Постанова № 25781808, 09.08.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 року 11:40 Справа № 0870/5633/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Глінському А.А.

за участю:

представника позивача Семеняк Д.В.

представника відповідача Бібік С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом комунального підприємства «ЗапоріжАгроЛізінг»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення винесене відповідачем №0000941600 від 31.05.2011, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 114 562 грн. 25 коп., оскільки позивач вважає, що воно винесено з порушенням норм діючого законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що співробітниками відповідача була проведена перевірка господарської діяльності позивача, за результатами якої складено акт №97/16/32977175 від 31.05.2011, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення №0000941600 від 31.05.2011. Вказаним податковим повідомлення - рішення позивачеві визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 114 562 грн. 25 коп., з яких: 91 650 грн. 00 коп. - податкове зобов'язання з ПДВ та 22 912 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

Так вищевказане зобов'язання виникло внаслідок того, що на думку перевіряючих позивачем порушено вимоги ПК України, щодо безпідставного формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, що підтверджені податковими накладними включеними до уточнюючої декларації з ПДВ за вересень 2009 року, оскільки у позивача минув строк, передбачений ПК України, для включення податкових накладних минулого періоду до складу податкового кредиту.

Позивач вважає, що дане твердження відповідача безпідставне, оскільки господарські відносини за якими видані постачальником податкові накладні, мали місце до вступу в законну силу ПК України, а отже до цих правовідносин повинні застосовуватись норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 (далі - Закон №2181).

На підставі вищевикладеного представник позивача просить суд задовольнити позов в повному обсязі та скасувати оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене відповідачем.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечив проти позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених ним у запереченнях. Крім того також зазначив, що 31.05.2011 співробітниками відповідача була проведена камеральна перевірка господарської діяльності позивача з питань перевірки даних задекларованих у податковій звітності по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №97/16/32977175 від 31.05.2011. на підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000941600 від 31.05.2011. Вказаним податковим повідомлення - рішення позивачеві визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 114 562 грн. 25 коп., з яких: 91 650 грн. 00 коп. - податкове зобов'язання з ПДВ та 22 912 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

Так представник відповідача вважає, що зазначене податкове повідомлення - рішення винесене з дотриманням норм податкового законодавства, оскільки перевірка проводилась вже після набрання законної сили ПК України та податковий орган діяв у відповідності до норм Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Державна податкова адміністрація України, до складу якого входить Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, є одним із органів державної виконавчої влади. Відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам чинного законодавства України.

Судом встановлено, що 16.10.2009 позивачем за результатами своєї господарської діяльності було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року.

03.02.2011 позивачем до податкового органу було внесено зміни до вищевказаної декларації, шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2009 року. Крім того позивачем разом з уточнюючим розрахунком було подано розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вересень 2009 року. Так податковий кредит вересня 2009 року в сумі 91 650 грн. 00 коп., було сформовано за рахунок податкових накладних, виписаних в жовтні - листопаді 2008 року.

31.05.2011 співробітниками відповідача була проведена камеральна перевірка господарської діяльності позивача з питань перевірки даних задекларованих у податковій звітності по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №97/16/32977175 від 31.05.2011. Зазначеним актом встановлено порушення позивачем п.50.1 ст.50, п.198.6 ст.198 ПК України, а саме безпідставно внесено до податкового кредиту податкові накладні з терміном, що перевищує 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000941600 від 31.05.2011. Вказаним податковим повідомлення - рішення позивачеві визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 114 562 грн. 25 коп., з яких: 91 650 грн. 00 коп. - податкове зобов'язання з ПДВ та 22 912 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

Так суд вважає, що вказане податкове повідомлення - рішення винесено з порушенням норм законодавства оскільки.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон №168/97), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п. п. 7.2.6 п. п. 7.2 Закону №168/97, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

На момент виникнення у позивача права на податковий кредит порядок та строки включення податку на додану вартість у податковий кредит регулювались Законом №168/97 та Законом №2181.

Підпунктом 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону№2181 передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Податковий кодекс України набрав чинності з 01 січня 2011 року, у зв'язку з чим втратили чинність Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000.

Отже, у даному випадку необхідно враховувати строки давності, встановлені ст. 15 Закону №2181. Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується у момент виникнення податкового зобов'язання, то до неї також застосовуються норми зазначеного вище Закону. Аналогічне правило застосовується і під час формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до законодавства, що діяло у 2009 році, платник податку має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати виписаних у 2008 році податкових накладних.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р., суттєво скорочує право платника податку на включення податкових накладних минулих періодів до податкового кредиту звітного періоду з 1095 до 365 днів.

Прикінцеві та перехідні положення ПКУ не містять норм щодо поширення дії норми п. 198.6 ст. 198 на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

З огляду на таке, суд вважає, що визначені статтею 198 ПКУ строки для формування податкового кредиту застосовуються лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011.

Вищезазначене узгоджується з нормою статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях позивача відсутні порушення норм п.6 ст. 198 Податкового кодексу України та, відповідно, відсутній факт неправомірного включення до податкового кредиту сум згідно податкових накладних, з дати виписки яких минуло 365 календарних днів.

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов комунального підприємства «ЗапоріжАгроЛізінг» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000941600 від 31.05.2012 винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету на користь комунального підприємства «ЗапоріжАгроЛізінг» суму судового збору у розмірі 1 145 грн. 62 коп. (одна тисяча сто сорок п'ять гривень шістдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ А.В. Сіпака

Постанова виготовлена в повному обсязі 29.08.2012