Постанова № 25783377, 23.08.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 серпня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/1300/12

09 год. 30 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скакун О.П.

за участю

секретаря судового засідання Юзька Я.В.

представника позивача Васильчука М.Н.

представника відповідача Васійчука С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Генерального агенства по туризму у Чернівецькій області Відкритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс"Черемош" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

СУТЬ СПОРУ:

Генеральне агенство по туризму у Чернівецькій області - ВАТ "Туристичний комплекс "Черемош"" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0004750152 від 26 грудня 2011 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем були прийнято незаконне податкове повідомлення-рішення №0004750152 від 26.12.2011 р. Позивач зазначає, що висновки акту перевірки про відсутність фактичної поставки робіт (послуг) та про фіктивність правовідносин з підприємствами, зазначеними у Акті перевірки є неправомірними та не відповідають фактичним обставинам та наявним наданим для перевірки документам. Позивач звертає увагу на те, що отримання послуг може бути перевірено фактично-оглядом об'єкту, щодо якого здійснювалися ремонтні роботи контрагентом Генерального агенства по туризму у Чернівецькій області Відкритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс"Черемош", але під час перевірки цього не відбувалося. Позивач стверджує, що висновки Державної податкової інспекції у м. Чернівці не ґрунтуються на відповідних положеннях Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України. Також позивач стверджує, що у податкового органу відсутні підстави для висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «КПТ МІГ»з посиланням на ст.. 228 Цивільного кодексу України.

Генеральне агенство по туризму у Чернівецькій області - ВАТ "Туристичний комплекс "Черемош"" стверджує, що при проведенні перевірки надано документальне підтвердження здійснення операцій з придбання послуг, які свідчать про правомірність формування податкового кредиту за «першою подією»та належним чином оформлені податкові накладні, що стали підставою для нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував. У письмових запереченнях відповідач зазначає, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою Відкритого Акціонерного Товариства «Туристичний комплекс «Черемош»»встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму за червень 2011 р. 10100 грн. Відповідач зазначає, що виконання будівельних робіт ТОВ «КПТ МІГ»відповідно до договору від 02.06.2011 р. №78 не підтверджується належними документами. На думку відповідача, операції по взаємовідносинах позивача з ТОВ «КПТ МІГ»не мали реального товарного характеру та фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів.

Внаслідок таких висновків відповідач встановив завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за правочинами позивача з ТОВ «КПТ МІГ»за червень 2011р.

Відповідач вважає винесене рішення обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Чернівці проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Відкритого Акціонерного Товариства «Туристичний комплекс «Черемош»»з питання правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2011р.

За результатами перевірки складено акт від 02 грудня 2011 р. № 3675/15-2/02574248(а.с. 13-34).

Актом перевірки встановлено порушення:

п. 198.1. а), п.198.6, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за червень 2011 р., на загальну суму 10100 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004750152 від 26 грудня 2011 р., якими збільшено суму грошового зобов'язання Генерального агенства по туризму у Чернівецькій області Відкритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс"Черемош" з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 10101 грн., в тому числі основного платежу 10100 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає обґрунтованим твердження позивача щодо відсутності у відповідача підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень, передбачених Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.1, 201.2 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ч.2 ст.207 Господарського кодексу України, недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.

У відповідності до ст. 203 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

На момент складання акту приймання - передачі виконаних робіт та всіх первинних документів по справі ТОВ «КПТ МІГ»було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Здійснення господарських операції між Генеральним агенством по туризму у Чернівецькій області Відкритим акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Черемош" та ТОВ «КПТ МІГ»підтверджується: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і затрат за червень 2011 р., актом прийому виконаних будівельних робіт за червень 2011 р., підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису №2-1-1 на ремонтні роботи, довідкою про договірну ціну на ремонтні роботи готелю «Черемош», ремонтні роботи трансформаторної підстанції, фарбування стін і стелі, виконані в 2011 р.

Суд вважає, що позивачем було дотримано встановлений порядок формування податкового кредиту за операціями, здійсненими внаслідок взаємовідносин з ТОВ «КПТ МІГ». Фактичне виконання будівельних робіт підтверджується належними документами.

Відповідачем не доведено безпосереднього залучення позивача до зловживань у сфері оподаткування.

Таке правозастосування відповідає практиці Європейського суду з прав людини, рішення якого згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами України при розгляді справ як джерело права.

Так, в рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. При цьому Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у м. Чернівці не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Таким чином суд дійшов висновку, що адміністративний позов Генерального агенства по туризму у Чернівецькій області - ВАТ "Туристичний комплекс "Черемош"" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0004750152 від 26 грудня 2011 р. підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011р. №2135/11/13-11 викладено позицію про порядок стягнення судових витрат з Державного бюджету України. У листі зазначено наступне.

Відповідно до п.п. 3 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, орган Державної казначейської служби України зобов'язаний стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. В даному випадку стягнення судових витрат необхідно провести шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у м. Чернівці.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0004750152 від 26 грудня 2011 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Генерального агенства по туризму у Чернівецькій області - ВАТ "Туристичний комплекс "Черемош"" судовий збір в розмірі 107.30 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У судовому засіданні 23 серпня 2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 28 серпня 2012 р. Сторони можуть отримати копію постанови безпосередньо в суді 29 серпня 2012 р.

Суддя О.П. Скакун