Постанова № 25754029, 20.08.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2012 р. Справа № 2a-1870/3078/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - Чечик О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватної фірми "Комагросервіс" до Літинської районної державної адміністрації Вінницької області в особі Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, третя особа - державне підприємство "Тульчинський ветеринарно-санітарний завод" по виробництву м'ясо-кісткового борошна про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватна фірма «Комагросервіс» (далі - позивач, ПФ «Комагросервіс») звернулась до суду з позовною заявою до Літинської районної державної адміністрації Вінницької області в особі Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (далі - відповідач, Державна надзвичайна протиепізоотична комісія), третя особа: державне підприємство «Тульчинський ветеринарно-санітарний завод» по виробництву м'ясо-кісткового борошна (далі - третя особа: ДП «Тульчинський ветеринарно-санітарний завод»), в якій просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №3 від 11 квітня 2012 року.

Свої вимоги мотивує тим, що рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, яким визнано неякісною, небезпечною та вилучено з обігу молочну продукцію (сир твердий та сир кисломолочний), яка була придбана ПФ «Комагросервіс» у приватного акціонерного товариства «Борщівський сирзавод» (далі - ПАТ «Борщівський сирзавод») та перевозилася на промпереробку в Сумську область, є протиправним, прийняте з порушенням вимог Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007р. №1350 «Про затвердження Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України та типових положень про місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії». Позивач вважає, що оскаржуване рішення з цих підстав підлягає скасуванню.

Відмічає, що посилання відповідача в оскаржуваному рішення на відсутність у позивача ветеринарного свідоцтва (форма 2) є безпідставним, так як на сир кисломолочний в кількості 75 мішків (3000кг) ветеринарне свідоцтво (форма 2) було в наявності. Крім того, позивач, посилаючись на ч.8 ст. 12 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» вважає, що наявність даного свідоцтва не є підставою для утилізації товару. На думку позивача у комісії не було законних підстав вилучати товар та приймати рішення про його знищення, так як відповідні лабораторні дослідження згідно вимог даного закону не проводились. Стверджує, що комісія, приймаючи оскаржуване рішення, вийшла за рамки своїх повноважень та взяла на себе функції головного державного санітарного лікаря, головного державного інспектора ветеринарної медицини та їх заступників. Що стосується експертного висновку №1793 від 09.04.2012р., позивач вважає, що він не може мати доказової сили, так як відбір зразків проводився без представника власника товару ПФ «Комагросервіс», з результатами експертизи позивача не ознайомили. До того ж, даний товар, рішенням ПАТ «Борщівський сирзавод» вже було вилучено з обігу, та він був придбаний позивачем не для реалізації населенню, а для промпереробки.

Відповідач, не погоджуючись з позовом, подав письмове заперечення (т.1, а.с.35-37). В обґрунтування своєї позиції Державна надзвичайна протиепізоотична комісія відмітила, що враховуючи, що представником ПФ «Комагросервіс» не було отримано та надано під час державного ветеринарно-санітарного контролю, ветеринарні документи дозвільного характеру, (ветеринарне свідоцтво форми №2) при транспортуванні молочної продукції орієнтованою вагою 10450кг за межі територій районів, областей, наявність якого є обов'язковою вимогою при транспортуванні молочної продукції, оскільки підтверджує ветеринарно-санітарний стан тварин, благополуччя території вивезення продукції, якість та безпечність продуктів тваринного походження, позивачем було допущено порушення ветеринарно-санітарних вимог. Відсутність вищевказаного свідоцтва підтверджується поясненнями водія ОСОБА_2, який був відповідальною особою на період транспортування вантажу, в той час як ПФ «Комагросервіс» мала б право на транспортування молочної продукції, що вироблена під державним ветеринарно-санітарним контролем та наглядом та дозволена для реалізації або обігу лише з обов'язковим оформленням і отриманням ветеринарного свідоцтва форми 2, що засвідчує безпеку цієї продукції. Крім того, відповідач вважає, що факт небезпечності молочної продукції для промпереробки підтверджується експертним висновком №1793 від 09.04.2012 року. Виходячи з цього, Державна надзвичайна протиепізоотична комісія вважає, що оскаржуване рішення було прийнято у відповідності до Указу Президента України від 22.03.2001року №192 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Україні», ст.36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», ст.ст. 1,5,7,13,17 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», в межах повноважень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007року, №1350 «Про затвердження Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України та типових положень про місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії», тому просила відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях (т.1 а.с.77-80, т.2 а.с.50-52) підтримували у повному обсязі. Доповнили, що під час проведення експертизи, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №833 від 14.06.2002р. за наявності незадовільних результатів необхідно було провести повторний відбір зразків та провести експертизу. Крім того, посилались на відсутність у протоколі засідання комісії печатки комісії, та відсутність прізвищ голови та секретаря комісії у переліку членів комісії, які були присутні на засіданні. Просили позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.1, а.с.35-37), просили позовні вимоги задовольнити. В судове засідання 20.08.2012р. представники відповідача не з'явились, справу просили розглядати у їх відсутності (т.2, а.с.98).

Представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (т.2 а.с.101) в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій справу просив розглядати у його відсутності, підтримав заперечення відповідача (т.1, а.с.29).

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ПФ «Комагросервіс» зареєстровано юридичною особою (ідентифікаційний код 21128566), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (т.1, а.с.85), копією довідкою з ЄДРПОУ (т.1, а.с.85), випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с.87). Позивач здійснює господарську діяльність, в тому числі з придбання та реалізації молочної продукції, призначеної для промпереробки, на підтвердження чого ПФ «Комагросервіс» надано копії договорів, специфікацій до них, копії видаткових накладних, претензій, банківська виписка (т.1, а.с.93-250, т.2, а.с.1-49), копію експлуатаційного дозволу від 12.11.2008р. (т.2, а.с.73), копію договору про надання ветеринарних послуг від 01.08.2010р. (т.2, а.с.74-78).

В судовому засіданні з пояснень представника позивача, та матеріалів справи вбачається, що 30.03.2012р. згідно укладеного договору (т.1, а.с.93-95) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (м. Хмельницький) ПФ «Комагросервіс» було реалізовано молочну продукцію вагою 3000кг, попередньо придбану позивачем у ТОВ «Балмолоко» згідно договору (т.1, а.с.209-210) та розфасовану в поліетиленові мішки. Вказане підтверджується копією видаткової накладної від 30.03.2012р. №0330-055 (т.1, а.с.96) та ветеринарним свідоцтвом форми №2 від 30.03.2012р. (т.1, а.с.7). Однак, як вбачається з пояснень представника позивача, даним приватним підприємцем вказана продукція не була прийнята і ПФ «Комагросервіс» вирішило повернути її до м. Суми.

В цей час 03 квітня 2012 року ПФ «Комагросервіс» придбало для промпереробки у ПАТ «Борщівський сирзавод» (Тернопільська область) молочну продукцію, в кількості 7046,84кг, на підтвердження чого надано позивачем видаткову накладну від 03.04.2012р. (т.1, а.с.42) та податкові накладні (т.1, а.с.235,236), баланс аналітики (т.1, а.с.238), виписку з банка (т.1, а.с.239-240), копію договору від 01.03.2012р. №01-03/12-1 (т.2, а.с.53).

З пояснень представника позивача Чечик О.Б. вбачається, що для перевезення придбаної у ПАТ «Борщівський сирзавод» продукції з Тернопільської області та повернення, не прийнятої ФОП ОСОБА_3 продукції із м. Хмельницький, як завжди через мережу Інтернет було замовлено транспортний засіб та вказану молочну продукцію загальною вагою близько 10000кг. було завантажено у транспортний засіб (автомобіль марки МАН, державний номерний знак НОМЕР_1). Перевезення продукції до місця її переробки у Сумську область здійснював водій ОСОБА_2, що також підтверджує в своїх поясненнях представник позивача - директор ПФ «Комагросервіс» М.В. Красійов (т .1, а.с.77).

Вантаж, в тому числі згідно вказаних письмових пояснень (т.1, а.с.77) супроводжувався наступними документами, зокрема, на молочну продукції вагою 7046,84кг. (яка була придбана у ПАТ «Борщівський сирзавод») малась видаткова накладна №РН-0000656 (т.1, а.с.42), посвідчення про якість №166 (т.1, а.с.8) та товарно-транспортна накладна від 03.04.2012. (т.1, а.с.41). На сир кисломолочний, в кількості 3000 кг, не прийнятий в м. Хмельницький підприємцем ОСОБА_3, малась видаткова накладна №0330-055 від 30.03.2012 року (т.1, а.с.96) та ветеринарне свідоцтво (форма 2) серія Н-18 №662907 (т.1, а.с.7).

Приблизно о 23-00годині 03 квітня 2012р. співробітниками ДПС УМВС, на спеціалізованому посту Літинського району, Вінницької області на станції «Літин», під час перевірки автомобіля МАН д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., жителя Чернівецької області Кіцманського району с. Давидівці, було виявлено сир в асортименті згідно наданої накладної від 03.04.2012 року, загальною вагою 7046,840 кг, без відповідних супровідних ветеринарних документів, які засвідчують якість та безпеку даної продукції та відсутність маркування, що підтверджується копією рапорту, наданого відповідачем для долучення до матеріалів справи (т.1, а.с.39). При цьому, як вже зазначалось вище, в даному транспортному засобі перебувало ще 3000кг молочної продукції, яка везлась з м. Хмельницький.

Після зупинення транспортного засобу МАН д.н.з. НОМЕР_1 працівники ДАІ було запрошено представників підрозділу ветеринарної міліції УМВС України у Вінницькій області, приймаючи до уваги, що згідно п.13 Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. №395 (далі - Положення №395) здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду за переміщенням об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду в межах України, у тому числі тварин відноситься до повноважень саме підрозділів ветеринарної міліції.

04 квітня 2012р. інспектором відділу ветеринарної міліції УМВС України у Вінницькій області, за участю в тому числі водія ОСОБА_2, який супроводжував вантаж, було оглянуто транспортний засіб МАН д.н.з.НОМЕР_1, про що складено акт від 04.04.2012р. №000167 (т.1, а.с.40). В ході даного обстеження було встановлено, що на сир (т.1, а.с.43), який направлявся на ПФ «Комагросервіс» м. Суми, не було видано відповідних супровідних ветеринарних документів. Так в автомобілі без відповідних супровідних ветеринарних документів перебувало:

- сирна маса в поліетиленових мішках білого кольору без будь-якого маркування в кількості 75 мішків орієнтовною вагою 3375кг. (При цьому як пояснював представник позивача вказана сирна продукція везлась із м. Хмельницький та дійсно не мала маркування, однак на неї малось ветеринарне свідоцтво);

- сир «Голландський» 2 палети, 72ящика, 288гол., орієнтовною вагою 1540кг. - з частковим маркуванням;

- сир «Російський» 1 палет в ящиках сірого кольору без маркуванням та з частковим маркуванням (ящики з-під масла) вагою 773кг;

- сир «Російський» насипом 560гол вагою 6,6-7,5кг, орієнтованою вагою 3920кг. З подвійним маркуванням, дата виготовлення від 09.06.2011р. та 03.0-4.2012р. із строком придатності не більше 30 діб та терміном придатності 60 діб.

- сир «Російський» 1 палет - 132гол., 66 ящиків сірого кольору, дата виготовлення 23.03.2012р. орієнтовною вагою 849кг.

Варто зазначити, що ні в позові, ні в судовому засіданні представниками позивача, не заперечувався той факт, що майже вся молочна продукція, яка транспортувалась в даному випадку до м. Суми, або не мала маркування, або була маркована з порушенням вимог чинного законодавства, що пояснювалось позивачем придбанням даної продукції не для реалізації споживачам, а для промислової переробки. Крім того подвійне маркування підтверджує і лист ПАТ «Борщівський сирзавод» (т.2, а.с.54).

Також, як вбачається з даного акта (т.1, а.с.40) для проведення лабораторних досліджень останньої партії молочної продукції вагою 849кг, 04 квітня 2012 року Вінницькою державною лабораторією ветеринарної медицини у присутності водія ОСОБА_2 було здійснено відбір зразків продукції (сир «Російський» датою виготовлення 23.03.2012р.) вагою 1,6кг із загальної маси 849,0 кг для проведення дослідження ветеринарно-санітарної експертизи у державній лабораторії ветеринарно-санітарної медицини, що також підтверджується актом відбору зразків продукції від 04.04.2012р. (т.1, а.с.48).

Після цього вказана сирна продукція 04 квітня 2012 року інспектором відділу ветеринарної міліції УМВС України у Вінницькій області капітаном міліції Козачком В.В., за участю старшого інспектора відділу ветеринарної міліції УМВС України у Вінницькій області майора міліції Вайсмана О.В. та інспектора відділу ветеринарної міліції УМВС України у Вінницькій області капітаном міліції Маркітаном P.M., була передана на відповідальне зберігання на холодокомбінат ТОВ «Алекс ГК» с.Славне Вінницької області, що підтверджується актом від 04.04.2012р. (т.1, а.с.40).

Також в судовому засіданні встановлено, що 04 квітня 2012 року відділом ветеринарної міліції УМВС України у Вінницькій області було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2, який, в порушення наказу ДКВМ України №30 від 26.01.2010р. «Про затвердження переліку товарів, що підлягають супроводженню ветеринарними документами» здійснював транспортування молочної продукції без відповідних супровідних ветеринарних документів (ветеринарне свідоцтво форми №2). Як пояснив в даному протоколі ОСОБА_2, супровідні документи на сир на заводі йому не дали (т.1, а.с.45). 09 квітня 2012р. водія ОСОБА_2 за вказане порушення було притягнуто до адміністративної відповідальності, що підтверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення (т.1, а.с.47).

09 квітня 2012р. було складено експертний висновок №1793 (т.1, а.с.49), яким зафіксовано, що за результатами дослідження сир «Російський 50%», що відповідає надісланому зразку, не відповідає, зокрема, ДСТУ 6003:2008 за органолептичними показниками.

В судовому засіданні встановлено, що дані матеріали були підготовлені для розгляду Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією та 09 квітня 2012р. відбулось її перше засідання. Однак, у зв'язку з тим, що власник продукції - виконавчий директор ПФ «Комагросервіс» зобов'язалась у термін до 11 квітня 2012р. надати відповідні підтверджуючі супровідні документи на спірну молочну продукцію, проведення засідання комісії було вирішено провести 11 квітня 20120р., що підтверджується рішенням відповідача від 09.04.2012р. №2 (т.1, а.с.51,т.2, а.с.82), копією протоколу №2 від 09.04.2012р. (т.2, а.с.79-81).

11 квітня 2012р. відбулось засідання комісії, на якому, заслухавши представника ПФ «Комагросервіс», представника відділу ветеринарної міліції та надані ветеринарною міліцією матеріали, було встановлено, що власником сирної продукції ПФ «Комагросервіс» не було надано відповідні супровідні документи на дану продукцію, а саме ветеринарне свідоцтво форми №2, в той час як на частині спірної продукції відсутнє маркування або мається подвійне маркування, а частина продукція, враховуючи експертний висновок, не відповідає вимогам ДСТУ, що підтверджується копією протоколу №3 від 11.04.2012р. (т.1, а.с.70-73, т.2, а.с.55-58).

11 квітня 2012 року Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Літинській районній державній адміністрації Вінницької області за наслідками проведеного засідання було прийнято рішення №3, яким визнано неякісною та небезпечною молочну продукцію (сир твердий та сир кисломолочний) орієнтовною вагою 10450кг та вилучено з обігу. Даним рішенням у п.2 рекомендовано вказану продукцію направити на ДП «Тульчинський ветеринарно-санітарний завод» (атестат №2 від 30.11.2011р.) для переробки у відповідних технологічних режимах (т.1,а.с.6,52, т.2, а.с.59).

12 квітня дана продукція згідно вказаного рішення була доставлена на ДП «Тульчинський ветеринарно-санітарний завод», що підтверджується листом даного підприємства від 18.09.2012р. №292 (т.1, а.с.11) та відповідний актом від 12.04.2012р. (т.1, а.с.53), актом №9 від 12.04.2012р. (т.1, а.с.54), приймальною квитанцією №166 (т.1, а.с.55).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням відповідач вирішив вилучити з обігу спірну молочну продукцію та рекомендував направити її для переробки у відповідних спеціальних режимах.

Позивач, посилаючись на ч.8 ст.12 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», обґрунтовує свої вимоги тим, що вилучивши таким чином продукцію Державна надзвичайна протиепізоотична комісія перейняла на себе функції себе функції головного державного санітарного лікаря, головного державного інспектора ветеринарної медицини та їх заступників.

Дійсно відповідно до ч.8 ст. 12 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» якщо лабораторне дослідження підтверджує, що об'єкт санітарних заходів є небезпечним для споживання людиною та для іншого використання, відповідний головний державний санітарний лікар, головний державний інспектор ветеринарної медицини чи їх заступники видають постанову про вилучення цього об'єкта з використання або обігу та зобов'язує власника цього об'єкта знищити цей об'єкт під наглядом відповідного інспектора.

Разом з тим, позивачем не приймаються до уваги, те, що згідно п.5 Указу Президента України від 22.03.2001року №192 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Україні» на Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України було покладено координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо недопущення занесення на територію України з територій інших держав збудників небезпечних інфекційних хвороб тварин та здійснення інших заходів, передбачених цим Указом.

При цьому статтями 5 та 7 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» передбачено, що вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади, які здійснюють державний контроль і нагляд за якістю та безпечністю продукції на підставі результатів відповідних перевірок вида ють у межах своїх повноважень обов'язкові для виконання власником продукції рішення про вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції і подальше поводження з нею.

Тобто вказана норма визначає порядок вилучення продукції рішенням або власника продукції або рішенням спеціально уповноваженого органу.

Відповідно до 13 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, що приймають рішення про вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції і подальше поводження з нею, є центральні органи виконавчої влади, до відання яких належать питання забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, захисту прав споживачів, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, стандартизації, метрології та сертифікації, їх територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві і Севастополі та інші органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

При цьому за приписами постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007р. №1350 «Про затвердження Положень про Державні надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України та типових положень про місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії» таким компетентним спеціально уповноваженим органом виконавчої влади є, зокрема, Державні надзвичайні протиепізоотичні комісії при обласних, районних та міських державних адміністраціях.

30.12.2011р. розпорядженням голови Літинської районної державної адміністрації Вінницької області за №800 було затвердженого Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при районній державній адміністрації (далі - Положення) (т.2, а.с.60-63).

Згідно п.п.1,3 вказаного Положення Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при райдержадміністрації є постійно діючим органом при райдержадміністрації, який здійснює на території району оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб щодо запобігання спалахам особливо небезпечних хвороб, що входять до списку Міжнародного епізоотичного бюро і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації. Основними завданнями комісії є в тому числі здійснення контролю через органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також керівників і спеціалістів підприємств, установ і організацій за: проведенням протиепізоотичних заходів з метою недопущення занесення на територію району збудників заразних хвороб тварин з інших держав та регіонів України; додержанням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист людей і довкілля. Відповідно до пп.9 п.4 даного Положення Комісія відповідно до покладених на неї завдань зокрема, вивчає питання про вилучення з обігу та подальше використання небезпечної продукції тваринного походження, яка може викликати інфекційні захворювання і масові отруєння людей та/або тварин в процесі її переробки, реалізації або споживання. Комісія серед іншого має право: вирішувати питання про забій і знищення тварин, птиці у разі виявлення заразних хвороб, а також про вилучення з обігу, знезараження, переробку або інше використання продуктів і сировини тваринного та рослинного походження, визнаних не придатними для використання. (п.5 Положення).

Системно аналізуючи приписи вказаних норм, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи рішення про вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції, діяв в межах покладених на нього повноважень.

Також ПФ «Комагросервіс» відмічає, що у комісії були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки відсутність ветеринарного свідоцтва форми №2 на частину молочної продукції, не є, на думку позивача, такою підставою, тим паче, як зазначає представник ПФ «Комагросервіс», на 3000кг (75 мішків) таке свідоцтво було в наявності.

Однак, вказані доводи суд також вважає необґрунтованими. Так, відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» забороняється: 1) обіг харчових продуктів на потужностях (об'єктах), що не відповідають вимогам санітарних заходів; 2) продаж харчових продуктів домашнього виготовлення; 3) обіг необроблених харчових продуктів тваринного походження, у тому числі туш тварин, на яких безпосередньо та/або на упаковці відсутня позначка придатності (маркування у формі позначки придатності) за відсутності відповідних ветеринарних документів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про ветеринарну медицину» ветеринарні документи - документи дозвільного характеру, до яких належать міжнародний ветеринарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, ветеринарна картка, ветеринарна довідка та ветеринарно-санітарний паспорт на тварину, видані державними інспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими чи ліцензованими лікарями ветеринарної медицини, що підтверджують ветеринарно-санітарний стан тварини, якість та безпечність продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу та кормів. Згідно ч.2 ст. 32 вказаного закону об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду супроводжуються такими ветеринарними документами: 1) міжнародні ветеринарні сертифікати (для країн СНД - ветеринарні свідоцтва форми N 1, N 2 та N 3) - при переміщенні за межі України; 2) ветеринарні свідоцтва (для України - форми N 1 та N 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст; 3) ветеринарні довідки - при переміщенні в межах району. Ветеринарні документи включають також ветеринарні картки та/або ветеринарно-санітарні паспорти на тварин.

Таким чином, за приписами вказаного Закону наявність ветеринарного свідоцтва форм №2 є обов'язковою вимогою при транспортуванні молочної продукції, оскільки підтверджує ветеринарно-санітарний стан тварин, благополуччя території вивезення продукції, якість та безпечність продуктів тваринного походження, а при його відсутності обіг продукції заборонено та дана продукція підлягає вилученню з обігу.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, та що визнає і представник позивача (т.1, а.с.78), таке ветеринарне свідоцтво, зокрема на продукцію, придбану у ПАТ «Борщівський сирзавод» було відсутнє, що є прямим порушенням ст. 36 Закону України «Про ветеринарну медицину» та підставою для вилучення такої продукції з обігу.

При цьому ветеринарне свідоцтво форми №2 від 30.03.2012р. (т.1, а.с.7), на яке посилається позивач, суд не може розцінювати як доказ того, що саме вказане ветеринарне свідоцтво форми №2 було видане на партію товару вагою 3000кг (75 мішків), яку водій доставляв до м. Сум. Оскільки, як вбачається з ветеринарного свідоцтва форми №2 від 30.03.2012р. (т.1, а.с.7), дане свідоцтво надавало право на переміщення молочної продукції в межах України з м. Суми до м. Хмельницький, а не молочної продукції з м. Борщів, Тернопільської області (або м. Хмельницький) до м. Суми. Крім того, в даному свідоцтві зазначено, що продукція направляється автомобілем НОМЕР_2, по накладній 0330-055 від 30.03.2012р., в той час, як продукція вагою 3000кг, що перевозилась водієм ОСОБА_2 направлялась транспортним засобом МАН НОМЕР_1 разом з продукцією, придбаної у ПАТ «Борщівський сирзавод». Приймаючи до уваги вказане, враховуючи, що через відсутність на вказаній продукції будь-якого маркування (що підтверджується дослідженими матеріалами справи, зокрема, копією акта обстеження від 04.04.2012р. (т.1, а.с.40), а також поясненнями самого представника позивача Чечик О.Б.), дану продукцію вагою 3000кг ідентифікувати неможливо, суд, з встановлених в судовому засіданні обставин у справі та досліджених матеріалів, не вбачає належних доказів того, що саме на вказану молочну продукції вагою 3000кг (75 мішків) було видане ветеринарне свідоцтво форми №2 №662907 від 30.03.2012р. (т.1, а.с.7), та приходить до висновку, що відповідач, стверджуючи про відсутність такого ветеринарного свідоцтва форми №2, на транспортовану ПФ «Комагросервіс» молочну продукцію, виходив з об'єктивних обставин, що склались в даному випадку.

Також, позивач заперечував той факт, що придбана ним продукція є небезпечною, оскільки вона придбавалась не для реалізації споживача, а для промислової переробки.

На вказане насамперед слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» забороняється також обіг об'єктів санітарних заходів, якщо ці об'єкти: 1) небезпечні; 2) непридатні до споживання; 3) неправильно марковані; 4) не зареєстровані або не затверджені відповідно до положень цього Закону або містять харчові добавки, ароматизатори, які не зареєстровані відповідно до цього Закону; 5) не відповідають технічним регламентам; 6) завезені на територію України контрабандно; 7) дата споживання "Вжити до" яких минула.

У Законі України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» (стаття 1) до неякісної та небезпечної продукції відноситься, зокрема: продукція, яка

- не відповідає вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів стосовно відповідних видів продукції щодо її споживчих властивостей;

- продукція, яка не відповідає обов'язковим вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів щодо її безпеки для життя і здоров'я людини, майна і довкілля;

- продукція, якій з метою збуту споживачам виробником (продавцем) навмисне надано зовнішнього вигляду та (або) окремих властивостей певного виду продукції, але яка не може бути ідентифікована як продукція, за яку вона видається;

- продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо мови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, яка має при цьому повідомлятися;

- продукція, строк придатності якої до споживання або використання закінчився;

- продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції.

При цьому, як встановлено в судовому засіданні, на всю партію молочної продукції вагою близько 10000кг, яка транспортувалась до м. Суми, у позивача не було ветеринарного свідоцтва форми №2, а більшість товару або не мала маркування або мала подвійне маркування, тобто були порушені встановлені законодавством вимоги щодо маркування, а тому вказана продукція прямо підпадала під визначення небезпечної в розумінні статті 1 Законі України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».

Що стосується партії молочної продукції (сир «Російський» з датою споживання 23.03.2012р. загальною вагою 849кг (т.1, а.с.40) було проведено відбір зразків продукції для проведення ветеринарно-санітарної експертизи, за результатами якої складено висновок №1793 від 09.04.2012р. (т.1, а.с.49), що засвідчив той факт, що і вказана продукція не відповідає ДСТУ 6003:2008 за органолептичними показниками, тобто є небезпечною.

Доводи позивача про порушення Постанови Кабінету Міністрів України №833 від 14.06.2002р. «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень» (далі -Постанова №833) в частині проведення відбору зразків для експертизи за відсутності представника ПФ «Комагросервіс» та не проведення повторного відбору зразків, судом не можуть взяті до уваги як підстави для скасування оскаржуваного рішення, приймаючи до уваги наступне.

Дійсно як відмічає представник позивача, згідно п.4,п.13 Постанови №833 відбір зразків продукції проводиться за обов'язкової присутності власника (його представника). При незадовільних результатах дослідження, навіть за одним показником, проводиться повторний відбір зразків з тієї самої партії у подвійній кількості. Результати повторних досліджень є остаточними. Разом з тим, варто зазначити, що як вбачається із встановлених в судовому засіданні обставин у справі, комісія під час прийняття оскаржуваного рішення про вилученні з обігу небезпечної та неякісної продукції, приймала до уваги не лише наявність експертного висновку №1793 (т.1, а.с.49), але і інші обставини, та насамперед відсутність належних ветеринарних супровідних документів, до яких відноситься ветеринарне свідоцтво форми №2, відсутність якого в розумінні Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» вже відносить спірну продукцію до небезпечної та неякісної, і є підставою для вилучення такої продукції з обігу.

Посилання представника позивача на те, що відповідачем під прийняття рішення не було враховано, що спірна продукція вже була вилучена ПАТ «Борщівський сирзавод» не можуть прийматись судом до уваги, оскільки як вбачається з протоколів засідання від 09.04.2012р. та від 11.03.2012р. (т.1, а.с.70-73, т.2, а.с.79-81) такого рішення на засідання представником позивача надано не було.

Доводи позивача про те, що комісією не було надано можливість привести вилучену продукцію у відповідність до вимог нормативно-правових актів і нормативних документів (т.1, 80) є безпідставним, оскільки, як вбачається з протоколу засідання від 09 квітня 2012р. (т.2, а.с.79-81) комісія надавала позивачу час для надання відповідних документів.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що Державна надзвичайна протиепізоотична комісія, приймаючи оскаржуване рішення, діяла у відповідності до Указу Президента України від 22.03.2001року №192 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Україні», ст.36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», ст.ст. 1,5,7,13 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», ст. 19 Конституції України, в межах та на виконання повноважень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007року, №1350 «Про затвердження Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України та типових положень про місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії», Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при районній державній адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Літинської районної державної адміністрації Вінницької області від 30.12.2011р. №800, її рішення відповідає ч.3 ст.2 КАС України, а тому суд не вбачає підстав для його скасування.

При цьому відсутність печатки самої комісії (а проставлення печатки адміністрації) на оскаржуваному рішенні та протоколах засіданні комісії чи порушення порядку заповнення протоколу засідання (прізвище голови та секретаря комісії стоять окремо від членів комісії) (т.2, а.с.55-58, 79-81), та інші доводи позивача, зокрема в частині порушення порядку зберігання третьою особою вилученої продукції (т.1, а.с.80), чи з посиланням на наявні порушення в діях працівників ветеринарної міліції, не спростовують встановлений в судовому засіданні висновок суду про обґрунтованість та законність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що рішення прийнято на користь відповідача, судові витрати, понесені позивачем, згідно ст. 94 КАС України відшкодуванню не підлягають, а також згідно ст. 118 161 КАС України вбачається необхідним скасувати заходи забезпечення позову, застосованих ухвалою у даній справі від 28.04.2012р. з дня набрання законної сили даною постановою (т.1, а.с.21-22).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову приватної фірми "Комагросервіс" до Літинської районної державної адміністрації Вінницької області в особі Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, третя особа - державне підприємство "Тульчинський ветеринарно-санітарний завод" по виробництву м'ясо-кісткового борошна про визнання протиправним та скасування рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Літинській районній державній адміністрації Вінницької області №3 від 11.04.2012р. -відмовити у повному обсязі.

Скасувати з дня набрання постановою законної сили заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали суду від 28.04.2012р.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 27.08.2012р.