Рішення № 25747, 03.07.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.06

Справа № 12/114-06(6/117-05).

За позовом: Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної

компанії “Нафтогаз України”, м. Київ.

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації “Сумигаз”, м. Суми.

про стягнення: 469013 грн. 63 коп.

Суддя В.І.КІЯШКО

пРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Бойко Д.Р.

Від відповідача: Лисенко О.Ю., довіреність № 13/16 від 01.11.05р.

За участю секретаря судового засідання Моїсеєнко Т.М.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на 469013 грн. 63 коп., із них: 107091 грн. 54 коп. боргу за поставлений відповідачу природний газ відповідно до договору на постачання природного газу № 06/04-238, укладеного між сторонами 24 лютого 2004 року, 10251 грн. 75 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 310922 грн. 51 коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 40747 грн. 83 коп.

Відповідач надав контррозрахунок інфляційних збитків, нарахованих позивачем та пояснення по справі, де вважає, що позивач в розрахунку для нарахування інфляційних збитків використовує не суму чистого боргу, а борг з урахуванням індексу інфляції, тобто фактично проводить нарахування інфляційних збитків на інфляційні збитки, тому вважає розрахунок інфляційних збитків, наданий позивачем необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства.

Від позивача надійшло пояснення, в якому він вважає, що наданий відповідачем розрахунок інфляційних втрат не може бути покладений в основу судового рішення, оскільки ним не враховано, що розмір боргу відповідача постійно змінюється протягом строку існування заборгованості, а також те, що показники інфляції визначаються наростаючим підсумком коли кожен наступний показник встановлюється по відношенню до попереднього періоду, а не щодо конкретного сталого періоду часу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до умов Договору на постачання природного газу № 06/04-238, укладеного між сторонами 24 лютого 2004 року, позивач постачав відповідачу природний газ в об’ємах, обумовлених договором.

За період з січня по грудень 2004 року відповідачу поставлено природний газ в об’ємі 27 118,914 тис. куб.м. на загальну суму 3987 707 грн. 36 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5.1. вищезазначеного договору оплата за газ здійснюється відповідачем грошовими коштами на підставі акту приймання-предачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав в повному обсязі, а відповідач в порушення умов вищезазначеного договору повністю не розрахувався з позивачем за поставлений йому природний газ, і його заборгованість на час розгляду справи складає 107091 грн. 54 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема розрахунком суми позовних вимог та Актами прийому–передачі послуг з транспортування природного газу.

Майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена п. 6.2 вищезазначеного договору та Законом України від 22.11.1996р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 10251 грн. 75 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 214 Цивільного кодексу України від 18.07.1963р. та п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків за період з лютого 2004 року по березень 2006 року в сумі 310922 грн. 51 коп. та вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 40747 грн. 83 коп. підлягають задоволенню, оскільки вони обґрунтовані, правомірні та нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Доказів сплати 107091 грн. 54 коп. боргу за поставлений відповідачу природний газ відповідно до договору на постачання природного газу № 06/04-238, укладеного між сторонами 24 лютого 2004 року, 10251 грн. 75 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 310922 грн. 51 коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 40747 грн. 83 коп. відповідач суду не подав, тому вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати позивача по оплаті державного мита та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Сумигаз” ( 40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13; код ЄДРПОУ 03352432) на користь дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” ( 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 31301827) 107091 грн. 54 коп. боргу, 10251 грн. 75 коп. пені, 310922 грн. 51 коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 40747 грн. 83 коп., 4690 грн. 14 коп. витрат по державному миту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.І.КІЯШКО