Постанова № 25790650, 29.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.08.2012 р. справа №5006/43/32пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.,суддівСтойка О.В., Шевкової Т.А.від позивача:Фумжи О.В. -дов. №9-588 від 30.12.2011р.від відповідача:ОСОБА_5 -дов. №б/н від 20.08.2012р.; ОСОБА_6 -витяг з ЄДРП №29/157 від 30.12.2011р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Вугледар Донецької області на рішення господарського суду Донецької областівід05.06.2012 рокуу справі№ 5006/43/32пд/2012 (суддя Чернова О.В.)за позовомДержавного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу «Шахта Південнодонбаська №3 ім.Миколи Сафоновича Чургая», м.Вугледар Донецької областідо відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Вугледар Донецької області про розірвання договору оренди та збов»язання повернути орендований інвентарВСТАНОВИВ:

У 2012 році Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Вугледар Донецької області про розірвання договору оренди та зобов»язання повернути орендований інвентар.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.06.12 р. позовні вимоги Державого підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу «Шахта Південнодонбаська №3 ім.Миколи Сафоновича Чургая», м.Вугледар Донецької області задоволені частково, зобов»язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6, м.Вугледар Донецької області повернути позивачу орендований інвентар. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м.Вугледар Донецької області з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 05.06.12 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсяі.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м.Вугледар Донецької області у судовому засіданні наполягає на задоволенні апеляційної скарги.

Позивач, Державе підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу «Шахта Південнодонбаська №3 ім.Миколи Сафоновича Чургая», м.Вугледар Донецької області у судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд рішення господарського суду від 05.06.2012р. залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2003р. між сторонами був укладений договір оренди №2-0403, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно-нежитлове приміщення (надалі-майно) площею 198кв.м., розміщене за адресою: Донецька область, м.Вугледар, будівля автостанції шахти «Південнодонбаська №3».

Договір укладено строком на 10 років, а саме з 01 квітня 2003р. по 01 квітня 2013р.(п.10.1 договору).

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками.

14.06.2011р. позивачем направлено на адресу відповідача лист з пропозицією розірвати договір оренди за взаємною згодою, в якій посилався на порушення п.1.1 умов договору, на що відповідач листом від 15.07.2011р. відмовився.

Тому, позивач звернувся до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди та зобов»язання повернути орендований інвентар.

По даній справі договір укладено у 2003р., тому згідно ст. 153 УК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Договір вважається укладеним з моменту досягнення узгодження за всіма істотними умовами та підписання сторонами тексту договору, що не суперечить ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме, визначили предмет, умови орендної плати, права та обов»язки сторін, строк дії договору та його подальше виконання не заперечується сторонами.

За приписами Цивільного кодексу в редакції 1963р., який діяв на момент укладання договору, чітко визначено випадки нотаріального посвідчення. Вищевказаний договір у даний перелік не підпадає.

Зокрема, відповідно до п.9 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх уклаення.

Тому, суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо його неукладення на підставі відсутності нотаріального посвідчення.

Згідно ч.1ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України - істотного порушення ним умов договору, яке дає право на дострокове розірвання договору оренди. Також відсутні докази про наявність заборгованості з орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав у позивача для розірвання договору №2-04-03 від 01.04.2003р., а позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими, не доведені належним чином.

Сторонами не визначено питання у договорі щодо укладання додаткової угоди №1 від 11.08.2003р. про передачу інвентарю в оренду.

Крім того, не визначено ані орендної плати, ані прав та обов»язків та механізм повернення щодо викристання обладнання, яке визначено у додатку (ак.спр. 10).

У зв»язку із відмовою у задоволенні позовних вимог про розірвання договору, правові підстави для повернення майна, яке є об»єктом оренди у позивача відсутні, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, відмовивши у задоволенні позовних вимог про зобов»язання повернути орендований інвентар.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

На думку позивача, відповідачем в порушення умов п.1.1 п.1 договору орендоване приміщення використовувалося не для торгівлі продуктами харчування для робітників шахти, а для продажу та розпиття спиртних напоїв, про що свідчить: копія докладної записки від 04.06.2011р. (арк.спр.15), копія службової записки (арк.спр.16), копія акту від 06.04.2012р., але даний акт складений позивачем в односторонньому порядку та не може бути належними доказами, які підтверджують даний факт.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права та неповно з»ясовані всі обставини, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2012р. у справі №5006/43/32пд/2012 підлягає скасуванню, відмовивши позивачу у задоволенні позовних вимог

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Вугледар Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2012 року у справі №5006/43/32пд/2012 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2012р. року у справі №5006/43/32пд/2012 -скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Державному підприємству «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу «Шахта Південнодонбаська №3 ім.Миколи Сафоновича Чуграя», м.Вугледар Донецької області про розірвання договору оренди та зобов»язання повернути орендований інвентар.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу «Шахта Південнодонбаська №3 ім.Миколи Сафоновича Чуграя», м.Вугледар Донецької області (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769) на користь ОСОБА_6, м.Вугледар Донецької області (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 536грн.50коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.В.Стойка

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5-ГС Дон. обл.