Рішення № 25779772, 04.08.2011, Старобільський районний суд Луганської області

04.08.2011

Справа № 2-426

2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УКРАЇНИ

(повний текст)

04 серпня 2011 року. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого судді Озерова В.О.,

при секретарі Карпенко В.В.,

позивача за першим позовом,

відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1,

третьої особи за першим позовом,

позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2,

представника позивача

за зустрічним позовом ОСОБА_3,

третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_9.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Старобільську цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему у Старобільському районі Луганської області, Старобільської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним дублікату державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Відділ Держкомзему у Старобільському районі Луганської області, Старобільська районна державна адміністрація, приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу Держкомзему у Старобільському районі Луганської області, Старобільської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним дублікату державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом та видачу державного акту на землю.

В подальшому, позивачем було змінено позовні вимоги посилаючись на те що, 20.11.2009 року приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4 було складено, записано зі слів та зареєстровано заповіт його матері, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Чкаловське Приморського краю РФ, паспорт НОМЕР_4 виданий Старобільським РВ УМВС України в Луганській області 22.09.1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований 20.11.2009 року № витягу 22181203, № у спадковому реєстрі 48478483, в якому вона заповіла позивачу, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцю з/с Шевченко Старобільського району Луганської області земельну ділянку площею 9,12 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Вишнівської сільської ради Старобільського району Луганської області, належну їй (ОСОБА_5) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1-ЛГ № 043499, виданого Вишнівською сільською радою Старобільського району Луганської області 05.12.2001 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 581.

Після смерті матері позивач, як спадкоємець за заповітом, згідно з вимогами діючого законодавства України, своєчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак дізнався, що раніше, заздалегідь до складання заповіту на його користь, мати складала заповіт на користь його рідної сестри, ОСОБА_2, що мешкає: АДРЕСА_1, тел. НОМЕР_3; яка ввела матір в оману, та навмисно використала завідомо невірні документи, а саме використала для складання заповіту на свою користь дублікат Державного акту на право власності на спірну земельну ділянку, який вона (ОСОБА_2) отримала надавши неправдиві відомості щодо втрати оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЛГ № 043499, виданого Вишнівською сільською радою Старобільського району Луганської області 05.12.2001 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №581.

Позивачу не відомо, хто саме, коли та з якими заявами звертався до Старобільської районної державної адміністрації Луганської області відносно надання дозволу на виготовлення дублікату державного акту на право власності на землю, чи було опубліковано у ЗМІ оголошення про визнання недійсним державного акту серії І-ЛГ № 043499, виданого Вишнівською сільською радою Старобільського району Луганської області 05.12.2001 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 581 на ім'я ОСОБА_5, у відповідності до вимог п. п. 5.1., 5.2. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право власності постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04 травня 1999 року, а також не відомо і не зрозуміло, чому у травні 2010 року Відділ Держкомзему у Старобільському районі Луганської області надає одну інформацію стосовно державного акту, а в липні 2010 року зовсім іншу.

Мати позивача про ці фальсифікації нічого не знала, так як цей факт виявився лише після її смерті. Оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЛГ № 043499, виданого Вишнівською сільською радою Старобільського району Луганської області 05.12.2001 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 581 ніколи і нікуди не було загублено, він знаходився у документах, які мати передала позивачу на зберігання, та який вона особисто надала приватному нотаріусу ОСОБА_4 при складанні та посвідченні заповіту від 20.11.2009 року на його користь, а також оригінал якого позивач надав вищезазначеному нотаріусу при поданні заяви про видачу свідоцтва на право спадщини за заповітом.

Згідно ст. 1254 Цивільного кодексу України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

У нотаріальній конторі позивач отримав відмову в отриманні свідоцтва про право спадщини за заповітом з посиланням на те, що у його рідної сестри, ОСОБА_2, знаходиться оригінал Дублікату Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 275531, виданий 17.08.2007 року, який без поважних та об'єктивних на то причин, обманним шляхом отримала його сестра, ОСОБА_2, оскільки Державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ЛГ № 043499, виданий Вишнівською сільською радою Старобільського району Луганської області 05.12.2001 року і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 581 - є єдиним вірним та діючим документом, підтверджуючим право власності на земельну ділянку, яку заповіла позивачу мати в своєму заповіті.

Для того, щоб отримати в державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на спірну земельну ділянку, позивачеві, як спадкоємцю за заповітом, необхідно надати державному нотаріусу на його вимогу державний акт на право власності на земельну ділянку, який належить його матері, так як нотаріус пояснив йому, що позивач має надати йому саме дублікат Державного акту, який навмисно не віддає ані позивачу, ані нотаріусу - ОСОБА_2, чим грубо порушує законне право позивача на отримання спадщини за заповітом.

Також, займаючись оформленням спадщини матері, позивач у травні 2010 року звернувся до Відділу Держкомзему у Старобільському районі Луганської області, по даним якого станом на 06.05.2010 року єдиним вірним вважався саме Державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ЛГ № 043499, виданий Вишнівською сільською радою Старобільського району Луганської області 05.12.2001 року і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 581, а про його дублікат (який знаходиться у сестри позивача) не було ніякої інформації (згідно Довідки про площу земельної 5 ділянки та розмір залишку земельної ділянки (паю) вих. № 05-03.1-23/1825 від 06.05.2010 року та згідно Витягу з технічної документації із складання державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів на право на земельну ділянку (пай) земель КСП «Вишневе»Старобільського району Луганської області вих. № 05-03.1-23/1824 від 06.05.2010 року, що додаються). Однак, 20.07.2010 року Відділом Держкомзему у Старобільському районі Луганської області на ім'я ОСОБА_2 видаються кардинально інші відомості, в яких надано інформацію стосовно Дублікату державного акту.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Об'єкт спадкування - земельна ділянка має майновий характер, а тому приймаючи спадщину я приймаю, права і обов'язки спадкодавця.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. .

Частина 1 статті 1234 ЦК України передбачає, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (ч. 2 ст. 1234 ЦК України).

Відповідно до ст. 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦК України. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст. 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1248 ЦК України, нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватись при свідках.

Заповіт матері позивача від 20.11.2009 року посвідчено із дотриманням викладених вимог ЦК України та п. п. 156-158 Інструкції Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що підтверджується текстом та формою заповіту. Будь-яких порушень вимог діючого законодавства України щодо форми та змісту заповіту, посвідчувального напису нотаріуса немає.

За таких обставин, враховуючи, що позивач позбавлений права отримати дублікат державного акту на право власності на земельну ділянку, приймаючи до уваги, що законодавством не заборонено набуття права власності у порядку спадкування і, що мораторій на відчуження земельних ділянок для ведення сільськогосподарського товарного виробництва не розповсюджується на передачу їх у спадщину, позивач вважає, що його позовні вимоги про визнання недійсним дублікату державного акту на право власності на земельну ділянку та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом і видачу державного акту на землю, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи: Відділ Держкомзему у Старобільському районі Луганської області, Старобільська районна державна адміністрація, приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту.

В обґрунтування зустрічного позову позивач ОСОБА_6 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла її мати -ОСОБА_5. Після її смерті залишилось спадкове майно: земельна ділянка (пай), що знаходиться на території Вишнівської сільської ради Старобільського району Луганської області. На її ім'я було складено заповіт від 11 вересня 2007 року, згідно якого мати заповідала їй земельну ділянку, яка належала їй згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯГ № 275531. Вона своєчасно звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але їй пояснили, що є ще один заповіт, складений пізніше, 20 листопада 2009 року, згідно якого земельну ділянку, площею 9,12 га, яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії І-ЛГ № 043499, її мати заповіла її брату -ОСОБА_1. Згідно довідки про площу земельної ділянки та розмір залишку земельної частки (паю) № 05-03-23/2758 від 20 липня 2010 року, ОСОБА_5 надана земельна частка (пай) та виготовлено Державний акт на право приватної власності, серії І-ЛГ № 043499 від 05 грудня 2001 року, але згідно розпорядження голови РДА від 18 липня 2007 року № 323 на її ім'я надано дозвіл на виготовлення дублікату Державного акту на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 17 серпня 2007 року за № 30, серія ЯГ № 275531, замість вищевказаного акту. Це було зроблено, в зв'язку з тим, що її мати втратила Державний акт, серії І-ЛГ № 043499 і сама звернулася за отриманням дублікату. Таким чином, на момент складання заповіту від 20 листопада 2009 року, Державний акт на право приватної власності, серії І-ЛГ № 043499 був скасований і замість нього було видано дублікат, який і був дійсним на час складання заповіту від 11 вересня 2007 року та заповіту від 20 листопада 2009 року. Перший визнаний недійсним в установленому законом порядку, і він юридичної сили не має. Так як ОСОБА_5 проживала (зареєстрована) на день смерті в АДРЕСА_1, де і проживала з нею. Як інвалід дитинства, вона прийняла спадщину в момент смерті спадкодавця. Крім того, вона вважає, що є рішення про визнання одного з актів недійсним, що сказано в пресі, то другий необхідно вважати дійсним.

Позивач за первісним позовом, відповідач по зустрічному позову ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю підтримав свої позовні вимоги та просив суд:

1. Визнати недійсним та скасувати Дублікат Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯГ № 275531, виданий 17.08.2007 року Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 30, а також скасувати його державну реєстрацію.

2. Визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 9,12 га, розташовану на території Вишнівської сільської ради Старобільського району Луганської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на землю, серії І-ЛГ № 043499, виданого Вишнівською сільською радою Старобільського району Луганської області 05.12.2001 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 581.

3. Зобов'язати Старобільську районну державну адміністрацію Луганської області видати на його ім'я Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 9,12 га, розташовану на території Вишнівської сільської ради Старобільського району Луганської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зустрічний позов ОСОБА_2 не визнав у повному обсязі, вважав їх необґрунтованими.

Позивачка за зустрічним позовом, третя особа за первісним позовом ОСОБА_2, в судовому засіданні свої зустрічні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд визнати недійсним заповіт від 20 листопада 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4, складений ОСОБА_5, зареєстрованого у спадковому реєстрі за № 48478483. Первісний позов ОСОБА_1 не визнала у повному обсязі, просила суд відмовити йому у його задоволенні за необґрунтованістю.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_7 у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підтримала у повному обсязі та просила суд визнати недійсним заповіт від 20 листопада 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4, складений ОСОБА_5, зареєстрованого у спадковому реєстрі за № 48478483. Первісний позов ОСОБА_1 також не визнала у повному обсязі, просила суд відмовити йому у його задоволенні за необґрунтованістю.

Третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_4 у судовому засіданні вважав первісний позов ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Щодо зустрічних позовних вимог, вважав їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, пояснивши, що заповіт від 20 листопада 2009 року було записано ним, зі слів ОСОБА_5. Заповіт до підписання прочитаний вголос заповідачам і власноручно підписаний нею у його присутності. Особу заповідача встановлено, дієздатність її було перевірено. Тобто вважає, що немає підстав вважати заповіт недійсним.

Представник відповідача за первісним позовом, представник третьої особи за зустрічним позовом Відділу Держкомзему у Старобільському районі Луганської області у судове засідання не з'явився. Суду було надано заяву про розгляд справи у відсутність представника відділу.

Представник відповідача за первісним позовом, представник третьої особи за зустрічним позовом Старобільської райдержадміністрації у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги за первісним позовом та зустрічним позовом визнає у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін за первісним позовом, третьої особи, дослідивши, письмові докази по справі, суд вважає, що первісний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає недоведеним позивачем факту протиправних дій відповідача ОСОБА_2, щодо отримання дублікату сертифікату державного акту на право власності на земельну ділянку. Суд не може прийняти в якості доказу пояснення начальника відділу Держкомзему у Старобільському районі Луганської області щодо порушень діючого законодавства посадовими особами Луганської регіональної філії «Центру державного земельного кадастру», щодо отримання дублікату державного акту іншою особою, а не ОСОБА_5, так як сторонами не заявлено вимоги щодо проведення експертизи з метою встановленні тотожності підпису ОСОБА_5 підпису в Книзі реєстрацій державних актів, а суд, за своєю ініціативою, призначити таку експертизу права не має.

Окрім того, на час винесення рішення є не скасованим розпорядження голови Старобільської районної державної адміністрації № 323 від 18 липня 2007 року про надання дозволу на виготовлення дублікату Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5

Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання недійсним дублікату Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯГ № 275531, виданого 17.08.2007 року Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 30.

Щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 9,12 га, розташовану на території Вишнівської сільської ради Старобільського району Луганської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповідачу, ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЛГ № 043499р., виданого Вишнівською сільською радою Старобільського району Луганської області 05.12.2001 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 581, то у відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у судових справах про спадкування», «Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають».

Щодо вимог позивача ОСОБА_1 про зобов'язання Старобільськую районну державну адміністрацію Луганської області видати на ім'я позивача державний акт на право власності на земельну ділянку площею 9,12 га, розташовану на території Вишнівської сільської ради Старобільського району Луганської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, було прийнято рішення про закриття провадження по справі в цій частині, так як справа не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства.

Розглядаючи зустрічні вимоги, суд вважає, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як було встановлено, на час складання ОСОБА_8 заповіту 20 листопада 2009 року, був дійсним в якості правовстановчого документу дублікат Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 275531 виданий 17.08.2007 року Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 30.

Таким чином, на час посвідчення вказаного заповіту Державний акт на право власності на земельну ділянку серії 1-ЛГ № 043499, виданого Вишнівською сільською радою Старобільського району Луганської області 05.12.2001 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 581, був не чинний.

У відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

А згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В звязку з цим заповіт, укладений на підставі нечинного правовстановлючого документу є недійсним.

На підставі викладеного, ст. ст. 202, 203, 321, 1216, 1218, 1223, 1225, 1233, 1234, 1236, 1254, 1261 ЦК України, п. п. 5.1., 5.2. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право власності постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування ЗШЛЄЮ (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04 травня 1999 року, керуючись ст. ст. 60, 212, 213, 215, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему у Старобільському районі Луганської області, Старобільської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним дублікату державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом -відмовити за необґрунтованістю.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Відділ Держкомзему у Старобільському районі Луганської області, Старобільська районна державна адміністрація, приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним заповіт від 20 листопада 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Старобільського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4, складений ОСОБА_5, зареєстрованого у спадковому реєстрі за № 48478483.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Озеров