Рішення № 25759591, 22.08.2012, Краматорський міський суд Донецької області

Справа №2/0528/3018/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Груіцької Л.О., при секретарі Товмасян І.А., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»до ОСОБА_3 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2012р. ПАТ КБ «Приватбанк»звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що згідно договору №КТТ5GК0000000005 від 21.03.2008р. ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 28000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.03.2023р. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованістю за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. У добровільному порядку відповідач не виконує зобов'язання за договором, через що станом на 17.07.2012р. утворилась заборгованість в сумі 44218,40 доларів США (еквівалент 353304,99грн.), яка складається з: заборгованість за кредитом 26579,10 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом 8289,55 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом 324,07 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором 6890,24 доларів США, а також штрафу (фіксованої частини) 31,29 доларів США та штрафу (процентної складової) 2104,15 доларів США. Просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати в сумі 3326,30грн., а також в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на будинок загальною площею 61,20 та земельну ділянку, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк»з укладання від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала повністю, та просила його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до вимог ст.ст.224-225 ЦПК України, судом прийняте рішення про заочний розгляд справи. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Правовідносини по даній справі регулюються Цивільним Кодексом України, Житловим Кодексом України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про іпотеку».

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.549 ч.3 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.550 ЦК України ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються.

Згідно ст.1054 ч.1 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №КТТ5GК0000000005 від 21.03.2008р. відповідно до якого ОСОБА_3 отримав від Банку кредит у розмірі 44218,40 доларів США, з розрахунку 12% відсотка річних на суму залишку заборгованості за кредитом на строк з 21.03.2008р. по 21.03.2023р.

Як вбачається з розрахунку позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 17.07.2012 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі 44218,40 доларів США (еквівалент 353304,99грн.), яка складається з: заборгованість за кредитом 26579,10 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом 8289,55 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом 324,07 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором 6890,24 доларів США, а також штрафу (фіксованої частини) 31,29 доларів США та штрафу (процентної складової) 2104,15 доларів США.

Суд бере до уваги основну суму заборгованості у розмірі 44218,40 доларів США (еквівалент 353304,99грн.), й вважає, що саме ця сума підлягає стягненню з відповідача, бо на час розгляду справи вказана сума позивачу не повернена.

Суд також бере до уваги в обґрунтування позову 8289,55 доларів США, несплачених процентів на прострочену заборгованість, бо вони нараховані відповідно до п.п.3.2 договору й відповідає вимогам ст.536 ЦК України, де йдеться про те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. У даному випадку проценти встановлені п.п.3.2 Кредитного договору.

Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача й суму 8289,55 доларів США.

Суд також бере до уваги в обґрунтування позову 6890,24 доларів США, пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, бо вони нараховані відповідно до п.5.1 договору й відповідає вимогам ст.549 ч.3 ЦК України.

Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача й суму 6890,24 доларів США.

Суд також бере до уваги в обґрунтування позову 324,07 доларів США, комісії за користування кредитом, бо вони нараховані відповідно до п.4.2 договору.

Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача й суму 324,07 доларів США.

Суд також бере до уваги в обґрунтування позову штрафу (фіксованої частини) 31,29 доларів США та штрафу (процентної складової) 2104,15 доларів США, бо вони нараховані відповідно до п.5.3 договору.

Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача й суму штрафу 31,29 доларів США та 2104,15 доларів США.

Таким чином, суд вважає, що позов обґрунтований й з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 353304,99грн.

Згідно п.п.4.1 Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки /а.с.8-13/.

Згідно ст.11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

В судовому засіданні встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки №КТТ5GК0000000005 від 21.03.2008р., за яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно: будинок загальною площею 61,20 та земельна ділянка, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на прав власності на підставі договору купівлі-продажу.

Суд вважає, що позов в даній частині також підлягає задоволенню, в зв'язку із неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_3 основного зобов'язання, тобто погашення заборгованості по договору кредиту.

Згідно ст.88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору в сумі 3326,30грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 8, 10, 12, 14, 15, 88, 215, 223-225 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 536, 549 ч.3, 615, 1054 ч.1 ЦК України, ст.ст.11, 12, 33 Закону України «Про іпотеку», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»до ОСОБА_3 про звернення стягнення -задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №КТТ5GК0000000005 від 21.03.2008р. в розмірі 44218,40 доларів США (еквівалент 353304,99грн.) звернути стягнення на предмет іпотеки: на будинок загальною площею 61,20 та земельну ділянку, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк»з укладання від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Заочне рішення може бути переглянуте Краматорським міським судом за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд м. Краматорська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Якщо апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених ст.294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя:

Рішення ухвалене і надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя: