Рішення № 25776549, 26.03.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/828/12

(2/401/2197/12)

РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2012 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коломієць Я.В.,

за участі представника позивача - Данильченка М.С., за участі представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обгрунтування посилаючись на те, що 20 березня 2007 року між Акціонерним потово-пенсійним банком "Аваль»(далі позивач) та відповідачем був укладений кредитний договір №014/126364/3171/73, згідно пункту 1.1 - 1.4 якого позивач зобов'язався надати Відповідачу кредит у розмірі 11 386 дол. США ІЗ центів строком на 48 місяців з "20" березня 2007 року по "19" березня 201 І року, а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,50 % річних відповідно до платіжного календаря; кінцевий строк погашення кредиту сторони погодили "19" березня 2011 р. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши кошти в розмірі 11 386,13дол. США на поточний рахунок відповідача, які надалі відповідач отримав через касу банку

У зв'язку з систематичним порушенням відповідачем умов кредитного договору в частині сплати періодичних платежів за погашення кредиту та відсотків за фактичне користування кредитом 28.12.2007 р. за заявою позивача приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на договорі застави був зчинений виконавчий напис про звернення стягнення на заставне майно - а/м марки ВАЗ 21154 р/н НОМЕР_1, 2007 р.в. В ході примусового виконання транспортний засіб був реалізований, ціна продажу склала ІЗ 734,00 грн.; кошти, що надійшли від реалізації транспортного засобу перераховані в сумі 12 984,00 грн. на відповідний рахунок відповідача. 28.09.2009 р. згідно постанови держаного виконавця виконавчий напис повернутий стягувачу як частково виконаний.

Через те. що відповідач у подальшому не виконував умови кредитного договору в частині сплати періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за фактичне користування кредитом на адресу відповідача 11.08.2010 р. банк направив вимог про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором разом із попередженням про те, що в разі невиконання зазначених вимог банком будуть вжити заходи примусового стягнення боргу, який ланом на 30.07.2010 р. становив: по кредиту - 9 135,60 дол. США, за відсотками - 0,05 дол. СІІІА, пеня - 0,02 дол. США, але відповідач зобов'язань не виконав. Станом на 13.11.2010 р. сума заборгованості складає: 24 515,42 дол. США, з яких: 11 213, 28 дол. США - непогашена сума кредиту, 0,09 дол. США - несплачені проценти, 13 301,99 дол. США - пеня за прострочення тілу кредиту, що по курсу НБУ станом на 15.11.2010 р. складає 194 399, 93 грн., про стягнення яких у позові й було заявлено відповідну вимогу.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов; позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, рахував заборгованість станом на 27.01.2012 р. становить 11 213,50 дол. СІІІА, з яких: 11 213,28 дол. США - непогашена сума кредиту, 0,22 дол. США - несплачені проценти, що по курсу НБУ становить 89 593,62 грн. (89 591,86 грн. - непогашена сума кредиту, 1,76 грн. - несплачені проценти).

Представник відповідача позов не визнав, наголошував на тому, що банк не звертався за отримання страхового відшкодування та не реалізував своє право на звернення до суду за умови відмови у виплаті страхового відшкодування (19.03.2007 р. відповідач уклав договір добровільного страхування транспортного засобу що є предметом застави, у страховій компанії, яка була нав'язана йому банком, 03.05.2007 р. відповідач потрапив у дорожньо - транспортну пригоду, але у виплаті стразового відшкодування було відмовлено).

Заслухав пояснення сторін та дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) ов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати слугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання о обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших тавочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. І ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування (а.с.7).

Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Як встановлено судом, 20 березня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №014/126364/3171/73, згідно пункту 1.1 - 1.4 якого позивач зобов'язався надати Відповідачу кредиту розмірі 11 386 дол. США 13 центів строком на 48 місяців з "20" березня 2007 року по "19" березня 2011 року, а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,50 % річних відповідно до платіжного календаря; кінцевий строк погашення кредиту сторони погодили "19" березня 2011 р. Судом встановлено, що позивач виконав умови договору, перерахував кошти в розмірі 11 386,13 дол. США на поточний рахунок відповідача, які надалі відповідач отримав через касу банку, утім, відповідач допустив порушення умов договору, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 27.01.2012 р. становить 11 213,50 дол. США, з яких: 11 213,28 дол. США - непогашена сума кредиту, 0.22 дол. США - несплачені проценти, що по курсу НБУ становить 89 593,62 грн. (89 591,86 грн. - непогашена сума кредиту, 1,76 грн. - несплачені проценти).

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі та про стягнення з відповідача на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»заборгованості за кредитним договором від 20.03.2007 р. №014/126364/3171/73, розмір якої станом на 27.01.2012 р. становить 89 593,62 грн., з яких: 89 591,86 грн. -непогашена сума кредиту, 1,76 грн. - несплачені проценти.

Питання про розподіл судових витрат може бути вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, II, І5,ч. І ст. 88, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(код СДРПОУ 19358201) заборгованість за кредитним договором від 20 березня 2007 року №014/126364/3171/73 в розмірі 89 593,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(код СДРПОУ 19358201) судові витрати в розмірі 1700 (однієї тисячі сімсот) грн. щодо сплати судового збору : 120 (ста двадцяти) грн., пов'язаних із оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення гляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якшо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя