Постанова № 25754126, 14.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 червня 2012 р. № 2-а- 2413/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ТОВ "Харків-будсервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним адміністративним позовом у якому просив суд скасувати податкове повідомлення рішення від 08.02.2012 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі пославшись на те, що при проведенні перевірки фахівці податкового органу дійшли помилкового висновку про порушення підприємством норм цивільного законодавства в частині вчинення правочинів, про відсутність об’єктів оподаткування та про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності, оскільки первинними документами підтверджується реальність вчинених цивільних правочинів.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив у задоволенні вимог відмовити пославшись на те, що наданими до податкового органу первинними документами не підтверджено реальності здійснення господарських відносин з ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс»та ТОВ «Промтехноопт», не підтверджено зв'язок понесених на користь останніх витрат з господарською діяльністю позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

20.01.2012 року фахівцями відповідача проведено перевірку позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Бізнес консалтинг плюс»їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 20.01.2012 року № 155/2305/32678084 (а.с.73-86), яким зафіксовані порушення пп.138.1.1. п.138.1. п.138.2, пп.138.5.1 п.138.5 ст.138, п.139.1 ст.139 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на прибуток підприємств у сумі 103845 грн. Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 08.02.2012 №0001512305, яким підприємству визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 103845 грн., в тому числі за основним платежем 103845,00грн.

09.02.2012 року фахівцями відповідача проведено перевірку позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Бізнес консалтинг плюс»їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 09.02.2012 року № 601/2305/32678084 (а.с.60-70), яким в т.ч. зафіксовані порушення пп.138.1.1. п.138.1. п.138.2, пп.138.5.1 п.138.5 ст.138, п.139.1 ст.139 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на прибуток підприємств у сумі 35880 грн. Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 27.02.2012 №0002202305, яким підприємству визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 35880 грн., в тому числі за основним платежем 35880,00грн.

Перевіряючи оскаржувані рішення та дії відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

У судовому засіданні представник позивача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень посилаючись на те, що згідно актів перевірок контрагентів позивача, проведених ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 13.12.2011 року № 250/23-03-05/37093546, від 14.12.2011 року № 324/23-03-05/370922055 щодо неможливості проведення зустрічних звірок контрагентів позивача встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності контрагентами позивача у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України; порушення ч. 1, 5 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст.. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками та покупцями; відсутність об’єктів оподаткування, що у свою чергу вказує на порушення позивачем ст..138 ПК України.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Також слід відмітити, що відповідно визначенню, наведеному в п. 14.1.27 ст. 14 ПК України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Всі вони поділяються на витрати, що враховуються і не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат (за виключенням деяких витрат, зокрема, амортизації). До числа витрат від операційної діяльності включається собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Ці та деякі інші витрати приймаються для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням ряду положень Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. При цьому в п. 138.4 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Отже, з огляду на зазначені приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості придбаних товарів є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів у звітному періоді, в якому визнано доходи від виконаних робіт, наданих послуг

Судовим розглядом встановлено, що позивачем укладено договори з ТОВ «Бізнес консалтинг плюс»№ 01/08 від 01.08.11 року, № 01/08 від 01.08.2011 року укладених на надання юридичних послуг (а.с. 34-36, 50-51); № 050711 від 05.07.2011 року з ТОВ «Промтехноопт» на проведення маркетингових досліджень напрямків, що цікавлять замовника (а.с.43-44).

Із досліджених в судовому засіданні копій договорів вбачається, що:

п. 2.1 договору № 01/08 від 01.08.2011 року визначає конкретний перелік питань, по яких виконавець має надавати позивачу консультації перевірка відповідності вимогам діючого законодавства локальних актів, що видаються позивачем, їх візування, надання допомоги у підготовці та коректному оформленні; участь у підготовці та укладанні договорів між позивачем та іншими учасниками господарських відносин; надання усних консультацій з правових питань; інформування замовника про зміни в законодавстві; організація вивчення нормативних актів працівниками позивача; проведення особистого прийому працівників підприємства позивача та їх консультація з правових питань ведення господарсько-фінансової діяльності;

п.2.1, 3.1 договору від 05.07.07.2011 року № 050711, п.5 технічного завдання до вказаного договору визначають, що виконавець зобов’язаний провести описове та маркетингове дослідження ринку збуту компресійних виробів для лікування та профілактики варікозу; надати результати дослідження з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків дослідження; надавати усні консультації; після виконання робіт передати замовнику повну інформації про виконану роботу з наданням документів, що підтверджують дослідництво.

На підставі вказаних договорів позивачем до складу валових витрат у періоди, що підлягали ревізії віднесено 139725 грн.

Суд зауважує, що згідно п. 138.10.4 ст. 138 ПК України до інших операційних витрат належать витрати на інформаційне забезпечення господарської діяльності платника податку, в тому числі з питань законодавства. Пунктом 138.2 вказаної статті встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В п. 44.1 т. 44 ПК України зазначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. В п. 44.2 вказаної статті передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу. Методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно ч. 2 ст. 3 Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. В ч. 1 та ч. 2 ст. 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України N 88 від 24.05.95 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704. Крім того в п. 2.16 цього Положення зроблене застереження стосовно того, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Враховуючи викладене вище, відповідно до приписів ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд з власної ініціативи витребував у позивача первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин отримання послуг за договорами із контрагентами, сплати їх вартості та подальшого використання у господарській діяльності.

Позивачем до матеріалів справи надані акти виконаних робіт від 31.08.2011 року, від 30.09.2011 року, від 30.09.2011 року (а.с.40, 45,52), які єдині відповідно п. 1.2 договору № 01/08 від 01.08.2011р. мають підтвердити факт виконання послуг та відповідні звіти до актів виконаних робіт (а.с.37-38, 48-49, 55-59)

Проте у перелічених актах відсутні відомості, які саме послуги з перелічених в п. 2.1 договору від 01.08.2011 року № 01/08 надавалися: які роз'яснення поточного законодавства та які рекомендації по його застосуванню були надані; по яких локальних нормативних актах клієнта (положення, правила, процедури, посадові інструкції тощо) проведена експертиза і яка саме; по яких угодах, що укладалися позивачем, надані консультації;які були підготовлені претензійні та позовні матеріали; які правові документи, необхідні для здійснення виробничої діяльності клієнта, розроблені, отримані і оформлені виконавцем; який причинно-наслідковий зв'язок між зазначеними у звітах змін до діючого законодавства та господарською діяльністю підприємства-позивача; які рекомендації по його застосуванню з питань ведення податкового, бухгалтерського обліку були надані, з питань обліку основних фондів та матеріальних активів і обліку та оплаті праці, тощо. Також відсутня інформація стосовно осіб, які надавали послуги та консультації, їх спеціальність, освіта.

Суд також зауважує, що зі змісту звіту стосовно надання послуг по проведенню маркетингового дослідження з питань дослідження ринку збуту компресійних виробів для лікування та профілактики варі козу (а.с.48-49) вбачається, що він не містить чіткого, деталізованого переліку наданих послуг, що в свою чергу унеможливлює встановлення зв'язку витрат на послуги з господарською діяльністю підприємства.

Наведені обставини свідчать про те, що первинні документи, надані суду на підтвердження реальності правочинів, укладених з ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Бізнес консалтинг плюс»не відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст..94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 160–163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-будсервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - залишити без задоволення

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 19 червня 2012 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.