Ухвала суду № 25767168, 24.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 р.Справа № 2-а-165/10/1470

Категорія: 8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Танасогло Т.М.

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі відмову представника товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»від позову по справі за апеляційною скаргою Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»до Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність та відшкодування бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»(далі ТОВ «Миколаївський глиноземний завод») звернулося до суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області з вимогою про визнання бездіяльності відповідачів щодо невідшкодування позивачу податку на додану вартість за період з липня до листопада 2009 року у сумі 232 581 548, 0 грн. протиправною та відшкодувати з Державного Бюджету України зазначену суму.

Ухвалою від 10.03.2010 року провадження в адміністративній справі в частині вимог до спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві закрито.

10.03.2010 року Миколаївським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою позовні вимоги задоволено повністю та суд постановив:

- Визнати бездіяльність головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області щодо невідшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»податку на додану вартість за період з липня 2009 року до листопада 2009 року у сумі 232 581 548, 0 грн. протиправною;

- Відшкодувати з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»(пр. Жовтневий, 471, м. Миколаїв, 54051, р/р 260090134273 в ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії»м. Київ, МФО 320627, код ЕДРПОУ 33133003) 232 581 548,0 (двісті тридцять два мільйони п'ятсот вісімдесят одну тисячу п'ятсот сорок вісім) грн. бюджетної заборгованості з невідшкодованого податку на додану вартість за період з липня 2009 року до листопада 2009 року;

- Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»(пр. Жовтневий, 471, м. Миколаїв, 54051, р/р 260090134273 в ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії»м. Київ, МФО 320627, код ЕДРПОУ 33133003) з Державного бюджету України судові витрати у сумі 1703,40 грн.

Рішення суду оскаржене відповідачем.

Представник позивача -Карпенко О.В. (довіреність № 1460/10105-117-05 від 28.07.2010 року) у викладеній в письмовій формі заяві просить суд прийняти відмову від позову та закрити провадження по справі оскільки позивачу відшкодована сума ПДВ шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики.

Відповідно до ст. 194 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.

У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Положеннями ст. 112 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Колегія суддів вважає за можливе прийняти відмову від адміністративного позову за відсутності підстав встановлених положеннями ч. 4 ст. 112 КАС України та закриває провадження по справі.

Відповідно до ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Виходячи із змісту ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і закрити провадження у справі на підставі обставин, передбачених ст. 157 КАС України.

Пунктом 1 статті 203 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Таким чином, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Також позивачем заявлене клопотання про присудження судових витрат на користь позивача оскільки позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його позивачем.

Відповідно до ст. 95 КАС України у разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання в частині присудження судових витрат на користь позивача, оскільки позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його позивачем, слід відмовитися за відсутності доказів задоволення вимог позивача саме за позовними вимогами.

Керуючись ст.ст. 112, 157, 194, 203 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Прийняти відмову представника товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» від позову по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»до Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність та відшкодування бюджетної заборгованості.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський

глиноземний завод»до Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність та відшкодування бюджетної заборгованості -визнати нечинною та провадження по справі закрити.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (54051, м. Миколаїв, просп. Жовтневий. 471, р/р № 260090134273 в АТ "Сбербанк Росії", м. Київ, МФО 320627, код ЄДРПОУ 33133003) з Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області понесені судові витрати у сумі 1 703 грн. 40 коп.

Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П., Танасогло Т.М.