Постанова № 25764372, 26.07.2012, Вишгородський районний суд Київської області

26.07.2012

№ 2 а-159/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2012 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого -судді Рудюк О.Д.,при секретарі Карпенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгорода адміністративну справу за позовом Вишгородського районного центру зайнятості -робочий орган виконавчої Дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

В травне 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 була зареєстрована в Вишгородському районному центрі зайнятості як така, що шукає роботу та згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»15.08.2010 року її було надано статус безробітної. На підставі особистої заяви ОСОБА_3, договору № 107/1-11 від 22.11.2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем та договору № 1059/30-11 від 22.11.2011 року, укладеного між позивачем та Київським вищим професійним училищем швейного та перукарського мистецтва, була направлена на навчання за навчальною програмою «перукар (перукар-модельєр)»зі строком навчання з 24.11.2011 року до 24.04.2012 року. 01.01.2012 року ОСОБА_3 було відраховано у зв'язку з пропущенням заняття без поважних причин з навчання, відповідно до листа Київського вищого професійного училища швейного та перукарського мистецтва. Отже, позивач з метою досудового врегулювання спору на підставі вимог ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»було направлено претензію повернення боргу у розмірі 604,81грн., а саме: матеріальна допомога у період професійної підготовки -336,21грн., оплата компенсація вартості проїзду під час навчання -144,00грн. та стипендія -124,60грн. Але відповідачкою не було виконано вимоги претензії. Тому позивач просить стягнути з відповідачки 604,81грн. незаконно одержані кошти.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав, що зазначено в позовній заяві.

Відповідачка своє право на участь у судовому засіданні не використала про розгляд справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомлялися. З урахуванням того, що відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи, суд вважає за можливе розглядати дану справу у її відсутності на підставі поданих доказів, що передбачено ст. 128 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 була зареєстрована в Вишгородському районному центрі зайнятості як така, що шукала роботу та згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»15.08.2011 року її було надано статус безробітної. На період з 24.11.2011 року по 24.04.2012 року відповідачку було направлено відповідно до договору від 22.11.2011 року на навчання за навчальною програмою «перукар (перукар-модельєр)».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем згідно розрахунку № 3 від 26.01.2012 року та акту виконаних робіт від 31.01.2012 року за період навчання відповідачки з 24.11.2011 року по 31.12.2011 року було сплачено вартість навчання у розмірі 336,12грн, що підтверджується платіжним дорученням № 32 від 26.01.2012 року. Наказом Київського вищого професійного училища від 01.01.2012 року ОСОБА_3 було відраховано зі складу слухачів, відповідно до договору від 22.11.2011 року ОСОБА_3 повинна повернути позивачу кошти сплачені за її навчання у повному обсязі.

Згідно відомості № 699 від 12.12.2011 року ОСОБА_3 за період навчання, позивачем було відшкодовано вартість проїзду у розмірі 144,00грн. Також, позивачем за період професійного навчання відповідача, було виплачено їй матеріальну допомогу у сумі 124,00грн. відповідно до відомості № 5 від 03.01.2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до п. 1,2 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статями 11, 71 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час судового розгляду позивачем доведено належними та достатніми доказами факт незаконного отримання відповідачкою матеріальну допомогу у період професійної підготовки, оплату компенсацію вартості проїзду під час навчання та стипендії коштів у сумі 604,81грн., а також наявність у позивача правових підстав та компетенції щодо стягнення з відповідачки такої суми заборгованості.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 17, 71, 94, 104, 105, 128, 158, 161, 162, 163, 171-2 КАС України,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Вишгородського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р № 37179001001964 в ГУ ДКС України у Київській області МФО 821018 код 22204996) незаконно одержану матеріальну допомогу у період професійної підготовки, оплату компенсації вартості проїзду під час навчання та виплати стипендії у розмірі 604,81грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Вишгородський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

СУДДЯ