Рішення № 25780029, 13.10.2011, Старобільський районний суд Луганської області

13.10.2011

Справа 2-675

2011 г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2011 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Воронкіна О.А.,

при секретарі Григоренко Я.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Носова В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м.Старобільську цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу «Старобільське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги по водопостачанню та водовідведенню та за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділа «Старобільське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»про визнання неправомірним рішення про нарахування заборгованості по сплаті за користування водопостачанням та визнання частково недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу «Старобільське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» (далі ТОВ) звернулося до суду з позовом ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги по водопостачанню та водовідведенню, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги по водопостачанню та водовідведенню в розмірі 664 грн. 86 коп. станом на 22.07.2009 року, та судові витрати і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

В уточнюючому позові ТОВ просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги по водопостачанню та водовідведенню в розмірі 1 276 грн. 23 коп. станом на 08.06.2010 року, та судові витрати і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач, мешкаючи в АДРЕСА_1 користувався послугами ТОВ по водопостачанню та водовідведенню. Оплата за вказані послуги відповідачем провадилась несвоєчасно та не в повному обсязі, тому на 08.06.2010 р. утворилась заборгованість у сумі 1 276 грн. 23 коп. Відповідач з заявою про зменшення об'ємів спожитої води та стоків не зверталася.

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом ТОВ про визнання неправомірним рішення про нарахування заборгованості по сплаті за користування водопостачанням та визнання частково недійсним договору, у якому просить суд визнати недійсним договір про надання послуг по централізованому водопостачанню від 13 грудня 2008 року в частині надання послуг по водопостачанню по поливу земельної ділянки та визнати неправомірним рішення ТОВ про стягнення з неї заборгованості за полив земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 1 261 грн. 26 коп. та стягнути з ТОВ судові витрати.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 посилається на те, що 13.12.2008 року вона уклала договір з ТОВ на постачання води. В договорі вказано, що в неї є свердловина. 07.10.2009 року вона встановила лічильник води. На її земельній ділянці знаходиться свердловина з електричним насосом БЦН на відстані 50 м. від будинку, який був встановлений у 1983 році. Комісія Старобільської міської ради 25.08.2009 року встановила, що в неї встановлена для поливу соя свердловина. Вона завжди сплачувала за воду. 05.06.2009 рок вона отримала від ТОВ попередження. В якому було вказано, що вона повинна погасити заборгованість за воду у сумі 350 грн. 77 коп. 10.06.2009 року вона звернулася до керівника ТОВ. Вона користується водою для полива з своєї свердловини, а не водою ТОВ. В договорі було вказано на наявність свердловини, і раніш про нарахування додаткової оплати за полив в договорі не вказувалося і ця доплата їй не нараховувалась. Лише у 2009 році ТОВ в односторонньому порядку продовживши дію договору без її згоди внесло зміни до договору та нарахувало їй оплату за полив, тому вона вважає в цій частині договір неправомірним. ТОВ, в порушення п.5.3.3 Договору не повідомив її своєчасно про зміни тарифів та умови водопостачання. Про те, що з 01.05.2009 року будуть змінені тарифи та умови водопостачання було опубліковано в «Телегазеті»лише 8 липня 2009 року і ніхто раніше її про це не повідомляв. Але офіційним органом територіальної громади Старобільського району є газета «Вісник Старобільщини», а тому повідомлення опубліковане в «Телегазеті»не може бути офіційним повідомленням. Ні в наказі Міністерства з питань ЖКГ України від 27.06.2008 року № 190, ні в постанові КМ України від 21.07.2005 року №630 не вказано, що при наявності свердловини для поливу необхідно нараховувати оплату за користування централізованим водопостачанням. А навпаки, в наказі Міністерства з питань ЖКГ України від 27.06.2008 року № 190 в п.3.17 вказано, що при наявності у користувача водопостачання додаткового джерела не питного водопостачання поливати зелені насадження питною водою не допускається. Рішення виконкому Старобільської міської ради № 74 від 29.07.2008 року, яким затверджено експлуатаційні норми водовживання вказано, що поливними вважати 120 днів з травня по серпень, але не вказано, що при наявності своєї свердловини для поливу не приймати до це уваги і нараховувати оплату на загальних підставах. Вона поливає город з своєї свердловини. А не з крану, який знаходиться на кухні в її квартирі. Ніякого факту порушення нею умов використання водою з водопроводу в неї не було виявлено.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримала в повному обсязі і підтвердила доводи, викладені в позові. Позов ОСОБА_3 не визнала.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ТОВ до ОСОБА_3 не визнав. Позов ОСОБА_3 до ТОВ підтримав в повному обсязі і пояснив, що ОСОБА_3 не користувалася для поливу водою ТОВ, а користувалася водою для цього з своєї свердловини. Договір в цій частині вважає слід визнати недійсним.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Свідок ОСОБА_5 пояснила в судовому засіданні, що вона живе по-сусідству з ОСОБА_3 і їй відомо, що ОСОБА_3 поливає свій город зі своїй свердловини, яка в неї з 1983 року. З міського водопроводу кран на вулицю не виходить і шланга в квартирі немає. Огород далеко від будинку і свердловина знаходиться на городі, а не у дворі.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що у ОСОБА_3 є свердловина для поливу, яка знаходиться від будинку на відстані приблизно 50 метрів. Водопровід тільки в будинку і немає сенсу поливати з водопроводу, в якому немає тиску.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 користується послугами позивача по водопостачанню та водовідведенню. Ці обставини відповідач у суді не оспорює.

Заборгованість, вказана в уточнюючому позові ТОВ у сумі 1 276 грн. 23 коп. виникла за період з травня 2009 року по серпень 2009 року включно, що вказано в розрахунку ТОВ: вода: травень -53,76 куб.м, червень -99,00 куб.м, липень -102, 30 куб.м, серпень -60,15 куб.м; нараховано оплати: травень -244 грн. 53 коп., червень -386 грн. 10 коп., липень -398 грн. 97 коп, серпень -283 грн. 14 коп. (Т.2, а.с.71).

Як вбачається з договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 13.12.2008 року, укладеного між ТОВ та ОСОБА_3, ТОВ зобов'язалося надавати споживачу послуги з водопостачанню і водовідведенню, а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати за вказані послуги.

В п.3.3 Договору вказано, що обсяг постачання питної води визначається по показаннями засобів обліку води, а при його відсутності -згідно затверджених норм, залежно від ступеня благоустрою житла, кількості проживаючих, поливної площі, наявності транспортних засобів та домашніх тварин. (Т.1, а.с.24).

З укладеного договору на 2008 рок вбачається, що сторони в розділі 4 передбачили розмір оплати за послуги, а розділом 5 поширили на правовідносини норми законів України: "Про питну воду та питне водопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 .

Згідно з п. 17 Правил послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води. Пунктом 21 Правил передбачено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Порядком розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1107, нормативи питного водопостачання використовуються для визначення обсягів постачання питної води у разі відсутності або тимчасової несправності засобів обліку споживання питної води.

Методика визначення нормативів питного водопостачання населення розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства за погодженням із центральними органами виконавчої влади з питань охорони здоров'я, охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Заявляючи позов, ТОВ посилалося на те, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що тарифи на житлово-комунальні послуги затверджують обласні державні адміністрації.

Згідно зі ст. ст. 13, 14 ЦК України цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються і виконуються особою у межах, установлених договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до встановлених судом обставин, між сторонами існують правовідносини по наданню послуг по водопостачанню і водовідведенню, які регулюються Житловим Кодексом, Законом України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги (з подальшими змінами)», Правилами надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів № 630 від 21 липня 2005 року, «Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання», затверджених наказом Міністерства з питань житлового-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що водопостачання та водовідведення відноситься до комунальних послуг.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги розраховується згідно з затвердженими в установленому порядку тарифами.

Стаття 68 ЖК України вказує на своєчасну та щомісячну оплату комунальних послуг.

Відповідно до п.3.12 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання», оплата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами відповідно до показів засобів обліку води або норм водопостачання.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 не надала доказів тим обставинам, що вона не використовувала питну воду із системи централізованого комунального водопостачання для поливу земельної ділянки.

Позивач в свою чергу надав послуги з водопостачання в порядку визначеному договором та діючими нормативно-правовими актами, що регулюють ці правовідносини і не повинен доводити скільки літрів води витрачає відповідачка, оскільки такі нормативи затвердженні відповідними органами влади, а відповідачка повинна оплатити надані їй послуги.

З урахуванням вищевикладеного суд задовольняє позов ТОВ «Лугнаськвода»до ОСОБА_3 у повному обсязі, а в задоволенні позову ОСОБА_3 до ТОВ «Лугнаськвода»відмовляє за необгрунтованністю.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Лугнаськвода» судові витрати у сумі 31 гривна 50 коп.

На підставі ст.ст.3, 13, 55 Конституції України, ст. 526 ЦК України, ст.ст. 67-68 Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року № 1875-IV, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, керуючись ст.ст. 10-11, ст.ст.88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу «Старобільське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги по водопостачанню та водовідведенню задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу Старобільського управління ТОВ «Луганськвода»(р/р 2600330100460 у Старобільському відділенні ВАТ «Ощадбанк»№589, МФО 364058, код 35936964) заборгованість за водопостачання та водовідведення у розмірі 1276 грн. 33 коп.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу «Старобільське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»про визнання неправомірним рішення про нарахування заборгованості по сплаті за користування водопостачанням та визнання частково недійсним договору відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу «Старобільське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» судові витрати у сумі 31 гривну 51 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Старобільський районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А. Воронкін