Рішення № 25786500, 16.08.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-2101/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пасинок В.С.,

при секретарі Мушта І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

у лютому 2012 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з відповідача суму боргу за спожиту електроенергію в розмірі 1 606,51 грн., 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 591,45 грн. та судовий збір - 214,60 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 19 квітня 2005 року було укладено договір про користування електричною енергією № 04015701121 та відкрито відповідно особовий рахунок споживача. Позивач, чітко дотримуючись умов укладеного договору та вимог діючого законодавства, що ставляться як до загальних правил укладення і виконання договорів, так і до договорів постачання енергетичних та інших ресурсів, взяті на себе зобов'язання щодо надійного постачання електричної енергії виконав, в той час, як відповідач, ігноруючи умови договору щодо оплати одержаної електроенергії за обумовленими тарифами та строками, свої зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Станом на 01 січня 2012 року заборгованість за спожиту електроенергію становить 1 606,51 грн., і на момент звернення до суду остання не погашена.

Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав про те, що оскільки відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання по оплаті спожитої електроенергії, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України він повинен сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних від суми заборгованості.

Представник позивача в ході розгляду справи підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просив суд позов задовольнити з обставин, викладених в позовній заяві.

Відповідач, належним чином повідомлявся про день, час, місце розгляду даної справи, в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. ст. 224, 225 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Вислухавши представника позивача, яка не заперечувала проти розгляду справи без участі відповідача та ухвалення по ній заочного рішення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України).

При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (п. 3 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електроенергетику»відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Взаємовідносини між громадянами (фізичними особами -споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1999 року за № 1357.

Відповідно до п. 3 Правил користування електричною енергією для населення споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що 19 квітня 2005 року було укладено договір про користування електричною енергією № 04015701121 (а.с. 17-18).

Останній підписаний обома сторонами, що свідчить, на думку суду, про наявність бажання обох учасників укласти правочин, а також про те, що зовнішній вираз їх волі відповідає їх внутрішній.

Відповідно до п. 1 вказано договору енергопостачальник взяв на себе зобов'язання надійно постачати електричну енергію у необхідних споживачу розмірах відповідно до потужності 5 кВт електроустановок останнього, з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а споживач зобов'язався оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором (а.с. 17).

Згідно п. 16 договору оплата спожитої електричної енергії здійснюється за середньомісячним (договірним) споживанням або уточненим фактичними показаннями лічильника (а.с. 18).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач здійснював відповідачу постачання електричної енергії, виконуючи, таким чином, взяті на себе згідно договору зобов'язання.

В той же час, підписавши договір про користування електричною енергією та зобов'язавшись проводити оплату останньої, ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання.

Так, згідно наявної матеріалах справи загальної карточки ОСОБА_1, починаючи з березня 2005 року, здійснювались лише періодичні платежі за спожиту електроенергію. Так, сума сплачених коштів становить 1 840,96 грн., в той час, як спожито ним було електроенергії на суму 3 447,47 грн.(а.с. 11-13).

Враховуючи таку позицію відповідача, станом на 01 січня 2012 року останнім залишилась несплаченою спожита ним електроенергія, тобто сума заборгованості, починаючи з 2005 року з врахуванням сальдо, яке існувало на даний період, на суму 1 606,51 грн., яка не погашена (а.с. 4, 11-13).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком інфляційна складова боргу та 3% річних від суми боргу становить 591,45 грн.(а.с. 4).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що заборгованість в сумі 1 606,51 грн. та інфляційні збитки й 3% річних від суми заборгованості в розмірі 591,45 грн. підлягають стягненню з відповідача, оскільки ним не виконувались взяті на себе зобов'язання по оплаті спожитої електричної енергії, і вважає за можливе покласти в основу рішення здійснений позивачем відповідний розрахунок (а.с. 4).

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати у справі, понесені позивачем.

Керуючись ст. ст. 257, 267, 526, 625, 715 ЦК України, п. п. 3, 20, 27, 36, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, ст. ст. 3, 10, 60, 88, 130, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, проживаючого у АДРЕСА_1, зареєстрованого у АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 07 березня 1997 року, на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»заборгованість за договором про користування електричною енергією № 04015701121 від 19 квітня 2005 року в сумі 1 606 (одна тисяча шістсот шість) грн. 51 коп. (р/р № 26038301201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305), 3% річних та інфляційні втрати в сумі 591 (п'ятсот дев'яносто одна) грн. 45 коп. (р/р 26008013002300 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 26187763).

Стягнути ОСОБА_1, проживаючого у АДРЕСА_1, зареєстрованого у АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 07 березня 1997 року, на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(04050 м. Київ, вул. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 26187763) судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. (р/р 26008013002300 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 26187763).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.С. Пасинок