Ухвала суду № 25761802, 27.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2012 року м. Київ К-42335/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008 року

та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2007 року

у справі № А23/139

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авлига-Д»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авлига-Д»звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 10.01.2007 року № 00001162306/0.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2007 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008 року, позов задоволено; визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки ТОВ «Авлига-Д» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2006 року, складено акт № 126/2306/31158445 від 25.12.2006 року, в якому зафіксовані порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 16 625 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 10.01.2007 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 00001162306/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року у розмірі 16 625 грн.

Також судами встановлено, що за договором поставки продукції виробничо-технічного призначення № 14 від 01.06.2006 року, укладеного між ТОВ «Авлига-Д»(замовник) та ПП «Літера»(постачальник), останній бере на себе обов'язки по постачанню захватів для дерев та ковші екскаваторні, а перший -зобов'язаний оплатити та прийняти товар в кількості та по ціні, зазначених в специфікації, яка є невід'ємною частиною зазначеного договору. Специфікацією № 1 до вказаного договору передбачено авансовий переказ вартості товару, а саме: 50% від загальної вартості товару -авансовий переказ протягом 3-х банківських днів з моменту підписання специфікації; 20% від загальної вартості товару -протягом 8-ми банківських днів з моменту підписання специфікації; останні 30% - протягом 14-ти банківських днів після відвантаження товару; строк виготовлення -60 календарних днів з моменту надходження 50% авансового платежу на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання вказаного договору поставки позивачем здійснена попередня оплата за лісозахвати в сумі 99 540 грн., в т.ч. 16 690 грн. податку на додану вартість, з підтвердженням платіжними дорученнями, а ПП «Літера», в свою чергу, виписало позивачу податкові накладні на сплачену останнім суму податку на додану вартість.

Зменшуючи суму бюджетного відшкодування спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що позивачем не виконано одну з обов'язкових умов для отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме: постачання товару.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 цього Закону бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку продавцю товарів (послуг) у попередньому податковому періоді, яка позивачем здійснена з отриманням податкових накладних, що підтверджується дослідженими судами матеріалами справи.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті згідно норм чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008 року та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний