Постанова № 25761806, 22.08.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/5668/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіШевчука О.П. при секретарі Заїці О.В. за участі:представника позивача представника відповідачаКоноплянко О. А. Павловського А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби до Приватного підприємства "МВМ-13" про зупинення видаткових операцій, заборону відчуження майна та зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, -

В С Т А Н О В И В:

Шепетівська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "МВМ-13", в якому просить зупинити видаткові операції, заборонити відчуження майна та зобов'язати допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим керуючим та посадовими особами Шепетівської ОДПІ Хмельницької області Державної податкової служби 07.08.2012 року здійснено виїзд до ПП "МВМ-13" з метою опису майна платника податків у податкову заставу. Позивач відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документів, необхідних для такого опису, про що було складено акт №1 відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 07.08.2012 року. Тому у відповідності до вимог Податкового кодексу України просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, оскільки позовні вимоги позивача є безпідставними. Представник відповідача пояснив, що податкове зобов`язання є неузгодженим так як приватним підприємством "МВМ-13" подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 року по адміністративній справі №2270/11783/11 за позовом приватного підприємства "МВМ-13" до Шепетівської ОДПІ Хмельницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000602300 та №0000592300 від 22.07.2011 року та відкрито касаційне провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що відповідач - приватне підприємство "МВМ-13", ідентифікаційний код 14149378, зареєстроване Шепетівською районною державною адміністрацією Хмельницької області 13.04.1994 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на обліку в Шепетівській ОДПІ Хмельницької області Державної податкової служби як платник податків згідно довідки позивача № 57 від 01.07.2008 року.

Згідно п.п.89.1.2 п.89.1. ст.89 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п.56.18. ст.56 Кодексу з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд встановив, що за відповідачем перед позивачем рахується податковий борг в сумі 1671651,73 грн., який виник на підставі податкових повідомлень - рішень № 0000602300 та № 0000592300 від 22.07.2011 року. Сума заборгованості є узгодженою відповідно до абз. 3 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, так як постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 року по адміністративній справі № 2270/11783/11 в задоволенні позовних вимог ПП "МВМ-13" щодо скасування зазначених рішень -відмовлено. Постанова набрала законної сили в порядку ст. 254 КАС України. Тому твердження представника відповідача про неузгодження податкового зобов`язання є необґрунтованим.

Відповідачу 05.07.2012 року виставлено вимогу № 52 від 05.07.2012 року, яка отримана головним бухгалтером ПП "МВМ-13" 07.07.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 10.07.2012 року.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 16.1.4., п.п. 16.1.13 ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Податковим керуючим Москалюком Б.О. та посадовими особами Шепетівської ОДПІ Хмельницької області Державної податкової служби на підставі наказу позивача від 07.08.2012 року № 286 та рішення позивача про опис майна у податкову заставу від 07.08.2012 року № 4350/10/19 здійснено виїзд на ПП "МВМ-13" для опису майна. Відповідач відмовився від опису майна у податкову заставу по причині, що адміністративна справа № 2270/11783/11 перебуває на перегляді Вищого адміністративного суду України, в зв'язку з чим податковим керуючим Шепетівською ОДПІ Хмельницької області Державної податкової служби складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 1 від 07.08.2012 року.

Згідно статті 88 Кодексу, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Стаття 89 Кодексу передбачає, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, які затверджені центральним органом державної податкової служби.

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Абзацами другим та третім пункту 89.4 статті 89 Кодексу встановлено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що ст. 183-3 КАС України регулює особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) стягнення коштів за податковим боргом.

Провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного). З огляду на це загальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам статті 183-3 цього Кодексу.

При цьому, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість одночасного розгляду справи як у порядку позовного, так і в порядку особливого провадження, встановленого статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Також Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості роз'єднання вимог, які підлягають розгляду в порядку різних видів провадження.

Так, згідно з підпунктом 20.1.16 статті 20 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Реалізація приписів зазначеного підпункту Податкового кодексу України неможлива шляхом внесення подання з одночасними вимогами і щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, і щодо зобов'язання виконати вимоги податкового керуючого. При цьому вимога щодо зобов'язання виконати вимоги податкового керуючого підлягає розгляду виключно в порядку позовного провадження, а питання щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків вирішується судом в порядку звернення податкового органу з відповідним поданням в порядку ст. 183-3 КАС України.

Таким чином, суд вважає, що в порядку позовного провадження підлягає розгляду саме вимога про заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Вимоги про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, належить розглядати в спеціальному порядку, що визначений ст. 183-3 КАС України, за поданням податкового органу. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду, викладеною, зокрема, в Листі від 02.02.2011 року №149/11/13-11.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про зупинення видаткових операцій необхідно відмовити у зв'язку із невідповідністю обраного позивачем способу захисту права та невідповідністю форми звернення до суду за таким захистом.

З огляду на вище зазначене, а також враховуючи той факт, що постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 року по адміністративній справі № 2270/11783/11 набрала законної сили, якою не скасовані податкові повідомлення - рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби № 0000602300 та № 0000592300 від 22.07.2011 року, сума податкового боргу відповідача перед позивачем є узгодженою та несплаченою, що підтверджуєься довідкою позивача №4367/10/19 від 07.08.2012 року, а тому відповідачем незаконно відмовлено податковому керуючому в допуску для опису майна в податкову заставу, суд дійшов висновку про те, що наявні всі правові підстави для часткового задоволення заявлених позивачем вимог.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи щодо заборони відчуження майна та зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу є обґрунтованими і в цій частині підлягає задоволенню, що ж до позовних вимог про зупинення видаткових операцій на рахунках підприємства то в цій частині необхідно відмовити.

Керуючись Податковим кодексом України,ст.ст.158-163, 167, 186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби задовольнити частково.

Зобов'язати приватне підприємство "МВМ-13", ідентифікаційний код 14149378, допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Заборонити приватному підприємству "МВМ-13", ідентифікаційний код 14149378, відчужувати майно до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 серпня 2012 року

Суддя/підпис/О.П. Шевчук"Згідно з оригіналом" Суддя О.П. Шевчук