Ухвала суду № 25790397, 28.08.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство

28.08.2012р.

№ 18/1653/12

Суддя Паламарчук В.В., розглянувши документи

за заявою Управління пенсійного фонду України в Лохвицькому районі, 37200, Полтавська область, Лохвицький район, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 22532217

до Лохвицького виробничого управління житлово-комунального господарства, 37200, Полтавська область, Лохвицький район, м. Лохвиця, вул. Журавського, 32, код ЄДРПОУ 03351786

про порушення справи про банкрутство

встановив: Управлінням пенсійного фонду України в Лохвицькому районі подано заяву про порушення справи про банкрутство Лохвицького виробничого управління житлово-комунального господарства в порядку, передбаченому ст.ст.6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року N 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути:

- грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна;

- безспірними;

- не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку;

- сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 р." від 22.12.2011 р. мінімальний розмір заробітної плати в Україні з 1 липня 2012 р. становить 1102,00 грн. Отже, з огляду на вищевикладене, з 01.07.2012 року 300 мінімальних розмірів заробітної плати (розмір кредиторських вимог необхідних для порушення господарським судом справи про банкрутство), складає 330600,00 грн.

З наданих документів вбачається, що вимоги ініціюючого кредитора, з урахуванням часткової плати становлять 442504,20 грн. та підтверджуються:

- Постановою Полтавського окружного адміністративного суду №2а-1670/516/12 від 15.03.2012р., про стягнення: 319531,86 грн. основного боргу, 11543,79 грн. фінансових санкцій, 3083,82 грн. - пені. Виконавчий лист виданий 10.04.2012 р. по вищезазначеній справі. Постанова про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу від 10.04.2012р.;

- корінцем вимоги №Ю 48 від 03.04.2012р. на суму 229763,97 грн. з них: 220241,36 грн. - основний борг, 7143,79 грн. - штраф, 2378,82 - пеня.

При цьому слід зазначити наступне. Відповідно до положень ст. 1 Закону неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Згідно положень абзацу 7 цієї статті грошове зобов'язання - є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Тобто, заборгованість по сплаті штрафу не може являтись основним грошовим зобов'язанням боржника, в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та слугувати підставою для порушення і здійснення провадження по справі про банкрутство боржника.

Крім того, положеннями абз. 8 ст. 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими. Тобто, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

При цьому, відповідно до приписів Закону такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців. Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою. Відповідно, і встановлений Законом трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство (даної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 22.09.2009 року у справі №50/74).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 "Про судову практику у справах про банкрутство", за змістом приписів ч.8, ч.10 ст.7 Закону України про банкрутство кредитор має у тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і додати докази цього до своєї заяви.

При судовому дослідженні наданих документів встановлено, що доказів дати відкриття виконавчого провадження щодо виконання корінця вимоги №Ю 48 від 03.04.2012р. на суму 229763,97 грн. суду не представлено.

Таким чином, загальна сума безспірних вимог до боржника, які не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, без урахування штрафних санкцій та пені становить 319531,86 грн., що менше ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до абзацу 5 частини 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати суддя господарського суду відмовляє у прийнятті зави про порушення справи про банкрутство.

Крім того, оскільки підприємство-боржник являється комунальним підприємством, суду не представлено доказів того, чи приймалось на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування рішення про не застосування до боржника положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (п. 8 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про відмову у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство Лохвицького виробничого управління житлово-комунального господарства.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство Лохвицького виробничого управління житлово-комунального господарства, 37200, Полтавська область, Лохвицький район, м. Лохвиця, вул. Журавського, 32, код ЄДРПОУ 03351786

2. Заяву з додатками повернути заявнику.

Додаток: заява з додатками на 22 аркушах.

Суддя В.В.Паламарчук

Роз’яснити заявнику, що відмова у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення.