Рішення № 25789739, 22.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.12 р. Справа № 5006/15/99/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Сінтез Ойл», м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудремпуть», м.Костянтинівка

про стягнення 122 422,38грн.

за участю представників:

від позивача: Бутова Л.В.(за довір.)

від відповідача: Радомська О.В.(за довір.)

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Сінтез Ойл», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудремпуть», м.Костянтинівка про стягнення 122 422,38грн., яка складається з основного боргу в розмірі 14850,33грн., відсотків в розмірі 107572,05грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №1084 від 25.03.11р.; видаткові накладні; податкові накладні; довіреності на отримання товаро-матеріальних цінностей; специфікації; банківські виписки.

Ухвалою від 09.07.12р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/99/2012.

23.07.12р. відповідач надав відзив на позовну заяву від 23.07.12р., в якому зазначив по погашення заборгованості до подання позовної заяви до суду та заперечив проти нарахування позивачем відсотків за борг.

23.07.12р. позивач надав уточнення позовних вимог №66-юр від 20.07.12р., в якому повідомив, що помилково вказав в якості суми боргу - 14850,33грн. замість 14350,33грн. Крім того, даним уточненням позивач, посилаючись на ст.22 ГПК України, фактично зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача відсотки в сумі 107572,05грн.

Представник позивача в судовому засіданні 23.08.12р. підтримав заявлені позовні вимоги (з урахуванням уточнень). Представник відповідача заперечував поти задоволення позовних вимог.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття рішення, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Встановив:

25 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Сінтез Ойл» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудремпуть» (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №1084, за яким постачальник зобов'язується передати у встановлені договором строки у власність покупця товар - нафтопродукти в асортименті, в кількості та по цінам, передбаченим в специфікаціях до договору, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його в порядку та в строки, встановлені договором та специфікаціями до нього. (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору асортимент, кількість, ціна кожної партії товару та строки її постачання визначаються сторонами в специфікаціях до нього. Специфікації є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.3.1 покупець здійснює розрахунок за отриманий товар в національній валюті України в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом одного банківського дня з моменту отримання партії товару. Момент отримання відповідає даті, вказаній в накладній постачальника.

Договір набуває сили з моменту підписання та діє до 31.12.11р. (п.7.1 договору).

Договір №1084 від 25.03.11р. підписаний сторонами.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази визнання його у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання п.1.2 договору сторонами підписані специфікації до договору, в яких погоджені асортимент, кількість, ціна кожної партії товару.

Згідно наданих позивачем до матеріалів справи видаткових накладних постачальником було поставлено, а покупцем отримано товар на загальну суму - 90363,03грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на вищевказаних накладних та довіреностями на отримання цінностей.

Факт отримання товару за вказаними накладними відповідачем визнаний.

Позивачем належним чином виставлені покупцю рахунки на оплату товару.

Отже, обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків станом на 19.03.12р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 17350,33грн.

23.07.12р. відповідач надав суду платіжні доручення та банківські виписки з рахунку позивача, що підтверджують оплату відповідачем заборгованості в повному обсязі.

Факт погашення заборгованості за спірним договором в повному обсязі підтверджений також позивачем в уточненні від 20.07.12р.

Статтею 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на зазначене, в порушення умов п.п. 1.1 та 3.1 договору, відповідач не виконав грошові зобов'язання зі своєчасної оплати отриманого товару.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п.7.7 договору у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару покупець додатково до суми богу та пені сплачує постачальнику відсоток за невиконаними грошовими зобов'язаннями в розмірі 10% від суми боргу за кожний день прострочення.

На підставі вказаного пункту договору та ст.536 ЦК України позивачем нараховані та заявлені до стягнення відсотки за користування грошовими коштами в сумі 107572,05грн. за період з 01.12.11р. по 31.01.12р.

Щодо тверджень відповідача про необґрунтованість нарахування відсотків за борг, суд зазначає наступне:

Оскільки відповідач несвоєчасно розрахувався за поставлений йому товар, за весь період прострочення він повинен сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до умов п.7.7 договору та норм ЦК України.

Вимога про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами може бути заявлена незалежно від стягнення основного боргу чи пені.

Під час судового розгляду справи №5006/15/99/2012 судом встановлений факт несплати у встановлений строк суми заборгованості, яка виникла на підставі договору №1084 від 25.03.11р., та наявність прострочення оплати товару в сумі 17350,33грн. в період з 01.12.11р. по 31.01.12р., з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем відсотків за користування грошовими коштами.

Судом перевірена вірність зробленого позивачем розрахунку та встановлено, що вимоги про стягнення відсотків підлягають задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України в разі задоволення позову судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

При поданні позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 2448,45грн., тоді як за подачу позову на суму 107572,05грн. (згідно уточнень позовних вимог) розмір судового збору складає 2151,44грн.

Згідно ст.7 Закону України «Про судовий збір» переплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 611, 612, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Сінтез Ойл», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудремпуть», м.Костянтинівка про стягнення 107572,05грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудремпуть» (85110, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Леваневського, буд.47, кв.1; ЄДРПОУ 33560720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Сінтез Ойл» (83016, м.Донецьк, вул.Кірова, буд.45; ЄДРПОУ 35636403) відсотки в сумі 107572,05грн.; судовий збір в сумі 2151,44грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Сінтез Ойл» (83016, м.Донецьк, вул.Кірова, буд.45; ЄДРПОУ 35636403) з державного бюджету України судовий збір в сумі 297,01грн.

В судовому засіданні 22.08.12р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 27.08.12р.

Суддя Захарченко Г.В.