Рішення № 25790945, 23.08.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.08.12 Справа № 5021/890/12.

За позовом Конотопського транспортного прокурора Сумської області в

інтересах держави в особі:

1) Державної інспекції сільського господарства в Сумській області,

2) Служби автомобільних доріг в Сумській області

до відповідачів:

1) Глухівської районної державної адміністрації, м. Глухів Сумської області

2) Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", м. Київ

про визнання недійсним договору оренди землі та повернення її в натурі

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

від 1-го позивача: не з'явився

від 2-го позивача: не з'явився

від 1-го відповідача: не з'явився

від 2-го відповідача: Стеценко Т.М.

прокурор: не з'явився

При секретарі судового засідання Логоші О.М.

Суть спору: прокурор просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006 р. та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 22.05.2006 р. між Глухівською РДА та ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".

Перший позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Перший відповідач у відзиві на позовну заяву просить суду залишити позов без задоволення та пояснив, що висновком Служби автомобільних доріг у Сумській області (землекористувачем) від 02.02.20006р. надано згоду на відведення спірної земельної ділянки.

Другий відповідач у відзиві на позовну заяву вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню оскільки 22.05.2006р. між ним та першим відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Перед укладенням зазначеного договору, другий відповідач отримав необхідні дозволи та погодження.

В додаткових доводах до відзиву ( № 2878 від 03.07.2012р.) другий відповідач просить суд винести окрему ухвалу транспортному прокурору з питань перевірки його діяльності, оскільки, на думку другого відповідача, Сумський транспортний прокурор перевищує свої повноваження та діє не в межах чинного законодавства.

Представники позивачів, першого відповідача та прокурора в засідання суду (23.08.2012р.) не з'явились.

У відповідності до вимог ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд виносить окрему ухвалу. При цьому, слід зазначити, що окрема ухвала виноситься у випадках, коли суд встановить: порушення законності в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу; недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу.

Оскільки факти, викладені другим відповідачем у клопотанні про винесення окремої ухвали, не досліджувались в процесі судового розгляду з причини того, що не були предметом спору у даній справі, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для винесення окремої ухвали транспортному прокурору, а тому клопотання першого відповідача відхиляється.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

22.05.2006 року між Глухівською районною державною адміністрацією та ЗАТ „Українська страхова компанія Княжа" (на даний час ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп») укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Сопицької сільської ради, площею 0,01 га несільськогосподарського призначення для комерційного використання строком, на 10 років, який зареєстровано у Глухівському районному відділу ДІЇ «Центр Державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель 26.05.2006 вчинено запис за № 040661701384.

Договір укладено на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та припинено право користування земельною ділянкою Службі автомобільних доріг у Сумській області, загальною площею 0,01 га на території Сопицької сільської ради.

Прокурор звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006р. та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 22.05.2006р. між Глухівською РДА та ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Сумській області, а оскільки Служба автомобільних доріг у Сумській області не надавала згоду на вилучення спірної земельної ділянки в порядку ст. 149 Земельного кодексу України, отже, на думку прокурора, Глухівська районна державна адміністрація не мала повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою щодо надання її в оренду ПАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за договором від 22.05.2006 року без згоди про вилучення її у Служби автомобільних доріг у Сумській області. Право постійного користування земельною ділянкою (відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України) - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій належить вирішення питань використання землі, а пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні місцеві державні адміністрації.

Згідно ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Матеріали справи свідчать, що Служба автомобільних доріг у Сумській області, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЗАТ «УСК КНЯЖА» листом № 81 від 02.02.2006р. надала письмову згоду для вилучення земельної ділянки із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (0,01га) ЗАТ «УСК КНЯЖА» для розміщення пункту по наданню послуг, за рахунок земель державної власності, що знаходяться в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Сумській області на території Сопицької сільської ради, Глухівського району Сумської області, біля прикордонного пункту пропуску «Бачівськ» на узбіччі автодороги «Кіпті-Бачівськ» та умов її вилучення (умови зазначені в листі (висновці) № 81 від 02.02.2006р. Служби автомобільних доріг у Сумській області (а.с. 14).

Розпорядженням голови Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок Глухівської районної державної адміністрації для надання в оренду на конкурентних засадах для комерційного використання за рахунок земель державної власності, що знаходяться в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Сумській області біля прикордонного пункту - пропуску «Бачівськ» на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту та за рахунок земель державної власності, що знаходяться в постійному користуванні служби автомобільних доріг у Сумській області прикордонного пункту-пропуску «Катеринівка» на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту.

Вказаним розпорядженням (пунктом другим) припинено право користування земельною ділянкою Службі автомобільних доріг у Сумській області, загальною площею 0,01 га, розташової біля прикордонного пункту-пропуску «Бачівськ» на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту, та загальною площею 0,005 га, розташованої біля прикордонного пункту-пропуску «Катеринівка», на території Соснівської сільської ради за межами населеного пункту, які перебували в постійному користуванні.

На виконання розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006 р. між Глухівською районною державною адміністрацією та ЗАТ «УСК КНЯЖА» 22 травня 2006 був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,01 га для комерційного використання на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту біля прикордонного пункту-пропуску «Бачівськ», Глухівського району Сумської області, який зареєстровано у Глухівському районному відділу ДП «Центр державного земельного кадастру», про що вчинено запис за № 040661701384 від 26.05.2006 року. Згідно пункту 8 договору, строк дії договору - 10 років. У разі, якщо за один місяць до закінчення строку договору оренди, за відсутності письмових заперечень орендодавця договір оренди земельної ділянки підлягає поновленню на той самий строк, на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України, громадяни і юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку передбаченому цим кодексом. Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Приписами статті 125 Кодексу унормовано, що право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує таке право та його державної реєстрації. Крім того, право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації.

Згідно з вимогами статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами; право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів даної справи, сторонами при укладенні спірного договору було дотримано вимоги ст. 116 Земельного кодексу України, так як земельна ділянка, що перебувала у постійному користуванні позивача, була вилучена з його користування в порядку передбаченому Земельним кодексом України, а саме розпорядженням Глухівської РДА № 206 від 10.05.2006 року.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

З огляду на викладене, вимоги позивача є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Клопотання другого відповідача про винесення окремої ухвали транспортному прокурору - відхилити.

2. У задоволенні позовних вимог - ВІДМОВИТИ.

Повне рішення складено 28.08.2012р.

СУДДЯ Ю.О.ЗРАЖЕВСЬКИЙ