Рішення № 25790909, 14.06.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2012 Справа № 18/788/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз", 36020, м. Полтава, вул. Козака, 2-а

до Полтавської державної аграрної академії, 36003, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Григорія Сковороди, 1/3

про стягнення 104 630,11 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники

від позивача: Грицюк А.С., довіреність № 52 від 20.02.2012 р.;

від відповідача: Ватуля Ю.О., довіреність № 01-07/472 від 31.05.2012 р..

Рішення приймається після перерви, оголошеної у судовому засіданні 12.06.2012 р. до 14.06.2012 р. до 09 год. 00 хв. в порядку ст. 77 ГПК України, з огляду на усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду даної справи, яке було задоволено судом.

14.06.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава про стягнення з Полтавської державної аграрної академії 104 630,11 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 16.02.2012 р. договору № 342 на постачання природного газу за регульованими тарифом, з яких : 102 890,28 грн. основний борг, 1 256,64 грн. пеня за період з 05.03.2012 р. по 12.04.2012 р., 235,73 грн. інфляційні нарахування за період з 05.03.2012 р. по 12.04.2012 р., 247,46 грн. три проценти річних за період з 05.03.2012 р. по 12.04.2012 р..

Позивач надав суду заяву № 14/3798 від 11.06.2012 р. (вх. № 7802д від 11.06.2012 р.) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 48 630,11 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 16.02.2012 р. договору № 342 на постачання природного газу за регульованими тарифом, з яких: 46 890,28 грн. основний борг, 1 256,64 грн. пеня за період з 05.03.2012 р. по 12.04.2012 р., 235,73 грн. інфляційні нарахування за період з 05.03.2012 р. по 12.04.2012 р., 247,46 грн. три проценти річних за період з 05.03.2012 р. по 12.04.2012 р..

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент прийняття рішення по даній справі) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом дана заява прийнята до розгляду як така, що не суперечить чинному процесуальному законодавству України. Спір розглядається в межах предмету спору в редакції наведеної заяви.

Крім того, позивач заявив суду клопотання № б/н від 14.06.2012 р. (вх. № 7988д від 14.06.2012 р.) про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 102 890,28 грн. основного боргу з огляду на його сплату.

Суд частково задовольнив дане клопотання за обґрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині даного рішення.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.05.2012 р. у даній справі в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України судом було здійснено заміну неналежного відповідача -Хомутецького ветеринарно-зоотехнічного технікуму - на належного - Полтавську державну аграрну академію.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, його повноважний представник усно повідомив суд про визнання позову, що зафіксовано в протоколах судових засідань від 12.06.2012 р. та від 14.06.2012 р.. Крім того, останній повідомив суд про сплату заборгованості в розмірі 46 890,28 грн.. На підтвердження даної обставини останній надав копію платіжного доручення № 452 від 08.06.2012 р.. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

16.02.2012 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (постачальник) та Хомутецьким ветеринарно-зоологічним технікумом Полтавської державної аграрної академії (споживач) було укладено Договір № 342 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити споживачу товар (природний газ), а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- ціна за 1000 куб.м. газу з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 4706,016 грн. (п. 4.2 Договору);

- оплата вартості послуг з постачання газу проводиться споживачем виключно грошовими коштами, на поточний рахунок постачальника, шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа наступного за місяцем поставки газу (п. 4.6 Договору);

- звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати пред'явлення вимоги однієї зі сторін (п. 4.9 Договору);

- у разі порушення споживачем строків оплати, зі споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (п. 6.2.2 Договору);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання та розповсюджує свою дію на відносини що склалися з 01.01.2012 р. та укладається на строк з до 31.12.2012 р. 9п. 10.1 Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару споживачу та факт отримання останнім товару (природного газу) у лютому 2012 року в обсязі 29,236 тис.куб.м. на загальну суму 137 585,07 грн. та у березні 2012 року в обсязі 11,541 тис.куб.м. на загальну суму 54 312,13 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання -передачі природного газу, а саме : № МГ- 0005019 від 29.02.2012 р. та № МГ- 0005490 від 31.03.2012 р.. Зазначені акти підписані сторонами та скріплені їх печатками.

В порушення умов Договорів відповідач здійснив лише часткову оплату за отриманий товар в сумі 89 009,92 грн..

На момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача складала 102 890,28 грн.. Після звернення з даним позовом до суду, з огляду на проведення відповідачем часткової сплати заборгованості в сумі 56 000,00 грн., позивачем було зменшено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу до 46 890,28 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення з відповідача 48 630,11 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 16.02.2012 р. договору № 342 на постачання природного газу за регульованими тарифом, з яких: 46 890,28 грн. основний борг, 1 256,64 грн. пеня за період з 05.03.2012 р. по 12.04.2012 р., 235,73 грн. інфляційні нарахування за період з 05.03.2012 р. по 12.04.2012 р., 247,46 грн. три проценти річних за період з 05.03.2012 р. по 12.04.2012 р..

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки природного газу. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього складала 46 890,28 грн.. Дана обставина відповідачем визнається.

Як зазначалося вище, позивач надав суду клопотання № б/н від 14.06.2012 р. (вх. № 7988д від 14.06.2012 р.) про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 102 890,28 грн. основного боргу з огляду на його сплату. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжного доручення № 452 від 08.06.2012 р. та банківської виписки від 11.06.2012 р. по рахунку позивача.

Суд задовольняє дане клопотання частково, а саме : в частині припинення провадження у справі щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 46 890,28 грн., оскільки заявою № 14/3798 від 11.06.2012 р. (вх. № 7802д від 11.06.2012 р.) позивачем було зменшено позовні вимоги і останній прохав суд стягнути з відповідача 48 630,11 грн. заборгованості (в т.ч. : 46 890,28 грн. основний борг, 1 256,64 грн. пеня, 235,73 грн. інфляційні нарахування та 47,46 грн. три проценти річних). Вищезазначена заява прийнята судом до розгляду і предмет спору у даній справі викладено з її урахуванням.

Отже, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 46 890,28 грн., між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.2.2 Договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати, зі споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 256,64 грн. пені за період з 05.03.2012 р. по 12.04.2012 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 235,73 грн. інфляційних нарахувань за період з 05.03.2012 р. по 12.04.2012 р. та 247,46 грн. трьох процентів річних за період з 05.03.2012 р. по 12.04.2012 р., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 235,73 грн. інфляційних нарахувань, 247,46 грн. трьох процентів річних та 1 256,64 грн. пені, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 092,62 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Полтавської державної аграрної академії (36003, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Григорія Сковороди, 1/3), р/р № 35216001002711; № 35226002002711 в ГУДКУ у Полтавській області м. Полтава, МФО 831019, ідентифікаційний код юридичної особи 00493014 на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз" (36020, м. Полтава, вул. Козака, 2-а), код ЄДРПОУ 03351912, п/р 2600530103545 в філії - Полтавське управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467 - 1 256,64 грн. пені, 235,73 грн. інфляційних нарахувань, 247,46 грн. трьох процентів річних та 2 092,62 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 46 890,28 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене 18.06.2012 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною