Постанова № 25754346, 21.08.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 серпня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/1161/12

17:06

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брезіної Т.М.;

секретаря судового засідання - Ковальчук Т.С.;

за участю:

представника позивача - Єльшина Ю.Б.;

представника відповідача - Везденка Д.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Мікромегас Буковина»до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

В поданому до суду адміністративному позові позивач просив суд визнати рішення відповідача №70 від 09.04.2012 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, нечинним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача, надійшло від відповідача рішення №70 від 09.04.2012 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій. Відповідно до цього, рішенням відповідача на позивача накладено штраф у розмірі 12460,39 грн. Вищевказане рішення відповідача прийнято на підставі акту перевірки від 22.02.2012 року №3 встановлення факту порушення ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- ІV.

Планова перевірка проводилась відповідачем у третьої особи ТОВ «Мікромегас Буковина» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахування та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 29.12.2005 до 01.01.2012 року.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення суперечить чинному законодавству України, а тому підлягає визнанню нечинним, зважаючи на те, що при виплаті заробітної плати для працівників третьої особи позивач здійснив контроль одночасного подання третьою особою платіжних документів про перерахування (зарахування) сум страхових внесків на відповідні рахунки відповідача. Факт перерахування страхових сум Банком у повному обсязі відповідачем не заперечується.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та надав заперечення, в яких зазначив, що під час проведення планової перевірки ТОВ «Мікромегас Буковина» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 29.12.2005 року до 01.01.2012 року встановлено, що 07.04.2006, 09.11.2006 та 27.12.2006 року Філією «Прикарпатського регіонального управління «АТ «Банк «Фінанси та Кредит» одержано до виконання платіжні документи на видачу (перерахування) коштів №060, 212, 221 відповідно, для виплати заробітної плати 07.04.2006 року за березень 2006 року в сумі 2098,87 грн., 09.11.2006 року за жовтень 2006 року в сумі 20778,21 грн., 27.12.2006 року за грудень 2006 року в сумі 11287,64 грн. Кошти для виплати заробітної плати в загальній сумі 34164,72 грн. видані ТОВ «Мікромегас Буковина» без одночасного перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по тарифу 31,8%, 4% в загальній сумі 12460,39 грн.

Перерахування страхових внесків Філією «Прикарпатського регіонального управління «АТ «Банк «Фінанси та Кредит» здійснено 10.04.2006 року платіжне доручення №53 в сумі 795,00 грн., 10.11.2006 року платіжне доручення №633 в сумі 7577,84 грн., 28.12.2006 року платіжне доручення №811 в сумі 4273,92 грн. з банківського рахунку ТОВ «Мікромегас Буковина» на банківський рахунок управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці (правонаступником якого є УПФУ в м. Чернівцях).

Таким чином, представник відповідача вважає, що рішення управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про застосування фінансових санкцій №70 від 09.04.2012 року є правомірним. Тому, у задоволенні позовної заяви позивача про визнання нечинним рішення виконавчого органу Пенсійного фонду України про застосування фінансових санкцій - відмовити.

Ухвалою суду від 09.08.2012 року зупинялось провадження по справі для надання додаткових доказів по справі, зокрема, копій платіжних доручень ТОВ «Мікромегас Буковина» на підтвердження дати зарахування коштів до Пенсійного фонду. Разом з тим, представник відповідача суду пояснив, що надати зазначені документи неможливо, оскільки товариством дані документи знищено із-за закінчення терміну їх зберігання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов не належить до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносин.

Позивач зареєстрований Шевченківською районною державною адміністрацією 02.07.2007 року, №09807856 (а.с.19).

Позивач діє на підставі статуту затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №4 від 02.09.2009 року) (а.с.20).

Відповідачем винесено акт від 22.02.2012 року №3 з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (а.с.7).

На підставі акту відповідачем винесено рішення №70 від 09.04.2012 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій (а.с.6).

В матеріалах справи знаходиться виписки по особовому рахунку за період з 07.04.2006 року по 10.04.2006 року, 09.11.2006 по 10.11.2006 року, 27.12.2006 по 28.12.2006 року (а.с.8-9,10-12,13-16).

В матеріалах справи знаходиться акт від 31.01.2012 року №30 про результати планової перевірки ТзОВ «Мікромегас Буковина» щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 29.12.2005 року до 01.01.2012 року (а.с.41-53).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновок по суті спору.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищезазначене суд перевіряє оскаржуване рішення на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до абзацу другого частини 12 статті 20 Закону № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1058-IV) установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Згідно абз.1,5 п.3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), банк приймає від платника платіжне доручення на перерахування заробітної плати на рахунки працівників підприємств, що відкриті в банках, або грошовий чек на отримання заробітної плати лише за умови одночасного подання платником у строк, установлений законодавством України, платіжних доручень на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів/страхових внесків до державних цільових фондів, або документального підтвердження їх сплати раніше.

Якщо банк не забезпечив перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідного територіального органу Пенсійного фонду України одночасно з видачею (перерахуванням) коштів на виплату заробітної плати, то він за рахунок власних коштів сплачує відповідному Фонду суму несплачених страхових внесків. У разі несплати самим банком цих сум Фонд здійснює їх стягнення з банку в порядку, установленому законодавством України.

Згідно з п. 2 ч. 10 ст. 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до банків такі фінансові санкції: за порушення вимог, передбачених ч.12 ст. 20 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що Законом № 1058-IV на банки покладено обов'язок перевіряти повноту сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при прийнятті ними платіжних доручень на видачу заробітної плати. У протилежному випадку банк буде зобов'язаний сам відшкодувати недоплачену суму.

Як встановлено судом, 07.04.2006, 09.11.2006 та 27.12.2006 року Філією «Прикарпатського регіонального управління «АТ «Банк «Фінанси та Кредит» одержано до виконання платіжні документи на видачу (перерахування) коштів №060, 212, 221 відповідно, для виплати заробітної плати в загальній сумі 34164,72 грн., видані ТОВ «Мікромегас Буковина» без одночасного перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по тарифу 31,8%, 4% в загальній сумі 12460,39 грн. Перерахування страхових внесків філією «Прикарпатського регіонального управління «АТ «Банк «Фінанси та кредит» з банківського рахунку ТОВ «Мікромегас Буковина» на банківський рахунок Пенсійного Фонду України здійснено 10.04.2006 року платіжне доручення №53, замість 07.04.2006 року, 10.11.2006 року платіжне доручення №663, замість 09.11.2006 року, 28.12.2006 року № 811, а не 27.12.2006 року.

Твердження представника позивача про те, що затримка перерахувань до Пенсійного Фонду України могла відбутися із-за перерахування коштів через державне казначейство базувалось на припущеннях і не підтвердилось дослідженими по справі доказами. Відповідно до виписки до особовому рахунку ТОВ «Мікромегас Буковина» перерахування коштів здійснювалось на рахунок Пенсійного Фонду відкритого в АТ «Ощадбанку», а не до державного казначейства (а.с.8-16).

Порушення банку, щодо яких винесено рішення управлінням Пенсійного Фонду України № 70 від 09.04.2012 року, відбулося у 2006 році, разом з тим відповідно до ст. 106 Закону № 1058-IV, яка визначає відповідальність страхувальників, банків, організацій, а саме ч. 15 ст. 106 цього Закону визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Статтею 244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Правова позиція з даного питання викладена Верховним Судом України у постановах від 07.02.2011 року (справа №21-83а10) та від 19 січня 2010 року (справа № 21-2150во09).

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не доведено суду обґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати після 27 серпня 2012 р.

Суддя : Т.М. Брезіна