р. перед кредитором -електропостачальною організацією. Тому для поручителя не має правового значення, хто визначений боржником у зазначеної угоді.

З урахуванням зміни судового рішення апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а інші доводи апеляційної скарги судовою колегією відхиляються.

Керуючись cm.cm. 99, 101, 103 п.4, 104 ч.1 пункт 2, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Квартирно -експлуатаційного відділу м. Херсона задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2012р. у справі №5017/487/2012 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Військової частини А-1620 (65120, м. Одеса, вул. Магістральна, 37, код ЄДРПОУ 08502712, р/р 35210002000323, 35226007000323, 35221013000323 в УДК у Одеської області МФО 828011) та Квартирно -експлуатаційного відділу міста Херсону (73008 м. Херсон, с. Чкалове, 37, а/с 158 код ЄДРПОУ 08294952 р/р 352140010039552 в ГУ ДКУ Херсонської області МФО 852010)

на користь Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73000 м. Херсон вул. Пестеля, 5):

а) на рахунок зі спеціальним режимом використання у Філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021, МФО 352457, код 05396638, р/р 26036300020852 27 935,80 грн. (двадцять сім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять гривень 80 коп.) боргу понад договірному споживанню електроенергії у березні та липні 2011р.

б) на поточний рахунок № 26007010068166 у ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, код 05396638 2 557,35 грн. ( дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім гривень 35 коп. ), з яких : 668,03грн. - інфляційних збитків; 736,32 грн. - 3% річних; 100 грн. - пеня,

1 053 грн. витрат на судовий збір.

В решті позову відмовити.

Господарському суду Одеської області видати накази.""

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 29.08.2012р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя І.Г. Філінюк