Ухвала суду № 25790087, 27.08.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______ У Х В А Л А

27.08.12 Справа № 6/62.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології», м. Луганськ

до публічного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод», м. Старобільськ Луганської області

про стягнення 95930,25 грн.

орган виконання судових рішень -відділ державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області, м. Старобільськ Луганської області

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Цукер І.Б. за дов. від. 08.07.2012;

від ВДВС: не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Відповідач на підставі ст. 117 ГПК України звернувся до господарського суду з заявою (без дати та номеру; вхідний канцелярій суду № 961 від 14.08.2012) про визнання наказу господарського суду Луганської області від 27.05.2010 № 6/62 таким, що не підлягає виконанню.

Вказаний наказ видано на виконання рішення господарського суду Луганської області від 11.05.2010 по справі № 6/62 про стягнення з відповідача -закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока» (м. Старобільськ Луганської області, вул. Старотаганрозька, 111, ідентифікаційний код 00444837) на користь позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» (м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 3-н, ідентифікаційний код 32648898) боргу в сумі 95930,25 грн., витрат по оплаті державного мита в сумі 959,30 грн. та витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Ухвалою від 14.08.2012 в зв'язку із зміною найменування відповідача господарський суд замінив його найменування на публічне акціонерне товариство «Старобільський молокозавод» (юридична адреса та ідентифікаційний код відповідача залишилися незмінними).

Відповідач обґрунтовує свою заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, тим що відносно нього (відповідача) ухвалою господарського суду Луганської області від 07.12.2010 порушено справу про банкрутство (справа № 21/118б) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

18.01.2011 в газеті «Урядовий кур'єр»№ 8 було опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача. 30-ти денний строк для подачі заяви з вимогами до боржника (відповідача) у справі про банкрутство закінчився 17.02.2011.

Ухвалою господарського суду від 22.08.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів серед яких позивач відсутній.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними.

На підставі вказаних доводів відповідач просить суд визнати вищевказаний наказ таким, що не підлягає виконанню.

Позивач та ВДВС відзиви на заяву відповідача суду не подали, їх представники в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до ч.3 ст.117 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

В результаті автоматичного розподілу 14.08.2012 вказана заява відповідача передана на розгляд судді Корнієнко В.В.

Розглянувши матеріали справи та заяви відповідача, вислухавши представника відповідача, суд дійшов висновку, що заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню за наступних підстав:

Згідно ст.124 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання усіма органами, громадянами та юридичними особами на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачу або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

На виконання рішення господарського суду Луганської області від 11.05.2010 по справі № 6/62 позивачу був виданий відповідний наказ від 27.05.2010 № 6/62.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.12.2010 відносно відповідача порушено справу про банкрутство (справа № 21/118б) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою від 05.01.2011 по справі № 21/118б введено процедуру розпорядження майном, ініціюючого кредитора зобов'язано опублікувати оголошення про порушення справи про банкрутство.

Дане оголошення було опубліковане в офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України -газеті «Урядовий кур'єр»№ 8 від 18.01.2011.

Позивач є конкурсним кредитором, тобто кредитором за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство (абз. 6 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), так як справа про банкрутство відповідача порушена 07.12.2010, а рішення про стягнення з нього боргу винесено судом 11.05.2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вказаний строк сплинув 17.02.2011 (оголошення опубліковане 18.01.2011).

Ухвалою господарського суду від 22.08.2011 по справі № 21/118б затверджено реєстр вимог кредиторів серед яких позивач відсутній.

У вказаній ухвалі суду також зазначено, що позивач (ТОВ «Енергозберігаючі технології») подавав заяву з грошовими вимогами до боржника (у справі про банкрутство № 21/118б), однак, в зв'язку з пропущенням позивачем встановленого законом строку, у прийнятті цієї заяви судом було відмовлено ухвалою від 24.12.2010 на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України. Повторно позивач з відповідною заявою у справі про банкрутство до суду не звертався.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до абз. 2 п. 8.12 рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»погашення вимог кредиторів щодо цивільно-правових зобов'язань, що відбувається внаслідок застосування частини 2 статті 14 Закону (2343-12), слід вважати припиненням цих зобов'язань відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст.117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч. 4 ст.117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Враховуючи, що в силу ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у відповідача відсутній обов'язок по сплаті заборгованості, стягнутої рішенням суду від 11.05.2010 по справі № 6/62, а тому, відповідно до положень ст.117 Господарського процесуального кодексу України вищевказаний наказ не підлягає виконанню.

Аналогічної правові позиції притримується Верховний Суд України у своїй судовій практиці (постанови ВСУ від 18.09.2007 по справі № 3/332 та від 02.10.2007 по справі № 6/73).

За таких обставин, заява відповідача (боржника) про визнання наказу такими, що не підлягають виконанню, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ господарського суду Луганської області від 27.05.2010 № 6/62, про стягнення з закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока» (м. Старобільськ Луганської області, вул. Старотаганрозька, 111, ідентифікаційний код 00444837) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» (м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 3-н, ідентифікаційний код 32648898) боргу в сумі 95930,25 грн., витрат по оплаті державного мита в сумі 959,30 грн. та витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Суддя В.В. Корнієнко