Постанова № 25761475, 06.08.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 р. Справа № 2-а-964/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт - Релайн" (надалі - позивач, ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (надалі - відповідач-1, ДПІ), Управління Державного казначейства у м. Херсоні (надалі - відповідач-2), у якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 року № 0000650700 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 226 487,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 113 243,50 грн., та стягнути суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 226 487,00 грн.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що оскаржуване повідомлення-рішення підлягає скасуванню у повному обсязі оскільки порушує права ТОВ «Компанія «СІТ -Релайн» на отримання бюджетного відшкодування, не зазначаючи в чому саме було скоєне порушення норм Податкового кодексу України та не заперечуючи факт отримання підприємством товару, як і факту вивозу цього товару за межі митної території Україні, не встановлюючи будь - яких порушень по оформленню та дійсності податкових накладних. Надання позивачу транспортних послуг підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, наданими позивачем для перевірки ( в т. ч. рахунками за транспортні послуги, платіжними дорученнями про оплату транспортних послуг, актами здачі-приймання виконаних робіт, які підтверджують надання транспортних послуг; відображенням операцій з придбання транспортних послуг у книзі придбання товарів, податковими накладними). Відсутність факту порушення податкового законодавства унеможливлює застосування до позивача штрафних санкцій.

ДПІ проти позову заперечила, посилаючись на те, що згідно з поданими позивачем до ДПІ у м. Херсоні податкових декларацій з ПДВ, зокрема, за листопад 2011 року (вх. від 17.12.2012 р. № 9012435644) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника складає 44 950 грн., за грудень 2011 року (вх. від 17.01.2012 р. № 9013516413) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника складає 181 537,00 грн. В ході проведеної перевірки встановлено, що за основними постачальниками позивача у жовтні - листопаді 2011 р. неможливо встановити факт перевезення товару у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, зокрема по ПП „Компаніагротрейд" ( м. Миколаїв) згідно договору № ДГ-26 від 26.10.11 р. щодо поставки гірчиці на суму ПДВ 44 935,00 грн., ТОВ "Новофастівське" ( м. Погребище, Вінницька область) згідно договору № 18-11/г від 18.11.11 р. щодо поставки гірчиці на суму ПДВ 177 331,37 грн., СТОВ „ Агрофірма Чорноморська" (Одеська область, с. Дачне) згідно договору № 0-11 /г від 01.11.11 р. щодо поставки гірчиці на суму ПДВ 22 050,00 грн. Вказані обставини свідчать про те, що ТОВ "Компанія " СІТ-Релайн" безпідставно відносило до складу податкового кредиту (ряд. 17 декларації) податкові накладні на загальну суму ПДВ у розмірі 226 487,00 грн. та в порушення ст.198 Податкового кодексу України, завищено загальну суму податкового кредиту по деклараціям за жовтень - листопад 2011 р. у розмірі 226 487,00 грн., у тому числі за декларацією за жовтень 2011 року - у розмірі 44 950,00 грн., за декларацією за листопад 2011 р. - у розмірі 181 537,00 грн. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі норм діючого законодавства, а отже і відсутні підстави для його скасування та, як наслідок, позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 226 487,00 грн.

Управління Державного казначейства України в м. Херсоні надало суду пояснення, згідно яким зазначило, що у разі задоволення позовних вимог відшкодування податку на додану вартість буде проводитись у відповідності ст. 200.15 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» та спільним наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 №82/245 "Про затвердження порядку взаємодії між органами Державної податкової служби України Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість», тому не може надати оцінку законності позовних вимог і просить суд прийняти законне та обґрунтоване рішення згідно чинного законодавства з урахуванням викладених пояснень. При цьому просило суд провести заміну відповідача 2 - Управління Державного казначейства у м. Херсоні на - Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, внаслідок набуття прав правонаступника згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.11 № 651 «Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби».

Ухвалою суду від 23.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.

В судовому засіданні, яке відбулось 15.05.2012 року, судом ухвалено на місці щодо задоволення клопотання представника позивача щодо уточнення найменування відповідача - 1 з Державної податкової інспекції у м. Херсоні на Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, та відповідно до ст. 55 КАС України здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни Управління Державного казначейства у м. Херсоні на його правонаступника - Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (надалі - ГУ ДКС).

В судове засідання, призначене на 06.08.2012 року, представники сторін не з'явилися, надавши клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія " Сіт - Релайн" відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Херсонської міської ради 20.10.2000 р., зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 30547791 від 06.11.2000 р.)

З 15.02.2012 р. по 28.02.2012 р. на підставі наказу від 15.02.2012 р. № 255/07-0 головним державним податковим ревізором - інспектором, інспектором податкової служби 1-го рангу відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Херсоні Херсонській області Державної податкової служби Малофєєвою Іриною Леонідівною на підставі п.п. 20.1.4, п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.8. п. 78.1. ст. 78, п. 200.11 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 p. № 2755-VІ (далі Податковий кодекс України), п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.10 № 1238 „ Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" та відповідно до затвердженого плану перевірки проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлених до відшкодування на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2011 року, результати якої оформлено актом від 06.03.2012 р. № 99/15-4/31134890 (далі - акт перевірки).

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем -

- п 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України щодо завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2011 року у сумі - 44 950,00 грн., по декларації за грудень 2011 року у сумі - 181 537,00 грн.;

- ст. 198 Податкового кодексу України щодо завищення суми податкового кредиту по декларації за жовтень 2011 р. у сумі 44 950,0 грн., по декларації за листопад 2011 року у сумі - 181 537,00 грн.

Позиція податкового органу, з огляду на обставини, викладені в акті перевірки, полягала у наступному.

В ході відпрацювання правомірності нарахування ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку по деклараціям з ПДВ за листопад - грудень 2011 року та з метою запобігання втрат бюджету, не встановлено факту перевезення товару за договорами, укладеними позивачем з його контрагентами. Такі висновки ДПІ ґрунтуються виключно на факті відсутності у ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" товарно-транспортних накладних, які на думку податкового органу повинні бути у останнього за наслідком доставки товару автотранспортом, що не дає ДПІ законодавчих підстав для винесення висновку щодо підтвердження заявленої ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" суми ПДВ до бюджетного відшкодування.

На підставі акту перевірки ДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 року № 0000650700, яким ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 226 487,00 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 113 243,50 грн.

Правомірність та обґрунтованість рішень ДПІ про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування у справах, пов'язаних із формуванням сум податкового кредиту з податку на додану вартість і бюджетного відшкодування з цього податку, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Податковий кодекс України.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), наявність податкових накладних, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як свідчать матеріали справи, згідно поданої позивачем до ДПІ податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року (вх. від 17.12.2011 р. № 9012435644) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 44 950,00 гривень.

Згідно наведених на стор. 7 акту перевірки результатів звірки наявності фактичної оплати постачальникам у попередніх до листопада 2011 р. звітних ( податкових) періодах, що вперше врахована при розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, ДПІ зазначено, що на формування вказаної суми ПДВ вплинули наслідки господарських операцій позивача з наступними контрагентами : ТОВ « Фірма « Агрохімпродукт» - сплачена сума ПДВ 1 985,40 грн., ПП « Компаніагротрейд» - сплачена сума ПДВ 44 935,00 грн., дрібні постачальники - сплачена сума ПДВ 2 168,67 грн., ТОВ ВКФ « Мелітопольська черешня» - повернення суми ПДВ 7 154,17 грн.( 44 950,00 грн. = (1 985,40 грн. + 44 935,00 грн. + 2 168,67 грн.) - 7 154,17 грн.).

Таким чином, сума ПДВ в розмірі 44 950,00 гривень, яка заявлена позивачем до бюджетного відшкодування за декларацією за листопад 2011 року, сформована за рахунок суми ПДВ, яка фактично сплачена позивачем ПП «Компаніагротрейд» за наслідками виконання договору № ДГ-26 від 26.10.11 р.

Однак, податковий орган в акті перевірки надає правову оцінку господарським правовідносинам по основним постачальникам в жовтні 2011 р., зокрема, -

- ПП "Компаніагротрейд" ( м. Миколаїв) - придбання сільськогосподарської продукції (гірчиця) згідно договору № ДГ-26 від 26.10.11 р., на підставі якого включено до складу податкового кредиту жовтня 2011 року ПДВ в сумі 44 935,00 грн. та є фактично сплаченою. Транспортування здійснювалось автомобільними нормами, на умовах FCA - франко-перевізник, завантаження на автомобіль покупця, склад постачальника за адресою: м. Миколаїв відповідно "Інкотермс-2000".

- ТОВ "Фірма "Агрохімпродукт" (м. Миколаїв) - перевезення сільськогосподарської продукції (гірчиця) згідно договору № 62 від 28.08.11 р., на підставі якого включено до складу податкового кредиту жовтня 2011 року ПДВ в сумі 1 985,40 грн. та фактично сплаченою. Транспортування здійснювалось автотранспортом на умовах СРТ- с. Марийське, Горностаївського р-ну Херсонської обл., що підтверджено наданими підприємством були копіями договору та товарно - транспортних накладних. Проте, товарно-транспортні накладні без номеру від 01.10.2011 р. та від 02.10.2011 року заповнені з порушенням Порядку заповнення ТТН, а саме: не вказано до якого подорожнього листа - виписана товарно - транспортна накладна, не повністю зазначено державний номер автомобіля та причепу, який здійснював перевезення вантажу; не повністю вказана адреса пунктів навантаження та розвантаження вантажу, не вказано ціна та сума товару, прізвище відповідальної особи, яка дозволила відпуск товару, прізвище водія-експедитора, прізвище одержувача, тому не можливо підтвердити факт того, що саме цей товар, на які надано податкові накладні, фактично перевозився транспортом, вказаним в товарно - транспортних накладних.

Крім цього, поданою позивачем до ДПІ податковою декларацією з ПДВ за грудень 2011 року (вх. від 17.01.2012 р. № 90135156413) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 181537,00 гривень.

Згідно наведених на стор. 13 акту перевірки результатів звірки наявності фактичної оплати постачальникам у попередніх до грудня 2011 р. звітних ( податкових) періодах, що вперше врахована при розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, ДПІ зазначено, що на формування вказаної суми ПДВ вплинули наслідки господарських операцій позивача з наступними контрагентами : ТОВ «Новофастівське» - сплачена сума ПДВ 177 331,36 грн., дрібні постачальники - сплачена сума ПДВ 13 052,38 грн., СТОВ « Агрофірма «Чорноморська» - повернення суми ПДВ 22 050,00 грн. ( 181 537,00 грн. = ( 177 331,36 грн. + 13 052,38 грн.) - 22 050,00 грн.)

Таким чином, сума ПДВ в розмірі 181 537,00 гривень, яка заявлена позивачем до бюджетного відшкодування за декларацією за грудень 2011 року, сформована за рахунок суми ПДВ, яка фактично сплачена позивачем ТОВ „Новофастівське" за наслідками виконання договору № 18-11/г від 18.11.11 р., та за наслідками взаємовідносин по «дрібним постачальникам».

Однак, податковий орган в акті перевірки надає правову оцінку щодо господарським правовідносинам за основними постачальниками у листопаді 2011 р., зокрема -

- ТОВ "Новофастівське" (м. Погребище, Вінницька область) - придбання сільськогосподарської продукції (гірчиця) згідно договору № 18-11/г від 18.11.11 р., згідно якому включено до складу податкового кредиту листопада 2011 року ПДВ в сумі 177 331,37 грн. та є фактично сплаченим. Транспортування здійснювалось автомобільним транспортом на умовах EXW франко-склад ТОВ "Новофастівське" (Ржевуський ХПП), витрати (приймання, сушці, зберіганню) на Ржевуському ХПП до 22.11.2011 року - за рахунок постачальника, витрати (по відвантаженню) - за рахунок покупця. Згідно доповнення №1 від 22.11.2011 року до договору № 18-11/г від 18.11.11 р. транспортування здійснювалось автомобільним транспортом на умовах EXW франко-склад TOB "Новофастівське" (Липовецький елеватор), витрати (приймання, сушці, зберіганню) на Ржевуському ХПП до 24.11.2011 року - за рахунок постачальника, витрати (по відвантаженню) - за рахунок покупця.

- СТОВ "Агрофірма Чорноморська" ( Одеська область, с. Дачне) - придбання сільськогосподарської продукції (гірчиця) згідно договору № O-11/г від 01.11.11 р., згідно якому включено до складу податкового кредиту листопада 20011 року ПДВ в сумі 22 050,00 грн. та є фактично сплаченим. Транспортування здійснювалось автомобільними транспортом на умовах СРТ (перевезення оплачено до ….) склад ТОВ „Байер-Вінн" згідно „Інкотермс" (2000 р.) Підприємством до перевірки були надані копії договорів, товарно - транспортні накладні за листопад 2011 року не надавалися.

З метою перевірки вказаних обставин, судом досліджені надані позивачем до матеріалів справи документи,з яких вбачається наступне.

25.08.2011 року між ТОВ "Фірма "Агрохімпродукт, ЛТД" (перевізник) та ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" (замовник) укладено договір на виконання транспортних послуг №62, за яким замовник зобов'язується надати для перевезення вантаж, а перевізник прийняти та доставити вантаж в пункт призначення, вказаний замовником, автомобільним транспортом. На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції за даним договором позивач надав податкову накладну від 03.10.2011 р. № 165 на суму ПДВ 1 985,00 грн.; акт здачі-приймання робіт ( надання послуг) на суму послуг 11 912,40 грн., у т.ч. ПДВ 1 985,00 грн. за перевезення гірчиці с. Марийське, Херсонської області - с. Тягінка, Херсонської області; платіжне доручення від 06.10.11 р. № 604 на суму 11 912,40 грн., з призначенням платежу оплата за автотранспортні послуги с. Марийське, Херсонської області - с. Тягінка, Херсонської області, товарно - транспортну накладну за № БЗС б\н від 02.10.2011 р. щодо перевезення гірчиці в кількості 26 472 кг. с пункту навантаження с. Тягінка, Херсонської області до пункту розвантаження с. Марийське, Херсонської області, товарно - транспортну накладну б\н від 01.10.2011 р. щодо перевезення гірчиці в кількості 26 474 кг. с пункту навантаження с. Тягінка, Херсонської області до пункту розвантаження с. Марийське, Херсонської області; договір купівлі-продажу № 27-09/Г від 27.09.2011 р., щодо придбання у СТОВ «Таврійська перспектива» гірчиці на складі Тягінського ХПП за адресою с. Тягінка, Херсонської області, яка була перевезена ТОВ «Фірма « Агрохімпродукт, ЛТД » на замовлення позивача.

26.10.2011 р. між ПП «Компаніагротрейд» (продавець) та ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" (покупець) укладено договір купівлі - продажу № 26-10/Г, за яким продавець на умовах даного договору зобов'язується поставити та передати у власність покупця гірчицю білу, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах передбачених даним договором товар. Згідно пункту 5.1. даного договору товар поставляється автомобільними нормами на умовах FCA франко перевізник автотранспортом покупця зі складу продавця м. Миколаїв. На підтвердження реальності здійснення даної господарської операції позивач надав податкову накладну від 28.10.2011 р. № 20 на суму ПДВ 44 935,00 грн., видаткову накладну від 28.10.2011 р. № РН - 0000010 на суму придбаної гірчиці 269 610,00 грн., у т.ч. ПДВ 44 935,00 грн., платіжне доручення від 28.10.2011 р. № 641 на суму 269 610,00 грн. товарно - транспортну накладну б\н від 27.10.2011 р. щодо перевезення ПП ОСОБА_2 гірчиці в кількості 23 540 кг. з пункту навантаження м. Миколаїв до пункту розвантаження с. Марийське, Херсонської області, товарно - транспортну накладнуб\н від 27.10.2011 р. щодо перевезення ПП ОСОБА_2 гірчиці в кількості 25 480 кг. с пункту навантаження с. Тягінка, Херсонської області до пункту розвантаження с. Марийське, Херсонської області. Доказом виконання замовлення на перевезення гірчиці, придбаної у ПП «Компаніагротрейд», наданий акт здачі - приймання виконаних робіт від 28.10.2011 року, підписаний між ПП ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" на перевезення гірчиці по маршруту м. Миколаїв - Марьянське.

18.11.2011 р. між ТОВ «Новофастівське» ( продавець) та ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" (покупець) укладено договір купівлі - продажу № 18-11/Г та додаткову угоду від 22.11.2011 р., згідно яким продавець на умовах даного договору зобов'язується поставити та передати у власність покупця гірчицю білу у загальній кількості кількості 170 тн., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах передбачених даним договором товар. Згідно умов договору товар поставляється автомобільними нормами на умовах EXW франко-склад ТОВ « Новофастівське » ( Ржевуський ХПП та Липовецький елеватор). На підтвердження реальності здійснення даної господарської операції позивач надав податкову накладну від 21.11.2011 р. № 173/2 на суму ПДВ 82 666,72 грн., податкову накладну від 22.11.2011 р. №174/2 на суму ПДВ 79 164,65 грн., податкову накладну від 24.11.2011 р. № 176/2 на суму ПДВ 15 500,00 грн., видаткову накладну від 21.11.2011 р. № РН00-300-00173 на суму придбаної гірчиці 496 000,32 грн., у т.ч. ПДВ 82 666,72 грн., видаткову накладну від 22.11.2011 р. № РН00-300-00174 на суму придбаної гірчиці 474 987,88 грн., у т.ч. ПДВ 79 164,65 грн., видаткову накладну від 24.11.2011 р. № РН00-300-00176 на суму придбаної гірчиці 93 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 15 500,00 грн., платіжне доручення від 21.11.2011 р. № 691 на суму 500 000,00 грн., платіжне доручення від 22.11.2011 р. № 693 на суму 470988,20 грн., платіжне доручення від 24.11.2011 р. № 707 на суму 9300,00 грн., договір складського зберігання продукції № 89 від 21.11.2011 року, укладений між ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" та ТОВ «Ржевуське хлібоприймальне підприємство», акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1084 від 24.11.2011 р., підписаний між ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" та ТОВ «Липовецький елеватор» щодо надання послуг по навантаженню гірчиці, договір складського зберігання продукції № 66 від 24.11.2011 року, укладений між ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" та ТОВ « Липовецький елеватор», акт надання послуг № 450 від 23.11.2011 р., підписаний між ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" та ТОВ «Ржевуське хлібоприймальне підприємство» щодо надання послуг по оформленню складських документів та відвантаження гірчиці.

01.11.2011 р. між СТОВ «Агрофірма Чорноморська» ( продавець) та ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" ( покупець) укладено договір № 01-11/Г та додаток № 1 від 01.11.2011 р. до вказаного договору, згідно якому продавець на умовах даного договору зобов'язується поставити та передати у власність покупця гірчицю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах передбачених даним договором товар. Згідно пункту 5.1. даного договору, в редакції додатку №1, товар поставляється автомобільними нормами транспортом продавця на умовах СРТ склад покупця с. Марьянське Горностаївського району згідно правил « Інкотермс» 2000 р. Датою поставки є дата, вказана у товарній накладній з кінцевою кількістю переданого товару ( п. 5.3. договору). На підтвердження реальності здійснення даної господарської операції позивач надав податкову накладну від 01.11.2011 р. № 1/2 на суму ПДВ 22 050,00 грн., видаткову накладну від 01.11.2011 р. № 1 на суму придбаної гірчиці 132 300,00 грн., у т.ч. ПДВ 22 050,00 грн., платіжне доручення від 01.11.2011 р. № 652 на суму 132 300,00 грн.

Суд звертає увагу на ті обставини, що податковим органом не встановлено обставин невідповідності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, наданих під час перевірки приписам ст.ст. 3, 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Порушень Податкового кодексу України щодо податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит звітних періодів, відповідачем не встановлено. Крім того, правильність заповнення податкових накладних та форма податкових накладних податковим органом у суді не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, при цьому матеріали справи містять товаросупроводжувальні документи, що підтверджують фактичне відвантаження та транспортування товару.

Доводи податкового органу про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, що підтверджують відвантаження та отримання товарів, не приймаються судом, оскільки відсутність чи наявність вказаних документів може свідчити лише про наявність чи відсутність порушень правил перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.4 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 (далі - Правила перевезень), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Товарно-транспортні накладні є обов'язковими лишу у випадку, коли вантажні перевезення здійснюються на договірних умовах, що встановлено п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009р. № 207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, на який посилається відповідач в акті перевірки, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 488/346 затверджені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема "Товарно-транспортна накладна", ф. № 1-ТН.

Пунктом 1 Указу Президента України від 03.10.1992 р. № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" встановлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. В свою чергу, наведений наказ не було у встановленому порядку зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджена наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07.08.1996 року № 228/253, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.08.1996 р. за № 483/15, якою було передбачено, що товарно-транспортна накладна - типова форма N 1-ТН є документом суворої звітності, згідно з висновком Міністерства юстиції України від 15.05.2006 р. № 10/68 рішення про державну реєстрацію вказаного наказу скасовано та 31.05.2006 року наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади. Також наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.2006 р. № 493 були внесені зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, а саме п. 11.2 Правил виключено, яким було передбачено, що товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером. Форма і порядок заповнення цих документів Замовником і Перевізником визначаються відповідними нормативними актами.

З огляду на реальний характер операцій, за наслідками виконання яких позивачем було сформовано оспорюваний податковий кредит, відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для позбавлення платника податків (позивача у справі) права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки наявність цих документів не пов'язано з датою виникнення права платника податків на податковий кредит з податку на додану вартість, яка визначається пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України

З матеріалів справи також вбачається, що придбана позивачем у вищевказаних постачальників гірчиця була використана підприємством у своїй підприємницькій діяльності, про що свідчать експортні операції проведені на підставі контрактів з компанією «CARL KUHNE КG » (Німеччина) насіння гірчиці жовтої на умовах поставки « DE Straelen - Herongen згідно наданих позивачем вантажно-митних декларацій та рахунків-фактур, згідно яким вказано місце завантаження с. Марьянське, Горностаївського району Херсонської області, що відповідає договірним умовам поставки гірчиці від ТОВ « Новофастівське », СТОВ «Агрофірма «Чорноморська», ПП «Компаніагротрейд» та надання послуг по перевезенню гірчиці ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт». Враховуючи, що позивач є експортером гірчиці, поставка яких нерезиденту оподатковується за нульовою ставкою ПДВ, то перевищення сплаченого позивачем ПДВ над отриманим, і як наслідок виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування, є цілком економічно виправданим та узгоджується з таким видом діяльності позивача.

Таким чином, наявні у справі документи підтверджують реальність вчинених господарських операції з придбання гірчиці та послуг по її перевезенню, що підтверджується рухом активів, зміною зобов'язань позивача та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Перевіривши наведені відповідачем в акті перевірки доводи для зменшення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням сум бюджетного відшкодування, встановивши фактичні обставини проведених позивачем господарських операцій, суд приходить до висновку, що позивачем не допущено порушень вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту та визначені суми бюджетного відшкодування за листопад - грудень 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність зменшення відповідачем-1 спірним рішенням задекларованого позивачем бюджетного відшкодування, та обґрунтованість позовних вимог щодо визнання цього рішення недійсним.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача суми бюджетного відшкодування в розмірі 226 487,00 грн., то суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути суму бюджетного відшкодування, яка залишається невідшкодованою йому за листопад 2011 року в сумі 44 950,00 грн. та за грудень 2011 року в сумі 181 537,00 грн.

Згідно п.14.1 п. 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Підпунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.7 ст. 200 вказаного Кодексу встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вже зазначалось вище ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" 17 грудня 2011 року було подано до ДПІ у м. Херсоні податкову декларацію з ПДВ за листопад 2011 року (вх. №9012435644), якою було заявлено до бюджетного відшкодування суму 44 950,00 гривень та 17 січня 2012 р. податкову декларацію з ПДВ за грудень 2011 року (вх. № 90135156413), якою було заявлено до бюджетного відшкодування суму 181 537,00 гривень.

Державною податковою інспекцією у м. Херсоні проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлених до відшкодування на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2011 року, результати якої оформлено актом від 06.03.2012 р. № 99/15-4/31134890 ( далі - акт перевірки). Перевіркою не підтверджено відображене ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" у декларації за листопад 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 44 950,00 грн., у декларації за грудень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі - 181 537,00 грн. у зв'язку з відсутністю у ТОВ "Компанія "Сіт - Релайн" товарно-транспортних накладних на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Судом досліджено первинні документи, які доводять факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, у тому числі факт сплати суми ПДВ у ціни придбаних товарів (послуг) на адресу постачальників таких товарів, які підтверджують наявність суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню.

Податковим кодексом України встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду.

Згідно п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 200.10, 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з п.п. 200.12, 200.13 ст. 200 Податкового кодексу, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податків або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Оскільки судом встановлено наявність права позивача на отримання суми бюджетного відшкодування за листопад 2011 року в сумі 44 950,00 грн. та за грудень 2011 року в сумі 181 537,00 грн. шляхом визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення від 12.03.2012 року № 0000650700 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 226 487,00 грн. та з метою повного відновлення порушених інтересів підприємства, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми бюджетного відшкодування в розмірі 226 487,00 грн.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт - Релайн" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 12.03.2012 року за № 0000650700 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 226 487,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 113 243,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт - Релайн" (код ЄДРПОУ 31134890) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 226 487,00 грн. (двісті двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят сім грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія " Сіт - Релайн" (код ЄДРПОУ 31134890) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.3