Рішення № 25765649, 23.08.2012, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 2035/5806/2012

№ производства 2/2035/1928/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.08.2012 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого -судді Журавель В.А.

При секретарі -Бікасовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину

В с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду, посилаючись на те, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 03 квітня 1998 року. Від шлюбу вони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В ході спільного життя виявилося, що сторони є різними людьми, з різними поглядами на сім»ю, життя та інше. Відповідач зловживає спиртним напоями, не допомагає позивачці у веденні домашнього господарства, погано ставиться до неї. Тому позивачка просила шлюб між нею та відповідачем розірвати та стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку до повноліття дитини, оскільки відповідач не бажає виконувати свої зобов'язання по утриманню дочки.

Ухвалою суду від 23 серпня 2012 року позовні вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів роз'єднані в різні провадження, оскільки їх спільний розгляд є неможливим.

У судовому засіданні позивачка повністю підтримала заявлені позовні вимоги про стягнення аліментів в розмірі ј частини заробітку відповідача. При цьому вона пояснила, що відповідач надає матеріальну допомогу на утримання молодшої доньки, він купує продукти, одяг, необхідні речі для навчання в шкоді, забезпечив відпочинок дитини у літній період під час канікул. Також позивачка пояснила, що хоче стягнути аліменти на майбутнє, оскільки відповідач в любий час може відмовитися від добровільного надання матеріальної допомоги на утримання дочки.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що він проживає з позивачкою однією сім»єю, вони мають спільний бюджет, він повністю утримує свою неповнолітню дочку, купує продукти, одяг, готує її до школи, направив її на літній відпочинок до табору. Він ніяким чином не ухиляється від утримання дитини, а навпаки робить все можливе , щоб його дитина ні в чому не потребувала.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Як встановлено у судовому засіданні сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 03 квітня 1998 року / а. с. 8/. Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 / а. с. 6/.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

При розгляді спору судом встановлено, що відповідач приймає участь в утриманні неповнолітньої дитини, забезпечує її харчування, відпочинок, одяг, необхідне приладдя для шкільного навчання тощо. В судовому засіданні позивачка підтвердила цей факт судові та не заперечувала проти надання матеріальної допомоги відповідачем в такий спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином, діючим законодавством визначено, що особа може звернутися до суду тільки за захистом своїх прав у разі невиконання чи не належного виконання іншим батьком встановленого законом чи відповідним договором обов'язку утримувати дитину.

Судом встановлено, що відповідач свій обов»язок щодо утримання неповнолітньої дитини виконує добровільно, належним чином, і права дитини в даному випадку не порушені.

При цьому суд роз'яснює, що позивачка не позбавлена права на звертання до суду із позовом про стягнення аліментів з відповідача у випадку незгоди з розміром, формою, або періодичністю платежів, що надаються.

Також суд не приймає до уваги посилання позивачки, що вона бажає стягнути аліментів, оскільки в майбутньому відповідач може відмовитися від їх добровільної сплати. Але діючим законодавством не передбачений захист прав особи, які можуть бути порушені в майбутньому. У разі ухилення відповідача в майбутньому від обов'язку утримання неповнолітньої дитини, позивачка також не позбавлена права на звернення до суду із позовом про стягнення аліментів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 180-181 СК України суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя В.А.Журавель