Рішення № 25787835, 17.07.2012, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справ № 2103/2-4/2011 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Соловйова В.В.

при секретарі Погорілій О.С.

за участю: позивача ОСОБА_1

відповідачів: ОСОБА_2

ОСОБА_3

представника відповідачів ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 02 лютого 2003 року близько 16 години в с. Рубанівка її малолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітній ОСОБА_6 у відсутності дорослих перебували в житловому будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по АДРЕСА_1. ОСОБА_6, внаслідок порушення його батьком ОСОБА_2 правил зберігання зброї, взяв в кутку кімнати заряджену одноствольну рушницю МЦ-20-01, калібру 20 мм., яка належала ОСОБА_2 та здійснив постріл в бік мого сина ОСОБА_5 в результаті чого ОСОБА_5 були завдані тяжкі тілесні ушкодження: вогнепальне поранення лівої щоки та відкритий перелом нижньої щелепи, що підтверджується епікризом з медичної карти стаціонарного хворого № 305, виписного епікризу з історії хвороби № 6324 обласної клінічної лікарні, виписним епікризом з історії хвороби № 1945, випискою історії хвороби № 1539, консультативними висновками спеціалістів. Після вогнепального поранення її синові за висновком МСЕК встановлена інвалідність з дитинства у зв'язку з обмеженням його фізичних можливостей і вона починаючи з весни 2003 року возить його кожні 2 місяці на проходження курсів ортодонтичного лікування, яке необхідно проводити у зв'язку з тим, що дитина росте і змінюється розмір кісток організму і тільки після завершення росту організму можна буде встановити сину протез нижньої щелепи. У такі ж терміни вона возить сина на консультації та призначенням лікування до невролога, так як внаслідок поранення син почав страждати на невроз у формі нав'язливих рухів та тиків. Це підтверджується консультативними висновками спеціалісті. У зв'язку з необхідністю лікування сина вона несе матеріальні витрати на поїздки до лікарів та придбання ліків, проходження судово-медичної експертизи. У добровільному порядку відповідачі надати матеріальну допомогу категорично відмовилися пославшись на те, що вони платити не будуть. Матеріальна шкода підтверджується відповідними чеками та квитками, які також знаходяться у матеріалах кримінальної справи та складає 3089 грн. 61 коп. тільки за період з 28.12.08 р. по 28.09.2009 р. Через кожні два місяці на третій їй необхідно кожен рік до закінчення лікування сина нести витрати на лікування. При вартості ортодонтичного лікування на даний час виходячи з ціни зазначеної у квитанції № 2618 від 29.12.2008 року в сумі 2800 гривень ця сума становить при підрахунку щорічно до досягнення дитиною повноліття 03.01.2015 року (6*2800)=16 тисяч 800 гривень без урахування інфляції. У відповідності до ст. 1199 ЦК України особи, які завдали шкоди здоров'ю каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я малолітньої особи повинні відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування, тощо. На даний час її синові виповнилося 12 років. Від завданого поранення син неймовірно страждає вже на протязі шести років від фізичних болів, нервових тиків та нав'язливих рухів, від того, що йому кожні два місяці необхідне втручання лікарів, приймати ліки, проходити обстеження, він почав усвідомлювати, що не є таким як інші діти і у нього спотворене обличчя і це негативно впливає на його стосунки з іншими дітьми. Поранення вплинуло дуже сильно на психологічний стан сина. Його спосіб життя відрізняється від способу життя інших дітей. Він не може вживати тверду їжу і це також завдає йому дискомфорту. Син усвідомлює, що його мучення можуть закінчитися тільки, після досягнення повноліття. Цього йому чекати ще 6 років. Це завдає йому та членам сім'ї дуже сильних моральних страждань. Це є моральна шкода завдана злочинними діями та бездіяльністю. Вважає, що батьки ОСОБА_6 повинні її хоча б частково компенсувати у грошовому виразі незважаючи на те, що точної суми відшкодування встановити неможливо, як неможливо і оцінити. На її думку сума часткового відшкодування моральної шкоди становить з урахуванням тривалості страждань сина з моменту заподіяння фізичної шкоди здоров'ю до досягнення повноліття становить 200 тисяч гривень. Цю суму позивач вважає розумною, виваженою і достатньою з урахуванням майнового стану та матеріальних можливостей відповідачів, які за законом повинні відшкодувати шкоду заподіяну їхнім малолітнім сином безпосередньо та з грубої необережності батька заподіювача шкоди. Вогнепальне поранення її сина і наслідки що настали і тривають, а також будуть тривати до повноліття прямо і безпосередньо пов'язані з порушенням ОСОБА_2 правил зберігання мисливської вогнепальної зброї. Факт заподіяння шкоди підтверджується зібраними матеріалами кримінальної справи № 580039-08 яка на даний час закрита судом з підстав спливу строків на притягнення до кримінальної відповідальності, документами лікувальних установ, які приєднані до матеріалів справи та позовної заяви, іншими документами. Позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно, на її користь витрати на лікування ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, експертизу і поїздки в сумі 3089 грн. 61 коп. за період з 28.12 2008 по 28.01.2009 року, стягнути солідарно з відповідачів на її користь витрати на лікування, протезування, тощо ОСОБА_5 в сумі 16 тисяч 800 гривень помісячними платежами кожного третього місяця року по 2800 гривень з урахуванням рівня інфляції до закінчення лікування та досягнення дитиною повноліття 03.01.2015 року, стягнути солідарно з відповідачів на її користь в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 200000 (двісті тисяч) гривень компенсації за заподіяну моральну шкоду, а також стягнути з відповідачів витрати за надану правову допомогу у розмірі 1500 гривень.

У судовому засіданні позивач уточнила суму позовних вимог про стягнення витрати на лікування ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, експертизу, поїздки і просить суд стягнути з відповідачів кошти у сумі 3396 грн. 30 коп., судові витрати покласти на відповідачів, в решті позовні вимоги підтримала та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_4 суду пояснив, що позов повинен бути звернений лише до ОСОБА_2, так як саме через його недбале зберігання вогнепальної зброї ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження, а тому стягненню з нього на користь позивача згідно вимог чинного законодавства підлягають витрати, які документально підтверджені відповідними квитанціями, чеками чи іншими документами, які містять відомості про придбаний товар, чи витрати на інші цілі, які стосуються лікування наслідків отриманих ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, а тому з відповідачів може бути стягнута сума витрат на пов»язаних з лікуванням ОСОБА_5 у розмірі - 3396,30 грн., вартість експертизи у розмірі - 2201,58 грн., витрати за отримання правової допомоги у розмірі - 1500 гривень. Позовну вимогу про стягнення коштів у сумі 16800 грн. вважає необґрунтованою, оскільки вона документально не підтверджена. Крім того, вважає, що позовна вимога про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково, оскільки позивачем необґрунтовано її суму у розмірі 200000 грн. Просить суд при визначенні розміру моральної шкоди враховувати вимоги розумності та справедливості, а також матеріальне становище відповідачів, які ніде не працюють і мають тяжке матеріальне становище.

Відповідач ОСОБА_2 підтримає думку захисника ОСОБА_4, позов визнає частково, вважає, що саме він повинен відповідати за даним позовом, так як з його вини ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження.

Відповідач ОСОБА_3 підтримала думку захисника ОСОБА_4

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом згідно постанови слідчого СВ Великолепетиського РВ УМВС України в Херсонській області про закриття кримінальної справи в зв'язку з закінчення строків давності встановлено, що ОСОБА_2 02.02.2003 року близько 15.30 год. в с. Рубанівка, будучи власником трьох мисливських рушниць, зберігаючи їх разом з патронами, в сейфі, не обладнаному охоронною сигналізацією, внаслідок недбалого зберігання зброї, а саме рушниці МЦ-20-01 поза сейфом у кімнаті власного жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1, допустив те, що його син ОСОБА_6 взяв дану мисливську рушницю МЦ-20-01, 20 калібру, та патрон, який знайшов на підлозі в кімнаті, вийшов у веранду житлового будинку домоволодіння ОСОБА_2, зарядив рушницю знайденим патроном та вистрілив в бік ОСОБА_5, який перебував разом з ним в веранді, в результаті чого ОСОБА_5 отримав наступні тілесні ушкодження: дробове вогнепальне поранення лівої половини обличчя з просторим розтрощенням м'яких тканин, розтрощенням нижньої щелепи, з ушкодженням кровоносних судин, ускладнене травматичним шоком, які згідно висновку експерта №18/к від 28.01.2009 року належать до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.

За даним фактом 17.12.2008 року прокурором Великолепетиського району порушена кримінальна справа № 580039-08 за ознаками злочину, передбаченого ст. 264 КК України.

Згідно постанови Великолепетиського районного суду Херсонської області від 11.03.2009 року справа №1п-4/2009 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ст. 264 КК України провадженням закрито, а ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності, тобто вина ОСОБА_2 у спричинені ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень визнана самим відповідачем ОСОБА_2 та підтверджена матеріалами кримінальної справи №1п-4/2009 року, а тому суд вважає, що відповідно до ст.ст. 1178, 1187 ЦК України саме ОСОБА_2 має бути належним відповідачем у даній справі.

Відповідно до ст.ст. 22, 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вже зазначалося вище ОСОБА_2 будучи власником трьох мисливських рушниць, допустив те, що його син ОСОБА_6 взяв мисливську рушницю МЦ-20-01, 20 калібру, та патрон, вийшов у веранду житлового будинку домоволодіння ОСОБА_2, зарядив рушницю та вистрілив в бік ОСОБА_5, який перебував разом з ним в веранді, в результаті чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, які належать до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду, яка виразилася у необхідності придбання ліків та інших витрат на пов»язаних з лікуванням ОСОБА_5 у розмірі - 3396,30 грн. та вартість експертизи згідно рахунку - фактури № 20/12 від 14.02.2012 року у розмірі - 2201,58 грн., які документально підтверджені, а тому відповідно до ст. 22, ст. 1166, ч. 1 ст. 1178, ч. 2 ст. 1187 ЦК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, є його опікуном, що підтверджується посвідченням серії АЗ № НОМЕР_2 та згідно ст. 39 ЦПК України законним представником.

Відповідно до ст.ст. 1195, 1199 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров»я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов»язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування, тощо.

Суд звертає увагу позивача на те, що належним доказом, який підтверджує факт придбання товару, чи то у даному випадку лікування, протезування, постійного догляду, посиленого харчування, тощо є фіскальний чек, або інший документ, який містить відомості про придбаний товар чи то інші витрати пов»язані з отриманими ОСОБА_5 тілесними ушкодженнями, а тому позовна вимога про стягнення витрат на лікування, протезування, тощо у сумі 16800 гривень задоволенню не підлягає, як необґрунтована, тобто не підтверджена відповідними документами.

Позовна вимога про стягнення моральної шкоди у розмір 200000 гривень підлягає задоволенню частково, оскільки своїми діями ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_5 моральну шкоду, яка виразилась у заподіяні йому фізичному болю, нервових тиків та нав'язливих рухів від завданого поранення, від якого він страждає до теперішнього часу, порушився його нормальний ритм життя, у нього спотворене обличчя, що негативно впливає на його стосунки з іншими дітьми. Поранення вплинуло на його психологічний стан, його спосіб життя відрізняється від способу життя інших дітей. Він не може вживати тверду їжу і це також завдає йому дискомфорту. Суд, з врахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних страждань ОСОБА_5 та матеріального становища відповідача, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, вважає що стягненню відповідно до ст.ст. 23, 1167, 1168, ЦК України підлягає моральна шкода у розмірі 20000 грн.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн., оскільки вони підтверджені договором про надання юридичної допомоги від 03.01.2009 та платіжним дорученням від 03.02.2009 року № null на суму 1500 гривень.

Враховуючи вищевикладене та підсумовуючи встановлені обставини справи суд відповідно до ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1178, 1187 ЦК України вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_5 матеріальну шкоду, яка складається із витрат пов»язаних з лікуванням ОСОБА_5 у розмірі - 3396,30 грн., вартості експертизи згідно рахунку - фактури № 20/12 від 14.02.2012 року у розмірі - 2201,58 грн., та витрат на правову допомогу у розмірі 1500 гривень, а також моральну шкоду у розмірі 20000 гривень, а всього кошти у сумі 27097,88 гривень.

В задоволенні позовної вимоги про стягнення витрат на лікування, протезування, тощо у розмірі 16800 гривень відмовити, як у необґрунтованій, та одночасно роз»яснити, що ОСОБА_1 має право звернутися з вказаною вимогою до відповідача повторно у порядку цивільного судочинства, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для відмови у задоволенні вказаної вимоги.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави, які згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»складають -270 гривень 98 копійок.

На підставі ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1178, 1187, 1195, 1199 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 61, 84, 88, 212-215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Рубанівка Великолепетиського району Херсонської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Рубанівка Великолепетиського району Херсонської області, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 матеріальну шкоду, яка складається із витрат пов»язаних з лікуванням ОСОБА_5 у розмірі - 3396,30 грн., вартості експертизи згідно рахунку - фактури № 20/12 від 14.02.2012 року у розмірі - 2201,58 грн., та витрат на правову допомогу у розмірі - 1500 гривень, а також моральну шкоду у розмірі - 20000 гривень, а всього кошти у сумі - 27097 (двадцять сім тисяч дев»яносто сім) гривень 88 копійок.

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування, протезування, тощо у розмірі 16800 гривень відмовити, як у необґрунтованій, та одночасно роз»яснити, що ОСОБА_1 має право звернутися з вказаною вимогою до відповідача повторно у порядку цивільного судочинства, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для відмови у задоволенні вказаної вимоги.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Рубанівка Великолепетиського району Херсонської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 270 (двісті сімдесят) гривень 98 копійок на користь Державного бюджету 22030001, Великолепетиський районний суд Херсонської області, Код отримувача 24103839, Банк отримувача ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010, Рахунок отримувача 31217206700083, Код класифікації доходів бюджету 22030001, Код ЄДРПОУ суду 02886752, Призначення платежу: Судовий збір 02886752.

Рішення суду може бути оскаржене через Великолепетиський районний суд до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Головуючий підпис

КОПІЯ ВІРНА

В.о. голови суду В.В. Соловйов