Ухвала суду № 25762250, 16.08.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/12806/2012

У Х В А Л А

іменем України

16 серпня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Юзькової О.Л.

при секретарі - Подмазко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1, суб'єкт оскарження: головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва Сабадаш Л.І., заінтересована особа: ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва і виконавчого листа № 2-69 виданого 23.03.2012 р. про стягнення з скаржника на користь ОСОБА_3 суми у розмірі 4 523,70 грн. державним виконавцем відкрито виконавче провадження та розпочалися виконавчі дії. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 11.04.2012 р. відкрито касаційне провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах, і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та одночасно справу витребувано із Шевченківського районного суду м. Києва та зупинено виконання рішення суду до закінчення касаційного провадження. Зазначена ухвала направлялась сторонам для ознайомлення та у відділ державної виконавчої служби для виконання, що підтверджується супровідним листом. Проте, в порушення вимог чинного законодавства державним виконавцем не виконано обов'язку щодо зупинення виконавчого провадження, а натомість 07.05.2012 р. винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника за адресою:АДРЕСА_1 та оголошено заборону на його відчуження. Скаржник зазначає, що відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника та інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та в інших фінансових установах тощо. В разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладене стягнення. Боржник також має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Крім того, як вбачається з ч. 7 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Сума, яка підлягає стягненню за виконавчим документом -4 523,70 грн., що не перевищує межі грошового стягнення. Також скаржник зазначає, що вона не знала і не могла знати про встановлений при відкритті виконавчого провадження строк для добровільного виконання рішення суду, оскільки державний виконавець позбавив її такого права не направивши за адресою проживання відповідну постанову. За таких обставин ОСОБА_1 просить суд визнати дії головного державного виконавця Сабадаш Л.І. неправомірними, зобов'язати винести постанову про зупинення виконавчого провадження № 31867997, зобов'язати начальника ВДВС Шевченківського РУЮ винести постанову про зняття арешту, накладеного на все майно боржника за адресою: АДРЕСА_1, накладеного згідно до постанови від 07 травня 2012 р.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні зменшила вимоги. Зазначила, що як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, наданих відділом державної виконавчої служби на запит суду, державним виконавцем 08.05.2012 р. було зупинено виконавче провадження на виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. За таких обставин просила суд визнати дії державного виконавця неправомірними щодо винесення постанови про накладення арешту та зобов'язати її скасувати.

Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва Сабадаш Л.І., заінтересована особа в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду скарги повідомлялись належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12.072011р. позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах, і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 4221 грн. 90 коп.; у відшкодування моральної шкоди 250,00 грн.,; 44,35 грн. -судового збору; 07 грн. 50 коп. -збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.02.2012 р. рішення Шевченківського районного суду м. Києва залишено без змін.

Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішення суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України, відповідно до ст. 14 ЦПК України.

Рішення, ухвали, постанови суду, які не виконуються боржниками в добровільному порядку виконуються примусово на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження».

23.03.2012 р. Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на примусове виконання зазначеного рішення та держаним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Сабадаш Л.І. 29.03.2012 р. відкрито виконавче провадження за заявою стягувача ОСОБА_3, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з наданої начальником ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві належним чином завіреної копії виконавчого провадження № 31867997, 07.05.2012 р. державним виконавцем Сабодаш Л.І. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборону на його відчуження, де зазначено: накласти арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1 у межах суми звернення стягнення 4 523,70 грн. Заборонити здійснювати відчуження будь -якого майна, яке належить боржнику.

Преамбулою Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішення судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За положеннями ч. 2,5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

При цьому приписами ч. 7 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що у разі якщо сума, яка підлягає стягненню за виконавчим провадженням не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна.

Слід зазначити, що розмір мінімальної заробітної плати, встановлений Законом України «Про державний бюджет на 2012 рік»встановлено з 01.04.2012 р. на рівні 1094,00 грн.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем не були вчинені дії передбачені законом, не з'ясовано наявність у боржника грошових коштів, не з'ясовано наявність інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача тощо, натомість накладено арешт на все без виключення майно боржника з забороною на його відчуження.

Заява ОСОБА_1 до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про винесення постанови про зняття арешту від 25.05.2012 р. залишена начальником ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві поза увагою.

З огляду на наведене, беручі до уваги приписи ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження»щодо обов'язку державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця Сабадаш Л.І. є неправомірними.

Згідно до вимог ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно до приписів ч. 1 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 383-388 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві Сабадаш Л.І. щодо прийняття 07.05.2012 р. постанови про арешт майна боржника та оголошення заборону на його відчуження неправомірними.

Зобов'язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві Сабадаш Л.І. винести постанову про зняття арешту накладеного на все майно ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, накладеного постановою державного виконавця 07.05.2012 р. в межах проведення виконавчого провадження № 31867997.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо її не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя: