Вирок № 25756711, 16.08.2012, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 0603/1-141/11

Провадження № 1/603/54/12

ВИРОК

І м е н е м У к р а ї н и

16.08.2012 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі :

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

при секретарях . . . . . . . . . . . . . . . . . . Слабик О.М., Бондарчук Н.О.

з участю прокурорів . . . . . . . . . . . . . Левченко Ю.Ю., Мохорта О.Л.

адвоката . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_1

захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше судимого 25.03.10 Миколаївським районним судом Львівської області за ст.ст. 307 ч. 2, 75, 104, 76 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання із випробуванням та іспитовим строком 1 рік 6 місяців, постановою Бердичівського міськрайонного суду від 15.02.11 перебіг іспитового строку ОСОБА_3 і направлено для відбування покарання у виді позбавлення волі,

за ст.ст. 185 ч. 2; 15 ч. 3, 185 ч. 2; 296 ч. 2; 304 ч. 1, 309 ч. 2 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, працюючого малярем-штукатуром в МКВЖРЕП № 2, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ст.ст. 185 ч. 2; 15 ч. 3, 185 ч. 2; 296 ч. 2 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ст.ст. 185 ч. 2; 296 ч. 2 КК України, -

в с т а н о в и в :

25 квітня 2010 року ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та неповнолітньою особою, кримінальна справи щодо якої закрита внаслідок акта амністії, приблизно о 21 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу зупиночної платформи Іванківці Південно-Західної залізниці, що розташована на території Бердичівського району Житомирської області, помітили дерев'яне сіносховище, яке зовні було оббите алюмінієвими листами в комбінації з шифером та яке належить ОСОБА_7. Після цього, маючи прямий умисел на таємне викрадення одного алюмінієвого листа, яким було оббито дане сіносховище, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та неповнолітньою особою, кримінальна справи щодо якої закрита внаслідок акта амністії, вирішили викрасти даний алюмінієвий лист. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, діючи узгоджено групою осіб, за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та неповнолітньою особою, кримінальна справи щодо якої закрита внаслідок акта амністії, цього ж дня, тобто 25 квітня 2010 року, приблизно в період часу з 21 до 22 години, діючи свідомо, умисно, таємно відірвали руками та викрали один алюмінієвий лист із вищевказаного сіносховища ОСОБА_7., вартістю 162 гривні, після чого з викраденим з місця пригоди зникли та викраденим майном розпорядилися на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6. та неповнолітня особа, кримінальна справи щодо якої закрита внаслідок акта амністії, завдали потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 162 гривні.

Не зупинившись на вчиненому, 25 квітня 2010 року приблизно о 22 годині ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшли до сіносховища, належного ОСОБА_7, яке розташоване поблизу зупиночної платформи Іванківці Південно-Західної залізниці, що розташована на території Бердичівського району Житомирської області, де намагалися викрасти ще один алюмінієвий лист, вартістю 202 гривні 50 копійок, але не змогли довести даний злочин до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі, так як в цей час з приміщення свого будинку, що розташований по АДРЕСА_5 поруч із даним сіносховищем, вийшов власник ОСОБА_7, який перешкодив їм вчинити крадіжку належного йому майна. Всього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 намагалися викрасти майно потерпілого ОСОБА_7. на загальну суму 202 гривні 50 копійок.

Після вчинення крадіжки майна потерпілого ОСОБА_7., продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, діючи групою осіб разом із ОСОБА_4, ОСОБА_6 та неповнолітньою особою, кримінальна справи щодо якої закрита внаслідок акта амністії, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, проявляючи явну неповагу до загально прийнятих правил поведінки та суспільної моралі, усвідомлюючи те, що ОСОБА_7 є особою похилого віку і не може самостійно себе захистити, з хуліганських мотивів, діючи свідомо, умисно, збили останнього з ніг, оскільки ОСОБА_7 став їх наздоганяти і вимагати від них повернути викраденого у нього алюмінієвого листа. Після цього ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4, ОСОБА_6 та неповнолітньою особою, кримінальна справи щодо якої закрита внаслідок акта амністії, діючи групою осіб, стали наносити потерпілому ОСОБА_7 удари руками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження у вигляді шкіряної рани в потиличній ділянці голови, крововиливів на повіках лівого ока, в склеру лівого ока, на правому плечі, в поперековій ділянці, на спині, на правому плечовому суглобі, садна на чолі справа.

Крім того, 25 квітня 2010 року приблизно в період часу з 21 до 22 години ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, достовірно знаючи те, що неповнолітня особа, кримінальна справи щодо якої закрита внаслідок акта амністії, є неповнолітньою, діючи умисно та свідомо, маючи прямий умисел на втягнення неповнолітнього у вчинення крадіжки, запропонував йому викрасти алюмінієвого листа з сіносховища, яке розташований поблизу зупиночної платформи Іванківці Південно-Західної залізниці в Бердичівському районі Житомирської області та яке належить потерпілому ОСОБА_7, звідки вони спільно вчинили крадіжку алюмінієвого листа вартістю 162 гривні.

Також, в грудні місяці 2009 року приблизно о 16 годині у невстановленому слідством місці ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, знайшов одну дикоростучу рослину коноплі та вирвав її із землі, тобто незаконно придбав наркотичний засіб. Вказаний наркотичний засіб з метою власного вживання на електропотязі перевіз до свого місця проживання та заніс в гараж, розташований в дворі будинку АДРЕСА_1, де залишив для висушування, тобто незаконно перевіз наркотичний засіб. Приблизно через чотири дні він переніс даний наркотичний засіб до себе в квартиру АДРЕСА_1, де власноруч подрібнив його та поклав до сумки, тобто незаконно виготовив та зберігав наркотичний засіб до 09 години 10 хвилин 29 січня 2011 року без мети збуту. А 29 січня 2011 року приблизно о 09 год. 10 хв. працівники міліції під час проведення огляду за місцем проживання ОСОБА_3 - квартири АДРЕСА_1, виявили та вилучили особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс (марихуану), загальною вагою 15,245 г., який ОСОБА_3 зберігав без мети збуту.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ст.ст. 304 ч. 1, 309 ч. 2 КК України не визнав повністю та вказав, що неповнолітнього у скоєння крадіжки не втягував, наркотичні засоби не зберігав; вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 2; 15 ч. 3, 185 ч. 2; 296 ч. 2 КК України, визнав повністю, вказавши, що обставини, зазначені у обвинувальному висновку відповідають дійсності. Підсудний в ході судового слідства під час дачі довільних показань зазначив, що здається 24 квітня 2010 року приблизно о 14 годині він зустрівся зі своїми товаришами ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на стадіоні, де розпивали спиртні напої. Потім він запропонував усім поїхати до його дівчини ОСОБА_9 в село на дискотеку. Він зателефонував і домовився про зустріч. Коли вони всі вчотирьох приїхали на електропоїзді до зупиночної платформи "Іванківці", то ніяк не могли додзвонитись до ОСОБА_9 і тому залишилися чекати на зупиночній платформі. Перебуваючи поруч з платформою вони звернули увагу на сіновал, який був оббитий алюмінієвими листами. Оскільки листа можна була здати на металобрухт та отримати гроші, вони вирішили викрасти металевий листок, яким був оббитий сіновал. Хто саме запропонував його викрасти, він не пам'ятає, оскільки знаходився в стані алкогольного сп'яніння. В подальшому вони усі четверо підійшли до сіновалу та почали руками відривати алюмінієвий лист. Лист був розміром 2х1,5 м. Відірвавши лист, віднесли його через дорогу на городі. Лист мали погнути та занести до м. Бердичева, щоб здати. Далі він із ОСОБА_4 пішли викрасти ще одного листа, оскільки було мало першого. Він з ОСОБА_4 залізли всередину сіновалу та почали ногами вибивати лист, однак не змогли цього зробити. Коли вийшли з сіновалу, побачили, що в будинку господаря горить світло. Вони почали втікати до городів, де стояли ОСОБА_6 та ОСОБА_8. Коли вони прибігли на город, то до них підбіг чоловік та почав махати перед ними палкою. Тоді вони всі почали бити цього чоловіка. Як і куди саме били хлопці він не бачив, так як було темно і він перебував в стані алкогольного сп'яніння, але били всі. Він особисто вдарив потерпілого ногами ногам та спині. Після побиття з місця події втекли, але через деякий час він з ОСОБА_8 повернулися на місце, де був лист, і занесли його до ставка, де вкинули у воду. Злочини вчинив тому, що був п'яний. Взимку 2011 року, коли він перебував на роботі, до його місця проживання прийшли працівники міліції та почали проводити обшук квартири. Коли приїхали працівники міліції з постановою суду, то вдома була мати. Потім приїхали до нього на роботу і привезли його додому. Там вже були свідки, конопля лежала на столі. Що то була за конопля, він не знає, так само як і що то за наперсток і пляшка для куріння в гаражі. В подальшому в СІЗО він зустрівся із своїм вітчимом і той сказав, що конопля належить йому. В гаражі ж проламаний дах, і туди будь-хто може залізти. На досудовому слідстві він визнавав вину тому, що працівники міліції чинили на нього психологічний тиск.

В зв'язку з наявністю істотних суперечностей між показаннями, які дав на суді і під час досудового слідства, судом оголошено показання ОСОБА_3, дані під час досудового слідства, з яких вбачається, що 29.01.11 приблизно о 9 годині до його місця проживання в АДРЕСА_1 прийшли працівники міліції, які пред'явили постанову суду і в присутності понятих провели огляд квартири. Під час огляду вони виявили і вилучили біля ліжка в сумці з інструментами фольгу, в якій знаходилась суха «конопля», яку він зберігав для власного вживання без мети збуту. Виявлену коноплю працівники міліції опечатали та вилучили до Бердичівського МВ. Після цього в гаражі, що розташований в дворі будинку, на газовій плиті працівники міліції виявили наперсток для куріння, пластикову пляшку прозорого кольору, з написом «Караван», на горловині якої знаходився наперсток з фольги та з отворами в середині. Через такий пристрій він курив коноплю. Після цього працівники міліції опечатали виявлені речі та вилучили до Бердичівського МВ. Коноплю він вживав самостійно, коли вдома нікого не було та про це нікому не розповідав. Де, коли, яким шляхом та при яких обставинах він придбав наркотичний засіб коноплю повідомляти відмовився, користуючись своїми правами (т. 2, а.с. 80). Після оголошення показів ОСОБА_3, які він давав на досудовому слідстві як обвинувачений, підсудний пояснив, що ці показання він не підтримує та підписував їх лише тому, що йому погрожували. Чому не звертався зі скаргами на працівників міліції, пояснити не може. Хто з працівників міліції йому погрожував сказати також не може.

Допитаний за клопотанням підсудного ОСОБА_3 свідок ОСОБА_10, вітчим підсудного, пояснив суду, що раніше він проживав в АДРЕСА_6. 25 січня 2010 року його було затримано без проведення обшуку в його квартирі, а тому всі його речі залишись за місцем колишнього проживання, в тому числі і барсетка чорного кольору, розміром 20х15 см. В цій барсетці, що лежала на столі біля телевізора, і зберігався наркотичний засіб. Він був зеленого кольору у висушеному стані, замотаний у фольгу з-під цигарок, приблизно коробок чи два. Наркотик він вживав виключно шляхом інгаляції, шляхом куріння не вживав. Про те, що він вживав наркотики нікому відомо не було тому, що він вживав в гаражі, а сам наркотик був постійно з ним. Наркотик він придбав в м. Бердичеві у незнайомої особи за 100 грн. Барсетка та все, що в ній було, в тому числі і наркотики, належить йому, а не ОСОБА_3 Раніше за наркотики не судимий, лише за розбій і крадіжку. Звільнився 02.09.09 та на волі був майже 5 місяців. На обліку у нарколога не перебуває. На даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі за розбій і крадіжки.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та вказав, що фактичні обставини, зазначені у обвинуваченні, відповідають дійсності. Сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного суд не має. Підсудний показав, що 25 квітня чи травня 2010 року приблизно о 16 годині біля ПТУ-4 він зустрівся зі своїми товаришами - ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_3. Вони купили пляшку горілки та випили її. Потім вирішили поїхати в с. Семенівка до дівчат. ОСОБА_3 зателефонував своїй знайомій. Далі вони всі вчотирьох на електропоїзді поїхали до платформи в с. Іванківці, де їх мали очікувати дівчата, але коли вони приїхали, то дівчат не було. Вони залишилися очікувати дівчат на зупиночній платформі. Звернули увагу на сіновал, який розташований поруч з зупиночною платформою та оббитий алюмінієвими листами, оскільки ці листи можна було здати на пункт прийому металобрухту та отримати гроші. Коли трохи стемніло, то ОСОБА_3 запропонував викрасти лист, на що всі погодились, а саме ОСОБА_3 першим пішов за листом, попросив допомоги і всі погодились. Далі вони всі разом підішли до сіновалу та руками відірвали лист, після чого перенесли на поле, де хотіли його зігнути. ОСОБА_3 запропонував викрасти ще один алюмінієвий лист з сіновалу, на що він погодився, а ОСОБА_6. з ОСОБА_8 відмовились, продовжуючи далі намагатись зігнути перший лист. Тому він з ОСОБА_3 вдвох повернулися назад до сіновалу та, залізши всередину, почали ногами вибивати інший алюмінієвий лист. В той час коли вони ногами вибивали алюмінієвий лист, то з приміщення будинку, в дворі якого знаходився сіновал, вийшов господар і вони, не викравши другий лист, почали втікати. Господар наздогнав та вдарив ОСОБА_6 палицею по голові. Після цього вони всі почали бити чоловіка. Били всі, він особисто вдарив один раз кулаком в голову та декілька разів ногами по спині. Після побиття потерпілого втекли з місця події. В скоєному щиро кається, обіцяє такого більше не скоювати.

Підсудний ОСОБА_6. вину у вчиненні крадіжки визнав частково, вказавши, що попередньої змови між ним та іншими співучасниками не існувало, вину у вчиненні хуліганства визнав повністю. Підсудний показав, що в той день в 2010 році вони зустрілись біля ПТУ-4 в м. Бердичеві. Був він, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Вони купили пляшку горілки, яку випили і сп'яніли. ОСОБА_3 зателефонував до своєї знайомої дівчини ОСОБА_9, щоб приїхати до них в село на дискотеку. Приблизно о 19 год. 45 хв. вони всі вчотирьох сіли до електропоїзду та поїхали на станцію «Іванківці», де їх мали очікувати дівчата, але коли вони приїхали то дівчат не було, а тому вони залишилися їх очікувати на зупиночній платформі. Коли вже стемніло, приблизно о 22 годині вони всі пішли до сіновалу, що розташований неподалік від платформи, щоб вирвати алюмінієвий лист та здати його на металобрухт і отримати гроші. Виривали лист вони всі вчотирьох разом. Лист був розміром приблизно 2х2 м. Сам сіновал знаходився на відстані приблизно 30 м. від будинку господаря. Вирвавши лист, вони взяли його і пішли через дорогу на городи до людей. Посеред городів зупинилися та хотіли зігнути лист. В цей час ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернулися назад до сіновалу, а він з ОСОБА_8 продовжували гнути лист. Через декілька хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернулися, а за ними прибіг якийсь чоловік та почав кричати. Він хотів заспокоїти чоловіка, але той вдарив його палицею по голові, а потім по нозі. Тому він взяв пригоршню землі та кинув чоловіку в обличчя, потім повалив на землю та почав бити, зокрема особисто він наніс потерпілому три удари кулаком. Разом з ним того чоловіка били і всі інші хлопці, але куди саме вони били та скільки разів він точно сказати не може. Після того як вони побили чоловіка, то втекли. У скоєному щиро кається.

Крім визнання своєї вини та показань підсудних ОСОБА_4 і ОСОБА_6. та незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_3 і показання свідка ОСОБА_10 їхня вина повністю доводиться сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

За фактами таємного викрадення майна, замаху на таємне викрадення майна, хуліганства відносно потерпілого ОСОБА_7., вина підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6., а також вина ОСОБА_3 у втягненні неповнолітнього у злочинну діяльність підтверджується:

- оголошеними та дослідженими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, даних ним на досудовому слідстві, з яких встановлено, що 25 квітня 2010 року приблизно о 20 годині 5 хвилин, коли прибув на зупиночну платформу Іванківці електропоїзд сполученням «Бердичів-Козятин», він знаходився у себе на подвір'ї та стояв біля хвіртки. В цей час помітив, що з електропоїзду вийшли четверо раніше незнайомих йому хлопців, віком приблизно 18-22 роки. Всі вони були середнього зросту, середньої тілобудови та знаходилися в п'яному вигляді. Двоє з хлопців, один був одягнутий в світлу кофту, пішли повз його хвіртки та, перейшовши через асфальт, сіли на пеньок. В чому були одягнені інші двоє, він не пам'ятає, так як не звертав уваги. Хлопці пішли до його сіновалу, що знаходиться навпроти його подвір'я, та почали його оглядати. Він їм сказав: «Хлопці, тільки не робіть збитків». Після цього ці двоє підійшли до нього та один з них, який був з синяком під лівим оком, почав з ним сперечатися та через декілька хвилин вони пішли через асфальт до двох інших. Один з перших двох хлопців, який був одягнути у світлу кофту, повернувся до ОСОБА_7. та вибачився за двох його друзів і сказав, що вони йдуть в село Семенівка. Після цього він близько 21 години пішов до хати відпочивати та дивився телевізор. Близько 23 години він почув грохот, близько 10 разів, як буцімто хтось закриває капот в машині. Він вийшов подивитися. Коли вийшов на подвір'я, то побачив, що з західної сторони лист металу, яким був оббитий сіновал, знизу з південної сторони відігнутий, а з південної сторони сіновалу аналогічний лист металу розміром приблизно 140 на 200 сантиметрів, яким був оббитий сіновал, відсутній. Тоді, підійшовши до сіновалу, він побачив, ще на городі за асфальтом стоять двоє хлопців, біля яких металевого листа не було. Підійшовши до хлопців, він їм сказав: «Хлопці положіть металевий лист на місце», оскільки був впевнений, що це вони його викрали. Тоді побачив, що навпроти нього з с. Іванківці, з протилежної сторони від залізниці, йдуть ще двоє хлопців. Тоді один з двох що стояли, якщо він не помиляється, той що був з синяком під оком, почав сипати землею в очі, а він у відповідь схопив на межі городів корінець з-під соняшника, який лежав на землі та кинув у даного хлопця, що сипав землю. Тоді хлопці відразу повалили його на землю та почали бити руками і ногами в різні ділянки тіла. Скільки чоловік його били, він не бачив, але точно не один. Хто, скільки разів і куди наносив йому удари він точно сказати не може, так як на вулиці було темно та коли вони його повалили, він почав прикривати голову, інших сторонніх предметів при них, таких як ломик та інше, він не помічав. Дані хлопці наносили удари декілька хвилин, після чого вони мабуть подумали, що його забили та побігли в с. Іванківці - протилежну сторону від залізничних колій. Він, піднявшись, пішов додому. Даний сіновал ще до 1969 року оббивав його тесть ОСОБА_11, який помер близько трьох років тому, де він купував дані листи він не знає. А коли він одружився, то цей сіновал вже в них стояв та був оббитий алюмінієвими листами (т. 1, а.с. 97). Відповідно до письмової заяви на адресу суду потерпілий претензій матеріального характеру до підсудних не має, просить їх суворо не карати (т. 3, а.с. 70);

- показаннями свідка ОСОБА_9, яка будучи допитаною в залі суду показала, що в той день в 2010 році приблизно о 20 годині їй зателефонував ОСОБА_3 та запропонував зустрітись в с. Семенівка. Вона відповіла, що підійти до них не зможе. Приблизно о 23 годині вона зустрілась з ОСОБА_3 та його товаришем ОСОБА_8. Хлопці сказали, що були в с. Іванківці та йдуть додому до м. Бердичева. Вони пішли в одному напрямку, оскільки її бабуся живе в кінці села Семенівка у напрямку м. Бердичева. Таким чином підтверджується перебування ОСОБА_3, ОСОБА_6. та ОСОБА_8 в с. Іванкцівці на час скоєння злочину;

- даними протоколу заяви про скоєний злочин від 26.04.10, в якому ОСОБА_7, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, повідомив, що 25.04.10 о 23 годині невідомі особи викрали з його сіновалу металевий лист, розміром близько 190х140 см., яким був оббитий сіновал. Після цього неподалік від сіновалу шестеро осіб нанесли йому тілесні ушкодження (т. 1, а.с. 2);

- даними протоколу огляду місця події від 26.04.10 зі схемою та фототаблицею до нього, відповідно до якого встановлено місце скоєння злочинів - оглянуто зупиночну платформу Іванківці та прилеглу до неї територію, де на відстані 18 м. від платформи розташовується сіновал, що належить ОСОБА_7 і з якого підсудні скоїли крадіжку (т. 1, а.с. 3-5);

- даними протоколу огляду місця події від 26.04.10 зі схемою та фототаблицею до нього, при проведенні якого в ставку поблизу зупиночної платформи Іванківці виявлено та вилучено викрадений алюмінієвий лист, викинутий ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (т. 1, а.с. 6-8);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 580 від 02.06.10, відповідно до якого у ОСОБА_7. виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді шкіряної рани в потиличній ділянці голови, крововиливів на повіках лівого ока, в склеру лівого ока, на правому плечі, в поперековій ділянці, на спині, на правому плечовому суглобі, садна на чолі справа. Виявлені тілесні ушкодження могли бути спричинені від дії тупого твердого предмету 25.04.10, коли ОСОБА_6., ОСОБА_3 та ОСОБА_8 збили ОСОБА_7. з ніг та стали йому наносити удари по різним частинам тіла (т. 1, а.с. 70);

- даними протоколу огляду речових доказів від 11.06.10 з фототаблицею до нього, а саме викраденого алюмінієвого листа, належного потерпілому (т. 1, а.с. 80-82);

- даними виписки з журналу № 62 від 14.06.10 ВТА БМЗ «Прогрес», згідно з якою викрадений у потерпілого лист виготовлений із алюмінієвого сплаву (т. 1, а.с. 84);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 14.06.10 з фототаблицею до нього, під час якого обвинувачений ОСОБА_3 розповів та показав на місцевості місце, звідки він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 викрали алюмінієвий лист, місце, де вони били потерпілого, а також місце на річці, де він і ОСОБА_8 в подальшому вкинули викрадений алюмінієвий лист (т. 1, а.с. 85-87). Дані протоколу про місце, час, учасників вчинення злочину відповідають показанням самих підсудних, потерпілого, даним протоколів огляду місця події від 26.04.10, іншим матеріалам справи;

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 14.06.10 з фототаблицею до нього, під час якого обвинувачений ОСОБА_8 розповів та показав на місцевості місце, звідки він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 викрали алюмінієвий лист, місце, де вони наносили потерпілому тілесні ушкодження, а також місце на річці, де він і ОСОБА_3 в подальшому вкинули викрадений алюмінієвий лист (т. 1, а.с. 88-90). Дані протоколу про місце, час, учасників вчинення злочину відповідають показанням самих підсудних, потерпілого, даним протоколів огляду місця події від 26.04.10, іншим матеріалам справи;

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 17.06.10 з фототаблицею до нього, під час якого підозрюваний ОСОБА_6. розповів та показав на місцевості місце, звідки він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 викрали алюмінієвий лист, місце, де вони били потерпілого, а також місце, куди він і ОСОБА_4 втекли після побиття потерпілого (т. 1, а.с. 91-93). Дані протоколу про місце, час, учасників вчинення злочину відповідають показанням самих підсудних, потерпілого, даним протоколів огляду місця події від 26.04.10, іншим матеріалам справи;

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 17.06.10 з фототаблицею до нього, під час якого підозрюваний ОСОБА_4 розповів та показав на місцевості місце, звідки він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 викрали алюмінієвий лист та разом з ОСОБА_3 намагались викрасти інший лист, місце, де вони били потерпілого, а також місце, куди він і ОСОБА_6 втекли після побиття потерпілого (т. 1, а.с. 94-96). Дані протоколу про місце, час, учасників вчинення злочину відповідають показанням самих підсудних, потерпілого, даним протоколів огляду місця події від 26.04.10, іншим матеріалам справи;

- даними протоколу зважування від 17.06.10, під час встановлено вагу викраденого алюмінієвого листа -27 кг. (т. 1, а.с. 100);

- даними висновку судової товарознавчої експертизи № 1641 від 17.06.10, згідно з яким вартість викраденого у ОСОБА_7. алюмінієвого листа становить 162 гривні (т. 1, а.с. 103-104);

- даними протоколу огляду місця події від 09.09.10 із фототаблицею до нього, відповідно до якого встановлено місце скоєння злочинів - оглянуто зупиночну платформу Іванківці та прилеглу до неї територію, де на відстані 18 м. від платформи розташовується сіновал, що належить ОСОБА_7 При проведенні огляду потерпілий вказав на алюмінієвий лист сіновалу, пояснивши, що це саме той лист, який намагались викрасти підсудні і який він в подальшому знову прибив (т. 1, а.с. 223-224);

- даними висновку судової товарознавчої експертизи № 2365 від 15.09.10, згідно з яким вартість алюмінієвого листа, який намагались викрасти ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у ОСОБА_7. могла складати 202 грн. 50 коп. (т. 1, а.с. 237-238);

За фактом незаконного придбання, перевезення, виготовлення, та зберігання наркотичних засобів без мети збуту вина ОСОБА_3 підтверджується:

- показаннями свідка ОСОБА_12, яка під час допиту в судовому засіданні показала, що того дня вона чергувала в слідчо-оперативній групі. Приїхавши на вул. Чкалова, пред'явили постанову суду і проводили огляд житла підсудного ОСОБА_3 Під час огляду в квартирі було виявлено сумку чорного кольору. В сумці було виявлено згорток, в середині якого знаходилась суха подрібнена рослинна маса. Також проводився огляд в гаражі підсудного, який самостійно відчинив гараж. Вони, підсудний, матір підсудного, поняті разом зайшли до приміщення гаражу і відразу навпроти стояла газова плита, а на ній були пластикові пляшки з фольгою і нашаруванням бурого кольору. ОСОБА_3 пояснив, що суха подрібнена речовина належить йому і він її вживав за допомогою пляшок. Заяв і зауважень до протоколу огляду ні від кого не надходило;

- показами допитаної в залі суду свідка ОСОБА_13, яка зазначила, що на початку 2011 року вранці працівники міліції запросили її бути понятою при проведенні огляду квартири АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_3 Під час огляду в комоді було виявлено маленький целофановий пакетик. ОСОБА_3 спочатку сказав, що це не його, але потім зізнався, що це саме його згорток. Крім того, ще оглядали гаража в дворі будинку та виявили поліетиленову пляшку. Працівники міліції складали протокол, вона його читала і підписувала. В протоколі все було зазначено вірно. Крім неї протокол ще підписував сусід, який також був присутнім;

- показаннями свідка ОСОБА_14, який, будучи допитаним в ході судового слідства, показав, що вранці взимку 2011 року його запросили працівники міліції бути понятим при огляді житла сусіда ОСОБА_3 в будинку по АДРЕСА_1 Також запросили як поняту ще й сусідку. Коли він прийшов до квартири, то працівники міліції вже були в квартирі. Під час огляду був присутній він, друга понята, працівники міліції, мати ОСОБА_3 та сам ОСОБА_2. В маленькій кімнаті в якомусь чемоданчику з інструментами під ліжком було виявлено целофановий пакетик, в середині якого знаходилась суха трава. У ОСОБА_3 запитували, кому належить ця трава, і він сказав, що йому. Також проводився огляд гаража в дворі. Під час огляду гаража було виявлено пристрій з поліетиленових пляшок. Про нього також запитували ОСОБА_3, але що він пояснював, не пам'ятає. Про вилучення виявлених травки і пристрою працівники міліції складали якісь документи, які він читав і підписував. У документах все було записано вірно. Заяв і скарг зі сторони ОСОБА_3 не надходило. В подальшому ОСОБА_3 говорив, що травка належить не йому, а чоловікові, який проживав з його матір'ю;

- даними протоколу огляду місця події від 29.01.11 з фототаблицею до нього, при проведенні якого в присутності ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_2 працівниками міліції в період часу з 09 год. 10 хв. до 10 год. 10 хв. в квартирі АДРЕСА_7 на підлозі поряд з тумбою виявлено чоловічу сумку, виготовлену з тканини чорного кольору. В одному з відділень сумки виявлено набір ключів ат викруток, у іншому - згорток з фольги з подрібненою сухою рослинною масою зеленого кольору. Далі огляд перенесено до приміщення гаражу в дворі будинку АДРЕСА_1, де на газовій плиті виявлено пристрій для куріння наркотичного засобу - поліетиленову пляшку, на горловині якої розміщена фольга. Фольга та пляшка мають декілька отворів. І на фользі, і на внутрішній поверхні пляшки виявлено нашарування речовини коричневого кольору. Виявлені речі вилучено згідно правил упакування речових доказів. Будь-яких заяв, зауважень з боку понятих, присутніх, в тому числі підсудного і його матері, не надійшло, протокол підписаний всіма учасниками без застережень (т. 2, а.с. 6-12);

- даними протоколу огляду предметів, в подальшому визнаних речовими доказами, від 02.02.11, а саме поліетиленового пакета, в якому знаходиться згорток фольги з сухою подрібненою рослинною масою зеленого кольору, а також деформованої поліетиленової пляшки з відрізком фольги сріблястого кольору з отворами та ще одного відрізку фольги, що були вилучені при проведенні огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_3 29.01.11 по АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 34);

- даними висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2/62 від 18.02.11, згідно з яким вилучена у ОСОБА_3 29 січня 2011 року подрібнена рослинна суміш зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (марихуаною), обіг якого заборонено, масою у висушеному стані з врахуванням попереднього дослідження 15,245 г. На наданій на дослідження пластиковій пляшці та фользі, що були вилучені у гаражі ОСОБА_3 виявлено нашарування речовини чорного кольору із характерним горілим запахом, що є наркотичним засобом екстрактом каннабісу, отриманим внаслідок сухої перегонки, масою в перерахунку на суху речовину, з врахуванням попередньої дослідження - 0,018 г.; 0,032 г. (т. 2, а.с. 39-42);

За даними висновку судово-наркологічної експертизи № Д-103 від 08.02.11 у ОСОБА_3 виявлено психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіноїдів, алкоголю. Вживання зі шкідливими наслідками. Синдромом залежності ОСОБА_3 не страждає, примусового лікування не потребує (т. 2, а.с. 47).

Показання підсудного ОСОБА_3 про те, що він не усвідомлював, що ОСОБА_8 є неповнолітнім, суд розцінює як захисну позицію підсудного та намір уникнути кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 304 КК України. Так, проаналізувавши докази в їхній сукупності, зокрема показання самого ОСОБА_3, решти підсудних, протоколи відтворень обстановки та обставин події суд вбачає, що є добрими приятелями, протягом тривалого проміжку часу до вчинення злочинів спілкувались, вживали спиртні напої, кожен з компанії знав, де навчається інший, в тому числі і ОСОБА_3 знав, де навчається особа, щодо якої кримінальну справу закрито внаслідок акта амністії, на якому курсі тощо, співставляв зі своїм віком та навчанням, обоє раніше притягувались до кримінальної відповідальності за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, тобто усвідомлював вік співучасника. Крім того, ОСОБА_3 у вільних показаннях заперечує, що саме він був ініціатором крадіжки, однак решта інших підсудних підтвердила цей факт і ОСОБА_3 його не заперечив, що також вказує на втягнення саме ОСОБА_3 неповнолітнього у злочинну діяльність.

Суд також розцінює як захисну позицію та намагання сприяти уникненню кримінальної відповідальності і показання свідка ОСОБА_10 та підсудного ОСОБА_3 про те, що виявлені за місцем проживання ОСОБА_15 належать не йому, а його вітчиму ОСОБА_10. При цьому суд враховую, що ОСОБА_10 був засуджений 31 травня 2011 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст.ст. 187 ч. 4, 185 ч. 5, 15 ч. 3, 185 ч. 5, 185 ч. 3, 70 ч. 1 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, початок строку покарання 26.01.10. Таким чином вбачається, що ОСОБА_10 засуджений і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на великий термін, і таким чином нове покарання за вчинення злочину середньої тяжкості не сильно вплине на загальний строк покарання. При цьому ОСОБА_10 було засуджено за вчинення ряду корисливих злочинів, однак серед них відсутні будь-які злочину, пов'язані з незаконним обігом наркотиків. Разом з тим ОСОБА_3 вже до цього був засуджений за злочин, пов'язаний з наркотиками. Крім того, як і в залі суду свідок ОСОБА_10 зауважив, що було затримано 25.01.10, та к із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_10 утримувався під вартою ще з 26 січня 2010 року, в той час як за місцем проживання ОСОБА_3 виявлено наркотичний засіб та пристрій для вживання такого наркотичного засобу з характерним запахом горіння 29 січня 2011 року, тобто більше ніж через рік після затримання свідка ОСОБА_10, що виключає належність виявленого за місцем проживання підсудного ОСОБА_3 наркотичного засобу свідку ОСОБА_10. На це ж вказують і інші досліджені у справі докази -і працівник міліції, що проводила огляд місця події, і свідки, що були понятими, в залі суду вказали, що ні від ОСОБА_3, ні від його матері, яка проживає разом з ним і була присутня при огляді, будь-яких заяв зауважень не надходило, ОСОБА_3 першопочатково визнавав належність виявлених наркотичних засобів саме йому. Крім того, при судовому наркологічному дослідженні ОСОБА_3 лікарям в анамнезі зазначив, що вживає канабіноїди з 2008 року, і на час освідування в лютому 2011 року вживав 2-3 рази на тиждень.

Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає вину підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_6. доведеною повністю та кваліфікує їхні дії:

- дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України -як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України -як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (незакінчений замах на крадіжку), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ч. 2 ст. 296 КК України -як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб; за ч. 1 ст. 304 КК України -як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність; за ч. 2 ст. 309 КК України -як незаконне придбання, перевезення, виготовлення, та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України;

- дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України -як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України -як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (незакінчений замах на крадіжку), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ч. 2 ст. 296 КК України -як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб;

- дії ОСОБА_6. за ч. 2 ст. 185 КК України -як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч. 2 ст. 296 КК України - як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_6. кваліфікуючу ознаку за ч. 2 ст. 185 КК України -вчинення злочину повторно, оскільки відповідно ч. 4 ст. 32 КК України повторність відсутня, якщо судимість за раніше вчинений злочин було погашено або знято. Разом з тим, ОСОБА_6. був засудженим відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України, протягом іспитового строку не вчинив нового злочину і рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не було скасоване з інших підстав, тобто у відповідності до вимог п. 1 ст. 89 КК України судимість у нього погашена.

При призначенні покарання підсудним суд керується загальними засадами призначення покарання - ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 3 та 4 КК України злочини, передбачені ст.ст. 185 ч. 2; 15 ч. 3, 185 ч. 2; 296 ч. 2; 309 ч. 2 КК України ч. 2 ст. 185, 309 ч. 2 КК України, є злочинами середньої тяжкості, а злочин, передбачений ч. 1 ст. 304 КК України -є тяжким злочином.

Підсудний ОСОБА_3 раніше судимий за скоєння злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, вчинив злочини будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням в період іспитового строку, за місцем проживання характеризується як особа, на яку скарг не надходило, за місцем колишньої роботи та навчання характеризувався позитивно. Обставиною, що пом'якшує його покарання суд визнає: щире каяття по епізодам крадіжки, замаху на крадіжку та хуліганству. Обставинами, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3, суд визнає: рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_3 вчинив ряд умисних злочинів, маючи судимість за умисний злочин; вчинення злочину щодо особи похилого віку, оскільки в ході судового слідства достовірно встановлено, що підсудний бачив потерпілого, спілкувався з ним, бачив його зовнішній вигляд і відповідно вік; вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Суд не враховує обставини, що обтяжують покарання -вчинення злочину повторно та вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, оскільки ці обставини враховані як ознаки злочину при кваліфікації дій ОСОБА_3

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги особу підсудного ОСОБА_3, який раніше був засуджений до позбавлення волі за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, вчинив ряд злочинів, перебуваючи на іспитовому строку звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства неможливе. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання підсудному суд призначає за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 25 березня 2010 року.

Підсудний ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, за місцем проживання характеризується як особа, на яку скарг не надходило, працює та за місцем роботи характеризується позитивно. Обставиною, що пом'якшує його покарання суд визнає: щире каяття. Обставинами, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_4, суд визнає: вчинення злочину щодо особи похилого віку, оскільки в ході судового слідства достовірно встановлено, що підсудний бачив потерпілого, спілкувався з ним, бачив його зовнішній вигляд і відповідно вік; вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Суд не враховує обставини, що обтяжують покарання -вчинення злочину повторно та вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, оскільки ці обставини враховані як ознаки злочину при кваліфікації дій ОСОБА_4

З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги санкцію статей, вчинення ряду злочинів, суд прийшов до висновку про призначення підсудному ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі. Однак, враховуючи ставлення підсудного ОСОБА_4 до злочинів, який вину визнав, розкаявся, його молодий вік, позитивні характеристики, приймаючи до уваги позицію потерпілого, який не наполягає на суворості покарання, відповідно до ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Підсудний ОСОБА_6. в силу ст. 89 КК України вважається не судимим, за місцем проживання характеризується як особа, на яку скарг не надходило. Обставиною, що пом'якшує його покарання суд визнає: щире каяття. Обставинами, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_6 суд визнає: вчинення злочину щодо особи похилого віку, оскільки в ході судового слідства достовірно встановлено, що підсудний бачив потерпілого, спілкувався з ним, бачив його зовнішній вигляд і відповідно вік; вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Суд не враховує обставини, що обтяжують покарання -вчинення злочину повторно та вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, оскільки ці обставини враховані як ознаки злочину при кваліфікації дій ОСОБА_6. та, крім того, судимість ОСОБА_6. за попередній злочин, що врахована слідством, погашена, а тому і відсутня ознака повторності.

З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги санкцію статей, вчинення ряду злочинів, суд прийшов до висновку про призначення підсудному ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі. Однак, враховуючи ставлення підсудного ОСОБА_6. до злочинів, який вину визнав, розкаявся, його молодий вік, позитивні характеристики, приймаючи до уваги позицію потерпілого, який не наполягає на суворості покарання, відповідно до ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з підсудних в частках, що відповідають участі підсудних у вчинені злочинів.

Враховуючи призначене покарання ОСОБА_3, відбуття на даний час засудженим ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком, є необхідність у зміні йому у цій кримінальній справі запобіжного заходу із підписки про невиїзд на взяття під варту. Підстав для зміни обраних щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_6. запобіжних заходів у виді підписок про невиїзд, враховуючи призначене покарання та особи засуджених, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 185 ч. 2; 15 ч. 3, 185 ч. 2; 296 ч. 2; 304 ч. 1, 309 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді

- за ст. 185 ч. 2 КК України -у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ст. 304 ч. 1 КК України -у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки

- за ст. 296 ч. 2 КК -у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 309 КК України -у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання ОСОБА_3 суд призначає за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 25 березня 2010 року, та призначає ОСОБА_3 до відбуття 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_3 змінити із підписки про невиїзд на взяття під варту.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_3 обчислювати з моменту перерахування його за Бердичівським міськрайонним судом 26 червня 2011 року.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. ст.ст. 185 ч. 2; 15 ч. 3, 185 ч. 2; 296 ч. 2 КК України та призначити йому покарання

- за ст. 185 ч. 2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

- за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ст. 296 ч. 2 КК - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4, від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року 6 (шість) місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 185 ч. 2; 296 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді.

- за ст. 185 ч. 2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ст. 296 ч. 2 КК - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому ОСОБА_6. призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6. від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6. повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_6. залишити попередній -підписку про невиїзд.

Стягнути на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 703 грн. 89 коп. з кожного, а з ОСОБА_6. - 446 грн. 13 коп. за проведення двох судових товарознавчих експертиз (одержувач: НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області код ЄДРПОУ 24525055 на рахунок 31250272210172, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області МФО-802015).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 206 грн. 40 коп. судових витрат за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області код ЄДРПОУ 25574601 на рахунок 31258272211843, банк одержувача: УДК в Житомирській області МФО-811039).

Речові докази у справі після набрання вироком законної сили: алюмінієвий лист, що знаходиться на зберіганні в ЛВ на ст. Бердичів УМВС України на ПЗЗ -повернути потерпілому ОСОБА_7, алюмінієвий лист, який знаходиться на зберіганні в потерпілого ОСОБА_7. -повернути законному володільцю ОСОБА_7, поліетиленовий пакет з сухою подрібненою рослинною сумішшю зеленого кольору, поліетиленову пляшку та два наперстки, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів при УМВС України в Житомирській області -знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії даного вироку.

Головуючий - суддя О.С. Яковлєв