Постанова № 25760368, 09.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/22099/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.30.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі Гришина М.М.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бєломєстнова О.Ю. при секретарі Гришиній М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атолл-2»

до Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

Державної податкової служби

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від

03.11.2011р. №0001032300, від 04.10.2011р. № 0000922300

за участю представників позивача Анохіної С.М., Нємсадзе І.О.

представника відповідача Куріцького Р.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атолл-2» звернулося до суду з позовом до Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2011р. №0001032300 з податку на додану вартість у розмірі 550368,98 грн., за основним платежем 44664,78 грн., штрафні санкції 5704,20 грн. та від 04.10.2011р. №0000922300 з податку на прибуток підприємств у розмірі 69788,73 грн., за основним платежем 55830,98 грн., штрафні санкції 13957,75 грн.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.11.2011р. №0001032300 з податку на додану вартість у розмірі 50368,98 грн., за основним платежем 44664,78 грн., штрафні санкції 5704,20 грн. та від 04.10.2011р. №0000922300 з податку на прибуток підприємств у розмірі 69788,73 грн., за основним платежем 55830,98 грн., штрафні санкції 13957,75 грн.

Ухвалою від 09.08.2012 року здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі шляхом заміни Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції його правонаступником Єнакіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Тетра» за період з 01.02.2009 року по 30.09.2009 року. За результатами перевірки складений акт № 2166/23/34081653 від 22.09.2011р.

На підставі цього акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.10.2011р. №0000932300, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55830,98 грн., у тому числі за основним платежем 44664,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 11166,20 грн. та від 04.10.2011р. №0000922300, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 69788,73 грн., у тому числі за основним платежем 55830,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13957,75 грн.

Позивач оскаржив у апеляційному порядку зазначені вище рішення, надавши до ДПА у Донецькій області скаргу. Рішенням ДПА у Донецькій області від 27.10.2011 року №19738/10/25-113-1 податкове повідомленнями-рішення від 04.10.2011р. №0000932300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у частині штрафних (фінансових) санкцій на 5462,00 грн. скасовано, в іншій частині скаргу залишено без задоволення.

На підставі наведеного рішення податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011 року №0000922300, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50360,98 грн., у тому числі за основним платежем 44664,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5704,20 грн.

Позивач не згоден з даними податковими повідомлення-рішеннями в повному обсязі. Посилаючись на Закон України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договір між ним та ТОВ «Тетра» має ознаки нікчемності.

У позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями. Крім того, в наявності маються видаткові накладні на інші документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з вказаною особою. Тому позивач вважає, що податковим органом неправомірно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та просить суд визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.11.2011р. №0001032300 та від 04.10.2011р. № 0000922300 в повному обсязі.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у письмових запереченнях (т.2 а.с.7-8). Зазначає, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Тетра» за період з 01.02.2009року по 30.09.2009 року були встановлені порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено суму ПДВ у розмірі 44664,78 грн. та занижено податок на прибуток у розмірі 55830,78 грн. у зв'язку з укладанням нікчемного правочину з ТОВ «Тетра». Такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що від ДПІ у м. Лісічанську надійшов акт від 05.1.2010 року № 36/23/13382836 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Тетра», згідно якого були встановлені відносин ТОВ «Тетра» з ТОВ «Спецмегасервіс» в період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року. За результатами перевірки було встановлено завищення валового доходу та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Спецмегасервіс». В свою чергу Ленінською МДПІ в м. Луганську проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Спецмегастрой», про що складено акт перевірки від 26.02.20110 року №141/23/36189677. Згідно цього акту перевірки ТОВ «Спецмегастрой» був визнаний банкрутом 15.12.2009 року за місцем реєстрації відсутній. Згідно цього акту податковим органом зменшено суму податкового кредиту на суму 24577573,00 грн. Крім того, в наданих товарно-транспортних накладних відсутні обов'язкові реквізити, а саме: вид пакування, кількість місць, спосіб визнання маси, код, клас вантажу, опломбування, що суперечить вимогам Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезення автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 року № 363. Також при укладанні договору не досягнуто істотних умов договору, а саме про предмет договору - не визначено найменування, кількість продукції та її якість. На підставі цього акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.10.2011р. №0000932300, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55830,98 грн., у тому числі за основним платежем 44664,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 11166,20 грн. та від 04.10.2011р. №0000922300, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 69788,73 грн., у тому числі за основним платежем 55830,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13957,75 грн. Також при укладанні договору не досягнуто істотних умов договору, а саме про предмет договору - не визначено найменування кількість продукції та її якість.

На підставі рішення ДПА у Донецькій області від 27.10.2011 року №19738/10/25-113-1 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011 року №0000922300, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50360,98 грн., у тому числі за основним платежем 44664,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5704,20 грн.

Таким чином, позивачем порушено ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, внаслідок чого безпідставно занижено ПДВ та податок на прибуток. У зв'язку з цим відповідач вважає правомірними спірні податкові повідомлення-рішення та просить в задоволенні позову відмовити.

Також, в матеріалах справи міститься висновок судової економічної експертизи №2/11/46 від 15.06.2012 року, яка була призначена в рамках даної справи.

Заслухавши представників позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Атолл-2» зареєстроване виконавчим комітетом Єнакієвскої міської ради Донецької області, 24.03.2006р., свідоцтво серії А00 №691572, код ЄДРПОУ 34081653.

Єнакіївською об'єднаною державною податковою інспекцією у Донецькій області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Тетра» за період з 01.02.2009 року по 30.09.2009 року.

За результатами даної перевірки був складений акт № 2166/23/34081653 від 22.09.2011р., (надалі - Акт перевірки).

Відповідачем отримано акт ДПІ у м. Лісічанську від 05.1.2010 року №36/23/13382836 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Тетра», згідно якого були встановлені відносини ТОВ «Тетра» з ТОВ «Спецмегасервіс» в період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року. За результатами перевірки було встановлено завищення валового доходу та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Спецмегасервіс». В свою чергу Ленінською МДПІ в м. Луганську проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Спецмегастрой», про що складено акт перевірки від 26.02.20110 року №141/23/36189677. Згідно цього акту перевірки ТОВ «Спецмегастрой» був визнаний банкрутом 15.12.2009 року за місцем реєстрації відсутній. Згідно цього акту податковим органом зменшено суму податкового кредиту на суму 24577573,00 грн.

Крім того, в наданих позивачем товарно-транспортних накладних відсутні обов'язкові реквізити, а саме: вид пакування, кількість місць, спосіб визнання маси, код, клас вантажу, опломбування, що суперечить вимогам Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезення автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 року № 363.

Також при укладанні договору не досягнуто істотних умов договору, а саме про предмет договору - не визначено найменування, кількість продукції та її якість. На підставі цього акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.10.2011р. №0000932300, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55830,98 грн., у тому числі за основним платежем 44664,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 11166,20 грн. та від 04.10.2011р. №0000922300, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 69788,73 грн., у тому числі за основним платежем 55830,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13957,75 грн.

Виходячи з наведеного відповідач у Акті перевірки зазначив, що господарські операції з цим контрагентом не спрямовані на реальне настання правових наслідків, у зв'язку з чим зазначені операції придбання товарів ТОВ «Атолл-2» у підприємства ТОВ «Тетра» є безтоварними.

З наведених підстав відповідач дійшов висновку про порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено суму ПДВ у розмірі 44664,78 грн. та занижено податок на прибуток у сумі 55830,78 грн. у зв'язку з укладанням нікчемного правочину з ТОВ «Тетра».

На підставі цього акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.10.2011р. №0000932300, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55830,98 грн., у тому числі за основним платежем 44664,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 11166,20 грн. та від 04.10.2011р. №0000922300, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 69788,73 грн., у тому числі за основним платежем 55830,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13957,75 грн.

Позивач оскаржив у апеляційному порядку зазначені вище рішення, надавши до ДПА у Донецькій області скаргу. Рішенням ДПА у Донецькій області від 27.10.2011 року №19738/10/25-113-1 податкове повідомлення-рішення від 04.10.2011р. №0000932300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у частині штрафних (фінансових) санкцій на 5462,00 грн. скасовано, в іншій частині залишено скаргу без задоволення.

На підставі наведеного рішення податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011 року №0000922300, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50360,98 грн., у тому числі за основним платежем 44664,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5704,20 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання неправомірними та скасування даних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню виходячи з наступних встановлених обставин.

Так судом встановлено, що між ТОВ «Тетра» (Продавець) та ТОВ «Атолл-2» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №35 від 20.06.2008 р. (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору Покупець зобов'язується оплатити та прийняти, а продавець передати в певний термін у власність Покупця товар. Найменування товару, його кількість, спосіб упакування, період постави, ціна вказані у специфікаціях, які вступають в силу з моменту їх підписання Сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору. У випадку, якщо проведена поставка товару без специфікації, або товару, який відсутній у специфікації, ціна товару установлюється відповідно накладних або актів прийому-передачі, а витрати з перевезення оплачуються відповідно розділу 2 цього Договору. (п.п. 1.1., 1.2 Договору).

На підтвердження виконання даного договору позивач надав копії наступних документів за період, що перевірявся: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки з банку, картки номенклатури, картки рахунків 631 та 201, звіти про відпуску продукції, оборотньо-сальдові відомості по рахунку 361, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, довіреності.

У зв'язку з необхідністю дослідження наданих позивачем доказів по справі була призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручене експерту Кравець Ларисі Олексіївни (АДРЕСА_1).

Перед експертом були поставлені наступні питання:

1. Чи підтверджуються документально факт отримання товарів ТОВ «Атолл 2» від ТОВ «Тетра » та використання їх в господарській діяльності ТОВ «Атолл 2» за період з лютого 2009 року по вересень 2009 року включно, перелічених в акті перевірки Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції № 2166/23/34081653 від 22.09.2011р.?

2. Чи підтверджується документально встановлений актом перевірки Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції № 2166/23/34081653 від 22.09.2011р. факт завищення валових витрат та факт завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Атолл 2»?

Згідно з висновком судового експерта №2/11/46 від 15.06.2012р., з яким повністю погоджується суд, ним були досліджені спірні господарські операції, що підтверджені відповідним чином оформленими первинними документами, їх відображення у бухгалтерському обліку підприємства із застосуванням відповідних рахунків бухгалтерського обліку, призначених для обліку ТМЦ.

За наслідком такого дослідження судовий експерт дійшов висновку, що факт отримання ТОВ «Атолл-2» від ТОВ «Тетра» товарів, перелічених в акті перевірки Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції № 2166/23/34081653 від 22.09.2011 року та використання їх в господарській діяльності ТОВ «Атолл-2» підтверджується. Встановлений актом перевірки факт завищення валових витрат та факт завищення сум податкового кредиту з податку на податок на додану вартість ТОВ «Атолл-2» не підтверджується.

При оцінці зібраних у справі доказів суд виходить з наступного.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлено та відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Відповідачем під час перевірки не було встановлено, що на час здійснення спірних операцій ТОВ «Тетра» не мав статусу платника ПДВ.

З урахуванням цього наведене підприємство правомірно видавало податкові накладні, на підставі яких позивачем були включені до складу податкового кредиту відповідні суми податку.

Також, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з у рахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно з нормами п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Водночас у п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Судом встановлена та відповідачем не заперечується наявність у позивача первинних документів, що підтверджують понесення витрат, які у відповідності до наведених норм підлягають включенню до складу валових витрат (накладних, платіжних документів).

Причиною виникнення даного спору є не відсутність документів, які б підтверджували право позивача на податковий кредит з ПДВ, а їх оцінка відповідачем як таких, що не підтверджують здійснення господарських операцій, тобто є фіктивними. Такого висновку відповідач дійшов виходячи з приписів ч.1 ст. 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідач вважає, що правочин між позивачем та ТОВ «Тетра» є недійсним в силу закону, а отже складені на їх виконання документи не мають юридичних наслідків.

При цьому він посилається на те, що згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З аналізу Акту перевірки та заперечень відповідача проти позову вбачаються наступні обставини, які на думку відповідача свідчать про безтоварність операцій придбання товарів ТОВ «Атолл-2» у ТОВ «Тетра»:

1. акт ДПІ у м. Лісічанську від 05.1.2010 року №36/23/13382836 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Тетра», згідно якого були встановлені відносини ТОВ «Тетра» з ТОВ «Спецмегасервіс» в період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року. За результатами перевірки було встановлено завищення валового доходу та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Спецмегасервіс». Також акт Ленінської МДПІ в м. Луганську від 26.02.20110 року №141/23/36189677 про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Спецмегастрой». Згідно цього акту перевірки ТОВ «Спецмегастрой» був визнаний банкрутом 15.12.2009 року за місцем реєстрації відсутній.

2. У наданих до перевірки позивачем товарно-транспортних накладних відсутні обов'язкові реквізити, а саме: вид пакування, кількість місць, спосіб визнання маси, код, клас вантажу, опломбування.

3. При укладанні договору не досягнуто істотних умов договору, а саме про предмет договору - не визначено найменування, кількість продукції та її якість.

При оцінці даних доводів відповідача суд виходить з наступного:

1. Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.08.2012 року, який містить відомості щодо ТОВ «Тетра». З нього вбачається, що на момент проведення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості, на підставі яких можливо було б ставити під сумнів цивільну правоздатність вказаного підприємства.

Суд враховує, що у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідачем не доведена можливість позивача бути обізнаним про ймовірні порушення у діяльності його контрагента, а тому він не може нести відповідальність у вигляді донарахування податкових зобов'язань з ПДВ.

2. Що стосується твердження відповідача щодо невідповідності товарно-транспортних накладних вимогам чинного законодавства, а саме, не зазначено вид пакування, кількість місць, спосіб визнання маси, код, клас вантажу, опломбування, воно судом не приймається до уваги.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатися в час здійснення господарської операції, але якщо не можливо, по після її закінчення.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назва документа (форму);

- дату та місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані , що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з наданих товарно-транспортних накладних, останні містять усі передбачені законом реквізити, а тому можуть вважатися первинними документами.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічну правову позицію навів Вищий адміністративний суд України у листі від 01.11.2011 р. N 1936/11/13-11.

Враховуючи наявність інших письмових доказів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «Тетра» та використання одержаних товарів у господарській діяльності, висновок експерта від 15.06.2012 року, згідно з яким факт отримання позивачем від ТОВ «Тетра» товарів, перелічених у Акті перевірки та їх використання у господарській діяльності документально підтверджені, суд дійшов висновку про доведеність реального характеру спірних господарських операцій.

3. Посилання відповідача про не досягнення істотних умов договору спростовуються умовами договору, в саме, п. 1.2, згідно якого у випадку, якщо проведена поставка товару без специфікації, або товару, який відсутній у специфікації, ціна товару установлюється відповідно накладних або актів прийому-передачі. Тобто умовами договору прямо передбачений його предмет, що міститься у пункті 1 вказаного Договору.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Надані відповідачем докази не спростовують встановлених судом обставин щодо фактичного придбання позивачем у ТОВ «Тетра» продукції.

Зібраними у справі доказами судом перевірені обставини, з яких виходив відповідач при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Частина цих обставин не знайшла свого підтвердження, висновки щодо інших обставин не відповідають вимогам законодавства, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атолл-2» до Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2011р. №0001032300 з податку на додану вартість у розмірі 50368,98 грн., за основним платежем 44664,78 грн., штрафні санкції 5704,20 грн. та від 04.10.2011р. №0000922300 з податку на прибуток підприємств у розмірі 69788,73 грн., за основним платежем 55830,98грн., штрафні санкції 13957,75 грн. задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції від 03.11.2011р. №0001032300 та від 04.10.2011р. №0000922300.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттол-2» (86400, м. Донецьк, вул. Красних Зорь, 1, ЄДРПОУ 34081653) судовий збір в сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень двадцять три копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 09 серпня 2012р. Постанова виготовлена в повному обсязі 14 серпня 2012р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.