Рішення № 25789724, 29.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.08.12 р. Справа № 5006/14/132/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агенство

«Азов персонал сервіс», ЄДРПОУ 35455697, м.Маріуполь

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат

«Азовсталь», ЄДРПОУ 00191158, м.Маріуполь

про стягнення 14092 грн. 91 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Маєвська В.М.-юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кадрове агенство «Азов персонал сервіс», м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, про стягнення інфляції в сумі 3781,02 грн. та трьох процентів річних в сумі 10311,89 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 01.09.2009р. №9 в частині оплати вартості наданих послуг, що встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 06.03.2012р. по справі №29/142, розрахунок суми позову.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 16.07.2012р. №09-9136, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на неправильність нарахування позивачем інфляції та трьох процентів річних. Одночасно, у відзиві на позов відповідачем заявлене клопотання про зменшення судом заявленого до стягнення позивачем розміру штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд встановив:

01.09.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" (виконавцем) та Відкритим акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" (замовником) був підписаний договір про надання послуг №9, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснити своїми силами та засобами надання послуг з прибирання службових та виробничих приміщень, виробничих бань, території, а також об'єктів соціального призначення, чергування на об'єктах замовника, хімічної чистки та прання спеціальної одежі замовника у відповідності з вимогами безпеки, санітарними нормами типовими нормами площадок, що прибираються та території (далі послуги) на умовах встановлених даним договором.

Відповідно п.4.3 договору вартість послуг за даним договором складає 6034976 грн. з урахуванням ПДВ 20% - 1 005 828 грн.

У розділі 5 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- до 5 числа поточного місяця виконавець направляє замовнику рахунок на передплату у розмірі 3% від вартості послуг, що будуть надаватись в поточному місяці. Замовник здійснює передплату шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дати надання рахунку на передплату (п.5.1 договору);

- виконавець зобов'язаний передати замовнику не пізніше 4-го (четвертого) числа місяця, наступного за звітнім, після підписання акту надання послуг двома сторонами, рахунку-фактури відповідно акту та податкову накладну, на усю суму податкових зобов'язань з ПДВ, що виникла у виконавця, оформлену у відповідності з Законом України "Про податок на додану вартість". У випадку невиконання цих строків виконавцем, замовник не несе відповідальність за порушення строків платежів (п.5.2.3 договору);

- оплата послуг виконавця здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця відповідно рахунку та підписаного акту надання послуг протягом 10 (десяти) банківських днів з дати надання документів, передбачених п.5.2.3 (п.5.3 договору);

Згідно п.11.1 договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009 року.

На виконання умов договору позивачем було надано послуги відповідачу на суму 493 729,80 грн., що підтверджується наданим до матеріалів справи актом №ОУ-071 за період з 26.04.2011р. по 04.05.2011р., який підписаний сторонами без будь-яких зауважень або заперечень.

06.03.2012р. рішенням господарського суду Донецької області по справі №29/142, яке відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиціальне значення для розгляду цієї справи, було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс", м.Маріуполь до Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 343 729,80 грн. та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" заборгованість у розмірі 343729,80 грн., компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 3437,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Як було встановлено судом, відповідно п.5.3 договору оплата послуг виконавця здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця відповідно рахунку та підписаного акту надання послуг протягом 10 (десяти) банківських днів з дати надання документів, передбачених п.5.2.3 договору.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 343729,80 грн. всупереч ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України відповідач не виконав, внаслідок чого рішенням суду від 06.03.2012р. по справі №29/142 стягнуто, зокрема, з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 343729,80 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 3781,02 грн. за перфод з липня 2011р. по травень 2012р. та три проценти річних в сумі 10311,89 грн. за період з 26.06.2011р. по 24.06.2012р.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві від 16.07.2012р. №09-9136.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вказувалось вище, 06.03.2012р. рішенням господарського суду Донецької області по справі №29/142 було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс", м.Маріуполь до Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь та стягнуто з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс", зокрема, заборгованість у розмірі 343729,80 грн.

Вказаним рішенням суду встановлено, що відповідно до умов договору про надання послуг №9 від 01.09.2009р. позивачем було надано послуги відповідачу на суму 493729,80 грн., відповідачем була здійснена часткова оплата у розмірі 150000,00 грн.

Відповідно п.5.3 договору оплата послуг виконавця здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця відповідно рахунку та підписаного акту надання послуг протягом 10 (десяти) банківських днів з дати надання документів, передбачених п.5.2.3 договору. Позивачем на адресу відповідача для оплати було направлено рахунок №065/9 від 10.05.2011р.

Проте, взяті на себе згідно договору від 01.09.2009р. №9 обов'язки, відповідач виконував неналежним чином, внаслідок чого грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 343729,80 грн. залишилось не виконаним на момент прийняття зазначеного рішення.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При цьому, стягуючи суму боргу, судом у вищевказаному рішенні не визначено, коли саме, виходячи з умов договору, у позивача настало право вимоги.

Одночасно, за умовами п.5.3 договору від 01.09.2009р. №9 оплата послуг виконавця здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця відповідно рахунку та підписаного акту надання послуг протягом 10 (десяти) банківських днів з дати надання документів, передбачених п.5.2.3 договору.

Згідно п.5.2.3 договору від 01.09.2009р. №9 виконавець зобов'язаний передати замовнику, зокрема, рахунок-фактуру на підставі підписаного сторонами акту надання послуг та податкову накладну, на всю суму податкових зобов'язань, що виникли у виконавця за ПДВ.

Як встановлено судом, листом від 09.06.2011р. позивачем на адресу відповідача було направлено рахунок №065/9 від 10.05.2011р. (разом з податковою накладною) на оплату послуг, наданих за договором від 01.09.2009р. №9 згідно з актом №ОУ-071 від 10.05.2011р.

Отримання відповідачем вказаних документів від позивача підтверджується вхідним штампом відповідача на вказаному листі від 09.06.2011р.

Таким чином, враховуючи умови підписаного між сторонами договору від 01.09.2009р. №9, за висновками суду, відповідач повинен був сплатити вартість наданих позивачем послуг саме в строк до 23.06.2011р.

Посилання відповідача на той факт, що в рішенні суду по справі №29/142 дата направлення відповідного рахунку на адресу відповідача визначена 19.07.2011р. судом до уваги не приймаються. Зокрема, у вказаному судовому рішенні не визначено дати виникнення у позивача права вимоги до відповідача, а лише зазначено про направлення позивачем на адресу відповідача листа від 19.07.2011р.

Проте, як встановлено судом під час розгляду цієї справи документи, передбачені п.5.2.3 договору, були направлені позивачем на адресу відповідача раніше 19.07.2011р., а саме листом від 09.06.2011р.

За таких обставин, за висновками суду, відповідачем припущено прострочення виконання своїх зобов'язань перед позивачем на суму 343729,80 грн. за договором від 01.09.2009р. №9, починаючи з 24.06.2011р.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, платіжним дорученням №3000448701 від 18.06.2012р. відповідачем на користь одержувача «Орджонікідзевський ВДВС ММУЮ» було перераховано суму 343403,10 грн., стягнуту згідно рішення суду по справі №29/142.

Вказана суму отримана позивачем 25.06.2012р., що підтверджується наданою до матеріалів справи банківською випискою за період з 25.06.2012р. по 25.06.2012р., внаслідок чого зобов'язання відповідача перед позивачем щодо сплати боргу в сумі 343729,80 грн. припинились.

Таким чином, судом дійшов висновку про наявність припущення відповідачем прострочення виконання зобов'язань перед позивачем за договором від 01.09.2009р. №9 на суму 343729,80 грн. за період з 24.06.2011р. по 25.06.2012р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст.625 Цивільного кодексу України не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації та 3% річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, і зокрема, за період, що утворився після прийняття судом рішення до його повного виконання.

Таким чином, суд вважає, що у позивача існує право вимагати від відповідача сплати інфляції та трьох процентів річних.

Одночасно, за результатами проведеного судом перерахунку інфляції за період з липня 2011р. по травень 2012р. сума останньої становить 3116,90 грн., а не як було заявлено позивачем 3781,02 грн., внаслідок чого вимоги про стягнення інфляції в сумі 664,12 грн. є неправомірними та підлягають залишенню без задоволення.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 10311,89 грн. за період з 26.06.2011р. по 24.06.2012р.

Проте, як вказувалось вище, заборгованість в сумі 343729,80 грн. була сплачена відповідачем фактично 18.06.2012р., а перерахована Орджонікідзевським ВДВС ММУЮ на користь позивача 25.06.2012р.

За таких обставин, враховуючи відсутність вини відповідача у простроченні виконання зобов'язань перед позивачем за період з 18.06.2012р. по 24.06.2012р., за висновками суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три проценти річних в сумі 10142,38 грн. за період з 26.06.2011р. по 18.06.2012р., а решта вимог про стягнення трьох процентів річних підлягає залишенню без задоволення.

Відповідачем у відзиві на позов від 16.07.2012р. №09-9/36 заявлене клопотання про зменшення судом заявленої до стягнення позивачем суми штрафних санкцій.

Вказане клопотання судом залишено без задоволення, враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України).

Як вказувалось вище, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. При цьому, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 08.11.2010р. у справі N4/719 та від 15.11.2010р. у справі N4/720.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення заявленого до стягнення позивачем розміру інфляції та трьох процентів річних.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агенство «Азов персонал сервіс», м.Маріуполь до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь про стягнення інфляції в сумі 3781 грн. 02 коп. та трьох процентів річних в сумі 10311 грн. 89 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агенство «Азов персонал сервіс», м.Маріуполь інфляцію в сумі 3116 грн. 90 коп. та три проценти річних в сумі 10142 грн. 38 коп., судовий збір в сумі 1514 грн. 22 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агенство «Азов персонал сервіс», м.Маріуполь до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь відмовити.

В судовому засіданні 29.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 29.08.2012р.

Суддя Левшина Г.В.