Постанова № 25782273, 21.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/7901/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі Мороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля»

до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень.

за участю:

від позивача: Сорока С.С. (за дов. № 1/186 від 14.02.2012 року)

від відповідача: не з'явився,

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 липня 2011 року № 0005091540/12783/10/15-013 та № 0005081540/12784/10/15-013, якими до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

Ухвалою суду від 14 серпня 2012 року адміністративну справу № 2а/0570/7901/2012 за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 липня 2011 року № 0005091540/12783/10/15-013 та № 0005081540/12784/10/15-013 прийнято до провадження суддею Михайлик А.С.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень рішень, невідповідність їх вимогам чинного законодавства. Так, позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0005091540/12783/10/15-013 від 27 липня 2011 року прийнято внаслідок зміни відповідачем призначення платежу, визначеного підприємством в платіжних дорученнях протягом 2008 - 2010 року. Позивач зауважував на тому, що до 01 січня 2011 року в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були відсутні норми, які б надавали податковій інспекції право змінювати визначене платником призначення платежу, а тому, сплачені позивачем кошти в обліковій картці мали відображуватися у відповідності до визначеного в платіжних дорученнях призначення платежу. Крім цього, позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0005091540/12783/10/15-013 прийнято 27 липня 2011 року, втім визначені ним штрафні санкції застосовані на підставі та у розмірі, визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що втратив чинність на час прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0005081540/12784/10/15-013 від 27 липня 2011 року до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з плати за землю за грудень 2008 року, січень 2009 - грудень 2009 року. В обґрунтування неправомірності податкового повідомлення-рішення № 0005081540/12784/10/15-013 позивач зазначив своєчасну сплату ним зобов'язань з плати за землю за грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові. Додатково надав копію постанови Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року по справі № 2а-27425/10/0570, якою задоволені позовні вимоги Державного підприємства «Селидіввугілля» до Державної податкової інспекції в Мар'їнському районі про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Зазначеною постановою відповідача зобов'язано внести зміни до картки особового рахунку ДП «Селидіввугілля» шляхом відображення в обліковій картці платника податків сплачених за платіжними дорученнями № 13013 від 13 травня 2010 року, № 124 від 30 липня 2010 року, № 16001 від 17 вересня 2010 року, № 17619 від 8 листопада 2010 року коштів у відповідності із визначеним в них призначенням платежу.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, надав письмові заперечення проти позову. В обґрунтування незгоди з позовом відповідач визначив, що нарахування штрафних санкцій здійснюється в автоматичному режимі у автоматизованій автоматичній системі «Облік податків та платежів», вносити зміни до роботи якого відділам податкової інспекції забороняється. Штрафні санкції за спірними податковими повідомленням-рішенням нараховані в автоматичному режимі у відповідності до програмного забезпечення, розробленого Державною податковою адміністрацією України з урахуванням вимог законодавства. Посилаючись на правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень відповідач зауважував на відсутності підстав для їх скасування.

До судового засідання, призначеного на 21 серпня 2012 року представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду представник відповідача надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України за кодом 33426253. В Мар'їнській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби позивач обліковується як платник земельного податку.

19 липня 2011 року фахівцями Державної податкової інспекції у Мар'їнському районі проведено камеральну перевірку Державного підприємства «Селидіввугілля» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку. За наслідком проведення перевірки відповідачем складений акт № 354/15-014-5 від 19 липня 2011 року (арк. справи 16-17). За змістом зазначеного акту в ході проведеної перевірки податковою інспекцією встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку в загальній сумі 34 521,38 грн. за вересень - грудень 2006 року, визначених розрахунком № 1005 від 30 січня 2006 року, січень-грудень 2007 року, визначених розрахунком № 1059 від 30 січня 2007 року, лютий-грудень 2008 року, визначених розрахунком № 1470 від 31 січня 2008 року.

27 липня 2011 року на підставі акту № 354/15-014-5 від 19 липня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005091540/12783/10/15-013 (арк. справи 14), яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 34 521,38 грн. в розмірі 50% від суми несвоєчасно сплачених податкових зобов'язань в сумі 17 260,69 грн. (арк. справи 14). Підставою застосування штрафних санкцій за цим повідомленням-рішенням відповідач визначив підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

19 липня 2011 року відповідачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку. За наслідком проведення перевірки податковою інспекцією складений акт № 353/15-014-5 від 19 липня 2011 року (арк. справи 19). За змістом зазначеного акту в ході проведеної перевірки податковою інспекцією встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку в загальній сумі 15652,82 грн. за грудень 2008 року, визначеного розрахунком № 1470 від 31 січня 2008 року, січень-грудень 2009 року, визначених розрахунком № 993 від 28 січня 2009 року.

27 липня 2011 року на підставі акту № 353/15-014-5 від 19 липня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005081540/12784/10/15-013 (арк. справи 18), яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 15 652,82 грн. в розмірі 20% від суми несвоєчасно сплачених податкових зобов'язань в сумі 3 130,58 грн. (арк. справи 18). Підставою застосування штрафних санкцій за цим повідомленням-рішенням відповідач визначив підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункт 126.1. статті 126 Податкового кодексу України.

Спірним питанням цієї справи є правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень та наявність в відповідача підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у разі здійснення в обліковій кратці платника обліку надходжень без врахування визначеного у платіжних дорученнях призначення платежу.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів до 01 січня 2011 року визначалися Законом України «Про плату за землю».

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» передбачалося, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

До 1 січня 2011 року спеціальним законом з питань оподаткування, яким встановлювався порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі за текстом Закон № 2181).

Згідно статті 7 Закону № 2181, погашення податкових зобов'язань може бути самостійним або за рішенням органу стягнення. Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти (підпункту 7.1.1. статті 7 закону № 2181). При цьому, у розумінні частини 1 статті 139 Господарського кодексу України кошти є майном. Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто, платник податків, який є суб'єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ". Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 17.1 зазначеного вище Закону, форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Згідно з пунктом 3.8 постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976), якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, обов'язковим реквізитом платіжного доручення є "призначення платежу", який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті "Призначення платежу" цього документу. Дотримання визначеного в цій графі призначення платежу є обов'язковим для податкового органу, право на його зміну в податкової інспекції відсутнє.

З 01 січня 2011 року відносини у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, коло суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України втратив чинність Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.

Згідно пункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 цього Кодексу, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з пунктом 87.9. статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідальність за порушення сплати узгодженого податкового зобов'язання передбачена статтею 126 Податкового кодексу України, згідно якої у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання та у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій. Згідно з офіційним тлумаченням цього положення, наданим у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, виходячи зі змісту частини першої статті 58 Конституції України та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 норми Податкового кодексу України, якими встановлено право податкової інспекції на зарахування сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу поширюються на кошти, сплачені після 1 січня 2011 року. У зв'язку із припиненням дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» в податкової інспекція відсутні підстави для застосування підпункту 17.1.7. статті 17 цього Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після 01 січня 2011 року.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0005091540/12783/10/15-013 від 27 липня 2011 року про застосування штрафних санкцій в сумі 17 260,69 грн., прийнятого на підставі акту перевірки № 354/15-014-5 від 19 липня 2011 року.

За змістом акту перевірки підставою для застосування штрафних санкцій стало встановлення податковою інспекцією несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань з земельного податку за вересень - грудень 2006 року, січень-грудень 2007 року, лютий-грудень 2008 року. За даними податкової інспекції та згідно наведеного в акті перевірки розрахунку податкові зобов'язання за вересень 2006 року - грудень 2008 року в загальній сумі 34 521,38 грн. сплачені платіжними дорученнями № 491 від 30 жовтня 2008 року в сумі 2 005,56 грн., № 6724 від 30 вересня 2008 в сумі 443,68 грн., № 2863 від 24 лютого 2009 року в сумі 1 345,30 грн., № 1890 від 22 січня 2009 року в сумі 1 100,78 грн., № 6883 від 08 липня 2009 року в сумі 870,78 грн., № 6306 від 11 червня 2009 року в сумі 1238,30 грн., № 5388 від 15 травня 2009 року в сумі 904,96 грн., № 7487 від 21 серпня 2009 року в сумі 1224,00 грн., № 8183 від 10 вересня 2009 року в сумі 1 218,40 грн., № 9901 від 19 жовтня 2009 року в сумі 1213,26 грн., № 10717 від 30 листопада 2009 року в сумі 629,86 грн., № 12087 від 29 грудня 2009 року в сумі 848,14 грн., № 1557 від 24 лютого 2010 року в сумі 2 868,48 грн., № 124 від 30 липня 2010 року в сумі 6127,62 грн., № 13013 від 21 травня 2010 року в сумі 1130,26 грн., № 16001 від 17 вересня 2010 року в сумі 2866,10 грн., № 17304 від 29 жовтня 2010 року в сумі 2 845,60 грн., № 17619 від 8 листопада 2011 року в сумі 2 827,44 грн., № 19464 від 22 грудня 2010 року в сумі 2812,86 грн.

Втім, згідно призначення платежу визначеного в платіжних дорученнях № 491 від 30 жовтня 2008 року, № 6724 від 30 вересня 2008 року, № 2863 від 24 лютого 2009 року, № 1890 від 22 січня 2009 року, № 6883 від 08 липня 2009 року, № 6306 від 11 червня 2009 року, № 5388 від 15 травня 2009 року, № 7487 від 21 серпня 2009 року, № 8183 від 10 вересня 2009 року, № 9901 від 19 жовтня 2009 року, № 10717 від 30 листопада 2009 року, № 12087 від 29 грудня 2009 року, № 1557 від 24 лютого 2010 року, № 124 від 30 липня 2010 року, № 13013 від 21 травня 2010 року, № 16001 від 17 вересня 2010 року, № 17304 від 29 жовтня 2010 року, № 17619 від 8 листопада 2011 року, № 19464 від 22 грудня 2010 року (арк. справи 20-29) позивачем сплачувалися податкові зобов'язання з земельного податку за вересень та грудень 2008 року, січень 2009 року, квітень - грудень 2009 року, січень 2010 року, березень - травень 2010 року, вересень - листопад 2010 року. Кошти за цими платіжним дорученнями спрямовувалися відповідачем на сплату податкового боргу без врахування визначеного в них призначення платежу.

Таким чином, в ході судового розгляду справи підтверджені доводи позивача про те, що при відображенні в обліковій картці сплачених до 1 січня 2011 року позивачем коштів відповідач не дотримувався визначеного платником у платіжних дорученнях призначення платежу всупереч положень законодавства, чинного в період здійсненої сплати. Факт безпідставного зарахування коштів в сумі 6396,10 грн. за платіжним дорученням № 124 від 30 липня 2010 року, в сумі 3 198,05 грн. за платіжним дорученням № 13013 від 13 травня 2010 року, в сумі 3 198,05 грн. за платіжним дорученням № 16001 від 17 вересня 2010 року та в сумі 3 198,05 грн. за платіжним дорученням № 17619 від 8 листопада 2010 року без врахування визначеного в них призначення платежу встановлений постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а-27425/10/0570 від 16 грудня 2010 року, що набрала законної сили.

Крім цього, згідно податкового повідомлення-рішення № 0005091540/12783/10/15-013 від 27 липня 2011 року штрафні санкції за несвоєчасну сплату застосовані податковою інспекцією на підставі та у розмірі, передбаченому Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який на день прийняття його прийняття - 27 липня 2011 року втратив чинність. Оскільки, як зазначалося вище, дію нормативно-правових актів у часі обмежено датами набрання та втрати ними чинності, в податкової інспекції були відсутні підстави застосування відповідальності до позивача на підставі положень Закону України № 2181 після втрати ним чинності.

Отже, із врахуванням викладеного та враховуючи підтвердження в ході судового розгляду справи доводів позивача про те, що застосування відповідачем штрафних санкцій в сумі 17 260,69 грн. стало наслідком зміни податковою інспекцією призначення платежу, визначеного позивачем в платіжних дорученнях на сплату податкових зобов'язань та порушення принципу дії нормативно-правових актів у часі при визначенні підстав застосування відповідальності, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0005091540/12783/10/15-013 від 27 липня 2011 року та наявності підстав для його скасування.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0005081540/12784/10/15-013 від 27 липня 2011 року про застосування штрафних санкцій в сумі 3130,58 грн., прийнятого на підставі акту перевірки № 353/15-014-5 від 19 липня 2011 року.

За змістом акту перевірки підставою для застосування штрафних санкцій стало встановлення податковою інспекцією несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань з земельного податку за грудень 2008 року, січень-грудень 2009 року. За даними податкової інспекції та згідно наведеного в акті перевірки розрахунку податкові зобов'язання за грудень 2008 року - грудень 2009 року в загальній сумі 15 652,82 грн. сплачені платіжними дорученнями № 31 від 28 січня 2011 року в сумі 3 001,25 грн., № 84 від 28 лютого 2011 року в сумі 2 868,01 грн., № 2344 від 25 березня 2011 року в сумі 2 022,91 грн., № 657 від 21 квітня 2011 року в сумі 2 478,09 грн., № 1374 від 23 травня 2011 року в сумі 2581,25 грн., № 2409 від 25 червня 2011 року в сумі 2 701,31 грн. (арк. справи 30-32).

Втім, відповідно до визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях № 1890 від 22 січня 2009 року на суму 1189,72 грн. (зв. бік. арк. справи 20), № 2863 від 24 лютого 2009 року на суму 1685,41 грн. (арк. справи 21), № 3737 від 19 березня 2009 року на суму 1370,53 грн. (зв. бік арк. справи 25), № 5388 від 15 травня 2009 року на суму 1 370,53 грн. (зв. бік арк. справи 21), № 6306 від 11 червня 2009 року на суму 1370,53 грн. (арк. справи 22), № 6883 від 8 липня 2009 року на суму 1370,53 грн. (зв. бік арк. справи 22), № 7487 від 21 серпня 2009 року на суму 1370,53 грн. (арк. справи 23), № 8183 від 10 вересня 2009 року на суму 1370,53 грн. (зв. бік арк. справи 23), № 9901 від 19 жовтня 2009 року на суму 1370,53 грн. (арк. справи 24), № 10717 від 30 листопада 2009 року на суму 1370,53 грн. (зв. бік арк. справи 24), № 12087 від 29 грудня 2009 року на суму 1370,53 грн. (арк. справи 26) та № 648 від 29 січня 2010 року на суму 1370,48 грн. (арк. справи 25) податкові зобов'язання з земельного податку за грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року сплачені наведеними платіжними дорученнями до січня 2011 року .

Як вже зазначалося вище до 1 січня 2011 року в відповідача було відсутнє право на зміну призначення платежу, а тому сплачені позивачем кошти за платіжними дорученнями № 1890 від 22 січня 2009 року, № 2863 від 24 лютого 2009 року, № 3737 від 19 березня 2009 року, № 5388 від 15 травня 2009 року, № 6306 від 11 червня 2009 року, № 6883 від 8 липня 2009 року, № 7487 від 21 серпня 2009 року, № 8183 від 10 вересня 2009 року, № 9901 від 19 жовтня 2009 року, № 10717 від 30 листопада 2009 року, № 12087 від 29 грудня 2009 року та № 648 від 29 січня 2010 року мали бути відображені податковим органом в обліковій картці позивача у відповідності до визначеного призначення платежу в цих платіжних дорученнях.

Оскільки, із врахуванням визначеного позивачем призначенням платежу в платіжних дорученнях на сплату податкові зобов'язання з земельного податку за січень - грудень 2009 року сплачені позивачем до 1 січня 2011 року, кошти в сумі 15652,82 грн. за платіжними дорученнями № 31 від 28 січня 2011 року, № 84 від 28 лютого 2011 року, № 2344 від 25 березня 2011 року, № 657 від 21 квітня 2011 року, № 1374 від 23 травня 2011 року, № 2409 від 25 червня 2011 року не могли спрямовуватися на погашення податкових зобов'язань грудня 2008 року - грудня 2009 року.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що штрафні санкції в сумі 3 130,58 грн. застосовані до позивача безпідставно, а тому податкове повідомлення-рішення № 0005081540/12784/10/15-013 від 27 липня 2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду вище викладене, на підставі положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 2, 8 - 11, 40, 69-72, 94, 122 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні Державного підприємства «Селидіввугілля» до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 липня 2011 року № 0005081540/12784/10/15-013 та № 0005091540/12783/10/15-013, - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005091540/12783/10/15-013 від 27 липня 2011 року про застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» у сумі 17 260,69 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005081540/12784/10/15-013 від 27 липня 2011 року про застосування до Державного підприємства «Селидіввугілля» штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України в сумі 3 130,58 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» (адреса: 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41, код ЄДРПОУ 33426253) витрати по сплаті судового збору у сумі 203 грн. 91 коп.

В судовому засіданні 21 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови у приступності представника позивача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 серпня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайлик А.С.