Рішення № 25789987, 28.08.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" серпня 2012 р. Справа № 11/5007/696/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Демченко І.В. ( довіреність від 20.12.11р.)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" (м. Коростишів)

про стягнення 13235,42 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 13235,42 грн. заборгованості за електричну енергію, з яких 11092,52 грн. основного боргу, 1561,04 грн. пені, 277,69 грн. інфляційних, 304,17 грн. 3% річних.

Представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засіданні не направив, відзив на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням сторони спір розглянутий у більш тривалий строк ніж передбачено ст. 69 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.07.03р. між сторонами був укладений договір на постачання електричної енергії № 40, згідно якого позивач зобов'язувався постачати електричну енергію споживачу, а споживач зобов'язувався оплачувати постачальнику її вартість.

Відповідно до п. 2.2.3 договору, відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати за використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України.

Розрахунковим періодом вважається період з 20 числа по 19 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця.

Згідно п. 7.3 договору, оплата електроенергії здійснюється споживачем самостійно, авансовими платежами в такі терміни з 20 до 25 числа розрахункового місяця 100% вартості заявленого споживання електроенергії з урахуванням сальдо на початок місяця.

Остаточний розрахунок - не пізніше 5 діб після закінчення розрахункового періоду в розмірі фактичного споживання електроенергії за місяць з врахуванням сальдо на початок місяця.

При відсутності оплати за електричну енергію через 5 днів після дати розрахунку, обумовленої цим договором, енергопостачальна організація повідомляє споживача про дату відключення чи обмеження споживання електроенергії ( п. 7.4 договору).

За спожиту електроенергію відповідачу були виставлені рахунки на оплату, а саме:

- рахунок № 8659 від 22.03.11р. на суму 4116,71 грн.;

- рахунок № 11527 від 22.04.11р. на суму 1339,56 грн.;

- рахунок № 16976 від 23.06.11р. на суму 6607,92 грн.;

- рахунок № 2510 від 27.09.11р. на суму 1228,33 грн.

Однак, в порушення умов договору, відповідач кошти за електричну електроенергію належним чином не сплачував, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем за період з 20.02.11р. по 27.09.11р. в сумі 11092,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений час.

Згідно ст. 174 Господарського Кодексу України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

Відповідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Також відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Таким чином, обставини, які звільняють Відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за Договором, та обставини, які звільняють Відповідача від відповідальності за його невиконання, відсутні.

Крім того, згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами цього договору з порушенням термінів, споживач сплачує енергопостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно розрахунку позивача, відповідачу нарахована пеня за період з 01.06.11р. по 31.05.12р. в сумі 1561,04 грн.

Однак, суд не погоджується з розрахунком позивача, так як відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені можливо проводити лише за шість місяців з дня , коли зобов'язання мало бути виконано, а не один рік, як зазначив позивач в своєму розрахунку.

Згідно договору, відповідач повинен сплачувати за електроенергію до 25 числа поточного місяця, тому заборгованість за виставлений рахунок № 8659 від 22.03.11р. за березень 2011р. на суму 4116,71 грн. у відповідача починається з 26.03.11р.

Враховуючи оплату проведену відповідачем 24.03.11р. в розмірі 700 грн., станом на 26.03.11р. борг за вказаний розрахунковий період становить 3416,71 грн.

Таким чином, пеню на борг, який виник у відповідача за березень 2011р. можливо нараховувати за період з 26.03.11р. по 26.09.11р., тобто за шість місяців.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем була проведена часткова оплата в сумі 1500 грн. 08.04.11р.

Однак, з розрахунку позивача вбачається, що розрахунок пені він починає лише з 01.06.11р., тому в даному випадку період за який нараховується пеня на борг за березень 2011р. , становить з 01.06.11р. по 26.09.11р.

Згідно розрахунку проведеного судом, розмір пені за вказаний період становить 95,23 грн.

Також, судом проведений розрахунок пені на заборгованість за квітень, червень, вересень 2011р., а саме:

- рахунок № 11527 від 22.04.11р. за квітень 2011р. на суму 1339,56 грн. період нарахування пені з 01.06.11р.(враховуючи розрахунок позивача) по 26.10.11р. ( шість місяців з дня коли зобов'язання повинно було бути виконаним), розмір пені становить 83,62 грн.

- рахунок № 16976 від 23.06.11р. на суму 6607,92 грн.

Період нарахування пені з 26.06.11р. по 26.12.11р. , розмір пені становить 513,52 грн.

- рахунок № 25210 від 27.09.11р. на суму 1228,33 грн.

Період нарахування пені з 26.09.11р. по 26.03.12р., розмір пені становить 94,75 грн.

Таким чином, загальний розмір пені становить 787,12 грн., а не 1561,04 грн. як зазначив позивач в своєму розрахунку.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховані інфляційні втрати за період з березня 2011р. по березень 2012р. в сумі 277,69 грн.

Однак, суд не погоджується з розрахунком позивача з наступних підстав.

Відповідно до Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 р., № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін"), і в залежності від встановленого та на підставі норм закону, що регулюють спірні правовідносини, постановити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до Рекомендації Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №6.2.-97р. від 04.04.1997р., у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи викладене, оскільки строк виконання зобов'язання у відповідача настав після 26 числа місяця, то нарахування інфляційних можливо починати лише з наступного місяця.

Таким чином періодом нарахування інфляційних в даному випадку є квітень 2011р. по березень 2012р.

Згідно розрахунку проведеного судом, розмір інфляційних становить 185,32 грн.

Також, позивачем нараховані відповідачу 3% річних за період з 01.06.11р. по 31.05.12р. в сумі 307,17 грн.

Суд погоджується з даним розрахунком позивача.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення 11092,52 грн. боргу, 787,12 грн. пені, 185,32 грн. інфляційних, 304,17 грн. 3% річних та відмовляє в іншій частині позову.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" ( 12505, Житомирська область, Коростишівський район, м. Коростишів, вул. Р. Люксембург, 97, код 00953958) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" ( 10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код 22048622) - 11092,52 грн. боргу, 787,12 грн. пені, 185,32 грн. інфляційних, 304,17 грн. 3% річних, 1504,15 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.08.12

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати: