Рішення № 25789889, 21.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/8549-2012 21.08.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК -Р.С.Ф.»;

до Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд»;

про стягнення 381 605,96 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Булгаров В. Д., представник, довіреність №б/н від 20.04.2012 р.;

Від відповідача: Рябець Л. В., представник, довіреність №б/н від 11.06.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/8549-2012; розгляд справи призначено на 14.08.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2012 р. відкладено розгляд справи до 21.08.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 375 000,00 грн., 1 500,00 грн. інфляційних втрат, 5 105,96 грн. трьох відсотків річних, а також 7 632,12 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У своєму клопотанні про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 500 000,00 грн. заборгованості, 3 000,00 грн. інфляційних втрат, 10 602,74 грн. трьох відсотків річних, а також 10 272,05 грн. витрат по сплаті судового збору.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач -Державна спеціалізована бюджетна установа «Аграрний фонд», у своєму відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

- у акті перевірки від 19.04.2011 року комісією було зазначено зауваження, а саме щодо необхідності терміново перемістити цукор-пісок на інший склад у зв'язку з тим, що склад не відповідає вимогам договору складського зберігання, а саме по даху складу просочується вода після випадання опадів, а також керівництво ТОВ «ВІК -Р.С.Ф.»уклало з АТ «Укрексімбанк»договір застави цукру-піску;

- вищезазначені факти, які підтверджують недобросовісне виконання позивачем зобов'язань за договором, і слугували підставою для призупинення оплати послуг за зберігання цукру;

- від позивача не надходило актів виконаних робіт за березень, квітень, травень, червень, липень місяця 2012 року, оформлених належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства України, в зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості виконувати свої зобов'язання належним чином за договором від 30.11.2011 року №11ц, оскільки оплата послуг за зберігання здійснюється за рахунок державного бюджету на відповідний рік через Державну казначейську службу України, і тільки на підставі актів виконаних робіт.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

30.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІК -Р.С.Ф.»(зберігач) та Аграрним фондом (поклажодавець) було укладено договір складського зберігання цукру №11ц, відповідно до умов якого поклажодавець передає, а зберігач приймає цукор на відповідальне відокремлене зберігання згідно ДСТУ 4245:223 за заліковою вагою в кількості 5 000 тонн, якість якого відповідає ДСТУ 4623:2006, упакованого в поліпропіленові мішки з поліетиленовими або поліпропіленовими мішками-вкладками, у кількості 100 000 шт.

Відповідно до п. 1.2. договору, прийняття цукру на зберігання та видача його поклажодавцю посвідчується актом передавання-приймання, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору, якість цукру повинна відповідати державному стандарту, згідно якого він виготовлений та може бути ідентифікований. Поклажодавець або зберігач має право вимагати проведення перевірки його якості. Відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням перевірки якості цукру, несе сторона, що ініціювала перевірку.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що зберігач зобов'язаний здійснювати перевірку цукру по кількості, якості, умовам зберігання, а при виявленні відхилень від норм зберігання цукру скласти про це акт і негайно, але не пізніше одного дня з моменту виявлення, повідомити поклажодавця.

У п. 3.6. договору зазначено, що поклажодавець зобов'язаний своєчасно відшкодувати витрати за надані йому послуги на підставі актів, зміст та форма яких відповідають чинному законодавству України, в межах коштів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.

Зберігач не має права користуватися і розпоряджатися цукром, переданим йому на зберігання, а також передавати його у користування іншій особі без письмової згоди поклажодавця (п. 3.8. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки відшкодування витрат проводяться в грошовій формі з урахуванням податку на додану вартість шляхом перерахування на поточний рахунок зберігача, вказаний в розділі 11 цього договору.

Згідно з п. 4.2. договору, відшкодування витрат на зберігання становить 12,50 грн. за 1 тонну в місяць з урахуванням ПДВ.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що поклажодавець відшкодовує витрати з зберігання зерна на підставі актів, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками.

У п. 4.4. договору зазначено, що акти виконаних робіт надаються зберігачем протягом 10 робочих днів місяця наступного за розрахунковим.

Ціна договору становить 62 500,00 грн. (п. 4.6. договору).

У п.п. 5.1. і 5.2. договору йдеться про те, що строк зберігання цукру -до пред'явлення вимоги поклажодавцем. Зберігач зобов'язаний зберігати цукор до пред'явлення поклажодавцем вимоги про його повернення або переоформлення на визначену поклажодавцем особу.

Відповідно до п. 6.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору, сторони несуть відповідальність згідно норм чинного законодавства України.

Згідно з п. 8.4. договору, якщо інше прямо не передбачено чинним законодавством України, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 957 Цивільного кодексу України, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Частиною 2 статті 959 Цивільного кодексу України, товарний склад зобов'язаний надавати поклажодавцеві можливість оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання, а якщо предметом зберігання є речі, визначені родовими ознаками, - взяти проби та вжити заходів, необхідних для забезпечення його схоронності.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

30.11.2011 року сторонами договору було підписано акт передавання-приймання цукру-піску згідно договору складського зберігання цукру-піску №11-ц від 30.11.2011 року. Відповідно до цього акту, поклажодавець передав, а зберігач прийняв цукор на відповідальне відокремлене зберігання згідно ДСТУ 4245:223 за заліковою вагою в кількості 5 000 тонн, якість якого відповідає ДСТУ 4623:2006, упакованого в поліпропіленові мішки з поліетиленовими або поліпропіленовими мішками-вкладками, у кількості 100 000 шт.

Факт наявності вказаного вище цукру на зберіганні у позивача підтверджується актом перевірки наявності цукру-піску державного інтервенційного фонду та відповідності його кількісним та якісним показникам від 10.02.2012 року та актом перевірки наявності ОДЦР цукру-піску бурякового урожаю 2011 року на ТОВ «ВІК -Р.С.Ф.»від 19.04.2012 року.

Відповідно до п. 5.1. договору, строк зберігання цукру -до пред'явлення вимоги поклажодавцем.

В матеріалах справи немає належним чином завіреної копії такого документу, а тому у господарського суду є підстави вважати, що цукор -пісок і на момент подачі позовної заяви до господарського суду перебуває на зберіганні у позивача та не заперечується відповідачем

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, не здійснив оплату за надані позивачем послуги за 8 місяців складського зберігання цукру-піску на складі позивача у розмірі 500 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки відшкодування витрат проводяться в грошовій формі з урахуванням податку на додану вартість шляхом перерахування на поточний рахунок зберігача, вказаний в розділі 11 цього договору.

Згідно з п. 4.2. договору, відшкодування витрат на зберігання становить 12,50 грн. за 1 тонну в місяць з урахуванням ПДВ.

Ціна договору становить 62 500,00 грн. (п. 4.6. договору).

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву не заперечує того факту, що оплата наданих послуг ним не здійснюється.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно п. 6 додаткового договору від 31.12.2012 року, договір №11-ц було доповнено пунктом 4.7., відповідно до якого, у разі погіршення якісних показників цукру (на підставі документу, виданого повноважним органом) оплата послуг за зберігання припиняється до вирішення питання згідно вимог чинного законодавства України.

Однак, в матеріалах справи немає ні документу, виданого повноважним органом про те, що погіршилися якісні показники цукру, ні самого додаткового договору від 31.12.2012 року з п. 4.7.

Зберігач не має права користуватися і розпоряджатися цукром, переданим йому на зберігання, а також передавати його у користування іншій особі без письмової згоди поклажодавця (п. 3.8. договору).

Відповідачем не доведено також того факту, що позивачем укладено з АТ «Укрексімбанк» договір застави цукру-піску, який є предметом договору №11-ц.

Також відповідач зазначає, що за період з березня по липень 2012 року від позивача не надходило оформлених належним чином документів про виконані роботи. Фактично ж неоплата послуг мала місце ще з грудня 2011 року, після передачі цукру-піску на зберігання.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві зазначив, що він щомісячно направляє відповідачеві акти виконаних робіт, однак вони відповідачем не підписуються та не повертаються.

На адресу Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд»також було направлено претензію №91 від 07.05.2012 року.

Враховуючи той факт, що договір складського зберігання є оплатним, відповідно до частини 1 статті 957 Цивільного кодексу України, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності, а також те, що сторони є вільними у виборі контрагента і вони домовилися саме про оплату договору у розмірі 62 500,00 грн. в місяць, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК -Р.С.Ф.»такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.

Відповідно до п. 6.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору, сторони несуть відповідальність згідно норм чинного законодавства України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Враховуючи вищевикладене, стягненню з відповідача підлягають також 3 000,00 грн. інфляційних втрат і 10 602,74 грн. 3% річних з простроченої суми.

В постанові пленуму Вищого господарського суду Україна №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд»(інд. 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК -Р.С.Ф.»(інд. 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Леніна, 130, код ЄДРПОУ 36263844) 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 10 602 (десять тисяч шістсот дві) грн. 74 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми, 10 272 (десять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 05 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. МандриченкоДата складання рішення 29.08.2012 р.