Постанова № 25751525, 16.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11743/11/2670 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Госпіталіті Індастрі Груп»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.12р. у справі №2а-11743/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Госпіталіті Індастрі Груп»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Госпіталіті Індастрі Груп»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0001262305 та № 0001252305 від 28.02.11р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 23.01.12р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваної постанови не було досліджено питання щодо підстав визначення відповідачем спірного грошового зобов'язання, не проаналізовано подані позивачем докази на підтвердження факту реальності (товарності) господарської операції позивача з його контрагентом ТОВ «Емпанада груп», позаяк, суд першої інстанції самостійно визначив підставою для донарахування спірного грошового зобов'язання інші, аніж податковий орган обставини, а саме те, що договір не має юридичної сили, оскільки його підписано особою, яка на момент укладання договору не була керівником ТОВ «Емпанада груп».

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Госпіталіті Індастрі Груп»з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.02.10р. по 31.03.10р., за результатами якої складено акт № 81/2305/35572992 від 14.02.11р.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення від 28.02.11р.:

№ 0001262305, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення ПДВ на суму 4312 грн. за березень 2010 року;

№ 0001252305, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 93 776 грн., в тому числі: 75 021 грн. основного платежу та 18755 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як свідчать обставини справи, підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.2.1, п.п. 7.2.3., п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у неправомірному відображенні у складі податкового кредиту у лютому 2010 року ПДВ в сумі 38 799 грн. та у березні 2010 року ПДВ в сумі 36 222 грн., завищенні суми від'ємного значення ПДВ за березень 2010 року у розмірі 4 312 грн. по господарських операціях з ТОВ «Емпанада груп», яке, на думку податкового органу, має ознаки фіктивного, а тому усі операції купівлі-продажу за ТОВ «Емпанада груп»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними по ланцюгу поставки до «вигодонабувача» (стор.5 акту перевіри).

Як вбачається з акту перевірки, такий висновок ДПІ обґрунтовує виключно тим, що податкові декларації ТОВ «Емпанада груп»(контрагента позивача) за квітень 2010 року є недійними, оскільки за результатами судової експертизи, проведеної на підставі постанови від 22.09.210р. слідчого СВ ПМ ДПҐ у Печерському районі в рамках кримінальної справи №56-2659 висновком експерта №246 від 28.09.2010 року встановлено, що при порівнянні підписів на довіреності гр. ОСОБА_3 та у податкових деклараціях з ПДВ за квітень 2010 року та розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень 2010 року TOB «Емпанада Груп»встановлено, що вони виконані різними особами. Окрім того, в ході проведення невиїзної перевірки TOB «Емпанада Груп» (акт від 21.10.2010р. № 844/23-3/36519434) встановлено неможливість фактичного здійснення вказаним Товариством господарської операцій через відсутність майна та інших ресурсів для здійснення операцій купівлі-продажу.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір поставки № 010909/1 від 01.09.09р., укладений між позивачем та TOB «Емпанада Груп»не має юридичної сили, оскільки підписаний неуповноваженою особою замість керівника TOB «Емпанада Груп», а тому не спричиняє жодних юридичних наслідків, у тому числі у сфері податкових відносин.

Такий висновок судом першої інстанції зроблений на підставі інформації бази даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, де зазначено, що у період з 02.06.2009 р. по 08.09.2009 р. керівником TOB «Емпанада Груп»була ОСОБА_1, у той час як вищезгаданий договір поставки підписаний ОСОБА_5

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав досліджувати специфікації до договору, а також податкові, видаткові накладні, виписані TOB «Емпанада Груп», оскільки такі документи не спричиняють юридичних наслідків.

Отже, виключно за таких обставин, не досліджуючи зібраними у справі доказами висновки податкового органу, покладені в основу оспорюваних рішень, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, безпідставно не досліджено докази податкового органу та платника податків, які можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу про наявність порушень.

Так, виходячи з змісту п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин), необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Для цілей визначення правомірності формування податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені господарські операції, підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Як встановлено судом першої інстанції, між TOB «Госпітатіті Індастрі Груп»та TOB «Емпанада Груп»укладено договір поставки від 01.09.09р. № 010909/1, за умовами якого TOB «Емпанада Груп»зобов'язалось передати у власність позивача товар, асортимент та номенклатура якого визначаються специфікаціями, які є невідґємними додатками до договору, а позивач прийняти та оплатити товар.

Даний договір був підписаний від імені постачальника - TOB «Емпанада Груп»ОСОБА_5

За інформацією бази даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наданою на запит суду Головним управлінням статистики у м.Києві (а.с.136 том 2 ) ОСОБА_5 став керівником Товариства з 22.09.2009р. Разом з тим, спірні господарські відносини за даним договором мали місце у лютому, березні 2010р.

Те, що вказана особа на момент підписання договору 01.09.09р. № 010909/1 не значилась керівником Товариства не є достатньою правовою підставою для висновку про те, що такий договір не має юридичної сили, так як підписаний неуповноваженою особою.

Так, відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Судом першої інстанції зроблений висновок про те, що договір підписаний неуповноваженою особою, без дослідження повноважень такої особи та не враховано, що за змістом ст. 241 ЦК України, навіть якщо правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Характер правовідносин між позивачем та TOB «Емпанада Груп»свідчать про факт схвалення даного договору, тобто про прийняття його до виконання, що виключає висновок суду першої інстанції про те, що даний договір не має юридичної сили.

Окрім того, такий висновок не може слугувати достатньою підставою для висновку про нереальність вчинення відповідної операції, тим більше, що на момент виконання договору в лютому та березні 2010 року , документи бухгалтерського та податкового обліку підписані уповноваженими на вчинення господарських операцій особами.

Про фактичне виконання договору поставки свідчать наявні у матеріалах справи рахунки-фактури, видаткові накладні від 17.02.2010р. та від 12.03.2010р.; податкові накладні від 17.02.2010р. та від 12.03.2010р., згідно яких позивачу поставлений товар (домашній текстиль в асортименті, зокрема: постільна білизна, скатертини, серветки, штори) згідно специфікацій, які є невід'ємними додатками до договору поставки 01.09.09р. № 010909/1 та які розкривають зміст та обсяг господарської операції , як того вимагає Закон України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; докази повної оплати вартості товару, що встановлено податковим органом при перевірці та відображено у акті на стор.6).

При цьому, видаткова та податкова накладні від 17.02.10р. підписані ОСОБА_5 який у цей період був керівником TOB «Емпанада Груп»; податкова та видаткова накладні від 12.03.10р. підписані ОСОБА_3, який у період підписання був керівником вказаного Товариства, що підтверджується інформацією з ЄДРПОУ (довідка Печерської РДА від 02.12.2011р. № 8388/1/1, а.с.131 том 2).

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, перевезення товару здійснювалось власними силами постачальника - TOB «Емпанада Груп», а приймалось позивачем у приміщенні магазину позивача за адресою м. Київ, вул.Боженка,86Д, де і зберігався товар до подальшої його реалізації.

Про фактичне зберігання товару та подальшу його реалізацію свідчать наявні у матеріалах справи копія договору оренди нерухомого майна № 34 від 01.10.2009р., акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.10.2009р., картки рахунку № 631 по контрагенту TOB «Емпанада Груп»за 17.02.2010р. та 12.03.2010р, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 (місця зберігання ТМЦ) за період з 01.02.по 31.03.2010р., договорами реалізації товару позивачем, видатковими, податковими накладними, виписаними позивачем покупцям товару, докази перевезення, тощо.

Слід зазначити, що податковим органом ні при перевірці, ні представником у судовому засіданні не заперечується фактичний рух активів у процесі здійснення господарської операції у лютому, березні 2010 року, як і не доведено належними доказами неможливість здійснення вказаних господарських операцій сторонами договору.

Вказані обставини та документальні безпідставно залишені поза увагою суду першої інстанції, безпідставно не досліджувались податковим органом при перевірці, відтак в силу Закону N 168/97-ВР мають правове значення для вирішення питання щодо правомірності формування податкового кредиту за вказаний період.

За змістом частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Акт невиїзної документальної перевірки TOB «Емпанада Груп»від 21.10.2010р. № 844/23-3/36519434, проведеної у приміщення податкового органу, на який посилається ДПІ як на підставу для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, не може вважатись достатнім доказом нездійснення даної господарської операції. З акту не вбачається, на підставі аналізу яких даних податковий орган дійшов висновку про неможливість вчинення вказаної господарської операції TOB «Емпанада Груп», про відсутність умов для цього відсутність управлінського чи технічного персоналу, основних засобів, тощо.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що постачальник товару - TOB «Емпанада Груп»на момент вчинення вказаних господарських операцій зареєстрований платником ПДВ відповідно до свідоцтва № 100232739 від 25.06.09р., виданого ДПІ в Печерському районі м. Києва, за даними КВЕД види діяльності: посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі; за даними ЄДРПОУ має підтверджені відомості щодо місцезнаходження, за даними перевірки ДПІ від 21.10.2010р. звітує до податкових органів, декларує та сплачує податкові зобов'язання, в тому числі з ПДВ по вказаних господарських операціях.

Доводи податкового органу про те, що податкові декларації ТОВ «Емпанада груп»за квітень 2010 року є недійними з посиланням на те, що не співпадають підписи осіб, які їх підписували також не є достатніми для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки покупець - платник податку не може нести відповідальність за зловживання службовою чи іншою особою підприємства - продавця товарів (послуг) - платника податку, навіть якщо такі і мали місце.

Податковим органом, всупереч правилам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено апеляційному суду належними засобами доказування факт нездійснення сторонами договору господарської операції в лютому та березні 2010 року; на вимогу суду апеляційної інстанції витребувані докази з цього приводу податковим органом не надані.

Так, матеріали справи не містять пояснення осіб, причетних до виконання вказаної господарської операції, обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розслідування та розгляду кримінальної справи.

За наведених обставин у їх сукупності, колегія суддів вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суду дійшла висновку про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.12р. у справі №2а-11743/11/2670 та ухвалення нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Госпіталіті Індастрі Груп»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.12р. у справі №2а-11743/11/2670 -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.12р. у справі №2а-11743/11/2670 скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Госпіталіті Індастрі Груп»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0001252305 від 28.02.11р., та № 0001262305 від 28.02.11р.

Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання постанови законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.