Ухвала суду № 25791029, 27.08.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"27" серпня 2012 р. справа № 5027/447-б/2012

За заявою Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство «Арго»с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області

про визнання банкрутом

Суддя М.І. Ніколаєв

Представники сторін:

Від ініціюючого кредитора -Пророк В.В., дов. від 27.02.2011 року.

Від боржника -Корбан І.М., дов. від 03.01.2012 року

СУТЬ СПОРУ: Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.07.2012 року за заявою публічного акціонерного товариства «Сведбанк»м. Київ порушено справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство «Арго»с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області, розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 08.08.2012 року.

Заява ініціюючого кредитора обґрунтована тим, що боржник неспроможний протягом більш як тримісячного строку після відкриття виконавчого провадження погасити їх безспірні вимоги в сумі 43 320 456,80 грн., розмір яких більше ніж 300 мінімальних заробітних плат. Відтак, ініціюючий кредитор просить суд визнати свої грошові вимоги, ввести процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Аверкина В.В. та вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

До початку судового засідання 08.08.2012 року від арбітражного керуючого Бурми С.В. надійшла заява про його участь у справі в якості розпорядника майна боржника.

Ухвалою суду від 08.08.2012 року у зв'язку з неявкою представника ініціюючого кредитора розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 21.08.2012 року.

У судовому засіданні 21.08.2012 року оголошено перерву до 27.08.2012 року.

У судовому засіданні 27.08.2012 року представник ініціюючого кредитора заявлені вимоги підтримав. Представник боржника безспірність вимог кредитора визнав, несплату яких пояснив важким фінансовим станом товариства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора та боржника, оцінивши подані докази, суд вважає заявлені вимоги до боржника обґрунтованими.

Відповідно до част. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закону про банкрутство), справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Так, судом встановлено, що протягом більш як трьох місяців з дня відкриття виконавчого провадження (постанова ВП №30533661 від 09.12.2011 року) по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва по справі №14/133 та виконавчого провадження (постанова ВП №30997574 від 30.01.2012 року) по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва по справі №14/134 ТОВ «Арго»як солідарний боржник 29 123 920 грн. основного боргу ініціюючому кредитору не сплатив.

Відтак, безспірні вимоги до боржника в сумі 29 123 920 грн. основного боргу перевищують триста мінімальних заробітних плат та не були задоволені протягом трьох місяців після встановленого строку для їх погашення.

Щодо інших заявлених ініціюючим кредитором вимог суд роз'яснює наступне.

Так, положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Норми ст. 1071 Цивільного кодексу України визначають підстави списання Банком грошових коштів з рахунка клієнта.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження та саме з цього моменту починає свій перебіг визначений в ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство трьохмісячний термін.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження та без доказів невиконання боржником своїх зобов'язань щодо безспірних вимог протягом трьох місяців з моменту порушення такого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

З урахуванням того, що ініціюючим кредитором не надано доказів відкриття виконавчого провадження щодо інших заявлених вимог в сумі 14 196 536,80, вони можуть бути заявлені та визнані судом в порядку, встановленому статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п. 4 ст. 11 Закону про банкрутство в підготовчому засіданні суддя оцінює надані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

За таких обставин, за наслідками розгляду справи у підготовчому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для подальшого провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржника.

При цьому, враховуючи положення п. 1 Інформаційного листа ВГС України від 26.10.2011 р. N 01-06/1481/11, яким встановлено, що до вирішення на законодавчому рівні питання стосовно врегулювання суперечностей щодо порядку офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство, а також оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом господарським судам у розгляді справ про банкрутство необхідно виходити з пріоритету опублікування оголошення в офіційному друкованому органі (газеті "Голос України" або "Урядовий кур'єр"), суд вважає за необхідне зобов'язати ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство, а примірник газети з надрукованим оголошенням надати суду.

У свою чергу, розпорядником майна боржника суд вважає за можливе призначити арбітражного керуючого Бурму С.В. виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 13 Закону про банкрутство встановлено, що розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 3-1 Закону про банкрутство арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за наявності конкуренції кандидатур на призначення розпорядника майна боржника право вибору кандидатури розпорядника майна боржника залишається за господарським судом. При цьому, жодна з кандидатур арбітражних керуючих не являється для суду пріоритетною.

При виборі кандидатури розпорядника майна боржника суду слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язки.

З урахуванням вищевикладеного, розглянувши кандидатури арбітражних керуючих Бурми С.В. та Аверкина В.В. на посаду розпорядника майна боржника - ТОВ "Арго", суд дійшов до висновку щодо призначення арбітражного керуючого Бурми С.В. розпорядником майна боржника, оскільки зазначена кандидатура відповідає всім вимогам ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зокрема, Бурма С.В. не є заінтересованою особою по відношенню до боржника та кредиторів, має порівняно з іншим кандидатом більший досвід роботи у справах про банкрутство (зокрема, Бурма С.В. працює арбітражним керуючим з травня 2005 року, в той час як Аверкин В.В. -з жовтня 2010 року, Бурма С.В. здійснив ліквідаційну процедуру біля 40 підприємств, Аверкин В.В. -призначався розпорядником на 2 підприємствах та ліквідатором 12 підприємств і підприємців), на даний час бере участь у 5 справах про банкрутство (у той час як Аверкин В.В. у 10 справах), відповідні технічні та організаційні можливості, проживає та здійснює свою професійну діяльність на території Чернівецької області, тобто за місцезнаходженням боржника. Крім того, Бурма С.В. на підставі відповідного свідоцтва №441 від 24.12.2010 року має право та займається адвокатською діяльністю, що безсумнівно сприятиме належному виконанню ним функцій розпорядника майна.

Також на боржника слід покласти судовий збір, сплачений ініціюючим кредитором за подання заяви про порушення справи про банкрутство.

В частині заявленого клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів суд зазначає наступне.

Так, згідно п. 1 ст. 12 Закону про банкрутство господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.

Отже, під час дії мораторію у справі про банкрутство, що вводиться одночасно із порушенням провадження у справі, господарський суд може за наявності відповідних підстав вживати інші заходи щодо забезпечення вимог кредиторів. Забезпечення вимог кредиторів регулюється положеннями ст. 12 Закону про банкрутство, а порядок та підстави забезпечення позову регулюються нормами розділу Х ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, тобто положення ГПК України застосовуються у справі про банкрутство з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство, у зв'язку з чим слід зазначити, що норми п. 1 ст. 12 Закону про банкрутство кореспондуються із вимогами розділу Х ГПК України "Забезпечення позову" та у справі про банкрутство у відповідному порядку та за наявності підстав господарським судом можуть бути застосовані заходи забезпечення позову, передбачені ст. 67 ГПК України.

Згідно ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У свою чергу, ініціюючим кредитором будь-яких доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, суду не надано, а відтак у задоволенні клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 11-14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд -

У Х В А Л И В :

1. Визнати безспірні вимоги публічного акціонерного товариства «Сведбанк»м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство «Арго»с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області в сумі 29 123 920 грн. основного боргу.

Обліковувати вказані вимоги та понесені ініціюючим кредитором судові витрати в сумі 5365,00 грн. в четвертій черзі реєстру вимог кредиторів.

2. Ввести процедуру розпорядження майном та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Бурму Сергія Валерійовича (ліцензія серії АВ № 470420 від 05.05.2010 р., вул. Головна, буд. 204-Е кв. 48, м. Чернівці).

3. Зобов'язати ініціюючого кредитора у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство, примірник газети з надрукованим оголошенням надати суду.

При цьому, оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, а також відомості про дату порушення господарським судом провадження у справі.

4. Розпоряднику майна скласти реєстр вимог кредиторів та подати до господарського суду на затвердження не пізніше 01.11.2012 року.

5. Проведення попереднього засідання суду призначити на 15.11.2012 року о 11 год. 00 хв.

6. Перші загальні збори кредиторів провести не пізніше 27.11.2012 року.

7. Підсумкове засідання суду призначити на 22.01.2013 року о 11 год. 00 хв.

8. У задоволенні клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів відмовити.

9. Копію ухвали надіслати ініціюючому кредитору, боржнику та розпоряднику майна.

Суддя М.І. Ніколаєв