Постанова № 25754227, 16.08.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2012 р. Справа № 2a-1870/3371/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - Покиньчереди А.Л.,

представника відповідача - Шаповаленка Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Будінмашсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, публічне акціонерне товариство «Будінмашсервіс» (далі-позивач, ПАТ «Будінмашсервіс») звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.04.2012 року №0000052230/3766, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 8296грн. та №0000062230/3768, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 7215 грн.

Свої вимоги з урахуванням додаткових пояснень (а.с.12), мотивує тим, що їхнім товариством було правомірно віднесено до складу валових витрат суми витрат по господарським операціям по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Лобос-Трейд», а також віднесено до складу податкового кредиту сум податкових зобов'язань по господарським операціям з зазначеним контрагентом за травень 2011р. Вважає висновки відповідача, зроблені під час перевірки, хибними, оскільки усі передбачені діючим законодавством первинні бухгалтерські документи на момент здійснення господарських операцій з ТОВ «Лобос-Трейд», у позивача були в наявності, та вони були надані під час перевірку, а отже позивач законно включив усі операції як до складу валових витрат, так і до складу податкового кредиту з податку на додані вартість. Відмічає, що в акті перевірки відповідач жодного разу не поставив під сумнів первинні документи, які були надані для перевірки, а його позиція ґрунтується лише на міркуваннях щодо неможливості ведення господарських операцій ТОВ «Лобос-Трейд», нікчемності правочину та безтоварності операцій, але дані твердження не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, та спростовуються наданими позивачем доказами.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що під час перевірки ПАТ «Будінмашсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року та податку на додану вартість за травень 2011 року по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Лобос-Трейд», було встановлено ряд порушень, в результаті чого було зроблено висновок про заниження податку на прибуток та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за перевірений період по нікчемним операціям з ТОВ «Лобос-Трейд». Відповідач відмічає, що ТОВ «Лобос-Трейд» безпідставно сформувало податкові зобов'язання у перевіряємому періоді за рахунок сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента-покупця ПАТ «Будінмашсервіс», які не можуть розглядатися в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки у ТОВ «Лобос-Трейд» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.ст.185,188 Податкового кодексу України. До того ж, як зазначає відповідач, транспортування дизельного палива автоперевізником ТОВ «Лобос-Трейд» вантажоодержувачу ПАТ «Будінмашсервіс» проводилося автотранспортом, який не значиться на балансі або в оренді у ТОВ «Лобос-Трейд». Враховуючи вказане, службові особи ДПІ у м. Сумах роблять висновок, що усі операції купівлі-продажу з ТОВ «Лобос-Трейд» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до ПАТ «Будінмашсервіс», а дані, наведені в деклараціях про податок на додану вартість про обсяги поставки та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит не є дійсними. Тому відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. (а.с.114-116).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях (а.с.12-13), підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.114-116), в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ПАТ «Будінмашсервіс» зареєстроване юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстроване платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №25698312 від 30.09.1997р. (анульоване 11.07.2011р.) та від 11.07.2011р. №100342722, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.99-100) та вбачається з акта перевірки від 20.03.2012р. №1656/2314/01273817/27 (а.с.101-102).

У період з 06.03.2012р. по14.03.2012 року спеціалістами ДПІ в м. Суми була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ПАТ «Будінмашсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року та податку на додану вартість за травень 2011 року по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Лобос-Трейд», в ході якої були встановлені порушення, а саме:

- п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 2 ст. 228 Цивільного Кодексу України щодо загальних вимог додержання яких є необхідним для чинності правочину в результаті чого, завищено витрати у травні 2011 року на суму 36069 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 8296,00 грн.;

- п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п. 198.3. ст. 198, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 2 ст. 228 Цивільного Кодексу України щодо загальних вимог додержання яких є необхідним для чинності правочину в результаті чого, завищено податковий кредиту в сумі 7214,00грн.

За результати даної перевірки, висновки якої зафіксовані в акті від 20.03.2012 року за №1656/2314/01273817/27( а.с.101-110), ДПІ у м. Сумах 10 квітня 2012 року були винесені податкові повідомлення-рішення :

-№0000052230/3766, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 8296,00грн.(а.с.6);

-№0000062230/3768, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7215,00грн., в тому числі 7214грн. - з основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.7).

Як вбачається з акта перевірки (а.с.101-110) підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало встановлення ДПІ у м. Сумах на підставі акта перевірки від 17.08.2011р. №6217/2305/34592727/86 ТОВ «Лобос-Трейд» (а.с.61-83) висновку про нікчемність угоди між позивачем та ТОВ «Лобос-Трейд».

Однак, вказане не може бути прийняте судом до уваги, оскільки відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

Проте ДПІ у м. Сумах не надано суду належних доказів того, що правочин, укладений ПАТ «Будінмашсервіс» з ТОВ «Лобос-Трейд» порушують публічний порядок, а саме: спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини чи громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність в діяльності платника податків обставин, передбачених ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, як ознак нікчемного правочину.

При цьому доводи відповідача про нікчемність правочину між позивачем та його контрагентом з підстав допущення порушення ТОВ «Лобос-Трейд» своїх податкових зобов'язань, не приймаються судом до уваги, оскільки для встановлення факту порушення правочином публічного порядку відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України необхідно встановлення наявності на момент укладення такого правочину умислу хоча б у одного з його учасників на порушення публічного порядку. Відповідачем буд-яких доказів наявності такого умислу у позивача або у його контрагента та інших доказів, всупереч ст. 71 КАС України, не подано. Крім того, суд відмічає, що згідно приписів Податкового кодексу України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент порушив свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно такої операції та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат.

Доводи відповідача про нікчемність правочину з підстав відсутності у ТОВ «Лобос-Трейд» об'єктів оподаткування, а також у зв'язку з встановленням того, що транспортування дизельного палива автоперевізником ТОВ «Лобос-Трейд» вантажоодержувачу - позивачу по справі, проводилось автотранспортом, який не значиться на балансі або знаходиться у оренді у ТОВ «Лобос-Трейд» також судом не приймаються до уваги та вони спростовується наступним.

Як встановлено в судовому засіданні 03 травня 2011р. між ПАТ «Будінмашсервіс» та ТОВ «Лобос-Трейд» було укладено договорі №68 поставки нафтопродуктів (а.с.14). Згідно п.п.2.1, 4.1, 5.1, 6.1 вказаного договору ціна на товар, що є предметом поставки за цим договором, вказана в рахунках та накладних, фактична вага товару повинна відповідати даним, які вказані у видатковій накладній, яка слідує з товаром, якість товару повинна відповідати вимогам ГОСТу або ТУ на даний вид товару та підтверджуватись паспортом якості виробника або сертифікатом відповідності. Покупець здійснює плату за товар згідно виставлених рахунків-фактур.

Н виконання умов вказаного договору, як встановлено в судовому засіданні відбулась поставка дизельного палива від ТОВ «Лобос-Трейд» до ПАТ «Будінмашсервіс», що підтверджується видатковою накладною №РН-0000291 від 11.05.2011р. (а.с.16), податкової накладної №10 від 11052011 (а.с.20) на суму 43282грн. 92коп. (в т.ч. ПДВ 7213грн. 82коп.), копією паспорту якості (а.с.92), товар був оплачений згідно рахунка-фактури (а.с.15) 11 травня 2011р. згідно платіжного доручення №269 (а.с.29). Товар був отриманий згідно довіреності ОСОБА_3, що підтверджується копією з журналу видачі довіреності (а.с.18-19), копією наказу на прийняття на роботу ОСОБА_3 до ПАТ «Будінмашсервіс» (а.с.149,150).

Транспортування здійснювалося водієм ТОВ «Лобос-Трейд» ОСОБА_4 зі складу ТОВ «Лобос-Трейд» (а.с.96-97), з отриманим від органів ДАІ свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі (а.с.89), узгодженням умов та режиму перевезення небезпечного вантажу (а.с.90), свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення (а.с.91), що також підтверджується наданою до суду позивачем копією товарно-транспортної накладної (а.с.17), копією наказу про прийняття ОСОБА_4 на роботу в ТОВ «Лобос-Трейд» (а.с.87), копією посвідчення водія, копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.88).

Також, суд зазначає, що надалі придбаний товар був оприбуткований на складі позивача та в подальшому використаний у власній господарській діяльності, що підтверджується наданими копією матеріального звіту за травень 2011р. (а.с.21-26), витягом з картки рахунку (а.с.151-153), вимогою про видачу пального (а.с.28).

При цьому як станом на момент вчинення операцій так станом і на сьогодні ТОВ «Лобос-Трейд» значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.154-156). Вказані вище обставини в своїй сукупності свідчать про реальність виконання господарських операцій.

Разом з тим, відповідач, в акті перевірки, у зв'язку із здійсненням позивачем операцій з ТОВ «Лобос-Трейд», констатує порушення ПАТ «Будінмашсервіс» вимог Податкового кодексу України в частині порушення порядку формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

В той же час відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються зокрема із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, пунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, 138.11, 138.12 цією статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього кодексу.

Згідно підпункту 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.139.1.9 ст. 139 цього кодексу).

Виходячи з системного аналізу вказаних норм та з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин у справі, суд вважає, що витрати позивача по придбанню товару у ТОВ «Лобос-Трейд» підтверджені належними первинними документами, та позивачем правомірно суми за господарською операцію з даним контрагентом було віднесено до складу валових витрат у другому кварталі 2011р. на суму 36069грн. 10коп., а тому висновок податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток на суму 8296грн. (36069грн. *23%) є безпідставним та не відповідає ч.3 ст.2 КАС України.

Висновок податкового органу про завищення суми податкового кредиту на 7214грн., у зв'язку із здійсненням операцій, що не пов'язано з веденням фінансово-господарської діяльності спростовується належними доказами, дослідженими в судовому засіданні доказами, про які зазначено вище.

Крім того, суд відмічає, що відповідно до п. 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Згідно пп. «а» п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно пп.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.пп. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

У відповідності до вказаних норм закону, ПП «Будінмашсервіс» до складу податкового кредиту було віднесено суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаного товару від ТОВ «Лобос-Трейд», який фактично поставлявся за господарськими операціями, які мали реальний характер. Реальність виконання вищезазначених господарських операцій підтверджується зібраними у справі доказами.

При цьому відповідно до акта перевірки (а.с.101-110) в ході її проведення ніяких зауважень щодо змісту або оформлення податкової накладної, відповідачем не зазначено. За таких обставин, суд вважає, що у позивача були підстави для включення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару у контрагента ТОВ «Лобос-Трейд» до складу податкового кредиту, що підтверджено належним чином оформленою податковою накладною.

З урахуванням встановлених вище обставин у справі, в судовому засіданні не знайшов своє підтвердження висновок податкового органу про нікчемність укладених договорів між позивачем та вказаними контрагентами.

Враховуючи, що в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на виконання умов укладеного договору між позивачем та ТОВ «Лобос-Трейд», відбулась поставка товару на підприємство позивача, товар був оплачений позивачем, придбаний товар був використаний в господарській діяльності, а тому, операції по придбанню товару, на переконання суду, носили реальний характер, та були виконані сторонами належним чином, суму податкового кредиту, позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві в ціні товару, а тому висновок податкового органу про завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 7214грн. за травень 2011р. по вказаній господарській операції є безпідставним та не знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Що стосується санкцій, застосованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням (а.с.7), суд зазначає, що відповідно до пп.109.2 ст.109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. Враховуючи, що в судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт заниження позивачем суми податку на додану вартість за травень 2011р., застосування санкцій, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням також є безпідставним.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 10 квітня 2012 року за №0000052230/3766 та №0000062230/3768 суперечать вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є незаконними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Будінмашсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 10.04.2012р. за №0000052230/3766, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 8296 грн. та за №0000062230/3768, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 7215грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 21.08.2012 року.