Постанова № 25760413, 16.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5504/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання: Іванович К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл-Пром-2012» до Державної податкової інспекції у місті Ровеньках Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000281640 від 12 липня 2012 року,

В С Т А Н О В И В:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл-Пром-2012» до Державної податкової інспекції у місті Ровеньках Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000281640 від 12 липня 2012 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у м.Ровеньках Луганської області Фозіловою С.Є. на підставі п.2.10 ст.200 Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року ТОВ «Стіл-Пром-2012» (ідентифікаційний податковий номер 380476012119) (далі-перевірка), про що складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 19.06.2012 №173/1640/38047600 (далі-акт перевірки). При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року від 20.05.20012 №9028031486 з додатками та реєстр податкових накладних за березень 2012 року. На підставі зазначеного акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2012 року №0000281640 (далі-податкове рішення), яким визначив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 2747250,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 686812,50 грн. Позивач не погоджується з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його безпідставним, таким, що підлягає скасуванню, а перевірку такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, посилаючись на те, що суми податкових зобов'язань відповідачем визначені фактично та у порушення вимог ст.54 Податкового кодексу України, де чітко визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Так, відповідачем, у результатах перевірки зазначено, що ТОВ «Стіл-Пром-2012» завищено податковий кредит по декларації за квітень 2012 року на суму 2747250,00 грн. У даному випадку, на думку позивача, випадків для самостійного визначення контролюючим органом суми грошового зобов'язання не існувало. Крім того, позивачем зазначено, що згідно п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Крім того, пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього кодексу. Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщення органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що виключно документальною перевіркою податковий орган може визначити своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати усіх передбачених цим кодексом податків та зборів, а також, дотримання валютного та іншого законодавства, а визначення податкового зобов'язання ТОВ «Стіл-Пром-2012» шляхом проведення податковим органом камеральної перевірки є непередбаченим законодавством, протиправним та не у спосіб, визначений законодавством. У даному випадку, на думку позивача, під час камеральної перевірки не можуть використовуватися документи первинного обліку платника податків, використання лише податкової декларації з податку на додану вартість під час проведення такої перевірки не дає можливості встановити факт підтвердження податкового кредиту податковою накладною (наявності або відсутності її у платника податку), з посиланням на що винесене оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення. Крім того, згідно із вимогами п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України, платник податків має бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок), підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим кодексом. З наведеного, як зазначено позивачем, випливає, що згода платника податків та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова, при цьому, платник податків може бути присутнім при проведенні такої перевірки, однак, про її проведення останній має бути повідомлений у встановленому законодавством порядку, як це передбачено ст.17 Податкового кодексу України. Позивачеві ж не надсилалося повідомлення про дату, час та місце проведення камеральної перевірки. У порушення ст.42, п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України, якими, зокрема, передбачено порядок оформлення результатів перевірки та порядок вручення або надсилання для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків акту перевірки, акт камеральної перевірки від 19.06.2012 №173/1640/38047600 відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Стіл-Пром-2012» був вручений 13 липня 2012 року, чим порушено право останнього подати свої заперечення, результати розгляду яких враховуються при прийнятті рішення про визначення грошових зобов'язань. Спірне податкове повідомлення-рішення №0000281640 прийнято 12 липня 2012 року завчасно, тобто ще до отримання платником податку акту перевірки, чим порушено строки прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення. Таким чином, позивач вважає висновки, викладені в акті перевірки прийнятими у спосіб, що не передбачений законодавством України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, нерозсудливо, без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення та завчасно. На підставі вищевикладеного, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ровеньках Луганської області Державної податкової служби №0000281640 від 12 липня 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, про що надав суду письмові заперечення проти позову №2877/100 від 30.07.2012 (а.с.28-30), в яких, зокрема, посилався на таке. 19.06.2012 у приміщенні ДПІ у м.Ровеньках Луганської області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року ТОВ «Стіл-Пром-2012» згідно п.200.10 ст.200 та у порядку ст.76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI. При проведенні перевірки було встановлено, що останній зареєстрований в якості платника податку на додану вартість з 06.03.2012. Згідно п.п. «а» п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI першим звітним (податковим) періодом є період з 06.03.2012 по 30.04.2012. Так, до податкової декларації з ПДВ за перший податковий період (квітень 2012 року) ТОВ «Стіл-Пром-2012» було надано Д8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», до якого включено податкові накладні, виписані у березні 2012 року та не зареєстровані постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №372 від 20.03.2012 від ТОВ «Індустрія-2000 Алчевськторг» ІПН 325451212062: обсяг постачання (без ПДВ) 3083333,03 грн., ПДВ-616666,61 грн.; №373 від 21.03.2012 від ТОВ «Індустрія-2000 Алчевськторг» ІПН 325451212062: обсяг постачання (без ПДВ) 3083333,03 грн., ПДВ-616666,61 грн.; №374 від 22.03.2012 від ТОВ «Індустрія-2000 Алчевськторг» ІПН 325451212062: обсяг постачання (без ПДВ) 3715416,67 грн., ПДВ-3715416,67 грн. зазначено помилково, необхідно 743083,33 грн., як зазначено в реєстрі отриманих податкових накладних за березень; №375 від 23.03.2012 від ТОВ «Індустрія-2000 Алчевськторг» ІПН 325451212062: обсяг постачання (без ПДВ) 3854166,67 грн., ПДВ-770833,33 грн. Обов'язковість реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України для платників податку на додану вартість-продавців, якщо сума податку на додану вартість в одній податковій декларації становить понад 10 тис. грн. з 01.01.2012 року. Але, в порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України до заяви не було надано копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Усі вищезазначені податкові накладні відображено у реєстрі податкових накладних за березень 2012 року р.ІІ «Отримані податкові накладні», занесено до Д5 р.ІІ Податковий кредит за ІПН контрагента та відображено у р.ІІ Податковий кредит (р.10.1) Декларації з ПДВ за квітень 2012 року. Таким чином, податковий кредит по декларації за квітень 2012 року позивачем було завищено на 2747250,00 грн. За результатами перевірки складено акт №173/1640/38047600 від 19.06.2012, який згідно п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України надіслано платнику поштою цінним листом з описом 22.06.2012 для підписання та ознайомлення за адресою реєстрації. 04.07.2012 лис поштою повернено за причиною відсутності підприємства за вказаною адресою. У разі неможливості вручення та підписання акту перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням такий акт надсилається платнику у порядку, встановленому ст.58 Податкового кодексу України для надсилання податкових повідомлень-рішень. Тобто, у разі, коли пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність його за місцезнаходженням, то він вважається врученим у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки у порядку, передбаченому ст.58 цього кодексу. 12.07.2012 за результатами перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0000281640 на загальну суму 3434062,50 грн., у тому числі, основний платіж-2747250,00 грн., штрафна санкція-686812,50 грн. 13 липня 2012 року у приміщенні державної податкової інспекції зазначене податкове повідомлення-рішення було вручено директору підприємства позивача Горобченко П.В. разом з одним екземпляром акту перевірки.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши надані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають повністю, з таких підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо ( неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі-ПК України від 02.12.2010 №2755-VI), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 20.1.4 пункту 20.1); визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1).

Відповідно до п.33.1. ст.33 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів (п.33.2 ст.33 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI). Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку (п.33.3 ст.33 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI).

Відповідно до п.п.41.1.1. п.41.1. ст.41 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI контролюючими органами, зокрема, є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

У відповідності до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У відповідності до п.54.5 ст.54 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1. ст.75 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п.п.75.1.1. п.75.1. ст.75 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI).

Пунктом 76.1. ст.76 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. 76.2. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п.76.2. ст.76 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI).

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.86.2. ст.86 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI).

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п. 201.10. ст.. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стіл-Пром-2012» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області 27.01.2012 за реєстраційним номером №13891020000000758 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Луганській області серії АА№563549 від 30.01.2012 (а.с.15).

Підприємство взято на податковий облік у ДПІ у м. Ровеньках Луганської області ДПС в якості платника податків з 01.02.2012 за №145, що підтверджується відповідною довідкою від 01.02.2012 №145 (а.с.16).

Згідно свідоцтва №200033630 серії НБ №338760 від 06.03.2012 ТОВ «Стіл-Пром-2012» є платником податку на додану вартість (а.с.17).

19.06.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Ровеньках Луганської області ДПС на підставі п. 200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Стіл-Пром-2012» за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки від 19.06.2012 №173/1640/38047600 (а.с.19-21).

У ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Стіл-Пром-2012» зареєстроване в якості платника податку на додану вартість з 06.03.2012, згідно п.п. «а» п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI першим звітним (податковим) періодом є період з 06.03.2012 по 30.04.2012. Так, до податкової декларації з ПДВ за перший податковий період (квітень 2012 року) ТОВ «Стіл-Пром-2012» було надано Д8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», до якого включено податкові накладні, виписані у березні 2012 року та не зареєстровані постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №372 від 20.03.2012 від ТОВ «Індустрія-2000 Алчевськторг» ІПН 325451212062: обсяг постачання (без ПДВ) 3083333,03 грн., ПДВ-616666,61 грн.; №373 від 21.03.2012 від ТОВ «Індустрія-2000 Алчевськторг» ІПН 325451212062: обсяг постачання (без ПДВ) 3083333,03 грн., ПДВ-616666,61 грн.; №374 від 22.03.2012 від ТОВ «Індустрія-2000 Алчевськторг» ІПН 325451212062: обсяг постачання (без ПДВ) 3715416,67 грн., ПДВ-3715416,67 грн. зазначено помилково, необхідно 743083,33 грн., як зазначено в реєстрі отриманих податкових накладних за березень; №375 від 23.03.2012 від ТОВ «Індустрія-2000 Алчевськторг» ІПН 325451212062: обсяг постачання (без ПДВ) 3854166,67 грн., ПДВ-770833,33 грн. Таким чином, податковий кредит по декларації за квітень 2012 року позивачем було завищено на 2747250,00 грн.

Примірник акту перевірки від 19.06.2012 №173/1640/38047600 Державною податковою інспекцією у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби був надісланий за місцем реєстрації ТОВ «Стіл-Пром-2012» (м. Ровеньки, вул.8-го Березня,9Б) рекомендованою кореспонденцією 22.06.2012, що підтверджується копією фіскального чека від 22.06.2012 та описом поштового вкладення (а.с.34). Однак, поштове відправлення повернулося не врученим з довідкою пошти «за такою адресою фірми немає», що підтверджується копією конверта відповідно (а.с.34). Тому примірник акту був вручений директору позивача Горобченком П.В. у приміщенні ДПІ у м. Ровеньках Луганської області ДПС 13.07.2012, що підтверджується підписом останнього в акті перевірки (а.с.33).

Відповідно до п.42.1. ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (п.42.2. ст.42 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI).

Відповідно до п.58.3. ст.58 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Відповідно до п.86.8. ст.86 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно п.123.1. ст.123 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

12 липня 2012 року на підставі акту перевірки від 19.06.2012 №173/1640/38047600 ДПІ у м. Ровеньках Луганської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0000281640 за платежем «податок на додану вартість», яким ТОВ «Стіл-Пром-2012» збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на загальну суму 3434062,50 грн., з яких: за основним платежем - 2747250,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями «штрафами) - 686812,50 грн. (а.с.22). Податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012 №0000281640 отримано директором позивача особисто 13.07.2012, що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.31).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач при подачі податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року скористався правом, наданим абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України, та додав до неї заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), при цьому сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становила понад 10 тис. грн. Однак позивач до зазначеної заяви не додав копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів, чим порушив обов'язок, встановлений . абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Посилання представника позивача на ті обставини, що відповідач фактично провів документальну перевірку, є незмістовними, оскільки відповідачем на підставі п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та п. 200.10 ст. 200 ПК України проводилася перевірка на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях. При цьому відповідно до положень абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлений обов'язок з боку платника податку щодо надання певних документів, які додаються до податкової декларації та заяви із скаргою на конкретного постачальника, що підтверджують отримання певного товару. Тобто, зазначені документи є невід'ємною частиною податкової декларації та також підлягають перевірці при проведенні камеральної перевірки.

Посилання представника позивача на порушення відповідачем п.п.17.1.6. п. 17.1. ст. 17 ПК України щодо його права бути присутнім під час проведення камеральної перевірки є незмістовним з наступних підстав. Відповідно до положень п. 200.10 ст. 200 ПК України проведення податковим органом камеральної перевірки заявлених в податковій декларації даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном її отримання, є обов'язком, а не правом податкового органу. Статтею 49 ПК України, а саме п.49.18 (з урахуванням особливостей п. 49.5) визначені граничні строки подання податкової декларації, які відповідно є граничними термінами її отримання. Оскільки обов'язок щодо проведення камеральної перевірки встановлений нормами Податкового кодексу України, позивач був достеменно обізнаний про строки та місце проведення камеральної перевірки даних, заявлених ним в податковій декларації за квітень 2012 року. Відповідно до положень ст. 76 ПК України, яка встановлює порядок проведення камеральної перевірки, не встановлений обов'язок податкового органу прийняття будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення, також не встановлений обов'язок щодо надіслання платнику податку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення камеральної перевірки. При цьому позивач, який відповідно до положень п.п.75.1.1. п. 75.1 ст.75 ПК України (місце проведення камеральної перевірки) та п. 200.10. ст. 200, п. 49.18 ст. 49 ПК України (обов'язок та строки проведення камеральної перевірки) достеменно був обізнаний про місце та строки проведення камеральної перевірки податкової звітності за квітень 2012 року, не скористався наданим п.п.17.1.6. п. 17.1. ст. 17 ПК України йому правом бути присутнім під час проведення камеральної перевірки, оскільки ніяким чином не повідомив податковий орган щодо свого бажання бути присутнім під час проведення цієї обов'язкової перевірки та сам не направив повноважного представника для присутності під час проведення цієї перевірки.

Незмістовним також є посилання позивача на порушення відповідачем порядку оформлення результатів камеральної перевірки, оскільки представником відповідача в судовому засіданні були надані належні докази направлення цінним листом з описом примірника акту перевірки на адресу позивача для підписання та ознайомлення за адресою реєстрації. Також були надані докази повернення направленого листа у зв'язку з відсутністю платника податків за зазначеною адресою. При цьому податковим органом відповідно до строків, встановлених Податковим кодексом України, було винесене податкове повідомлення-рішення та вручене керівнику підприємства з екземпляром акту перевірки.

Таким чином, представником відповідача в судовому засіданні були надані належні докази щодо спростування вимог позивача, натомість останнім не доведено належними засобами доказування правомірності заявленого позову, відповідно, податкове повідомлення-рішення №0000281640 від 12 липня 2012 року є таким, що відповідає вимогам закону, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл-Пром-2012» є необґрунтованими, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,3,11,17-18,158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл-Пром-2012» до Державної податкової інспекції у місті Ровеньках Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000281640 від 12 липня 2012 року відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 20 серпня 2012 року.

Суддя С.В. Борзаниця