Ухвала суду № 25747244, 23.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2012 року справа №2а/1270/4606/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року по справі №2а/1270/4606/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугцукор» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року ТОВ «Лугцукор» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2012 року № 0000312310, яким було збільшено податок на прибуток у розмірі 103926,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 25981,50 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугцукор» задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугцукор», зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.12.2009, перебуває на обліку як платник податків та зборів у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби.

Відповідачем на адресу ТОВ «Лугцукор» було направлено запит від 26.04.2011 № 17576/23-223, згідно якому відповідач на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України просив надати у законодавчо встановлений термін пояснення та їх документальне підтвердження щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Майра» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010.

Листом від 05.05.2011 № 19 позивач надав на адресу відповідача письмові пояснення та копії документів первинного бухгалтерського обліку господарських операцій з ТОВ «Майра» за вказаний період (арк. справи 153-175).

06.05.2011 року Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС на адресу ТОВ «Лугцукор» було направлено запит № 19320/23-223 (арк. справи 176). У вказаному запиті відповідач на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України просив надати у законодавчо встановлений термін пояснення та їх документальне підтвердження щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «АПК Улан» за період з 14.04.2009 по 30.09.2010.

Листом від 18.05.2011 № 24 позивач надав на адресу відповідача письмові пояснення та копії документів первинного бухгалтерського обліку господарських операцій з ТОВ «АПК Улан» за вказаний період (арк. справи 177-192).

05.12.2011 головою Комісії з проведення реорганізації Ленінської МДПІ у м. Луганську, начальником МДПІ у м. Луганську видано наказ № 2132 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугцукор» з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносини з ТОВ «АПК Улан» за період з 01.04.2009 по 30.09.2010 та з ТОВ «Майра» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 (арк. справи 97).

Відповідно до зазначеного наказу, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.. 79 Податкового кодексу України з 09.12.2011 року по 15.є12.2011 року службовими особами податкового органу проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Лугцукор» з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносини з ТОВ «АПК Улан» за період з 01.04.2009 по 30.09.2010 та з ТОВ «Майра» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, результати якої викладені в Акті від 22.12.2011 року № 1014/23/36637900.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.3, ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 103926 грн., у тому числі за І квартал 2010 року в сумі 51471 грн., за IV квартал 2010 року в сумі 52455 грн.; встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання цукру на загальну суму 331063 грн. між ТОВ «Лугцукор» та контрагентами-постачальниками, у тому числі: ТОВ «АПК Улан» на загальну суму 169583 грн., ТОВ «Майра» на загальну суму 161480 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012 № 0000312310, яким ТОВ «Лугцукор» визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 129907,50 грн., у тому числі за основним платежем - 103926 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25981,50 грн. (арк. справи 10).

На час виникнення правовідносин щодо здійснення спірних господарських операцій оподаткування прибутку підприємств регулювалося Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334).

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За змістом пункту 5.1 статті 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано доводами апеляційної скарги, що 01.09.2010 року між позивачем та ТОВ «Майра» було укладено договір купівлі-продажу цукру-піску № М-0109-9-КП (арк. справи 59-60). 01.02.2010 між позивачем та ТОВ «АПК Улан» було укладено договір купівлі-продажу цукру-піску № У-10/02/01/2-КП (арк. справи 178).

На виконання вказаних договорів підприємствами-контрагентами позивачу було видано податкові накладні від 18.10.2010 № 1451, від 15.10.2010 № 1420, від 13.10.2010 № 1400, від 05.02.2010 № 304 (арк. справи 56-58, 77).

Товар було поставлено на адресу позивача та повністю ним оплачено, що підтверджується рахунками-фактурами (арк. справи 43, 50, 62-63, 65, 75), платіжними дорученнями (арк. справи 44, 76), банківськими виписками (арк. справи 44, 52-54, 61, 67-68, 76), видатковими накладними (арк. справи 43, 51, 62, 75), актами прийому-передачі виконаних робіт (арк. справи 42, 64, 66, 74), договором про надання послуг з додатками (арк. справи 69-73), товарно-транспортними та залізничними накладними (арк. справи 40-41, 55), подорожнім листом (арк. справи 43).

Отриманий за вказаними договорами товар у подальшому було використано позивачем у своїй господарській діяльності, про що зазначено в акті перевірки. Відповідач не спростував висновки суду першої інстанції, що досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менш трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до установчих документів.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. Тобто, діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу. Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Майра», ТОВ «АПК Улан» підтверджено первинною бухгалтерською документацією.

Відповідач обґрунтовує доводи апеляційної скарги ст. 228 Цивільного кодексу України, посилаючись на укладення підприємством правочину, що суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини, що є помилковим з огляду на наступне.

За змістом ст. 228 Цивільного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Тобто, відповідно викладеного, для визнання правочину нікчемним з підстав порушення публічного порядку, суду слід встановити обставини, які б свідчили про наявність умислу у сторін при укладанні такої угоди на досягнення мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас суперечить моральним засадам суспільства.

Проте матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що надані позивачем договір та інші первинні документи не визнані недійсними.

Доводи податкового органу про відсутність ТОВ «АПК Улан» за юридичною адресою не можуть бути прийняті до уваги, оскільки фінансово-господарські операції між ТОВ «Лугцукор» та ТОВ «АПК Улан» було здійснено в першому кварталі 2010 року, а акт про відсутність ТОВ «АПК Улан» за місцезнаходженням було складено податковим органом 19.11.2010, що підтверджується актом перевірки від 12.03.2011 № 1000/182/36371820 (арк. справи 99-108), тобто, за сплином тривалого проміжку часу після здійснення господарських операцій. Посилання податкового органу про неможливість ТОВ «Майра» здійснювати господарську діяльність суд також оцінює критично, оскільки згідно з актом перевірки від 09.03.2011 № 905/233/36817495 ТОВ «Майра» знаходиться за юридичною адресою, у своїй діяльності використовує офісні, виробничі (торговельні, складські) приміщення (арк. справи 109-142).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що фактично висновки відповідачем про порушення податкового законодавства зроблено на підставі актів зустрічних перевірок його контрагентів, при цьому при проведенні планової виїзної перевірки позивача у квітні 2011 року за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, висновками акту перевірки від 12.04.2011 року № 208/23/36637900 зазначених порушень не встановлено, а доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є припущенням, які не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст.200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року по справі №2а/1270/4606/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак