Ухвала суду № 25752048, 16.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8848/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Коновал Т.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 вересня 2011 року у справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання скасування податкового повідомлення-рішення № 52/17-04/НОМЕР_1 від 12 березня 2011 року -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 52/17-04/НОМЕР_1 від 12 березня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши надані по справі докази, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Позивача з питань достовірності, повноти нарахування і сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) та додержання валютного законодавства України за період з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 25.02.2011 року № 17/17-04/НОМЕР_1

На підставі даного Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийнято спірне податкове повідомлення рішення від 12.03.2011 року № 52/17-04/НОМЕР_1 яким збільшено суму грошового забезпечення у розмірі 8515 грн. (за основним платежем 6812,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 1703,00 грн.)

Оскільки, за Актом перевірки контролюючим органом класифіковано укладений між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»договір як нікчемним, то відповідачем зроблено висновок про те, що податкові накладні, виписані ТОВ «С.Дж.Р.Груп», не можуть бути підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту, сплаченого вказаному підприємству.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним рішення та не надано доказів недійсності укладених позивачем угод.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним та обґрунтованим зважаючи на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(код ЄДРПОУ 34901754), в особі директора ОСОБА_5 (ПРОДАВЕЦЬ) та Позивачем (ПОКУПЕЦЬ), був укладений Договір № 90201 від 02.09.2008 року у м. Києві предметом якого є продаж і передача у власність покупця (Позивача) певних товарів.

Так, за даним Договором Продавець зобов'язується продати та передати у власність Покупця дезінфікуючі засоби, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до пп. 5.3 Договору, розрахунки оплата по Договору проводилась Покупцем в українських гривнях шляхом перерахування відповідних коштів на розрахункових рахунок Продавця.

В підтвердження фактичного виконання Договору, укладеного з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»Позивачем надано документи, що підтверджують товарність здійсненої операції.

Зокрема, фактичне виконання Договору між Позивачем та ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»в частині поставки дезінфікуючих засобів покладено на ФОП ОСОБА_6, про що між Позивачем та ФОП ОСОБА_6 укладений Договір № 03-06 від 03.01.2006 року в м. Чернігові на здійснення експедиції перевозки вантажів.

Отримання товару Позивачем від ТОВ «С.Дж.Р.Груп»підтверджується Актом виконаних робіт від 15.09.2008 р., який є підтвердженням виконання сторонами своїх зобов'язань.

В матеріалах справи також наявна належним чином завірена копія руху коштів по рахунку Позивача 26008053100461, з якої вбачається, що остання 07.11.2008 року здійснила оплату по Договору № 90201 від 02.09.2008 року та докази, а саме накладні та довіреності на отримання товару покупцем, на підтвердження використання у власній господарській діяльності результатів за договором .

На виконання умов Договору ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на користь Позивача було виписано податкову накладну № 120 від 15.09.2008 року на загальну суму 40869, 00 грн. (в т.ч. 6811, 00 грн.).

Пунктом 1.7 статті 1 "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (частина перша статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України).

Відповідачем зроблений висновок про заниження Позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість при формуванні податкового кредиту та як наслідок донарахування Позивачу суми податку на додану вартість на підставі того, що, що правочин між Позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»був визнаний як нікчемним в силу закону, оскільки правочин, на думку Відповідача, не відповідає загальним умовам дійсності правочину, та таким, що не мав на меті настання реальних наслідків. Зокрема, відсутнє вільне волевиявлення учасника правочину внутрішній волі особи, що укладала правочин.

Приходячи до даного висновку, податковий орган посилається на те, що відповідно до Протоколу допиту свідка від 18.08.2010 року проведеного старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирський області Андрійчуком Р.Б. у приміщенні службового кабінету СУ ПМ ДПА України з дотриманням вимог ст.ст.68. 86. 167-170 КПК України допитаний в якості свідка засновник та директор ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(код ЄДРПОУ 34981754) ОСОБА_5 зазначив, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»він створив за грошову винагороду, ніякого відношення до фактичної діяльності фірми не мав, ніяких документів щодо господарської діяльності не підписував.

В подальшому, Постановою від 27.09.2010 року порушено кримінальну справу № 69-107 відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що компетентним органом не було встановлено наявності умислу у директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків або угоди, укладеної в порушення публічного порядку.

Крім того, кримінальну справу, порушену стосовно ОСОБА_5 за ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, закрито на підставі п.2 ст.6 Кримінально-процесуального кодексу України.

З матеріалів справи не вбачається, в чому саме полягала заздалегідь суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення договорів між позивачем та вказаним вище контрагентом, а також наявність в діях позивача вини у формі умислу.

Як встановлено судом першої інстанції, для позивача за укладеними договорами мало місце реальне настання обумовлених ними правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як видно з матеріалів справи, на час здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем, ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до чинного законодавства України, доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних юридичних осіб суду не дано.

Враховуючи викладене, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «С.Дж.Р.Груп»податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.