Постанова № 25760647, 14.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/7159/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Новіковій А.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 01.06.2012 року № 0001941701/9845/10/17-213 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 73 102,50 грн. (58 482,00 грн. за основним платежем та 14 260,50 грн. за штрафними санкціями) та № 0001951701/9846/10/17-213 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 78 491,39 грн. (65 134,88 грн. за основним платежем та 13 356,51 грн. за штрафними санкціями),-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 01.06.2012 року № 0001941701/9845/10/17-213 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 73 102,50 грн. (58 482,00 грн. за основним платежем та 14 260,50 грн. за штрафними санкціями) та № 0001951701/9846/10/17-213 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 78 491,39 грн. (65 134,88 грн. за основним платежем та 13 356,51 грн. за штрафними санкціями).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби від 01.06.2012 року № 0001941701/9845/10/17-213 збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 73102,50 грн., у тому числі 58482,00 грн. за основним платежем та 14260,50 грн. за штрафними санкціями.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби від 01.06.2012 № 0001951701/9846/10/17-213 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 78 491,39 грн. (65 134,88 грн. за основним платежем та 13 356,51 грн. за штрафними санкціями).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі Акту про результати документальної планової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 по 31.12.11 від 05.03.2012 року № 821/17-1-2801606074. В Акті відповідачем на підставі припущення про нікчемність правочину, укладеного між Позивачем та ПП «ВКФ «Укрпромснаб», зроблені висновки, що:

- в порушення пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2 , пп. 7.4.1, пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2010 року включена сума ПДВ у розмірі 58482,00 грн., сплачена у складі ціни придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «ВКФ «Укпромснаб», що призвело до завищення податкового кредиту у сумі 58482,00 грн.

- в порушення ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» позивачем було віднесено до складу валових витрат на придбання ТМЦ у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» на загальну суму 405617,61 грн. (у грудні 2010 року на суму 78085,53 грн. та у січні-березні 2011 року на суму 327532,08 грн.). За результатами перевірки до донарахування підлягає сума податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності за 2010 рік - 11712,83 грн., за 2011 рік - 53422,05 грн.

Позивач вважає, що наведені в Акті висновки хибні, а вищевказані повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 17.01.2003 року за № 2 270 017 0000 005989 за адресою: 84333, донецька область, АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_1.

Відповідач знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Краматорську та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_2 від 18.05.2009 року про реєстрацію платника податку на додану вартість.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1. ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, ст.79, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у м. Краматорську від 02.02.12 № 167 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова невиїзна перевірка господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 по 31.12.11, про що було складено акт від 05.03.2012 року № 821/17-1-2801606074.

У зазначеному акті перевірки були встановлені порушення, зокрема:

- в порушення ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року № 13-92, із змінами та доповненнями, пункту 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до декларації про доходи за 2011 рік включені перекручені дані суми валового доходу, що призвело до заниження валового доходу за 2011 рік на суму 4864,09 грн. та до декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік включені перекручені дані про суми понесених валових витрат, що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 400752,52 грн., у тому числі за 2010 рік на суму 78085,53 грн. за 2011 рік на суму 322666,99 грн., що призвело до завищення податку на доходи фізичних осіб суб'єктів господарської діяльності і не залежної професійної діяльності на загальну суму 65134,88 грн., у тому числі за 2010 рік на суму 11712,83 грн., за 2011 рік на суму 53422,05 грн;

- пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2 , пп. 7.4.1, пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2010 року включена сума ПДВ у розмірі 58482,00 грн., сплачена у складі ціни придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «ВКФ «Укпромснаб», що призвело до завищення податкового кредиту у сумі 58482,00 грн., у тому числі за грудень 2010 року у розмірі 58482,00 грн.

На підставах визначених в акті перевірки, податковим органом було винесене:

- податкове повідомлення-рішення від 01.06.2012 року № 0001941701/9845/10/17-213 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 73 102,50 грн. (58 482,00 грн. за основним платежем та 14 260,50 грн. за штрафними санкціями);

- податкове повідомлення-рішення від 01.06.2012 року № 0001951701/9846/10/17-213 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 78 491,39 грн. (65 134,88 грн. за основним платежем та 13 356,51 грн. за штрафними санкціями).

З акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що позивач у спірний період знаходився у правових відносинах з ПП «ВКФ «Укрпромснаб».

Взаємовідносини між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» відбувалися на підставі договору постачання тари, що була у використанні за № 09/2010 від 06.09.2010 року, відповідно до умов якого постачальник - ПП «ВКФ «Укрпромснаб» зобов'язується відпустити у зумовлені цим договором строки тару (скляну пляшку, піддоні дерев'яні), що була у використанні, згідно із накладною, а покупець - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - оплатити вказаний Товар та прийняти його на умовах цього договору. відповідно до п. 3.1 та 3.2 договору поставка товару здійснюється постачальником на умовах FCA склад постачальника (згідно «Інкотермс 2000»), з передбаченими цим договором та додатками до нього особливостями щодо ризиків та пошкодження товару. Товар постачається транспортом постачальника.

На виконання зазначеного договору були:

- виписані наступні податкові накладні за грудень 2010 року: від 01.12.2010 року № 1121027 на суму 14637,60 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 2439,60 грн., від 03.12.2010 року № 3121022 на суму 13669,26 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 2278,21 грн., від 06.12.2010 року № 612100003 на суму 14637,60 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 2439,60 грн., від 07.12.2010 року № 7121012 на суму 20815,28 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 3469,21 грн., від 10.12.2010 року № 10121032 на суму 37451,69 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 6241,95 грн., від 13.12.2010 року № 13121031 на суму 25245,31 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 4207,55 грн., від 14.12.2010 року № 14121022 на суму 26294,98 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 4382,50 грн., від 16.12.2010 року № 16121024 на суму 13378,18 грн. з у рахуванням ПДВ в сумі 2229,70 грн., від 17.12.2010 року № 171210015 на суму 14726,40 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 2454,40 грн., від 20.12.2010 року № 201210035 на суму 45013,73 грн. з урахуванням ПДВ 7502,29 грн., від 22.12.2010 року № 221210030 на суму 45942,11 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 7657,02 грн., від 24.12.2010 року № 241210027 на суму 29420,45 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 4903,41 грн., від 27.12.2010 року № 271210043 на суму 26180,64 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 4363,44 грн., від 28.12.2010 року № 281210031 на суму 16422,23 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 2737,04 грн., від 29.12.2010 року № 291210028 на суму 7054,56 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 1175,76 грн.;

- виписані видаткові накладні від 01.12.2010 року на суму 14637,60 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 2439,60 грн., від 03.12.2010 року на суму 13669,26 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 2278,21 грн., від 06.12.2010 року на суму 14637,60 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 2439,60 грн., від 07.12.2010 року на суму 20815,28 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 3469,21 грн., від 10.12.2010 року на суму 37451,69 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 6241,95 грн., від 13.12.2010 року на суму 25245,31 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 4207,55 грн., від 14.12.2010 року на суму 26294,98 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 4382,50 грн., від 16.12.2010 року на суму 13378,18 грн. з у рахуванням ПДВ в сумі 2229,70 грн., від 17.12.2010 року на суму 14726,40 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 2454,40 грн., від 20.12.2010 року на суму 45013,73 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 7502,29 грн., від 22.12.2010 року на суму 45942,11 грн. з урахуванням ПДВ в суму 7657,02 грн., від 24.12.2010 року на суму 29420,45 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 4903,41 грн., від 27.12.2010 року на суму 26180,64 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 4363,44 грн., від 28.12.2010 року на суму 16422,23 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 2737,04 грн., від 29.12.2010 року на суму 7054,56 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 1175,76 грн.

У зв'язку із чим позивачем на розрахунковий рахунок ПП «ВКФ «Укрпромснаб» були перераховані грошові кошти, що підтверджується випискою з банку з 01.12.2010 по 31.12.1020 рр., а саме: 02.12.2010 року в сумі 95 000,00 грн., 08.12.2010 року в сумі 95 000,00 грн., 17.12.2010 року в сумі 95 000,00 грн., 23.12.2010 року в сумі 65 000,00 грн., 29.12.2010 року в сумі 42 000,00 грн.

Транспортування товару здійснювалось транспортом постачальника та за рахунок постачальника. Витрати на транспортування ніс постачальник, що було враховано у ціні придбання товару.

Придбаний товар в подальшому був реалізований контрагентам позивача, що не заперечується відповідачем та відображено у акті перевірки.

Відповідач, встановлюючи факт порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2 , пп. 7.4.1, пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року № 13-92, із змінами та доповненнями, пункту 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України посилався на наступні підстави:

- фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік не включено дохід в сумі 4864,09 грн., хоча згідно первинних банківських документів за вересень 2011 року сума в розмірі 4864,09 вбачається;

- ПП «ВКФ «Укрпромснаб» не знаходиться за податковою адресою (акт про незнаходження від 29.08.11 № 543);

- ПП «ВКФ «Укрпромснаб» має3 стан - прийнято рішення засновників про припинення юридичної особи;

- безпідставно віднесено до складу валових витрат у період з 01.01.11 по 31.12.11 року витрати на придбання тари в сумі 108593,84 грн. (без ПДВ), але для перевірки не надано видаткові накладні на отримання ТМЦ, податкові накладні, а також інші документи, які підтверджують факт отримання позивачем від ПП «ВКФ «Укрпромснаб».

З пояснень позивача, встановлено, що сума в розмірі 108593,84 грн. є передоплатою.

- співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість було встановлено, що працівниками Ленінської МДПІ у м. Луганську проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «ВКФ «Укрпромснаб», код за ЄДРПОУ 34202109, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.08 по 30.12.11 (акт від 30.12.11 № 1045/23/34202109). За результатами перевірки, працівниками Ленінської МДПІ у м. Луганську у зв'язку з ненаданням ПП «ВКФ «Укрпромснаб» для перевірки первинних документів було зменшено податкові зобовязання та податковий кредит ПП «ВКФ «Укрпромснаб» за період з 01.10.08 по 30.12.11.

Із вказаними висновками суд не може погодитися з наступних підстав.

ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно із підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який кореспондується із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту, що передбачено пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При чому пп.7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналізуючи зазначені норми, слід прийти до висновку, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на їх вимогу отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених документів первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, суд вважає, що позивачем підтверджено факт правомірності віднесених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи,

- у грудні 2010 року позивач за договором від 06.09.2010 року № 09/2012 отримав від ПП «ВКФ «Укрпромснаб» товарно-матеріальних цінностей (склотара, що була у використанні) на загальну суму 350590,02, у тому числі ПДВ в сумі 58482 грн., за які було позивачем сплачено, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 139 від 24.12.2010 року (65000,00 грн., у тому числі ПДВ 10833,33 грн.) на загальну суму 51702,64 грн., у тому числі ПДВ 8617,11 грн., № 141 від 30.12.2010 року на загальну суму 42000,00 грн., у тому числі ПДВ 7000,00 грн., всього на загальну суму, без урахування ПДВ 78085,53 грн.;

- з січня по березень 2011 року, що підтверджується наступними платіжними дорученнями № 1 від 12.01.2011 року на загальну суму 50000,00 грн., у тому числі з ПДВ в сумі 8333,33 грн., № 2 від 18.01.2011 року на загальну суму 90000,00 грн., у тому числі з ПДВ 15000,00 грн., № 4 від 28.01.2011 року (130000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 21666,67 грн.) на загальну суму 116887,38 грн., у тому числі ПДВ в сумі 19481,23 грн.

Крім того, позивачем було сплачено згідно наданих рахунків-фактур ПП «ВКФ «Укрпромснаб» попередню оплату за товарно-матеріальні цінності за договором від 06.09.2010 року № 09/2012, згідно наступних платіжних доручень: № 4 від 25.01.11 року на загальну суму 13112,62 грн., у тому числі ПДВ 2185,44 грн., № 11 від 09.03.11 року на загальну суму 70000,00 грн., у тому числі ПДВ 11666,67 грн., № 15 від 18.03.11 року на загальну суму 46000,00 грн. у тому числі ПДВ 6666,67 грн.

Згідно ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.3 п. 5.3. ст. 5 встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

Згідно п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно п. 177.3. ст. 177 зазначеного Кодексу для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, суд вважає, що дії податкового органу порушують права та законні інтереси суб'єкту господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у зв'язку із чим позовні вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 01.06.2012 року № 0001941701/9845/10/17-213 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 73 102,50 грн. (58 482,00 грн. за основним платежем та 14 260,50 грн. за штрафними санкціями) та № 0001951701/9846/10/17-213 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 78 491,39 грн. (65 134,88 грн. за основним платежем та 13 356,51 грн. за штрафними санкціями) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 01.06.2012 року № 0001941701/9845/10/17-213 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 73 102,50 грн. (58 482,00 грн. за основним платежем та 14 260,50 грн. за штрафними санкціями) та № 0001951701/9846/10/17-213 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 78 491,39 грн. (65 134,88 грн. за основним платежем та 13 356,51 грн. за штрафними санкціями) - задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 01.06.2012 року № 0001941701/9845/10/17-213 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 73 102,50 грн. (58 482,00 грн. за основним платежем та 14 260,50 грн. за штрафними санкціями).

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 01.06.2012 року № 0001951701/9846/10/17-213 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 78 491,39 грн. (65 134,88 грн. за основним платежем та 13 356,51 грн. за штрафними санкціями).

Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця витрати по сплаті судового збору у сумі 1 516 грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 серпня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 20 серпня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.